![Вони забули про війну? Хто переможе у битві за Агенцію оборонних закупівель](/img/article/10422/44_pb-v1737975617.webp)
Ціна питання – більше ніж 300 млрд грн. Саме таким бюджетом оперувала Агенція минулого року
Минулий тиждень пройшов під знаком скандалу навколо Агенції оборонних закупівель – держпідприємства Міністерства оборони, яке займається централізованим придбанням озброєння та військової техніки для потреб Сил оборони. Ціна питання – більше ніж 300 млрд грн, саме таким бюджетом оперувала Агенція минулого року. І, судячи з останніх подій, ця історія, яка прямо б’є по надважливій сфері під час війни, тільки набирає обертів.
У керівниці агенції Марини Безрукової на початку року спливає річний контракт, і заздалегідь було очевидно, що в міністерстві мають до роботи топменеджерки серйозні претензії. Безрукова не приховувала, що у неї вже пів року гострий конфлікт з Міноборони нібито через відмову вести справу з одним постачальником, якого дуже радили в міністерстві. Одним з наслідків цього конфлікту стало демонстративне перекидання у листопаді минулого року 23 млрд грн з АОЗ до Державної прикордонної служби.
Призначати нового очільника агенції має вперше обрана Наглядова рада, що розпочала роботу 17 грудня минулого року. Але Міноборони ще 16 грудня внесло зміни до статутів Агенції та Державного оператора тилу, якими вплив ради на вирішення кадрових питань на цих держпідриємствах було обмежено. Було зрозуміло, що таким чином міністр запобігає укладанню нового контракту з Безруковаю.
Розуміючи, до чого все йде, ближче до завершення терміну повноважень керівниця Агенції та її численна група підтримки з числа громадських активістів посилили медійні атаки на міністра Рустема Умєрова. Безрукова відзвітувала про рік роботи на посаді: похвалилася встановленням зрозумілих для ринку правил, уникненням від політичних впливів, позбавленням від посередників та завоюванням довіри до України серед західних партнерів. Щоправда, при цьому поскаржилася, що протягом всього року їй довелося працювати в умовах невизначеності та необхідності долати штучні перешкоди. Окрім цього, Безрукова роздала серію інтерв'ю, в яких нарікала, що її співпраця з Міноборони могла б бути і кращою.
![У голови Агентства оборонних закупівель Марини Безрукової не склалися стосунки з міністром оборони Рустемом Умєровим](/img/forall/u/49/35/dgygyr1.jpg)
Проте й інша сторона не відмовчувалася. У досить безапеляційній формі претензії до роботи АОЗ висловила голова парламентської фракції «Голос» та давня соратниця міністра Умєрова Олександра Устінова. Реляції Безрукової про успішний для агенції рік Устінова, м'яко кажучи, поставила під сумнів і заявила, що за нинішнього керівництва агенція не зможе впоратися із поставленими завданнями. В емоційному інтерв'ю «Главкому» Устінова, яку прихильники Безрукової хором підозрювали в бажанні очолити АОЗ, від таких планів відхрестилася та окремо «наїхала» на нещодавно створену Наглядову раду держпідприємства. Нардепка поцікавилася, чому за таких великих зарплат її члени досі не розібралися з «перекошеною» у бік піару структурою агенції та не підняли підписаною нею за рік контракти на предмет їхньої адекватності.
Зі свого боку наглядова рада АОЗ ще на початку роботи в середині грудня, сходу висловила занепокоєння з приводу змін до статуту: вона побачила в них «обмеження незалежності ради», «створення передумов для втручання в її діяльність» та «ризики дублювання функцій, конфлікту інтересів та перевищення повноважень» через відсутність збалансованого розподілу повноважень між Міноборони, Наглядовою радою та агенцією.
І наразі можна констатувати, що такі прогнози повністю справдилися: напруга досягла апогею.
22 січня Наглядова рада АОЗ погодила продовження контракту з Безруковою, що багато хто, прочитавши заголовки новин, сприйняв як остаточну крапку в кулуарному перетягуванні канату. Також члени Наглядової ради одностайно проголосували за комплексний аудит діяльності агенції з залученням міжнародної ради аудиторів НАТО. Але очікувано все виявилося не так просто: Міноборони не погодило рішення щодо продовження контракту з Безруковою.
24 січня міністерство вийшло із дуже резонансною заявою. Рустем Умєров у своєму дописі звинуватив керівництво АОЗ у політичних іграх, «зливах» контрактів та інформації, піар-бездіяльності та невиконанні КРІ. Як наслідок міністр ухвалив рішення відсторонити заступника міністра Дмитра Кліменкова та не продовжувати контракт з Мариною Безруковою.
Окрім цього, Міноборони відкликало з Наглядової ради двох представників держави – голову ради Юрія Джигира та відомого волонтера Тараса Чмута. Саме вони підтримали підписання додаткової угоди з Безруковою, чим дали їй благословення від ради на ще один рік роботи. Окрім того, Умєров вже назвав нового голову Агенції – керівника Державного оператора тилу Арсена Жумаділова. Порівнюючи роботу цих двох держпідприємств, міністр навів ДОТ під керівництвом Жумаділова у приклад, як треба було працювати Безруковій в АОЗ.
![«Я погодився взяти на себе відповідальність за закупівлі летальної номенклатури в, м'яко кажучи, складний час», – прокоментував Арсен Жумаділов своє призначення в АОЗ. Утім, йому ще треба буде потрапити на нове робоче місце](/img/forall/u/49/35/dgygyr2.jpg)
Але остаточної перемоги Умєров поки не може святкувати. Безрукова, посилаючись на рішення Наглядової ради, заявила, що, відповідно до законодавства, залишається чинною головою агенції. А заяву Умєрова назвала «спробою зґвалтувати всі реформи, які були анонсовані й обіцяні суспільству». Кампанію у підтримку Безрукової з нової силою розгорнула й армія професійних громадських активістів. Наприклад, один з палких захисників керівниці АОЗ та критиків міністра оборони голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін вимагає ні багато ні мало… звільнення Умєрова «заради порятунку західних грошей на українську зброю». Лобі у Безрукової є і в парламенті: очільниця антикорупційного комітету Анастасія Радіна від «слуг народу» звинуватила Умєрова в тому, що він порушує закон та намагається вручну втручатися у закупівельні процеси. А ексголова Наглядової ради АОЗ від держави Юрій Джигир за свою підтримку Безрукової вже постраждав. Колишнього заступника міністра оборони з питань фінансів керівники міністерства тепер лишили без роботи і в Наглядовій раді.
Наше видання не стає на чиюсь сторону в цій ситуації і тим більше не збирається призначати винних, тож надає слово всім учасникам конфлікту. В інтерв’ю «Главкому» Джигир детально пояснює, як важко кувалося рішення про продовження контракту з Безруковою, та наполягає, що заява Умєрова щодо призначення нового керівника агенції наразі є лише бажанням міністра без юридичної сили.
Ексголова Наглядової ради АОЗ Юрій Джигир: Більшість претензій до Безрукової – це мішанина розрізнених фактів
«Продовжити контракт було вирішено одноголосно, але потім…»
![Юрія Джигира звільнили з Наглядової ради Агенції оборонних закупівель через підтримку діючої керівниці Марини Безрукової](/img/forall/u/49/35/dgygyr3.jpg)
– Проєкт рішення щодо продовження контракту Безрукової складався з трьох кроків, – пояснює Джигир. – Крок перший – рішення по суті щодо продовження контракту дирекції на 12 місяців. Другий крок – затвердити умови додаткової угоди з керівником, і третій – уповноважити голову ради підписати з ним контракт. 21-го січня ми проголосували перше рішення щодо продовження контракту діючої голови АОЗ на 12 місяців – і важливо, що рішення по суті було прийнято одноголосно. Але потім рух забуксував на юридичній дискусії щодо умов додаткової угоди, де пів сторінки редакційних правок. І до другого та третього кроку так і не дійшло. Хоча рада двічі на день збиралася – зранку та ввечері, ми кілька днів товклися з цими пів сторінками додаткової угоди. У результаті виникла ситуація такої собі «напіввагітності».
Таким чином почала виникати загроза, що такими темпами ми не фіналізуємо наше рішення, контракт дирекції закінчиться, а Міноборони може обґрунтовано звинуватити раду у бездіяльності. І змушене буде прямо втрутитися, бо репутація Наглядової ради скомпрометована. Причому наше перше рішення щодо продовження контракту з Безруковою ніхто з членів ради назад відігрувати не хотів.
23 січня рада вирішила поставити на голосування другий і третій пункти (текст додаткової угоди і уповноваження підписати контракт). За текст додаткової угоди і за уповноваження мене її підписати проголосувало двоє членів ради (я і Тарас Чмут) з моїм вирішальним голосом...
І після цього голосування з’явилася офіційна інформація, що Наглядова рада продовжила контракт з нинішньою головою АОЗ, яку багато хто сприйняв як завершення історії?
Так, хоча ще до того, повторюся, було одноголосне рішення щодо продовження контракту.
До слова, в медіа виникають деякі розбіжності щодо погоджень, яке має надавати міністерство. Навіть в цьому новому стерилізованому статуті чітко записано, що рішення приймає Наглядова рада після попереднього погодження Міноборони проєкту рішень. Ми доклали неймовірних зусиль, щоб зняти цю напругу зі статутом, намагаючись усно узгодити нашу стратегію із міністерством. Однозначної відповіді ми не отримували, і рада вирішила повідомити міністерству проєкт нашого рішення письмово. Ми надіслали до Міноборони повідомлення на погодження проєкту рішення згідно з цією версією статуту. Жодної реакції. Хоча ми зазначили: ось проєкт, який буде розглядатися такого-то числа о такій-то годині. Ми натякали, що якщо вони будуть мовчати, ми рухаємось вперед із голосуванням.
Відповіді ми не отримали і під час призначеного засідання домовилися ще раз спробувати достукатися, бо, може, нас з першого разу не зрозуміли. Тобто ми не провели голосування тоді, коли зобов'язувались. Написали другого листа, де, наскільки було можливо в юридичних термінах, прямо вказали, що відсутність відповіді будемо сприймати як мовчазну згоду на погодження нашого проєкту рішення. І знов ніхто нічого не відповів.
Лише тоді ми одноголосно проголосували перше рішення про продовження контракту. І от вже коли ми проголосували перше рішення і надіслали його в Міноборони, надійшло заперечення від міністерства, яке його не погодило. Але така реакція суперечить навіть цьому новому статуту, бо у ньому передбачається попереднє погодження проєкту, а не постфактум погодження уже прийнятого рішення. Ми потім ще ходили в міністерство – обговорити варіанти конструктивного вирішення. Рада дуже хотіла уникнути цього скандалу, який не піде на користь країні. Діалог не виходив.
![Ексголова Наглядової ради АОЗ Юрій Джигир раніше працював в Міноборони, але налагодити з ним контакт на новій посаді не зміг](/img/forall/u/49/35/dgygyr5.jpg)
«Наразі Наглядова рада є правомочною, але нефункціональною»
Ви очікували такого, м’яко кажучи, несподіваного рішення міністра, який вирішив просто не продовжити контракт з Безруковою, звільнити членів держави у Наглядовій та оголосити призначення керівником АОЗ Арсена Жумаділова?
Просто так звільнити керівника підприємства без аудиту – це катастрофа, бо який сигнал ми цим посилаємо ринку? Приходьте, працюйте, але вас можуть знести за три місяці, без незалежного аналізу результатів роботи? Жодна притомна людина з досвідом закупівель (а вони, як правило, всі при роботі) на таку посаду не піде. Хіба що політики і корупціонери.
Безрукова з посади йти не збирається, а ви будете якось оскаржувати рішення по своєму звільненню?
Ні, я, в принципі, вже – out. Наскільки я розумію, міністерство має право відкликати з Наглядової ради членів від держави. Але спливає інша проблема. Покарати двох членів ради за висловлення (шляхом голосування) професійної позиції – це дикувата практика, але формально все о’кей. Утім, наглядова рада й надалі є правомочною, бо там юридично лишається три члени – троє незалежних членів ради (Катерина Кузнєцова, Лукаш Столярський та Патрік Аурой). Патрік формально в ній є, але на засідання не ходить. Поки було четверо працюючих членів ради, то його відсутність ні на що не впливала, бо для кворуму потрібні троє, а для прийняття рішення – більшість з присутніх. А тепер все змінилося.
Тобто рада є правомочною, але дисфункціональною – не може зібрати кворум, бо на засіданнях будуть з'являтися тільки двоє. Директора АОЗ вони звільнити у такому складі не можуть. Хіба що Патрік сам припинить свої повноваження, бо рішенням міністра, як нас з Тарасом, його просто так не усунеш. Можливий сценарій – це коли Патрік подає у відставку, і тоді рада з двома членами припинить функціонувати, а всі її повноваження перейдуть до міністерства.
Наскільки швидко зможуть призначити членів ради від держави?
Буквально завтра – мабуть, ні. Без Кабміну призначити не можуть, але, думаю, уряд буде дуже обережним, зважаючи на те, яка створилась напруга.
Поки ж все лишається, як є, на посаді залишається Безрукова, бо формально Наглядова рада існує, її повноваження ні до кого не перейшли. А міністр одноосібно не має права нікого ані звільнити, ані призначити. Зроблені заяви щодо призначення нового голови АОЗ – лише декларація про наміри. Я так само можу заявити, що треба міняти прем’єра якоїсь країни. В моїй заяві буде одне слабке місце – в мене нема повноважень це зробити.
Проте у Безрукової ж завершується контракт.
Рада проголосувала і підписала новий. Тому вона – діючий керівник.
«Всі нападки на агенцію – це для Міноборони погляд на себе у дзеркало»
Чи ви розглядали інших кандидатів, окрім Безрукової? Чи вони взагалі були?
Міністерство мало всі повноваження і можливості зробити це (призначити нового голову АОЗ – «Главком») самостійно до створення Наглядової ради. Але нічого не зробило. Чекали, поки створиться Наглядова рада, і загнали все в такий часовий цейтнот, щоб ми швидко під вказівками приймали рішення. Ми їм казали, що так воно не буде працювати, тепер нам потрібен час. У нас є повноваження та навіть обов’язок проводити аудит.
До діяльності Безрукової була низка претензій у Міноборони, про які писала соратниця міністра Умєрова, нардепка Олександра Устінова. Ви на них зважали, коли контракт продовжували?
Так, ми їх проаналізували. Більшість претензій – дивна мішанина розрізнених фактів, склеєних спекулятивною логікою і роздутими висновками. Саме тому ми і пропонували провести професійний і незалежний аудит, до якого була б довіра всіх сторін. Ми прагнули перевести цю дискусію в технократичну, а не політичну площину.
Устінова також розповідала в інтерв’ю «Главкому», що за цей час Наглядова рада мала б підняти всі підозрілі контракти, не чекаючи міжнародного аудиту, і спробувати розібратися сама: «У Наглядовій раді – дві найпрофільніші людини. Профільний заступник, який займався аудитами в Міноборони (мала на увазі вас), і Тарас Чмут, у якого своя величезна організація, яка займається безпосередньо закупівлями, і який розуміє, що це таке». Ви самі не пробували розібратися, що не так з контрактами?
Так давайте ми розпустимо Аудиторську службу, Рахункову палату та всі структури внутрішніх аудитів в міністерствах, а я і Саша Устінова будемо бігати і всіх перевіряти, карати і милувати. Це чистий популізм. Є ціла система фінансового контролю. У ній є відповідні правила і процеси, відповідна система стримувань і противаг для захисту від політичного волюнтаризму.
Скільки триватиме міжнародний аудит? І чи він взагалі відбудеться, враховуючи нові обставини?
Йдеться про кілька місяців. Може бути і за три місяця, більш реалістично – чотири, якщо будуть якісь форс-мажори, може затягнутися на шість-сім. Є незалежна організація International Board of Auditors for NATO, з якою рада веде перемовини. Вони попередньо висловили інтерес щодо проведення аудиту.
Рішення про аудит прийнято. Технічно, звісно, його можна скасувати, але є високі шанси, що аудит все одно буде проведено.
У повідомленні міністра Умєрова про призначення Директором АОЗ Арсена Жумаділова, він зауважив, що цього року АОЗ і ДОТ мали однакові умови, але при цьому одна агенція виконала роботу, а інша лише створювала медійний шум. Ви порівнювали роботу цих агенцій, коли оцінювали роботу Безрукової? Можливо, у вас є власна оцінка Жумаділова як менеджера? Бо зараз прихильники Безрукової сходу його ледь не в зрадники записали, хоча раніше не було ніякої критики.
Все-таки ці ринки не дуже коректно порівнювати. У ДОТ, як на мене, він дещо простіший, хоча в мене нормальне ставлення та повага до Арсена. Так атакувати АОЗ, який працює на набагато складнішому і неконкурентному ринку, видається нечесним, і ще коли я був в Міноборони, я прямо про це казав.
Зверну увагу: АОЗ звинувачують у тому, що за підсумками року агенція не використала менше 1% від свого бюджету, так ДОТ також не використав приблизно таку ж частку свого бюджету. Але ніхто каміння в них не кидає. Я працював певний час в Мінфіні. Якщо не заганяти безвідповідально всі залишки в аванси, то мало хто з розпорядників коштів витрачає все в нуль. Операційні залишки коштів менше одного відсотка – абсолютно не драматична ситуація.
До того ж, всі кроки в АОЗ погоджуються з міністерством. Фактично всі нападки на агенцію – це для Міноборони погляд на себе в дзеркало. І воно (міністерство – «Главком») також має не знімати з себе відповідальність замість того, аби шукати винних. У міністерства є вся влада, вся потужність, авторитет. Треба було їх продемонструвати, а не влаштовувати показових розправ.
Замість постскриптума
Оцінку конфлікту дала й опозиція. На диво, цього разу навіть соратники Порошенка не стали огульно критикувати владу. Нардеп від «Європейської солідарності» Микола Княжицький, на думку редакції, спробував протверезити усіх фігурантів кадрового конфлікту навколо Агенції оборонних закупівель: «Я щодня спілкуюся з родичами і друзями на фронті. Так, бракує людей. Але дуже бракує озброєнь і амуніції. Усі шановані члени рад мали б оцінювати ефективність роботи оборонної сфери виходячи не із стосунків з менеджерами чи з міністрами, а з рівня забезпечення фронту. Але вони не військові фахівці, вони фахівці з нової української науки «антикорупції». Утім, і про корупцію ніхто загалом не каже». Депутат робить висновок: «Ніби ніхто не відчуває, що йде війна. Хто несе відповідальність за фронт, життя військових та й наше? Колективні ради? Ні! Президент, як верховний головнокомандувач, міністр оборони, головнокомандувач ЗСУ. Вони і повинні нарешті поставити крапку у цій боротьбі хороших з прекрасними, які нищать зараз оборону».
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0