У середу, 22 лютого, у Кишиневі пройшов закритий передпоказ фільму «20 днів у Маріуполі», він створений із відеозаписів українського журналіста Євгенія Малолєтки, зроблених у перші тижні окупації міста. Переглянути документальний фільм завітав спікер молдовського парламенту Ігор Гросу, який представляє провладну партію «Дія та солідарність» (PAS).

Політик відзначив, що був вражений жахіттями, які коїли російські окупанти в українському Маріуполі. Гросу підкреслив, що Україна негайно потребує посилення постачання зброї.

Однак сама Молдова, маючи на території Придністровʼя склади з радянським озброєнням (село Ковбасна), судячи із пояснень «Главкому» молдовського топполітика, не поспішає. Подробиці у бліцінтерв'ю зі спікером парламенту Молдови. Говоримо спільно з колегою з місцевого телеканалу Jurnal TV.

Що відчуваєте після перегляду фільму «20 днів у Маріуполі»?

Я думаю, що мене настигли почуття, які переповнювали мене в Бучі. Буду чесним, я переповнений ненавистю щодо тих, хто цинічно скоїв стільки жорстокості і брехні. Мене, особливо, вразили фотографії дітей, які передавали журналісти (у фільмі автор розповідає про зйомки у Маріуполі, зокрема в одній з лікарень та пологому будинку під час тотальних обстрілів міста).

До слова, ваші колеги нещодавно відвідали Москву. Може, покажете їм цей фільм у парламенті? (Запитує колега із Молдови)

Так, це гарна ідея. Але це не мої колеги (депутати з проросійської Партії соціалістів – «Главком»), це – колеги Путіна. Це тут його банда.

Як ви оцінюєте наразі безпекову ситуацію для Молдови після відходу ЗСУ з Авдіївки?

Ми спостерігаємо (за розвитком подій – «Главком») дуже уважно і я вірю в те, що Захід прийме необхідні рішення, на які ми всі чекаємо. І я вже бачив, що деякі з цих рішень (щодо постачання озброєння Україні – «Главком») вже прийняті. 

Дуже чекаємо, коли це рішення нарешті приймуть і Сполучені Штати Америки. Ми, у свою чергу, також дуже цінуємо рішення Данії надати Україні всю артилерію, рішення Норвегії, низки країн. Усьому світу варто пам’ятати, що Україна захищає не тільки себе, а й всю Європу.

За деякими оцінками, озброєння, що перебуває на складах у Ковбасній (окуповане Придністровʼя, Республіка Молдова) допомогло б Україні. Молдова якісь рухи в цьому напрямку збирається робити?

Ми знаємо, що у Ковбасній щось є, але важко сказати, як багато того озброєння. Але зараз Україна потребує саме сучасного озброєння.

І сучасного, але й радянського насправді..

Так, і радянського озброєння (також потребує), але я все ж не знаю, на скільки було б придатне те озброєння для використання. Наприклад, ми вважаємо, що варто посилити б протиповітряну оборону. Минулого тижня ми спостерігали, скільки було збито літаків, це підтверджує, що Україна все ж потребує західного озброєння для захисту себе, і захисту нас.

Щодо Молдови, минулого тижня на території Молдови впали чергові залишки російського дрона, як можуть себе захистити громадяни Молдови у такій ситуації? (Запитує колега з Молдови)

Ми почали консолідувати зусилля щодо моніторингу повітряного простору, інвестуємо у проєкт Europe Peace Facility, тут ми говоримо про радар і надалі говоримо зі спеціалістами, що треба оновити. Місце, де впали залишки все ж на периферії – біля кордону з Україною. Це, звісно, не означає, що це не становить небезпеки для Молдови і маємо збільшувати інвестиції в оборону.

«Не дай Боже, так звані керівники на Лівому березі спробують дестабілізувати ситуацію»

Щойно відбулася зустріч українського посла з надзвичайних доручень з лідером невизнаного Придністров’я Вадимом Красносельським. Які насправді зміни чекати після такої, без перебільшень, історичної зустрічі? Й чи зміниться офіційно формат 5+2 (формат придністровського врегулювання, сторонами якого є Молдова й Придністров’я як сторони конфлікту, а також Росія, Україна та ОБСЄ як посередники)?

Переговорний формат ми точно не збираємося реабілітувати, це був би подарунок для країни-агресора, і про це мова не йде. Я впевнений, що Росія використовувала б цю платформу для маніпуляцій стосовно України. 

Дуже добре, що пан посол відвідав Лівий берег, і, думаю, що він доніс повідомлення щодо того, наскільки важливо підтримувати мир та стабільність і, не дай Боже, так звані керівники на Лівому березі спробують дестабілізувати ситуацію. Я надіюсь, вони розуміють, наскільки небезпечна ситуація, й поведінка повинна бути відповідна.

Нещодавно СБУ викликала пана Віталія Ігнатьєва (уродженця міста Подільськ Одеської області, який обіймає посаду міністра закордонних справ у невизнаній «Придністровській молдавській республіці») на допит. Чи сприяє Молдова українським правоохоронним органам у цьому питанні?

Вимоги української держави абсолютно законні у ситуації, коли цей персонаж робить певні заяви в публічному просторі. Тому він має бути свідомим того, що за певні заяви може наступити відповідальність. Я думаю, це його зробить більш уважним і стриманим у своїх словах.

На вашу думку, хто ще з «колег» Ігнатьєва мав би зацікавити СБУ?

Я впевнений, що між нашими відповідними органами та інституціями існує тісний постійний контакт.

Молдова зі свого боку розслідує діяльність сепаратистів?

Ми уважно спостерігаємо.

Слідство ведеться щодо сепаратистських дій?

Усі дії, які здійснюються придністровським режимом, всі порушення прав людини щодо цивільних осіб, журналістів документуються.

Чого ви очікуєте від Росії цьому році, у контексті президентських виборів (у Молдові)? (запитує колега з Молдови)

Очевидно, що нічого доброго. Після того, що вони зробили й роблять з Україною, очевидно, що вони дестабілізуватимуть ситуацію. Той факт, що деякі депутати відвідали Москву, зокрема захід, який мав назву «За свободу націй», був верхом цинізму. Крім того, очікуватимемо активізацію кримінальних угрупувань всередині країни. Ми це передбачаємо і будемо готові діяти й потрібний момент. 2024 – це рік виборів і ставки для нас дуже високі. Росія не полишить нас у спокої щодо нашого європейського вибору.

Маріанна Присяжнюк, для «Главкома»