Міністр юстиції Павло Петренко: У суді проти Росії ми скористаємось конвенцією про заборону фінансування тероризму

Наприкінці квітня так званий «Верховний суд» Криму заборонив Меджліс кримськотатарського народу, назвавши цей рух екстремістською організацією. Сам Меджліс намагається оскаржити рішення окупаційної влади. Проте лідери кримських татар визнають, що на позитивний для них розвиток подій чекати не доводиться. Так звана російська Феміда, звичайно, не зглянеться. Тому для кримських татар можуть настати скрутні часи, оскільки притягнути їх до кримінальної відповідальності буде набагато легше, ніж раніше, кажуть російські юристи. «Вони тепер можуть просто взяти інформацію про приналежність людини до Меджлісу з сайту або про будь-які публічні дії людини у Меджлісі. Цього для прокурорів буде достатньо», - заявив під час скайп-конференції у «Главкомі» юрист російського правозахисного центру «Меморіал» Кіріл Коротєєв.

У той же час є незрозумілим, як окупаційна адміністрація в Криму визначатиме, чи перебуває людина у Меджлісі після його заборони, чи полишила організацію. «З нашого досвіду щодо раніше заборонених в Росії організацій можу сказати, що в обвинувачувальному вироку буде вказано: «дізнавшись про заборону, членство не припинив». Але поки я не знаю жодної справи, коли би людина була виправдана в Росії на тій підставі, що припинила членство (в організації). На жаль, тут немає жодного зрозумілого способу дотриматися цього закону, навіть якщо ви хочете це зробити», - додав російський правозахисник. Іншими словами, навіть якщо людина письмово звернеться з проханням «виключити з Меджлісу», це не гарантуватиме їй припинення кримінального переслідування. А якщо так, то після початку дії закону про заборону Меджлісу тисячі учасників руху в будь-який момент можуть бути заарештовані окупаційною владою.

Міністр юстиції України Павло Петренко каже, що події, які відбуваються у Криму, нагадують йому про 30-ті роки минулого століття: у сталінські часи відбувався подібний тиск на корінні народи СРСР. «Коли ми подавали перші позови до суду щодо порушень проти кримських татар, то не могли собі уявити їх масштаби через 2 роки після анексії», - каже урядовець. Павло Петренко повідомив, що нині Мін'юст ініціюватиме доповнення українського санкційного списку з подальшою передачею інформації до наших міжнародних партнерів про тих осіб, які причетні до заборони Меджлісу в Криму і порушень  прав людини на окупованому півострові. «Усіх, починаючи від клерків, які ходили від імені «прокуратури» до так званого кримського «суду», «прокурорів», співробітників органів «юстиції». Домагатимемося включення цих осіб до українського і міжнародного санкційних списків», - додав очільник міністерства. Нині Україна чекає рішення Європейського суду з прав людини у чотирьох міждержавних позовах, направлених до міжнародної Феміди щодо порушення прав людей на окупованому півострові. Також зафіксовано нині понад дві тисячі індивідуальних справ і ця кількість постійно зростає. У бліц-інтерв’ю «Главкому» Павло Петренко розповів, до яких судів подала Україна позови проти Росії, чому Російська Федерація не зможе заблокувати розгляд справи проти неї в Міжнародному суді ООН.

Скільки держава Україна подала позовів проти Росії до міжнародних інституцій, які саме це суди?

Якщо ми говоримо про Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), то є чотири міждержавних справи. Індивідуальних справ понад дві тисячі. Кількість їх збільшується тому, що в нас 100 центрів безоплатної правової допомоги. До них щодня хтось звертається, і кількість справ зростає. Ми узагальнюємо інформацію раз на місяць.

Про які суди окрім ЄСПЛ ідеться?

Державні компанії подали і продовжують подавати позови до міжнародних комерційних судів. Насамперед мова про Ощадний банк України, НАК «Нафтогаз України», «Чорноморнафтогаз», які ініціювали питання щодо відшкодування збитків із боку Росії в міжнародних комерційних судах. Ці структури втратили майно на території анексованого Криму. Що стосується інших інституцій, то це Міжнародний суд ООН. Тут МЗС спільно з нами зараз на фінальній стадії роботи. Процедура ініціювання там справи передбачає досудове врегулювання спору. Це досить бюрократичний, тривалий процес, який, утім, зараз уже закінчується. Сподіваюся, що найближчим часом Україною буде вже ініційовано позов безпосередньо по суті до суду ООН.

Однак для того, щоб цей суд ООН розпочав розгляд справи по суті, його юрисдикцію має визнати й інша сторона спору, тобто Росія, чого вона не зробила і навряд чи зробить…

Ми ініціюємо питання по тих конвенціях, де у Росії немає права блокування юрисдикції цього суду. Наприклад, це конвенція про заборону фінансування тероризму, до якої приєдналася Росія і ця конвенція не передбачає можливості будь-якої зі сторін, у випадку виникнення спору, використовувати право блокування юрисдикції суду. Усього таких конвенцій близько чотирьох. Основна, яка є предметом наших підготовчих дій, – це конвенція про заборону фінансування тероризму.

Раніше ви повідомили про те, що Мін'юст розробив спрощену систему реєстрації народжень і смертей в окупованому Криму. Наскільки тепер у вас буде вся повнота цієї інформації з окупованого півострова, якщо врахувати, що далеко не всі рідні немовлят і померлих будуть повідомляти українську владу?

Ми дали можливість нашим українцям, які живуть на окупованих територіях, не втрачати в тому числі юридичний зв'язок з Україною. Це їх право, передати таку інформацію. Якщо народилася дитина в Криму і батьки не хочуть отримувати цей фейковий документ (про народження), який видається їхніми місцевими органами влади, тим паче за нашим законом він не має юридичної сили, тоді батьки або їхні родичі задля того, щоби процес був максимально швидким, приїжджають до будь-якого населеного пункту на неокупованій території і протягом 1-2 днів отримують необхідні документи.

Наскільки багато таких людей, які так оформили документи чи хочуть це зробити?

За перший неповний місяць (з моменту дії спрощеної системи реєстрації свідоцтв) оформили документи близько тисячі людей.

Наскільки це повна інформація про народжених і померлих на півострові?

Ми таку статистику не ведемо. Ще раз кажу, це (спрощена система) - право й можливість тим людям, які перебувають на окупованій території, отримати важливі юридично українські документи. Це ж не їхній обов’язок, це їхнє право. Раніше такого інструменту не було, тоді була проблема, коли люди по 2-3 місяці судилися за старим законодавством, доводили факт народження.

Після анексії до Криму приїздило дуже багато росіян. Вони потрапляли на український півострів без відмітки в паспорті від українських прикордонників, по суті, порушивши закон України. Чи є механізм фіксувати цих людей, аби, наприклад, у подальшому заборонити їм в’їзд в Україну?

Якщо вони заїжджають із того боку, то ми в принципі їх не можемо фіксувати, а отже, важко говорити про кількість.