Чим закінчились історії скандальних забудов Києва

столиця
Чим закінчились історії скандальних забудов Києва
Учасниця мітингу під стінами столичної мерії, 17 квітня 2018 року
Фото: Станіслав Груздєв, Главком

Киянам неодноразово доводилось виступати проти забудови зелених зон у столиці, але часто їхній протест схожий на боротьбу з вітряками

Сьогодні Київська міська Рада у першому читанні прийняла рішення про розірвання договору оренди із забудовником зеленої зони на столичних Осокорках - товариством з обмеженою відповідальністю «Контактбудсервіс».

Місцеві жителі виступають проти забудови вже не один рік, а акції протесту супроводжувались навіть бійками між захисниками зеленої зони і охоронцями будівельного майданчика, яких активісти називали «тітушками». Але забудова Осокорків - не єдина проблемна у Києві.

«Главком» вирішив нагадати про найбільш відомі скандальні будівництва у столиці.

Готель на Андріївському узвозі

Адреса: Андріївський узвіз, 14-16

На Андріївському узвозі у 2016 році приватне підприємство «Макрон» почало будувати готель, який за планом повинен був мати вісім поверхів.

Цей факт обурив громадськість: на узвозі максимальна висота будівель не повинна перевищувати 12 метрів - це будівлі у 2-3 поверхи.

Фірма-забудовник виправдовувала себе тим, що фасадна будівля готелю матиме допустимі 4 поверхи, тоді як за ним, на схилі Замкової гори, розташовуватиметься будівля у 8 поверхів.

Київська міська рада все-таки підтримала громадськість і у червні 2018 року погодилась розірвати з орендарем договір оренди земельної ділянки, але за умови, якщо забудовник не змінить план і не зменшить кількість поверхів об’єкту.

На погрози забудовник не зважав і будівництво готелю тривало. Це змусило громадських активістів вийти на акцію протесту знову на початку листопада.

В результаті їм вдалося домогтися того, що 29 листопада Київрада достроково розірвала договір оренди землі із забудовником. Все через те, що підприємство мало завершити будівництво ще у 2009 році, тобто протягом трьох років після оформлення договору оренди землі. Ще одна причина: забудовник має борг перед містом у розмірі 974,6 тис. грн.

Але головне це те, що фірма порушила вимоги регулювання забудови історичної частини міста.

«В самому серці столиці на Андріївському узвозі, 14-16 забудовник планував зведення дев’ятиповерхового готелю висотою близько 30 метрів. Попри те, що максимально допустима висотність споруд на цій ділянці – 12 метрів», - сказано в рішенні Київради.

Забудовнику виділили місяць часу, щоб звільнити земельну ділянку і привести її у «стан, придатний для подальшого використання».

Але директор фірми «Макрон» Валерій Павлюк обіцяє, що підприємство звертатиметься до суду, щоб оскаржити це рішення, а також компенсувати збитки, завдані Київською міською радою.

«Будинок-монстр» на Подолі

Адреса: вул. Нижній Вал, 27-29

Замовником будівництва є товариство з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг», яке отримало дозвіл на зведення будинку на Подолі, за адресою Нижній Вал, 27-29, ще у 2010 році.

Ухвалений тоді проект ЖК «Поділ Престиж» передбачав, що матиме будівля п’ять повних поверхів і три мансардних.

Але проектне рішення було скориговане у 2011 році: кількість поверхів було збільшено. В результаті, будівля має не 8 обіцяних поверхів, а 13. У центральній частині Києва висота будівлі не може перевищувати 27 метрів, тоді як «Поділ Престиж» має 45 метрів у висоту.

Ще у 2015 році комісія Київради з питань містобудування заявила забудовнику про необхідність привести будівлю до законних архітектурних вимог. Якщо забудовник не виконає це рішення, у Київраді обіцяли розірвати договір оренди між забудовником і міськрадою.

У грудні того ж року Київрада відмовилась поновити договір з оренди земельної ділянки з «Пателі Лізінг», і вже у червні 2016 року знести незаконні поверхи забудовника зобов’язав суд.

План житлового комплексу «Поділ Престиж»План житлового комплексу «Поділ Престиж»

Такий вигляд має ЖК після завершення будівництва (фото: Станіслав Груздєв, Главком)Такий вигляд має ЖК після завершення будівництва (фото: Станіслав Груздєв, Главком)

Також винесли свій вердикт експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз: будівництво на вулиці Нижній Вал, 27-29 є незаконним, а тому його можна частково демонтувати.

Але «зайві» поверхи досі нікуди не зникли. Спори в судах тривають донині: фірма «Пателі Лізинг» не втрачає надії повернути право власності над будівлею.

Зокрема, забудовник через суд вимагає від Державної архітектурно-будівельної

інспекції (ДАБІ), яка анулювала в січні 2018 року дозволи на будівництво по вул. Нижній Вал, 27-29, узаконити будівництво житлово-офісного комплексу. Але Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив 8 листопада 2008 року повернути позовну заяву.

Так само Господарський суд міста Києва повернув позов «Пателі Лізинг» до Київради, з яким забудовник звернувся до суду з проханням поновити договір про оренду земельної ділянки, скасований Київрадою в грудні 2015 року.

Забудова Осокорків

Товариство з обмеженою відповідальністю «Контактбудсервіс» отримало у 2005 році землю на забудову масиву Осокорки. Ділянки, де планують звести багатоповерхівки, розташовані біля озер Мартишів, Небреж і Тягле.

Місцеві мешканці, що вимагають не забудовувати територію зеленої зони, а створити там екопарк, об’єдналися в громадську організацію «Екопарк Осокорки».

Ще у 2015 році петиція на сайті Київської ради під назвою «Ландшафтний природний парк замість забудови південних Осокорків» набрала понад 10 тис. необхідних голосів, і з березня 2016 року вона офіційно перебуває у статусі «на реалізації». Але до обговорення петиції справа дійшла не скоро. Як писав «Главком», лише у червні 2018 року автор петиції, представник ГО «Екопарк Осокорки» Михайло Петелицький і заступник глави КМДА Олександр Спасибко прописали певний компромісний план, згідно із яким під екопарк виділялась лише територія між ділянками ТОВ «Контактбудсервіс», південною частиною озера Тягле, земельною ділянкою Бортницької станції аерації.

Але активісти не здаються і намагаються оскаржити дозвіл на забудову у судах, у чому поки не досягли успіху: за останньою інформацією, оприлюдненою у реєстрі судових рішень, 23 листопада Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у задоволенні позову ГО «Екопарк Осокорки» до Київської міської ради, яким активісти вимагали скасувати детальний план території району Осокорки, за яким рекреаційна зона відводиться під будівництво.

Але підтримати громадян вирішили народні депутати: 26 листопада 37 народних обранців звернулись до мера Києва Віталія Кличка з проханням підтримати ідею створення екопарку.

27 листопада земельна комісія Київради підтримала проект рішення про розірвання договору оренди з компанією «Контактбудсервіс», укладеного 2005 року, через борг перед містом, а також через те, що ділянка не була освоєна в перші три роки. Це означає, що Київрада на законних підставах може розглянути і прийняти рішення про розірвання договору.

Але поки в КМДА розраховують знайти компромісне рішення і задовольнити як інтереси громади, так і забудовника.

Вчора відбулась нарада за головуванням мера Києва щодо скандального будівництва, на якій Кличко запропонував провести професійну дискусію стосовно скандального будівництва. Білоцерковець уточнив, що борг забудовника перед містом становить 72 млн грн, і у разі його несплати договір оренди буде анульовано.

У Кличка ж заявили, що крапку у конфлікті навколо будівництва на Осокорках має поставити Містобудівна рада. Мер попросив представників компанії-забудовника зробити детальний макет забудови території Осокорків «з урахуванням інтересів громади навколишніх мікрорайонів», і презентувати його Містобудівній раді.

«Компроміс в цій ситуації ми можемо знайти тільки під час дискусії… Є люди які вже вклалися в це будівництво, і хочуть отримати свої квартири. Але, без згоди громади ми не можемо продовжувати будівництво», - підкреслив мер.

Сьогодні 94 депутати Київради підтримали у першому читанні рішення про розірвання договору оренди зі скандальним забудовником на Осокорках.

Забудова території колишнього Сінного ринку

Адреса: вул. Бульварно-Кудрявська, 15А

На місці колишнього Сінного ринку компанія «Емпоріум пропертіз» будує житловий комплекс «Ярославів град».

Згідно з проектом, висота деяких будівель повинна була сягати 22 поверхи. Але активісти наполягали на зниженні висотності забудови.

Крім того, обурив громадськість і той факт, що забудовник Сінного ринку розпочав роботи на ділянці без необхідного на це дозволу від комунального підприємства «Київблагоустрій» на встановлення будівельного паркану.

І в листопаді 2017-го активісти «Національного корпусу» знесли незаконно встановлений паркан.

Штурм будівельного майданчику (фото прес-служби «Національного корпусу»)Штурм будівельного майданчику (фото прес-служби «Національного корпусу»)

Все закінчилось тим, що забудовник пішов на компроміс і погодився зменшити максимальну висотність комплексу з 22 до 19 поверхів.

Зараз на сайті забудовника повідомляється, що «Ярославів град» - це буде житловий комплекс із п’яти будинків з різною висотністю: від п’яти до 19 поверхів. У них забудовник має вмістити 776 квартир і офісні приміщення. Також на території ЖК планується побудувати супермаркет площею понад 2,5 тис. м. кв. і двоповерховий підземний паркінг на 758 місць.

Планують ввести житловий комплекс в експлуатацію до кінця 2019 року.

ЖК Сонячна Рів’єра

вул. Микільсько-Слобідська, 1

Житловий комплекс «Сонячна Рів’єра» - це два 32-поверхові будинки на березі Дніпра, і будує їх приватна компанія нардепа Максима Микитася «Укрбуд девелопмент».

Головний конфлікт між забудовником і місцевими мешканцями, які виступають проти забудови, виник через те, що висотки збудували у 100-метровій прибережній смузі – за 70 метрів від берега, що заборонено Водним кодексом України. Місцеві мешканці наполягали: на місці будівництва мала бути рекреаційна зона. Через це на будмайданчику виникали навіть сутички зі стріляниною між громадськими активістами і особами, які охороняли будівництво.

Обурені будівництвом житлового комплексу були і представники греко-католицького Патріаршого собору Воскресіння Христового, який розташований поряд, і на стінах якого через будівельні роботи з’явилися тріщини.

Але в Укрбуді придумали, як пояснити таке близьке розташування будівництва до водойми. Там стверджують, будинки розташовані не на березі Дніпра, а на березі Русанівської протоки річки Десенки – річки середнього розміру, що дозволило їм зменшити захисну прибережну зону з 100 до 50 метрів.

ЖК «Сонячна Рів’єра», вересень 2018 рокуЖК «Сонячна Рів’єра», вересень 2018 року

Громадська організація «Микільська слобідка» звернулася в Окружний адміністративний суд Києва з проханням скасувати дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції на будівництво ЖК «Сонячна Рів‘єра». Але 22 листопада судді відмовили громадським активістам в задоволенні позову і тим самим залишили дозвіл ДАБІ в дії.

Торгово-розважальний центр на станції метро «Героїв Дніпра»

Оболонський проспект

Над станцією метро «Героїв Дніпра» в Києві почалося в 2016 році  будівництво триповерхового ТРЦ «Оазис» площею понад 14 тис. кв. м.

Місцеві мешканці виступали проти будівництва, перекриваючи вулиці.  Вони боялися, що будівництво призведе до руйнування станції метро.

Так, після початку будівництва на станції метро «Героїв Дніпра» було пошкоджено склепіння, а на платформі станції метро помітили тріщину.

Але у «Київському метрополітені» запевнили, що тріщина стара і не загрожує масштабнішою аварією.

Незважаючи на протести місцевих мешканців, будівництво продовжилось.

Відкрити новий ТРЦ «Оазис» планують вже в грудні 2018 року.

Яна Степанковська, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: