Гривневе піке: держава вже готова до курсу 32
Фінансовий аналітик Єгор Перелигін про наслідки націоналізації «Привату» та фактори, про які не говорить НБУ
Повернувшись зі свят, українці були, м’яко кажучи, неприємно вражені глибоким падінням національної валюти. Наприкінці цього тижня долар на міжбанку торгувався по 27,7 гривні, а на готівковому ринку перетнув позначку у 29 гривень за долар, наближаючись до психологічної відмітки у 30. З поясненнями був змушений виступити Нацбанк. Заступник голови НБУ Олег Чурій визнав «підвищення волатильності обмінного курсу гривні», яке пов’язане з обмеженою пропозицією іноземної валюти. Представник регулятора пояснив це сезонним спадом ділової активності, який, зокрема, полягає у меншому надходженні виручки від експорту врожаю сільгосппродукції, яка була основним джерелом валюти в осінні місяці. Але Чурій оптимістично зазначив, що завдяки сприятливій ціновій кон’юнктурі на інші товари українського експорту – сталі та залізної руди – валютний потік вдасться відновити. Поки ж в умовах тиску на гривню Нацбанк готовий виходити на ринок із валютними інтервенціями для згладжування надмірних коливань.
Зима дійсно традиційно не найкращий період для української валюти, але, окрім перерахованих представником регулятора факторів тиску, цього року до них приєдналися й інші. Визнання неплатоспроможним та подальша націоналізація найбільшого банку країни – Приватбанку, також накладає на фінансову систему країни додаткові зобов’язання. Фінансовий аналітик Єгор Перелигін перераховує причини нинішнього гривневого піке і дає курсовий прогноз на кінець року, який зовсім не збігається з урядовим.
Наскільки, на вашу думку, причини падіння гривні, які назвали в НБУ, є вичерпними?
У будь-якій проблемі є класична частка – в даному випадку сезонний фактор, про який каже НБУ. Падають аграрні продажі, будівельний цикл, який споживає металургійні продукти, зараз у найнижчій точці – ми не експортуємо в такій кількості як навесні та влітку. Плюс здійснюється закупівля енергоносіїв – відповідно це тисне на платіжний баланс та відтік валюти.
Але є також додатковий фактор, про який НБУ мовчить, – населення піддається постійній паніці, тому що триває подальше падіння банків. За такого падіння населення забирає свої депозити в гривні, бо Фонд гарантування вкладів завжди виплачує їх у національній валюті за курсом на момент входження тимчасової адміністрації. Отримуючи свої вклади у гривні, люди одразу біжать на чорний ринок та купляють валюту. І це теж проблема – відбувається розгін курсу чорного ринку. Паралельно ринок реагує таким чином на входження держави у Приватбанк. У «Приваті» основна маса вкладів була валютною, і ОВДП, які було надруковано державою для входження в капітал, будуть монетизуватись і конвертуватись державою в гривню. Але потім доведеться з цією гривнею виходити на міжбанк та купувати валюту. Тож чим більше народ забиратиме свої вклади після завершення їхніх термінів, тим більше держава в особі Приватбанку буде вимушена купувати валюту. Ринок починає потрохи розуміти, що будь-яка паніка, пов’язана з «Приватом», «Платинумом», призводить до того, що курс десь за півроку доведеться оцінювати зовсім на іншому рівні. І починає на все це реагувати.
До того ж експортери зараз реагують на ситуацію із курсом, притримуючи валюту в надії на його подальше зростання.
Абсолютно логічний хід з боку експортерів – притримувати валюту в зовнішніх торговельних домах за кордоном або в інших юрисдикціях. До того ж зараз абсолютно логічно з їхнього боку оптимізувати взагалі всю схематику продажів через зовнішні структури, щоб основна виручка осідала та обкладалася мінімальними податками в інших країнах. Експортерам уже набридає бути рятувальним кругом для економіки країни.
Тобто до зимового тиску на гривню, який трапляється щороку, додався банківський фактор? Чи унікальність нинішньої ситуації ще в чомусь?
Для нашої країни вже традиційно, що грудень-січень є дуже складними місяцями для української економіки та платіжного балансу – завжди національна валюта в ці два місяці перебуває під тиском. Але ситуація з «Приватом» – додатковий дуже вагомий психологічний фактор.
Деякі експерти попереджають, що й лютий буде складним місяцем через китайський Новий рік і спад металургійного експорту на цьому напрямку.
Я б прогнозував, що точка, від якої можна відштовхнутись, буде, скоріш за все, десь на початку квітня. До цього часу ми будемо у волатильному стані.
І на якій цифрі ситуація завмре?
На мій погляд, адекватна оцінка курсу на найближчих два-три місяці – 29–30, а до кінця року – десь 31–32.
Тобто не вдасться втримати той курс, який закладено в бюджеті (27,2 гривні за долар)?
Думаю, ні. Навіть якщо елементарно взяти класичний ефект націоналізації Приватбанку, тільки він має давати курсоутворення на рівні 31–32. Майже 4 мільярди доларів валютних депозитів, які було розміщено в «Приваті», треба буде віддавати, і державі рано чи пізно доведеться виходити на міжбанк. Основна надія на те, що все це відбуватиметься поступово, помірно – держава не буде поспішати, а народ – аж надто панікувати. Відповідно миттєвого девальваційного стрибка можна буде уникнути.
Наскільки зараз НБУ адекватно реагує? От сьогодні регулятор викинув на ринок $55 млн.
Вважаю, це мінімум, який НБУ може зробити на цей момент, це нормальна відповідь. Але треба бути готовим, що ринок доведеться ще не раз підкріплювати подібними інтервенціями.
Те, що долар зараз узагалі укріплюється в світі, має вплив на нас?
Має, бо на нас впливають будь-які зміни навколо світових резервних валют. Вважаю, що нова політика президента США Трампа, націлена на внутрішні економічні проблеми, дуже серйозно впливатиме на укріплення долара. Це не тільки на нас вплине негативно, а й на багато економік, що розвиваються.
У ваших розрахунках про 31–32 гривні за долар на кінець року враховано ризики неотримання траншів МВФ?
Ні, це при нормальній роботі та співпраці з МВФ. Якщо фонд відмовляється надалі працювати з Україною в 2017 році, то наслідки для української економіки та платіжного балансу можуть бути дуже серйозними. За великим рахунком, окрім стабілізації курсу за рахунок поповнення резервів, робота з фондом – це ще політично-юридичний інструмент, бо до цього прив’язана програма реформ. Тож якщо МВФ відмовляється надалі співпрацювати з Україною, завмирають реформи, основні структурні зміни і Україна застигає в якомусь болоті. Для нас це дуже негативний сценарій. Крім того, не можна забувати, що десь у кінці 2018 року у нас починаються виплати за зовнішніми боргами, і 2019-й, 2020-й роки будуть уже дуже складними. Якщо Україна не зможе зробити основний ривок у цьому році, можливо, його взагалі не вдасться зробити, і нам десь в 2019-му слід очікувати чергових перемовин щодо реструктуризації боргу.
Дивлячись на ці валютні стрибки, чи не поспішив НБУ зняти деякі валютні обмеження?
Вважаю, що він зробив це вчасно, бо треба було обирати, що є меншим злом. Валютні обмеження стискали ринок і показували населенню та бізнесу, що не все гаразд і оздоровлення не завершилось. Тому, лібералізуючи потихеньку валютні обмеження, регулятор давав ринку правильний сигнал. Я б сказав, що 50% девальвації – це психологічні та поведінкові фактори, а не суто макроекономічні.
Ви можете зробити прогноз курсу на кінець наступного тижня? Зараз він уже досягнув піку?
Думаю, 29-29,5. В теорії може дійти до тридцятки. Ми розуміємо, що нинішня динаміка майже в районі свого піку, але ще трохи може зрости.
Тридцятка все-таки буде ще й психологічним фактором.
В мене є така суб’єктивна думка, що держава вже розуміє і готова до курсу 31-32 на середину-кінець цього року. Відповідно і плани свої коригуватиме. Деякі джерела кажуть, що є розуміння на державному рівні, що будуть ті цифри, котрі я назвав.
І бюджет краще поповниться.
Звичайно. Набагато простіше буде виплачувати нову мінімальну зарплату, покривати бюджетний сектор. За великим рахунком, це ще й інструмент закриття найбільших дірок у бюджеті.
До речі, перші виплати підвищеної «мінімалки» посилять тиск на гривню чи це дрібниця на фоні іншого?
Це підвищення було зроблено неринковими інструментами і шляхами. Але у нас і так була настільки низька мінімальна зарплата і ми були в настільки глибокій ямі, що, за великим рахунком, підвищення до 3200 гривень усе одно нас у ній залишає.
Що б ви порадили тим, хто використовує валюту як засіб заощадження? Купувати її зараз чи почекати відкату?
Моя порада – тримати по третині заощаджень у гривні, доларах та євро. Таким чином згладжуються всі можливі фактори тиску і відбувається автоматичний режим хеджування ризиків. Я не вважаю, що треба піддаватись паніці. Якщо населення розуміє, що плюс-мінус одна-дві гривні для нього є більш-менш прийнятним, то панікувати не треба. Якщо ж людина грає на стрибках, то для неї зараз найцікавіший час гойдалок.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0