Календар українського вболівальника. Основні спортивні змагання 2023 року
2023-й передолімпійський рік обіцяє багато яскравих подій
Багато футурологів різних профілів зазначають, що 2023-й – рік перелому. У контексті спорту саме цього року буде розіграно більшість олімпійських перепусток, тому ціна помилки дійсно у цей період є доволі високою, бо в деяких видах відбір на Ігри уже завершується цього року.
Окрім початку олімпійської кампанії, відбудуться чемпіонати світу в різних видах, різноманітні футбольні та хокейні турніри. «Главком» обрав найбільш важливі події для українського спорту, цей графік стане дороговказом не лише для атлетів, а й для вболівальників.
Коли: 3-5 лютого (чоловіки), 14-15 квітня (жінки)
Де: чоловіки – Лешно, Польща, жінки – місце проведення поки що невідоме (жінки)
Окреме місце у тенісному календарі посідають турніри, де виступають не окремі гравці, а збірні: у 2023-му вже відбувся дебют нового командного турніру під назвою United Cup (18 збірних, які кваліфікувалися до основної частини турніру, мали у своєму складі представників як чоловічого, так і жіночого тенісу, а кожний матч складався з п’яти зустрічей – по дві чоловічі та жіночі одиночні зустрічі та змішана парна зустріч), відновиться розіграш Кубка Гопмана (змішаний командний турнір, у якому команди складаються з двох гравців різних статей, а матчі – з чоловічої та жіночої одиночної зустрічі та змішаної парної; у 2016 році Україна дісталася до фіналу цього турніру, де дует Еліни Світоліної та Олександра Долгополова у вирішальному поєдинку поступився австралійським тенісистам Дар’ї Гавриловій та Ніку Кірьосу), щороку проходять класичні розіграші Кубка Девіса (чоловічий командний турнір) та Кубка Біллі Джин Кінг (жіночий). Зазвичай за збірні грають лідери своїх країн, однак, як і у випадку з Україною, це трапляється не завжди.
Проблеми Федерації тенісу України з комунікацією з гравцями стали своєрідною сніговою кулею, яка може значно нашкодити нашим гравцям та гравчиням у майбутньому: раніше через внутрішні конфлікти Еліна Світоліна могла пропустити Олімпіаду в Токіо, яка стала для неї історичною (Світоліна завоювала першу в історії українського тенісу медаль Олімпіади – українка стала третьою в одиночному розряді), адже до якогось етапу Еліна не набрала проведені два матчі за збірну, що є необхідною умовою допуску до Олімпійських Ігор. Також гравці чоловічої збірної України відмовляються приїздити до національної команди – варто згадати лише склад на матч з Угорщиною, коли грали відверті резервісти.
Враховуючи згадані вище причини, неможливо на всі сто сказати, хто саме виступатиме за нашу команду. У дівчат організаційних проблем менше, тому можемо очікувати перших чотирьох ракеток України на матчі проти Чехії (у 2018 році ця команда вигравала Кубок Федерацій, який пізніше було перейменовано у Кубок Біллі Джин Кінг), а також має бути заявлена Людмила Кіченок, яка наразі посідає дев’яте місце світової класифікації парного рейтингу WTA. Чи дочекаються фанати українського тенісу у цьому матчі виступу Еліни Світоліної – питання скоріше риторичне, адже відповідь на нього знає лише найближче оточення бронзової призерки токійської Олімпіади та екстретьої ракетки світу.
Ось у чоловіків перші дві ракетки України, скоріше за все, не зіграють через конфлікт з Федерацією тенісу України. Олексій Крутих та Віталій Сачко допомогли б нашій команді. Попри те, що суперником чоловічої команди буде дуже скромний Ліван, внутрішні чвари лишають дуже неприємний осад у серцях вболівальників (однією з причин є розбіжності щодо суми призових для гравців за виступ у поєдинку). Мають допомогти нашій команді перша та друга ракетка України в парному розряді – Денис Молчанов та Владислав Манафов. Можливо, капітан нашої команди Андрій Медведєв дасть шанс проявити себе в збірній Олександру Овчаренку, який потроху додає у своїй грі та піднімається все вище у світовому рейтингу.
Турнірне значення цих матчів буде різним: дівчата у разі перемоги зіграють у фінальній частині Кубка Біллі Джин Кінг (востаннє збірна України грала у фінальній частині тоді ще Кубка Федерацій у 2012 році), а хлопці – у першій світовій групі.
Коли: 8-19 лютого
Де: Обергоф, Німеччина
Біатлон з року в рік лишається найпопулярнішим зимовим видом спорту в Україні. Минулий рік ознаменувався завершенням епохи Володимира Бринзака у ролі президента Федерації біатлону України, новим її очільником став народний депутат Іван Крулько. На фоні цих пертурбацій постає питання про подальший розвиток біатлону в Україні – важко приховати, що останні сезони наші спортсмени з ряду причин не показують результати, які були раніше.
Усі вболівальники біатлону знають про фантастичне вміння українських тренерів виводити спортсменів на пік форми саме під Чемпіонат світу: це можна простежити на прикладі жіночої естафетної четвірки, яка чотири роки поспіль завершувала світову першість у призах (у 2017 році було «срібло», на всіх наступних світових першостях – «бронзи»). Головний тренер чоловічої команди Юрай Санітра заявляв, що основними стартами будуть Чемпіонат Європи та Чемпіонат світу, тож хочеться сподіватися, що наші біатлоністи зможуть потішити результатами.
На жаль, на цей момент періодичні проблеми зі здоров’ям виникали майже в усіх збірників: Дмитро Підручний переніс важку операцію та невідомо, чи змагатиметься він узагалі в цьому сезоні, Артем Прима нещодавно захворів коронавірусом, Юлія Джима та Ірина Петренко уже перенесли коронавірус та потроху повертаються до форми. На фоні всіх цих проблем є й острівець оптимізму, адже Артем Прима цього сезону потрапляв на етапі Кубка світу до десятки найкращих у переслідуванні, а також були гарні гонки переслідування від Антона Дудченка (в одній з них українець зумів піднятися з 59-го місця на 18-те). Цілком можуть позмагатися за нагороди наші представники у змішаній одиночній естафеті, адже ця гонка є короткою, і наголос у ній падає на влучну та швидку стрільбу.
Власне, часу до Чемпіонату світу поки що вистачає, тож є надія, що наші спортсмени зможуть повернутися додому з Обергофу з нагородами.
У розпал футбольного сезону увага футбольних фанатів буде прикута до єврокубків – Ліги Чемпіонів, Ліги Європи та Ліги Конференцій. У кожному з них Україна буде так чи інакше представлена, тож підтримати буде кого.
У Лізі Чемпіонів українських клубів не лишилося, однак можна повболівати за клуби з українцями у складі: до 1/8 фіналу пробився бельгійський «Брюгге» з Едуардом Соболем та Романом Яремчуком, а також – «Реал» з Андрієм Луніним. «Брюгге» зіграє проти португальської «Бенфіки», ця дуель цікава ще й тим, що Роман Яремчук гратиме проти своєї колишньої команди. «Реалу» ж у першому раунді випав англійський «Ліверпуль», цей матч стане повторенням фіналу Ліги Чемпіонів минулого сезону, у якому перемогу здобув клуб з Іспанії.
У Лізі Європи продовжить виступи «Шахтар», який провів доволі непоганий груповий етап Ліги Чемпіонів, посівши третє місце та здобувши цінні бали до таблиці коефіцієнтів УЄФА. Український гранд у першому раунді зійдеться з добре знайомим французьким «Реном», саме цей клуб був суперником «Динамо» у груповому етапі Ліги Європи та здобув дві перемоги над киянами. «Шахтар» майже без легіонерів у складі демонструє доволі високий рівень гри, тож цей суперник є цілком під силу гравцям донецького клубу.
У Лізі Конференцій виступатиме «Дніпро-1». Українська команда вдало провела груповий етап цього турніру, набравши 10 очок та посівши друге місце у своєму квартеті. В 1/16 команда на чолі з Артемом Довбиком зійдеться проти кіпріотської «Ларнаки». Цей матч теж супроводжуватиме дежавю, адже клуб з острівного Кіпру був суперником «Динамо» у цьогорічній Лізі Європи.
Коли: 19 лютого – 5 березня
Де: Бакуріані, Грузія
Фристайл уже другу Олімпіаду поспіль приносить нагороди Україні: обидва рази Олександр Абраменко доводив статус одного з найкращих спортсменів світу та вигравав "золото" у Пхьончані та "срібло" у Пекіні. Українська школа лижних акробатів є однією з найкращих у світі, тож очікуємо нагород світової першості не лише від Абраменка.
Усього в історії чемпіонатів світу наша країна має дві нагороди в лижній акробатиці, обидві вони здобуті на одному й тому ж трампліні: Ольга Волкова у 2011 році стала третьою, а Олександр Абраменко у 2019 році - другим на змаганнях у Дір-Веллей (штат Юта).
Українці цього сезону вже встигли виступити на етапах Кубка світу та Кубка Європи. У Руці на етапі Кубка світу Анастасія Новосад була восьмою, Ангеліна Брикіна дев’ятою, а Олександр Абраменко десятим. На тому ж трампліні на Кубку Європи Олександр Окіпнюк виборов «золото», Дмитро Котовський – «срібло», а Максим Кузнєцов – «бронзу». Перед Чемпіонатом світу в Грузії наші спортсмени матимуть змогу виступити на двох етапах Кубка світу в Північній Америці, а саме – на змаганнях у Канаді та США.
Цілком імовірно, що не лише лижні акробати представлятимуть Україну на цьому старті, адже наші спортсмени доволі непогано виступають в інших видах фристайлу – слоупстайлі та біг-ейрі. Беззаперечною лідеркою команди в цих видах є Катерина Коцар, якій зовсім трохи не вистачило минулого року до того, щоб потрапити на Олімпіаду в Пекіні.
У біг-ейрі на етапі Кубка світу в Курі Катерина потрапила до фіналу та стала шостою, а в австрійському Штубаї у слоупстайлі Коцар стала тринадцятою. Також у чоловічій збірній є Орест Коваленко, який став першим в історії України призером Юнацьких Олімпійських Ігор у дисципліні біг-ейр.
Минулий рік для усіх спортсменів став складним, однак чоловіча збірна України з баскетболу зробила здавалося неможливе – вийшла на матч трагічного 24 лютого проти Іспанії. Так, той матч наші хлопці програли, хоча намагалися нав’язати боротьбу майбутнім чемпіонам Європи та чинним чемпіонам світу. Цього року перед баскетболістами постане ще більше викликів: завершується відбір на Кубок світу та розпочинається перший етап відбору на Олімпійські Ігри.
Підопічні тренера нашої команди Айнарса Багатскіса, на жаль, припустилися тих же помилок, що й минулого циклу: як і чотири роки тому, українська команда програла ключові матчі двом своїм конкурентам (у відборі до Кубка світу-2019 це були Чорногорія та Латвія, у цій кваліфікації – Грузія та Ісландія). Ці прикрі поразки значно ускладнили життя збірній, однак шанси лишаються – за умови перемоги над Нідерландами та Італією українці лишають собі шанси, однак навіть поданий вище сценарій може не пропустити наших хлопців на мундіаль в Азії. Додатковою умовою є те, щоб Грузія та Ісландія поступилися мінімум одного разу в останньому вікні відбору на Кубок світу (якщо ісландцям грати проти Іспанії та Грузії, то Грузії – проти Нідерландів та Ісландії). До Азії (цього року світову першість прийматимуть Японія, Індонезія та Філіппіни) вже точно вирушать Іспанія та Італія, адже саме ці команди посіли перше та друге місце у групі збірної України, а також – інші європейські збірні (Латвія, Греція, Німеччина, Фінляндія, Словенія, Франція та Литва).
Участь збірної України в олімпійському відборі вирішиться уже в лютому. У разі успішного відбору наша команда матиме змогу отримати пряму путівку або допуск до основного відбору на Олімпійські Ігри. Для завоювання олімпійської ліцензії необхідно потрапити у двійку найкращих європейських команд на мундіалі (Франція як країна-господарка прийдешньої Олімпіади не враховується), а задля допуску до основного відбору необхідно бути у топ-16 Кубка світу серед країн, які ще не відібралися на Олімпіаду.
У разі невдачі в кваліфікаційній кампанії до Кубка світу, збірна України змагатиметься у попередньому відборі до Олімпіади в Парижі. Він передбачатиме собою декілька мінітурнірів, два з яких будуть проведені для європейських збірних. У кожному чемпіонаті вісім команд, які не пробилися до фінальної частини, змагатимуться за одну перепустку до основного етапу відбору. Остаточного списку суперників ще немає, однак можна виділити команду Чехії, на чолі якої знаходиться тренер українського «Прометея» Ронен Гінзбург; також гарну конкуренцію можуть скласти турки з натуралізованою зіркою Шейном Ларкіним, поляки та хорвати – обом цим збірним наша команда поступилася на Євробаскеті минулого року.
Щодо України, то на жоден турнір минулого року лідери не збиралися в повному складі: на певних матчах були відсутні гравці найсильнішої ліги світу - Національної баскетбольної асоціації - Олексій Лень та Святослав Михайлюк, отримав травму екскапітан нашої команди Олександр Липовий, пропускали останні матчі Богдан Близнюк та Артем Пустовий. Також серйозним питанням є те, а хто ж цю збірну готуватиме – у Айнарса Багатскіса завершується контракт після кінця відбору і невідомо, чи буде він продовжений.
Однак, якщо обійдеться без травм, то на цьому відбірковому турнірі зіграють і гравці найпрестижнішої баскетбольної ліги, і всі наші лідери, адже відбуватиметься він якраз у міжсезоння.
Збірна України розпочинає новий відбір для себе – кваліфікацію на Чемпіонат Європи-2024. Жеребкування не пощадило нашу команду: з двох перших кошиків українці отримали чинних чемпіонів Європи (Італію) та віцечемпіонів континенту (Англію). Гіршого сценарію не могло бути, адже два гранди європейського футболу в одній групі на стадії кваліфікації – це занадто. Однак наші хлопці вже в статусі андердога проводили кампанію до Євро-2020, де змогли здолати Португалію з Кріштіану Роналду, тож доведеться викладатися на максимум для того, щоб зіграти в Німеччині (саме там відбуватиметься наступний Чемпіонат Європи).
З іншого боку, для гравців це чудовий досвід гри проти дійсно топових футбольних збірних, тож тренерський штаб, очільник якого наразі невідомий, намагатиметься отримати якомога більше позитиву після цього відбору. Варто зазначити, що є футболісти, які змагалися у чемпіонатах цих двох країн: Олександр Зінченко виступав за «Манчестер Сіті», а зараз є гравцем «Арсеналу», Андрій Ярмоленко довгий час грав за «Вест Гем Юнайтед», Руслан Маліновський грає в італійській «Аталанті», Віктор Коваленко представляє «Спецію». Відповідно, внутрішню кухню наші футболісти так чи інакше знають, це може спрацювати та принести результат. Також Україна зіграє в цій же кампанії проти Північної Македонії та Мальти.
Однак є ще один варіант потрапити на Євро – для цього потрібно, щоб до фінальної частини змагань пройшло мінімум дві з чотирьох таких команд, як Ізраїль, Боснія та Герцеговина, Сербія та Шотландія ; оскільки минулий сезон Ліги Націй Україна завершила шостою в рейтингу команд дивізіону B, для потрапляння до плейоф потрібно посісти місце у четвірці команд, які ще не пробилися на Євро. Якщо дві збірні з поданого вище переліку кваліфікуються на Чемпіонат Європи, Україна потрапить до плейоф, переможець якого вийде на європейську першість.
Коли: 23-29 квітня
Де: Естонія
Збірна України з 2018 року грає у дивізіоні 1B та все ніяк не може підвищитися у класі: минулого року хокеїсти посіли третє місце в групі, поступившись Японії (2-8) та Польщі в серії булітів (загальний рахунок 2-3). Цього року перед нашою командою стоїть те саме завдання – зробити висновки після минулого року та перемогти Японію задля виходу в дивізіон 1A.
Окрім України та Японії, у цьому дивізіоні гратимуть Естонія, Сербія, Нідерланди та Китай. Останні дві команди піднялися зі слабшого дивізіону 2A, тому перемагати їх сміливо треба. Минулого року гравці збірної України розгромили сербів та естонців із сумарною різницею 15-0, тож ці команди теж не становлять особливої небезпеки.
Головною надією українського хокею є 19-річний захисник Артур Чолач, який встиг потренуватися у команді рівня Національної хокейної ліги – «Вегас Голден Найтс» вирішив припинити співпрацю з нашим спортсменом, тож українець гратиме у Хокейній лізі Онтаріо за одну з юніорських команд. Попри це, Артур у разі виклику до національної команди та відсутності накладок посилить склад України. Минулого року за національну збірну успішно грали Андрій Міхнов, Олександр Пересунько, Віталій Лялька та Ігор Мережко, хочеться сподіватися, що ці хлопці допоможуть українцям повернутися до дивізіону 1A.
Коли: 21 червня – 8 липня
Де: Румунія, Грузія
Серед футбольних спеціалістів різного спрямування поширена думка про те, що молодіжна збірна є підготовчим етапом кадрів у національну збірну, однак, як і в будь-якій ситуації, є дві сторони медалі.
Дійсно, молодіжна збірна є кузнею талантів, які потім заграються у національній збірній: можна згадати виступ молодіжної збірної України на Чемпіонату Європи-2006 під керівництвом Олексія Михайличенка – у складі тієї команди грали Андрій П’ятов, Артем Мілевський, Олександр Алієв, Дмитро Чигринський та інші гравці, добре відомі українським фанатам футболу. Ці срібні нагороди лишаються найбільшим досягненням нашої молодіжки, однак нинішній склад також може поборотися за високі позиції.
Якщо поглянути на цей турнір з іншої перспективи, то молодіжна збірна – це не просто етап у підготовці до національної команди. Окрім медалей європейської першості, українці спробують зачепитися за олімпійську перепустку – це може стати новою віхою в історію вітчизняного футболу. Звичайно, футбол не входить до переліку видів спорту, для яких Олімпіада – найважливіший старт, однак українська футбольна збірна ніколи не грала на подібних турнірах, що підвищує цікавість до молодіжного Євро.
У столиці Румунії, Бухаресті, наші хлопці проведуть три матчі групового етапу: спершу зіграють проти хорватів (21 червня), наступний матч буде проти господарів-румунів (24 червня), а завершуватиме груповий етап матч проти Іспанії (27 червня). Група не є неймовірно складною, тож є ймовірність, що вдасться зачепитися за плейоф. До Парижа вирушать три найкращі команди цієї континентальної першості, не враховуючи господарку наступної Олімпіади. Для здобуття олімпійської путівки може вистачити навіть виходу в ¼: за умови проходу до півфіналу Франції (отримала путівку як країна-господарка) та Англії (через відсутність згоди між федераціями Англії, Шотландії, Вельсу та Північної Ірландії у плані формування об’єднаної команди Великої Британії збірна Англії не може претендувати на олімпійську ліцензію) третьою командою, яка поїде на Олімпіаду, може стати переможець спеціального плейоф між тими командами, які поступилися в ¼.
Підопічні Руслана Ротаня можуть підсилитися представниками національної команди: Михайлом Мудриком, Іллею Забарним, Данилом Сіканом, але тренери дорослої команди можуть не відпустити футболістів до молодіжки. Навіть без них команда сміливо може нав’язати боротьбу за перше в історії України потрапляння на Олімпіаду.
Коли: 21 червня – 2 липня
Де: Краків, Польща
Саме цю подію сміливо можна називати найважливішою в спортивному календарі України у 2023 році. Європейські Ігри – це доволі цікавий мультиспортивний старт для спортсменів Старого світу, який можна вважати гарною підготовкою до головного старту чотириріччя.
Уперше Європейські Ігри відбулися у Баку у 2015 році – відтоді кожні чотири роки спортсмени Європи збираються разом задля визначення найкращих. Збірна України йде четвертою у загальному медальному заліку за дві першості, які приймали Баку та Мінськ, і може вже в 2023-му наздогнати Азербайджан та Білорусь, які посідають третє та друге місце відповідно
Програма Європейських Ігор складатиметься з 26 видів спорту: артистичного плавання, стрільби з лука, легкої атлетики, бадмінтону, баскетболу 3x3, пляжного футболу, пляжного гандболу, боксу, брейкінгу, каное-спринту, каное-слалому, велоспорту (маунтинбайк та BMX), стрибків у воду, фехтування, дзюдо, карате, кікбоксингу, сучасного п'ятиборства, падел-тенісу, стрибків на лижах з трампліну, кульової стрільби, скелелазіння, регбі-7, настільного тенісу, тхеквондо, текболу, триатлону.
Цінність Європейських Ігор зростає також і через те, що вони є одним з етапів відбору на Олімпіаду в Парижі – олімпійські путівки розіграють у стрільбі з лука, боксі, брейкінгу, регбі-7, кульовій стрільбі та настільному тенісі. Найкращі шанси на здобуття перепусток до столиці Франції українці мають в боксі, кульовій стрільбі та стрільбі з лука.
Також Європейські Ігри стануть одним з етапів набору очок до олімпійського рейтингу в стрільбі з лука, бадмінтоні, баскетболі 3x3, брейкінгу, дзюдо, сучасному п’ятиборстві, кульовій стрільбі, настільному тенісі та триатлоні.
Коли: 19-27 серпня
Де: Будапешт, Угорщина
Королева спорту, як ще називають легку атлетику, після світової першості у США повертається до Європи. Чемпіонат світу в цьому році прийматиме столиця Угорщини. Для українських спортсменів це безумовний плюс, адже різниця часових поясів мінімальна, тому акліматизації як такої не буде.
Востаннє Європа приймала світову першість з легкої атлетики у 2017 році: тоді атлети змагалися у Лондоні. Той Чемпіонат світу вийшов не особливо вдалим для нашої команди – лише «срібло» у Юлії Левченко. Загалом українська збірна поверталася додому з нагородами з усіх Чемпіонатів світу, у яких брала участь, тож є очікування, що першість у Будапешті продовжить цю приємну тенденцію.
Основні надії, звісно, пов’язані з технічними дисциплінами, які включають у себе стрибки та метання.
У секторі для стрибків у висоту сміливо можна чекати не одну нагороду: однією з фавориток точно буде Ярослава Магучіх, підтримати її можуть подруги по команді Юлія Левченко та Ірина Геращенко; у чоловіків головні сподівання покладені на Андрія Проценка, може додати Олег Дорощук та повноцінно повернутися до стартів Богдан Бондаренко, який пропускав змагання через складні травми. У стрибках є певні очікування від Марини Бех-Романчук, яка минулого сезону вразила всіх прекрасним виступом у новій для себе дисципліні – потрійному стрибку. Михайло Кохан спробує взяти нагороду серед метальників молота, цікавитиме також і виступ чемпіона світу серед юніорів Артура Фельфнера, адже метальник списа налаштований боротися за потрапляння на Олімпіаду в Парижі.
У бігових дисциплінах основна увага буде прикута до 400 метрів з бар’єрами: віцечемпіонка Європи Вікторія Ткачук та бронзова призерка Чемпіонату Європи Анна Рижикова спробують протистояти надпотужним представницям США та нідерландській «блискавці» Фемке Бол.
На 800-метрівці мають виступити Ольга Ляхова та Наталія Кроль, які проведуть свої перші повноцінні сезони після декретних відпусток. Окрасою цих змагань стануть естафети, особливо – жіноча 4 по 400 метрів.
Якщо перенестися за межі стадіону, то окремої уваги заслуговують представники спортивної ходьби: Людмила Оляновська спробує повторити успіх Чемпіонату світу восьмирічної давності (тоді представниця ходьби на 20 кілометрів стала третьою у Пекіні), також у молодій дисципліні – ходьбі на 35 кілометрів – намагатимуться поборотися за високі позиції Інна Лосєва та Мар’ян Закальницький.
Коли: 16-24 вересня (ці дати є попередніми, адже виникає «накладка» з Азійськими Іграми)
Де: Белград, Сербія
Для українського спорту боротьба відіграє особливе значення, адже першою олімпійською чемпіонкою у жіночій боротьбі (вона, нагадаємо, увійшла в програму Олімпіади у 2004 році) стала наша Ірина Мерлені, а Жан Беленюк як представник греко-римської боротьби приніс єдине золото Україні на Олімпійських Іграх у Токіо. У своїй історії Україна здобула 96 нагород Чемпіонатів світу (19 золотих, 20 срібних та 57 бронзових нагород), тому на наступній першості сміливо можна буде подолати рубіж у 100 нагород.
Окрім медалей та звання призерів Чемпіонату світу, у Белграді буде розіграно олімпійські путівки. Перепустки до наступної Олімпіади отримають призери (нагадаємо, що у боротьбі, як і у деяких інших багатоборствах не один, а два бронзових призери) у вісімнадцяти олімпійських категоріях (по шість категорій у вільній, греко-римській та жіночій боротьбі), а також переможець плейоф за олімпійську ліцензію між тими спортсменами, що поступилися у бронзових фіналах.
Україна до Чемпіонату світу повинна виступити на Чемпіонаті Європи, адже згідно з новими правилами на світовий форум допускаються лише ті національні федерації, які мали представництво на континентальних першостях. Наша команда налаштована покращити результати минулого відбору: особливі надії є на жіночу збірну України, яка нещодавно стала володаркою Командного Кубка світу, але склад у порівнянні з чемпіонським може суттєво змінитися (в олімпійських категоріях виступали Оксана Лівач, Альбіна Рілля, Юлія Ткач-Остапчук, Ірина Коляденко, Тетяна Сова та Анастасія Осняч-Шустова). Також з цікавістю можна спостерігати за тим, чи виступатиме народний депутат Жан Беленюк у Белграді, адже наразі невідомо про його остаточні плани на цей олімпійський цикл; з іншого боку, Жан виграв Чемпіонат України, тож бажання виступати у дворазового призера Олімпіади присутнє. Своєрідною інтригою є те, у яких категоріях боротимуться Парвіз Насібов та Андрій Кулик – минулого року вони обидва були заявлені в неолімпійську вагу.
З «вільників» уже на світовій першості також може зачепитися за ліцензію досвідчений Олександр Хоцянівський.
Український волейбол за короткий період зміг покращити позиції настільки, що збірні вперше у своїй історії братимуть участь в олімпійських кваліфікаційних турнірах. Востаннє волейбол на Олімпійських іграх Україною був представлений у минулому столітті: у 1996-му році жіноча команда під керівництвом Гарія Єгіазарова стала одинадцятою на Олімпіаді в Атланті.
Формат кваліфікаційних турнірів є таким: 24 команди будуть розподілені на три групи, з кожної на Олімпіаду вийдуть по дві команди. Відзначимо, що в олімпійському відбірковому турнірі не зіграє Франція (отримала квоту країни-господарки) та команда Росії (відсторонена від змагань).
Основні ставки зроблено на чоловіків під керівництвом Угіса Крастіньша, які є шістнадцятою командою у світовому рейтингу та сьомою командою серед європейських збірних. Чоловіча збірна, здається, знайшла ту саму «хімію» як у розумінні «гравці-тренер», так і «гравець-гравець»; яскравим підтвердженням цієї думки є виступ хлопців на Чемпіонаті світу, де Україна стала сьомою та довела, що отримала статус «лакі-лузера» (примітка – щасливчика, який спершу не пройшов відбір, однак отримав право виступити на змаганнях) недарма (нагадаємо, що у зв’язку з дискваліфікацією збірної Росії її місце отримала наша команда). Українська збірна має доволі гарний потенціал у вигляді гравців європейських чемпіонатів: капітан збірної Олег Плотницький успішно грає за італійську «Перуджу», у сильному польському чемпіонаті виступають Юрій Семенюк та Ілля Ковальов, у цьому ж чемпіонаті виступає й гранд українського волейболу – львівський «Барком Кажани» під керівництвом Угіса Крастіньша вирішив спробувати сили в польській «Плюс Лізі», що є важливим досвідом гри проти представників найсильнішої команди світу – Польщі.
Також у рамках олімпійської кваліфікації змагатиметься і жіноча збірна, яка зірок з неба не хапає уже досить давно, але до 24 найкращих команд світу все ж увійшла. Підопічні Івана Петкова зараз перебувають у стані своєрідної перебудови, адже декілька сильних виконавиць завершили кар’єру, тому поступово до основної команди підтягується молодь.
Як зазначав президент Федерації волейболу України Михайло Мельник, жіноча команда працюватиме на перспективу, тож великих успіхів прямо зараз не варто очікувати. Лідеркою команди є Олеся Рихлюк, яка грає у надпотужному чемпіонаті Туреччини за «Чукурову», а кістяк нашої збірної складають гравчині українського клубу «Прометей».
Коли: 29 вересня – 8 жовтня
Де: Антверпен, Бельгія
Спортивна гімнастика зазвичай тішить українських вболівальників нагородами різноманітних стартів. З 2014 року наші гімнасти привозять додому медалі Чемпіонатів світу, тож вболівальники в очікуванні старту цієї першості, яку прийматиме мальовничий бельгійський Антверпен.
Цей Чемпіонат світу завершить олімпійський відбір до командної першості (команда складається з п’яти спортсменів): минулого року було розіграно по три путівки серед призерів у чоловічій та жіночій команді, а на цьому турнірі буде розіграно ще дев’ять путівок. Також є можливість здобути особисту путівку в Антверпені тим спортсменам, чиї команди не кваліфікувалися до Парижу.
У чоловічій команді лідером є Ілля Ковтун, який є неймовірно корисним для командної першості, адже він – багатоборець з високою складністю вправ на брусах, на коні та вільних вправах. Має допомогти команді Ігор Радівілов, який минулого року виборов «бронзу» Чемпіонату Європи та світу в опорному стрибку, також Ігор спеціалізується на вправах на кільцях. Очікується повернення Назара Чепурного, який пропустив значну частину сезону через складну травму – фіналіст Чемпіонату світу 2021 року в опорному стрибку відновлюється та працює над складними стрибками. Цього сезону перший дорослий сезон проведе Радомир Стельмах – чемпіон Європейського юнацького олімпійського фестивалю.
У жінок перспективи не настільки райдужні, адже завершили кар’єру лідерки збірної Діана Варінська та Анастасія Бачинська. Це стало серйозним ударом для нашої команди, адже Діана та Анастасія були багатоборками та «закривали» всі чотири снаряди. Невідомий наразі стан Анастасії Мотак та Даніели Батрони – вони можуть підсилити нашу команду в разі успішної реабілітації від травм. Також дебютувати за національну збірну може юна зірка Анна Лащевська, яка стала чемпіонкою Європи серед юніорів у вправах на колоді.
Головною боксерською подією цього року сміливо може стати бій важковаговиків Олександра Усика та Тайсона Ф’юрі. Він носитиме статус мегафайту через декілька причин.
По-перше, зі спортивної точки зору цей бій привабливий для глядача, адже змагаються два непереможні спортсмени і є ймовірність, що переможець цієї дуелі назавжди викарбує своє ім’я золотими буквами в історії світового професійного боксу.
По-друге, переможець баталії стане абсолютним чемпіоном світу та забере собі всі пояси – погодьтеся, коли ще в українця буде шанс на здобуття такого статусу?
По-третє, самі боксери підігрівають інтерес до цього бою: Тайсон Ф’юрі за допомогою треш-току хоче довести свою домінантність, у той час як ходять чутки, що Олександр Усик може завершити кар’єру після цього бою.
Ставки на цей поєдинок є доволі високими, однак наразі про нього доволі мало інформації. Сподіваємося, що менеджери зможуть домовитися між собою та боксери проведуть бій цього року.
Крім того, цього року українських вболівальників також очікує Універсіада, Зимові Дефлімпійські Ігри, Чемпіонат світу зі стрільби, відбір на Чемпіонат світу з гандболу серед жінок, відбір на Чемпіонат Європи з гандболу серед чоловіків та ще багато цікавих подій.
Вболівайте за Україну та підтримуйте наших спортсменів!
Ілля Мандебура, для «Главкома»
Коментарі — 0