Семен Семенченко: За час блокади ми не пропустили 14 тисяч вагонів

На Донбасі не припиняється блокування залізничного сполучення з окупованою територією України. Активісти, які здебільшого називають себе ветеранами АТО, перекрили три з чотирьох напрямків транспортування вантажів. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів колишній член Нацкомісії з регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) Андрій Герус. Протестувальники пояснюють необхідність блокади тим, що значна частина виручки від такої торгівлі йде у кишені терористів. На підтвердження цього вчора «Главком» опублікував дані кримінального розслідування СБУ, яке містить інформацію про те, що в бюджет «ЛНР», наприклад, йде 47% від вартості вивезеного в Україну вугілля.

Втім, на засіданні уряду 14 лютого прем’єр-міністр Володимир Гройсман укотре заявив, що альтернатив вугіллю з окупованої частини Донбасу нема. За словами голови уряду, аби відмовитися від вугілля з окупованих територій, Україні потрібно 3–5 років та 15 млрд інвестицій щороку.

Курує діями блокувальників кілька народних депутатів. Один з них, представник «Самопомочі» Семен Семенченко, стверджує, що перейти на альтернативне вугілля насправді набагато простіше, для цього потрібно півроку і політична воля. Попри порушену прокуратурою справу щодо блокування колій, каже він, ніхто не збирається відступати від головної вимоги – повної товарної блокади окупованих територій.

В інтерв’ю «Главкому» Семенченко розповів, чому провалилася зустріч активістів із губернатором Павлом Жебрівським та про те, що потрібно Україні, аби забезпечити енергетичну незалежність від територій, де нині панують бойовики.

За фактом блокування активістами залізничної колії прокуратурою відкрито кримінальне провадження. Це якось позначилося на ваших діях?

Нічого не змінилося. Продовжуємо блокувати. Більше того, плануємо заблокувати і інші напрямки, через які здійснюється постачання вантажів.

Павло Жебрівський казав, що має намір зустрітися з організаторами блокування і вирішити конфлікт. Чи відбулася ця зустріч?

Так, ми зустрічалися. Жодних домовленостей не було досягнуто. Які домовленості можуть бути з людиною, яка бреше? Бреше про те, що немає запасів вугілля, що на Краматорській ТЕЦ і Слов’янській ТЕС відбуватимуться віялові відключення. Бреше з приводу того, що не знає, що саме перевозять у вагонах, що вони погано перевіряються, що йде «контрабас». Тобто я не бачу у нього бажання співпрацювати з народними депутатами. Він навіть з нами відмовився з’їздити на Краматорську ТЕЦ.

Вам пропонували відступні за те, щоб ви припинили блокування?

Ні, таких випадків не було.

Блокувальників підтримуєте ви, Володимир Парасюк. Хтось з депутатів ще приєднався?

Єгор Соболєв, Павло Костенко, Роман Семенуха, багато позафракційних, Тарас Пастух. Вчора, наприклад, приїжджав Міхеїл Саакашвілі. Ми чекаємо на будь-яких політиків, які чи то підтримують, чи не підтримують, але захочуть подивитися на те, що тут відбувається, і чесно розкажуть народу України про це.

Вже не одну справу порушено щодо фактів фінансування терористів. Про це писав «Главком». Можливо, доцільніше було б не блокувати фізично перевезення товарів, а впливати на окремих представників влади, які й «кришують» усі ці потоки?

«Кришує» все це президент України і силовики. Вони з цього мають частку. Яким чином ви пропонуєте вплинути на це ветеранам війни, окрім як таким, котрим вони роблять зараз?

У депутатів є важелі впливу: запити, слідчі комісії, які мали б довести факти фінансування тероризму…

Знаєте, всі запити відправляються до смітників: нам приходять відписки протягом останніх трьох років. Я розробив законопроект про тимчасово окуповані території (проект закону про тимчасово окуповану територію від 19.07.2016). Подібний проект закону не виноситься на голосування більше як півроку. Впливати на систему, яка зв’язана круговою порукою, корумпована і зав’язана на Росію, неможливо. Можна лише фізично перешкодити, що зараз і робимо.

Альтернатива антрациту з окупованих територій – це імпорт. Вважаєте, це – вихід?

Нічого подібного. Можна переналаштувати ТЕЦ під газові сорти вугілля, які видобуваються на підконтрольній Україні території. Щодо імпортного вугілля, то у квітні минулого року під галас уряду про те, що нам потрібна енергетична незалежність від агресора, НКРЕ, очолювана вихідцем з компанії Roshen Дмитром Вовком, ухвалила формулу «Роттердам плюс». Згідно з нею, ціна електроенергії складається з вартості імпортованого вугілля та вартості його перевезення. Потім люди несподівано зрозуміли, що купують вугілля безпосередньо в окупантів, а не імпортне, як обіцялося. Уже є кримінальні справи, в яких чітко написано, що це фінансування тероризму. Гроші йдуть на закупівлю зброї тощо. За рік, за підрахунками експертів, на цій різниці цін Ахметов (компанії якого володіють українською теплоенергетикою), Порошенко і силовики поклали собі до кишені 10 млрд гривень. Саме з цього приводу зчиняється уся проплачена істерика у ЗМІ. Тобто все через втрату доходів. Кожна людина, сплачуючи за електроенергію, фактично платить за те, щоб терористи вбивали наших військових. Бо частина грошей іде на фінансування російських найманців.

Чому ж енергетика досі не змогла відмовитись від антрациту?

Вони можуть перейти на газ за один день. Якщо ж говорити про час, який потрібен для переобладнання на інше вугілля, то це 3–6 місяців. В уряду було три роки для того, щоб передбачити таку ситуацію. У нас триває війна з Росією. Вона будь-якої миті може перерізати ці постачання. І що тоді? Думаю, ані прем’єр, ані інші чиновники не відповідають у нас у країні своїм посадам. Це або корупція, або державна зрада.

Якщо Україна таки відмовиться від вугілля з окупованих територій, як зміниться ціна на електроенергію для населення?

Ціну електроенергії для населення було змінено ще рік тому. Газ, на який одразу можемо перейти (після відмови від постачань антрацитового вугілля з окупованих територій), – це тимчасовий захід, упродовж якого ми переходитимемо на імпортне вугілля, впродовж якого ми переобладнаємо ТЕС. Ми використовуватимемо запаси вугілля, яких вистачить до кінця березня. Газом можна опалювати десь до середини квітня, залежно від того, якою буде температура. Якщо Гройсман, як обіцяв, проведе реформу на митниці і дасть ще 50 млрд гривень бюджету, якщо олігархи і Порошенко повитягають з кишень надприбутки з так званих роттердамських тарифів, то для населення жодних підвищень не буде. Бо заяви про підвищення – це шантаж і спекуляція. Хочу нагадати, що у нас є газ власного видобутку, який коштує набагато дешевше, ніж російський.

До того ж людей свідомо дурять, зводячи всі розмови до вугілля. Вугілля займає не більше 20% загального товарообігу з окупованими територіями. Там також ідуть метал, цегла, пісок, глина, сірчана кислота, різні механізми... Покласти цьому край можна двома шляхами: 1) ухваливши закон про окуповані території, 2) блокадою, яка призведе не до віялових відключень, а до віялової люстрації.

Наразі штаб готується до блокування наступних ділянок. За час з початку блокади не пройшло понад 14 тисяч вагонів. А це відсутність заробітку російськими олігархами, відсутність заробітку нашим чиновникам на відкатах. Словом, це гроші, які не отримали терористи для того, щоб убивати наших військових.

Семен Семенченко з учасниками блокади Донбасу (фото: Facebook Семена Семенченка)

Скільки вантажів проходять тепер через незаблоковані ділянки?

У Донецькій області залишилася дорога до Маріуполя (з окупованої території), в Луганській області це дорога через Станицю Луганську, Щастя, в бік Старобільська. По цій дорозі відбуваються постачання для ТЕС у Щасті, це Луганська ТЕС.

Не думаєте, що перекриття всіх шляхів може спровокувати агресію з боку бойовиків?

У нас нині триває війна за незалежність. Це все, що я можу відповісти на це питання.

Михайло Глуховський, «Главком»

Читайте також: «Половина – для Гіві з Моторолою. Таємна вугільна бухгалтерія»

Читайте також: «Анатомія блокади Донбасу. Про що мовчить українська влада?»