Який наголос у слові «подушка»? 10 запитань до мовознавиці

«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії, які можна надсилати на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання».

Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!

Якось я зіткнулася з твердженням, що мешканці живуть у помешканнях, а жителі – в населених пунктах. І це твердження поширював Олександр Авраменко. У своєму відеоуроці він казав: «Для тих, хто дбає про високу культуру свого мовлення, хочу дати таку пораду: із населеними пунктами і країнами краще вживати слово «житель», а з житлом ліпше використовувати «мешканець».

Але за тлумачним словником «проживати» – це жити, мешкати постійно або тимчасово (у приміщенні, населеному пункті, на певній території і т. ін.): «Мешкають [нащадки запорожців] по багнючих [багнистих] місцях та захлюпаних селах славетної на все царство Полтавщини» (Панас Мирний). 

До речі, професор Олександр Пономарів теж дотримувався думки, що мешканець – не лише особа, що займає якесь приміщення, а й людина, що має осідок у якійсь місцевості, і жодної неповаги до мови в називанні містян чи селян мешканцями немає.

Отже, «мешканець» і «житель» – абсолютні синоніми. «Проживати» й «мешкати» – теж. Просто «мешканець» – полонізм (mieszkaniec), а «житель» – наше, рідненьке слово.

• 1 •

Макар Заставний: Який наголос у слові «подушка»? Чи є певність у цьому питанні?

Згідно з сучасною нормою, наголос двоякий: пóдушка і подýшка. Так подає і СУМ-20. А у старих словниках (Грінченка, Кримського, Ніковського, Голоскевича та інших) – тільки на першому складі: пóдушка. Очевидно, що наголос на другому складі – наслідок русифікації.

• 2 •

Михайло Славенко: Міста Камʼянське і Камʼянець-Подільський. І там, і там живуть камʼянчани? Дякую.

У Камʼянському живуть камʼянці, як і в Бердянську – бердянці, а в Луганську – луганці (не бердянчани і не луганчани). А в Камʼянці живуть камʼянчани, бо в назві міста є суфікс -ець. Із -чани утворюються назви тільки від тих населених пунктів, які мають суфікси -иць-, -ець-, -цьк-, -ц-, -ч-, -к-: Вінниця – вінничани; Тростянець – тростянчани; Донецьк – донеччани; Чернівці – чернівчани; Гадяч – гадячани; Прилуки – прилучани.

• 3 •

Катерина Серветник: Можете розтлумачити зі словом «стругалка», бо я це називаю «підтіска», для мене воно органічне, але іншим незрозуміле. Олівці ми з дітьми підтісуємо... Як правильно?

Точилка, гострилка, підстругачка, туди ж і ваше «підтіска», яке я вперше чую, але це слово теж має право на життя. 

• 4 •

Петро Закусило: Яка форма множини для слова «печиво»? 10 смачненьких печив?

Так, згідно з орфографічними словниками – печив. А російське «печенька» перекладається як «печивце». Відповідно, десять печивець.

• 5 •

Валентина Біленька: Пані Ольго, дякую «Главкому» за такий корисний проєкт з Вами. Маю питання: який відповідник російському «язвить» можна застосувати в українській мові?

Дякуємо, що читаєте. Найбільше мені сподобався відповідник у словнику Ніковського (1927 рік): «Говорить, сказать колкости, язвить словами – шпигати». Отже, «не язви» буде «не шпигай».

• 6 •

Юлія Парнаська: Підкажіть, будь ласка, як українською сказати «ёрничать» і «ехидничать»?

Ёрничать – глузувати, кепкувати. Ехидничать – єхидствувати. 

• 7 •

Анатолій Білодід: Перевірочний код – це правильно? Чи краще «перевірковий»? Явочний, поправочний – те саме?

Так, перевірковий. У СУМ-20 – «те саме, що перевірний». «Перевірочний» – росіянізм. Те саме – «поправочний», правильно «поправковий». «Явочний» – теж «явковий». Схоже запитання вже було про «оціночний». Щоправда, діяльність не оцінкова, а оцінювальна, а вартість оцінна. Але на сайті Верховної Ради в термінології суцільний безлад: є і термін «оціночна вартість», і «оцінна вартість активів».

• 8 •

Віталій Онопко: Чи треба всюди замість «значить» вживати «отже»? 

Ні. «Значить» – таке саме вставне слово, що вживається для підсумовування, узагальнення думки. Андрій Малишко писав: «І я виходжу в гомін трав і припадаю до сідла, бо, значить, хтось мене чекав, а може, й досі вигляда». Зверніть також увагу, що можна чекати і когось, і на когось.

• 9 •

Марія Пʼяточко: Пані Ольго, якось ви казали, що правильно не висипатися, а висиплятися. А як тоді в минулому часі: я висплялася? Тоді засипання – це засипляння?

Спати досхочу, цілком задовольняючи потребу у сні, – висиплятися. Це недоконаний вид дієслова, а доконаний – виспатися. Тому «я висипляюся», але «я виспалася». Також є дієслово «відсиплятися» (довго спати, відновлюючи сили після перевтоми або недосипляння). Недоконаний вид: «я відсипляюся», доконаний – «я відіспалася». Що ж до «засипання», то українською правильно «засинання». А засипають борошно в мішки.

• 10 •

Олена Пальчевська: Сусідка доводить, що «лілія» – це русизм, а правильно «лілея». Невже правда? Так само доводить, що правильно тільки «янгол», а не «ангел».

З латинської назва рослини – «lilium». А «лілея» в сучасному тлумачному словнику має примітки «застаріле» і «поетичне», а тлумачиться як «те саме, що лілія». Тобто основне слово – «лілія». Так само у словнику основна форма – «ангел» і вказано «рідше ангол, янгол». Зменшено-пестливе до «янгол» – «янголятко», а до «ангел» – «ангелик». Порадьте сусідці читати «Мовне питання», адже ми часто розбираємо псевдоросіянізми. Та й корисно просто заглядати у словники.

«Главком»