Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    П’ять років після Майдану. П’ять поглядів на досягнення Революції гідності

    • Михайло Глуховський
    • Розсилка
    <img src="/ftp_upload/images/2111_2018.jpg" alt="Революція Гідності" itemprop="image" width="" height="" /> - П’ять років після Майдану. П’ять поглядів на досягнення Революції гідності
    Революція Гідності

    Відомі українці про зміни, які стались в Україні після Майдану

    21 листопада 2013 року уряд Миколи Азарова заявив, що призупиняє підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Це рішення спричинило перші протести, які згодом отримали назву Євромайдан.

    Згодом 21 листопада назвуть датою початку Революції гідності, найчисельнішої за часів незалежної України акцій проти правлячого режиму. Близько трьох місяців вуличних протистоянь на Майдані завершилися розстрілами мирних громадян та втечею з країни президента Віктора Януковича. Вже потім були анексія Криму, напад Росії на Донбас, зміна політичних еліт і курсу держави, яким українці були невдоволені.

    Сьогодні, як і тоді, більшість населення вважає, що держава рухається в неправильному напрямку. Такої думки, за даними вересневого соцдослідження «Соціального моніторингу», дотримуються 65% громадян України.

    «Главком» попросив відомих українців дати свою оцінку змінам, які стались в Україні після Майдану.

    «Сподіваюсь, назавжди покінчили з двовекторністю»


    Ірина Бекешкіна, соціолог, директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва

    Що дала Україні Революція гідності?

    Сподіваюся, революція назавжди покінчила з двовекторністю. Те, що відбулося після Майдану – це неприйняття Росією нашого вибору, який полягає в європейській інтеграції. Раніше ми все ж розривалися між Сходом і Заходом.

    Чи у правильному напрямку рухається держава?

    Зараз Східний вектор рухнув і ми хоч, звичайно, повільно, не такими темпами, як хотілося, інколи відступаючи, інколи стрибаючи на місці, інколи відкочуючись назад, але все ж поволі просуваємося в напрямку євроінтеграції. Напрямок це правильний. В останньому опитуванні ми людей запитували: як ви вважаєте, якщо найближчим часом у нас не буде перспектив вступу до Євросоюзу, чи варто продовжити проєвропейські реформи? Абсолютна більшість відповіла «так», тому що це потрібно Україні. Тобто потрібно будувати Європу в Україні.

    Як нам зупинити війну?

    На жаль, ми як держава зупинити війну не зможемо. Адже це залежить від масштабніших геополітичних відносин, перш за все від цивілізованого світу та Росії: наскільки цивілізований світ зможе натиснути на РФ, змусити її відступити від Донбасу. Україна не є вирішальним чинником, хоча вона може багато що зробити в цьому напрямку. Та вже і робить дещо. Очевидно, Росія зараз не буде розширювати свою агресію, тому що зараз в Україні є сильна армія і принаймні буде багато трупів, якщо Росія вирішить просуватися далі. А на це вона піти нині уже не може. Крім того, на жаль, Україні наразі не вдається побудувати таке суспільство, якому б заздрили на тому ж Донбасі: мовляв, як люди добре тут живуть.

    «Революція показала напрям руху»


    Йосиф Зісельс, дисидент, голова Ваад України
    Йосиф Зісельс, дисидент, голова Ваад України

    Що дала Україні Революція гідності?

    Помилково вважати, що революція щось повинна давати. Революція трапляється, тому що повинна трапитися. Мільйони людей дозріли до цього, вийшли на вулиці. Натомість революція може поміняти орієнтири. Наприклад, Янукович і його кліка намагалися нас повернути у бік Росії. А люди вийшли на Майдан і сказали «ні», ми хочемо, щоби Україна йшла на Захід, до Європи. Революція показала напрям руху, але вона не може просувати далі. Жодна революція не може дати результати, які дає тільки еволюція, тобто повсякденна праця, докладання зусиль задля реформ тощо. З цього боку, я не те, що дуже задоволений, але вважаю, що за останні 4,5 роки попри війну Україна просунулася у реформах далі, ніж за попередні 23 роки.  

    Чи у правильному напрямку рухається держава?

    Вважаю, що у правильному. Я прожив дисидентське життя з 60-70 років. Ще тоді вважав, що в України є підстави для того, щоби не дуже швидко, але приєднатися до цивілізованого європейського співтовариства. Єдине, що нас не задовольняє, так це ефективність руху в цьому напрямку. Але це вже інше питання, яке обумовлене багатьма чинниками, які пов’язані з історією України, її ідентичністю тощо.

    Як нам зупинити війну?

    Для того, щоби зупинити війну, потрібна сила, яка її розпочинала. Ми не розпочинали цієї війни. Війну розпочала путінська Росія. Але після 4,5 років я не знаю, чи може навіть Путін її зупинити. Звичайно, ми усі втомилися, нам хочеться миру. Ми з першого дня хотіли миру, не хотіли цієї війни у принципі, але були змушені опиратися цій агресивній навалі зі Сходу. Лише жорсткі зусилля міжнародної спільноти проти Росії, санкції, але не такі косметичні як зараз, а справжні, заганятимуть поступово Росію в кут і не даватимуть їй іншого виходу як припинити війну, спонукати деокупації Криму і Донбасу. Зі свого боку ми повинні не давати розширюватися тому виклику, який у нас є на Сході.

    «Влада змушена рахуватися з суспільством»


    Володимир Фесенко, політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»
    Володимир Фесенко, політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»

    Що дала Україні Революція гідності?

    До ключових змін можу віднести чіткий, системний, думаю, вже довгостроковий вибір на користь європейського цивілізаційного шляху. Попри розчарування в політичних елітах, яке зараз спостерігається, більшість населення зберігає відданість цьому політичному вибору, підтримує його, як і чотири роки тому. За останні 4-5 років суттєво зросли вага і вплив громадянського суспільства. Влада змушена рахуватися із настроями суспільства, з його тиском. Не завжди це відбувається, не завжди є прямий причинно-наслідковий зв’язок, але залежність влади від суспільства стала більшою на порядок, ніж було раніше. Відбулися різноманітні інституційні реформи, частина з яких є вдалими. Обсяги, масштаби, кількість реформ є більшими, ніж в інший період розвитку України.

    Чи у правильному напрямку рухається держава?

    Коли соціологи таке запитують українців, то майже завжди, незалежно від того, хто при владі, люди дають відповідь «ні». Бо вони не відчувають це на своєму гаманці. Я дотримуюся іншої точки зору. Це вибір на користь європейського цивілізаційного шляху, це правильний напрямок. На відміну від людей, які відповідають «ні» в анкетах я розумію, які у нас є альтернативи. Якщо не цей шлях, то який? З інших цей шлях – найприйнятніший. Інша річ – ефективність реалізації державної політики і проблема низької якості державного управління, взагалі суспільного урядування. З цим проблема, і велика.

    Як нам зупинити війну?

    Простої формули припинення війни не існує. Точніше, вона є, але не є прийнятною для значної частини українців. Боюся, ця формула перенесе війну з Донбасу у Київ. Маю на увазі шлях, який зараз пропагують з білбордів – шлях капітуляції перед Росією, тобто виконання російських умов. Лише українськими зусиллями зупинити війну неможливо.

    «Реформи, які відбуваються, необхідні»


    Олександр Жук, найкращий учитель 2018 року за версією премії Global Teacher Prize Ukraine
    Олександр Жук, найкращий учитель 2018 року за версією премії Global Teacher Prize Ukraine

    Що дала Україні Революція гідності?

    Відбулося становлення нашої держави. З’явилася можливість самовираження. Сталися зміни в освіті і у суспільстві загалом.

    Чи у правильному напрямку рухається держава?

    Якщо говорити про освіту, то звичайно, реформи, які відбуваються, необхідні. Але завжди потрібно контролювати ці реформи, стежити за тим, наскільки ефективно вони впроваджуються. Можливо, слід створювати групи незалежних експертів, які б оцінювали ці реформи під час їхньої реалізації. Цього наразі не вистачає.

    Як нам зупинити війну?

    Нам потрібно навчати і виховувати наших дітей. 27 років не вистачало патріотичного виховання, починати треба змалечку, а цього не було. Я намагаюся робити акцент саме на патріотичному вихованні молоді, з якою працюю. Саме так можу впливати на майбутнє нашої держави.

    «Ми викреслили із нормального життя сім мільйонів населення»


    Олександр Лук’янченко, міський голова Донецька (2002- до початку окупації у 2014)
    Олександр Лук’янченко, міський голова Донецька (2002- до початку окупації у 2014)

    Що дала Україні Революція гідності?

    Кожен пересічний громадянин після п’яти років відчув це за тим, як він живе. За п’ять років ми викреслили із нормального життя сім мільйонів населення України. Додайте до них ще населення Криму. У цих людей ми ж не запитуємо про те, як вони живуть… Я не можу сказати, що це - наслідки саме Революції гідності. Ті люди, які брали у ній участь, напевно, очікували на інший результат, який маємо зараз. Є сукупність обставин, які призвели до того, що Україна стала найбіднішою державою в Європі. 

    Чи у правильному напрямку рухається держава?

    Соцдослідження, які проводили фахівці вказують на те, що близько 70% опитаних вважають, що Україна рухається у невірному напрямку.

    Як нам зупинити війну?

    Складно відповісти. Ніхто не намагається робити кроки для того, щоби її зупинити. Як гаранти нашої, які давали на обіцянки, коли Україна відмовлялася від ядерної зброї, так і керівництво України. Якщо народ оцінює, що ми рухаємося у невірному напрямку, значить він каже, що влада щось не те робить. Уже п’ять років минуло! Майже за такий самий період закінчилась Друга світова війна. Якщо результату немає, значить питання до політиків.

    Михайло Глуховський, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ