Останні дні Павла Лі. Правдива історія (частина 3)
Останні дні Павла Лі. Правдива історія (частина 3)

Останні дні Павла Лі. Правдива історія (частина 3)

Національна спілка журналістів змогла зібрати коментарі людей, які напередодні загибелі Павла були поруч із ним

Читайте тут першу та другу частину трилогії «Останні дні Павла Лі. Правдива історія»

Павло загинув 6 березня від куль російських солдат в Ірпені під Києвом...

«На сцені міг говорити про прості істини»: убитий російськими окупантами Павло Лі незадовго до загибелі зумів «знайти себе»

Більшу частину свого 33-річного життя Павло Лі прагнув знайти справжнього себе: працював актором, телеведучим, режисером дубляжу, педагогом, намагався співати й готувати витончені страви. Люди, які близько знали Павла, розповіли, що ніколи не зустрічали настільки різнобічно і повноцінно розвинутих людей. А незадовго до того, як його вбили російські окупанти, Павло сказав, що нарешті відкрив секрет, як бути такою людиною, якою він хотів стати.

Життя Павла Лі та його трагічне завершення – це не лише історія блискучого таланту, що обірвалася на своєму початку. Це також – історія українця, який просто хотів жити і працювати, реалізовувати себе, будувати плани на майбутнє. Павло загинув 6 березня 2022 року від куль осатанілих російських солдат на задньому сидінні автомобіля в Ірпені під Києвом...

Спецпроєкт Національної спілки журналістів України
спецфото

Любив запах театральних завіс...

«Народився 10 липня 1988 року в місті Євпаторія, Крим. Ім’я отримав напередодні свята Петра і Павла, хоча спочатку дитину хотіли назвати Робертом, – розповів у своїй автобіографії Паша Лі. – Батько – Лі Роман Миколайович, музикант... Мати – Лі Марія Василівна, майстер спорту міжнародного класу в гірському спорті, закінчила Культосвіту в місті Калуш на Івано-Франківщині, хореограф»...

«Паша був нашим єдиним сином, – розповіла Національній спілці журналістів України Марія Лі. – Ріс дуже розумненьким. Спочатку думала, що він стане спортсменом, як я. Але коли йому виповнилося років шість, стало очевидно, що в нього схильність не до спорту, а до театру. Вже в садочку він грав на святкових ранках головні ролі... Одного разу ми з ним були на дитячій виставі. Коли вона закінчилася, Павло піднявся на сцену, підійшов до завіси і став вдихати її запах...

Паша Лі в дитинстві з мамою
фото2

Уже в початкових класах Паша став відвідувати репетиції дитячого театру «Золотий ключик». Його першою роллю став... тарган у виставі «Муха-цокотуха». У своїй автобіографії актор згадував, що театр став для нього «свого роду притулком від сірості й повсякденності», адже там він «жив у своєму світі». Фінансові проблеми в родині не раз змушували Пашу після школи йти не на репетицію, а на ринок, щоб допомогти батькові продавати овочі, або до євпаторійського зоопарку, де він доглядав за тваринами.

«Одного разу він отримав невеличку епізодичну роль у фільмі «Син хана», – згадує Марія Василівна. – Тоді Паша заробив свої перші гроші, чим дуже пишався».

У 2000 році Павло почав освоювати класичну хореографію в Театрі пластичної драми. Тут він зіграв хулігана у своїй першій танцювальній виставі – «Панянка та хуліган».

Одного разу в Євпаторію приїхали зі столиці представники Київської дитячої академії мистецтв – вони запросили Павла до себе на навчання. «Ви постійно зайняті й не бачите, якою талановитою росте ваша дитина, – сказали Марії Василівні кияни. – Не обрубуйте їй крила!» Йшлося про приватну школу, навчання в якій коштувало недешево. А ще ж переїзд до Києва потребував і оренди квартири. Але слова про талант сина настільки глибоко запали матері в душу, що вона покинула відносно усталене життя в Криму і разом із сином перебралася до столиці.

фото3
Найкращим другом Павла завжди була його мама

«Ніколи не пізно випробовувати нове...»

У 2004 році Павло отримав свою першу повноцінну кінороль – в українському трилері «Штольня». Згодом актор згадував, що йому, скромному хлопцеві, який підробляв тим, що роздавав поблизу станцій метро рекламну газету, було дуже цікаво грати свою повну протилежність – «мажорчика»-студента Дена.

Своєю роллю в «Штольні» Павло впевнено заявив про себе як про перспективного талановитого актора, проте не можна сказати, щоб вона відкрила перед ним усі двері.

Кадр із фільму «Штольня»
фото44

«Підробляв у клубах танцюристом, знімався в рекламах, був піратом та Дідом Морозом на дитячих святах», – писав Павло про цей період у своєму житті. Ще одним випробуванням своїх можливостей для Павла стала участь у 2009 році в співочому проєкті «Фабрика зірок-3». Участь у конкурсі не стала для нього надто успішною, але він познайомився із відомою українською співачкою Анастасією Приходько, яка доклала чимало зусиль, щоб віра молодого виконавця в себе стала міцнішою. З Приходько вони записали в дуеті пісню «Твоє серце». За словами самого Павла, співпраця зі співачкою зробила його «окриленим».

фото5 приходько
Дует з Анастасією Приходько. Кадр із кліпу «Твоє серце»

Усе своє життя Павло Лі намагався знаходити нові й нові застосування своїм талантам. «У 2022 році мені хотілося б стати кухарем, актором, блогером, телеведучим, тому що ніколи не пізно випробовувати нове...» – сказав він в у передачі «День вдома» телеканалу «Дім».

«Працювати на телебаченні ведучим Павлові дуже подобалося, – розповідає Марія Лі. – У нього весь час виникали якісь ідеї. Бувало, запрошував мене розповісти про Карпати, поговорити з режисером Ахтемом Сеітаблаєвим...»

«Робота ведучого для Паші була новою й надзвичайно його цікавила, – розповіла НСЖУ подруга Павла Еллона Біргер. – Він дуже радів цій своїй новій діяльності. На жаль, довго пропрацювати ведучим йому не судилося...»

Проте основною творчою діяльністю для Павла Лі залишалося акторство. У двох виставах, які було показано на багатьох українських сценах, Павло грав разом із Адою Роговцевою. Одну з цих вистав, «Соломон у спідниці», де Лі грає головну роль, більше не показують. Замінювати Павла іншим актором ніхто не хоче...

фото6 велике
«Соломон у спідниці» – одна з вистав, у яких Павло Лі грав разом із Адою Роговцевою

«Все, що б я не робив у своєму житті, – це шлях до успіху для мене і моєї родини. Сцена завжди була для мене найкращим місцем, де я можу бути будь-ким, говорячи про прості істини, навіть дурнем, блазнем, якщо знадобиться, і для мене це найвища нагорода! – писав Павло. – Доля не сліпа, і я вдячний їй за це. Більше, ніж переконаний... Все набагато вище...»

Крім театру, Павло багато грав у кіно (напевне, найвідомішою його роботою стала роль у містичному трилері 2013 року «Тіні незабутих предків»), займався також кінодубляжем. Став режисером дубляжу в великому англомовному проєкті, замовленому мексиканською компанією (було завершено тестову серію).

Це фото авторства Єлени Лаби зі зйомок «Тіней незабутих предків» дуже любив Павло
фото7

Здобувши успіх на сцені та в кіно, Павло започаткував власні курси театральної майстерності.

«Це були не просто професійні курси, – розповіла Еллона Біргер. – Пашине викладання було тісно пов’язане з психологією, розкриттям особистості, таланту». На курси до Павла записувалися не лише актори, а й люди, які бажали змінити своє життя, зробити своє внутрішнє «я» більш розкутим. Зокрема, було багато бізнесменів.

«На курсах відбулося два «запуски», – розповіла НСЖУ відома актриса, подруга Павла Катерина Буцька. – Коли Паша зателефонував, щоб привітати мене з новим 2022 роком, розповів, як хоче вдосконалити ці курси. Зокрема, вони мали стати і дорослими, і дитячими».

За словами Буцької, ще в академії мистецтв, де вони вчилися разом з Павлом, їхній викладач Володимир Павлович Андрєєв казав, що Павло Лі може стати дуже гарним педагогом з акторської майстерності.

Робота актора пов’язана зі злетами і падіннями, і йому дуже важко пережити періоди, коли не запрошують на зйомки. «Важкі часи ми завжди переживали разом, – розповідає мама Павла. – Намагалися кудись поїхати або просто частіше спілкуватися».

фото8
Павло із мамою Марією Василівною часто подорожували разом

Друзі та близькі Павла кажуть, що в останні роки його кар’єра різко пішла вгору. Він знявся у фільмах «Смак свободи», «Мирний-21», були затверджені ролі на майбутній знімальний сезон. Катерина Буцька каже, що в розмові на Новий рік Павло сказав їй, що в тривалих пошуках себе нарешті досягнув важливих результатів. «Акторська професія – доволі травматична для душі, – каже актриса. – Інколи ти можеш втратити віру в себе. Таке буває в кожного, було й у Паші. Але під час тієї розмови він сказав мені: «Катю, я нарешті зрозумів, я відкрив секрет, як бути таким актором, такою людиною, якою я хочу бути!» Я була дуже рада за нього, бо інколи пошуки себе тривають усе життя.

Останній із фільмів, у яких знявся Павло Лі, ще не вийшов на великі екрани. Це стрічка Ахтема Сеітаблаєва «Мирний-21», яка розповідає про подвиг луганського прикордонного загону в 2014 році.

«На знімальний майданчик він приносив смаколики, які сам готував, і пригощав ними своїх друзів: це печиво, яке називається «пашалішкі», – згадував згодом у коментарі «Iroom» актор Максим Девізоров, який знімався у «Мирному-21» разом з Павлом. – І це найкраще його характеризує».

Поширені в мережі фотографії Павла у військовій формі – саме зі зйомок цієї картини. Публікуючи на своїй сторінці в соціальній мережі епізод із «Мирного-21», Павло написав: «Вистояли у 2014 році – не здамося і зараз! Слава Україні!»

«Умів знайти підхід до кожного»

фото10
Павло Лі з Еллоною Біргер

У житті Павла Лі було кілька історій кохання. Про одну із них – дитячу платонічну любов до дівчинки Вести, яка в дитячому театрі грала Муху-цокотуху, – Павло свого часу розповів у інтерв’ю «Новому каналу».

Останнім коханням стала хореограф Еллона Біргер. «У нас із ним була дуже дивна й заплутана історія, – розповіла Еллона. – Ми були парою в 2016-2017 роках. Потім з певних причин вирішили розійтися, але залишилися близькими друзями. Я за цей час встигла вийти заміж, народити дитину, розлучитися... А буквально за пару місяців до загибелі Паші ми вирішили знов бути разом».

Еллона каже, що дуже мало зустрічала в своєму житті таких світлих, доброзичливих і життєлюбних людей, як Павло. Відзначає вона і його патріотичну проукраїнську позицію.

«Навколо Паші завжди збиралося велике коло людей. Він умів знайти підхід до кожного, і є багато людей, які могли б сказати вам, що Паша – його рідна душа, – каже Еллона. – Він кожного вмів відчувати. Кожного по-різному і по-своєму. Він був дуже духовною і душевною людиною. Паша все вмів: грав, співав, танцював, готував їжу... Я практично не зустрічала таких різнобічно і повноцінно розвинутих людей».

Еллона Біргер стала останнім коханням Павла
фото11

Із акторкою Катериною Буцькою Павло був знайомий з юності. «Ми дружили до самої його загибелі, він був хрещеним батьком моєї доньки Валерії. Паша загинув у її день народження... Уявляєте? – каже Буцька. – Паша був не формальним хрещеним, він мав глибоку віру, відвідував церкву. Попри свою світську професію і відповідний спосіб життя, Паша дотримувався постів, знав молитви на пам’ять, слідкував за тим, щоб його хрещеники сповідувалися і причащалися. Міг прийти на церковну службу задовго до її початку, щоб прибратися в храмі. Але не можна сказати, що Паша «з головою пірнув» у релігію. Він умів і відпочивати: ходив на дискотеки, на веселі вечірки з однолітками.

фото12
Павло Лі з Катериною Буцькою

За словами близьких людей Павла, в останні роки він будував багато планів: і щодо кар’єри, яка стрімко йшла вгору, і щодо сім’ї, і щодо подорожей...

«Друзі пізнаються в біді, – каже Марія Лі. – Пашині друзі виявилися справжніми. Як вони мене підтримали у найважчі дні, коли Паші не стало! Особливо, Еллона Біргер, Ірина Басараб і Ярослава Тугович: і висилали мені гроші, і допомагали шукати його тіло, і потім поховати його...»

У волонтерському штабі, де з початком повномасштабної війни працював Павло Лі, відзначають його товариськість і відсутність «зірковості». «Я навіть не знав, що він актор, відома особистість, – розповів волонтер Тарас Мельник. – Про це я дізнався вже після його загибелі, з новин. Просто займалися спільною справою, спілкувалися на різні теми, жартували...»

Волонтерка Ірина Мигитко погоджується: «Я теж не знала, що Паша – настільки відома людина. Я йому сказала: «Пашо, в тебе таке знайоме обличчя, я тебе десь бачила». А він відповів: «Мабуть, по телевізору... Трохи у фільмах знімаюся». Він був гарною людиною, з ним приємно було спілкувалися. Один раз увечері співали разом, записували невеличке відео на згадку...»

«Паша був дуже вдячним сином, – каже Марія Василівна. – Одного дня він сказав мені: «Мамо, я б хотів, щоб ти могла ще якось влаштувати своє життя. Щоб ти жила не тільки заради мене. Я назбирав грошей. Купи собі квартиру!» Я знайшла помешкання в Ірпені, і він мені його придбав. Натомість, сам Паша залишився на зйомній квартирі на Троєщині. Власного житла в нього не було, тому реєстрація в Павла так і залишилася кримська... Хоча нашу квартиру після 2014 року забрали.

фото14 з мамою
Марія Лі разом із сином

Але так вийшло, що в період коронавірусної епідемії мама Марії Василівни Анна Олексіївна почала хворіти, і жінка вирішила поїхати до неї, в рідну Ворохту на Івано-Франківщині. Квартира в Ірпені звільнилася, і Марія Василівна запропонувала Павлові пожити там. Тож останні три роки він мешкав під Києвом. Увесь цей час актор фінансово підтримував маму і бабусю й намагався наскладати кошти на власну квартиру в столиці.

Павло з бабусею Анною Олексіївною
фото15 з бабусею

«Нарешті йому це вдалося... Але тут розпочалася війна», – розповідає Марія Василівна.

R.I.P.

З початком широкомасштабної війни Павло пішов у Ірпінську міську раду й попросив, щоб його взяли в тамтешню волонтерську групу. Волонтери приймали дзвінки від людей, реагували на різні критичні ситуації, розвозили гуманітарну допомогу літнім людям, хворим, багатодітним сім’ям, які залишилися в місті й не могли про себе подбати.

5 березня, у волонтерський штаб надійшла інформація, що в Ірпінь зайшли рашисти. Зникла електрика, розпочалися масовані обстріли. Волонтери мусили припинити розвозити гуманітарку. Всі разом заночували в квартирі радниці міського голови, депутатки міськради Віолети Дворнікової. Наступного дня мали евакуйовуватися. Але Павло Лі, Ірина Мигитко і Тарас Мельник вирішили з’їздити до своїх домівок. Тоді ніхто не знав, що ту частину міста, куди вони вирушили, було вже окуповано...

Повернулися тільки Ірина і Тарас. Вони повідомили, що російські військові розстріляли Павла під час руху автівки вулицею міста. За кілька днів волонтерові Максиму Шевченку вдалося розшукати і вивезти з Ірпеня тіло вбитого Павла Лі. Мама Павла забрала тіло в Карпати, де у місті Ворохта його 18 березня поховали за християнським звичаєм.

Указом президента від 6 червня 2022 року актора та телеведучого Павла Лі за поданням НСЖУ було нагороджено з нагоди Дня журналіста орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Нагороду матері загиблого вручив особисто Володимир Зеленський. «Тримайтеся...» – сказав глава держави Марії Василівні.

«Я тримаюся, але насилу... – каже мама Павла. – Дуже важко бути одною з хворою мамою на руках, без єдиного нашого годувальника...»

Марія Василівна ініціювала встановлення в Ірпені меморіального знаку у пам’ять про Павла. Проєкт розташування меморіалу на місці, де загинув Павло, уже погоджено з міською радою. Сприяння і допомогу у встановленні пам’ятного знаку пообіцяли представники обласної влади та мер Ірпеня Олександр Маркушин...

А провулок Московський в Києві тепер має ім’я Павла Лі.

фото16
Провулок Павла Лі в Ірпені

Максим Степанов, служба інформації НСЖУ
Фото: Ірини Бесараб, Марії Лі, Катерини Буцької, Еллони Біргер, Єлени Лаби

Читайте тут першу та другу частину трилогії «Останні дні Павла Лі. Правдива історія»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів