Інна Дерусова. Історія першої жінки, яка отримала звання Героя України посмертно
країна героївМедик загинула на полі бою, рятуючи військових
Вона стала першою жінкою, яка отримала звання Героя України посмертно. У Мукачево на її честь назвали вулицю. Військові, яких рятувала бойовий медик Інна Дерусова, вважали її янголом-охоронцем та називали мамою. Ті, хто знали цю тендітну і водночас сильну жінку, кажуть: по-іншому вона просто не могла. І як ніхто варта найвищої нагороди.
Народилася Інна Дерусова у Кривому Розі. Тут закінчила школу та медичне училище. У Збройні сили прийшла 2015 року. Служила старшим бойовим медиком 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. Разом зі побратимами виконувала завдання у зоні АТО – Золотому, Горіховому, Верхньоторецькому, Авдіївці, Кримському, Торецькому та Пісках.
Дерусова Інна Миколаївна (05.07.1970 – 26.02.2022) – старший бойовий медик 15-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України, сержант.
Народилася в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Закінчила середню школу №108 міста Кривий Ріг, медичне училище та Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка.
На початку 1990-х років працювала медичною сестрою у дитячому садку №46 залізничної станції Кривий Ріг-Головний.
У Збройних Силах України з 2015 року, брала участь в антитерористичній операції.
26 лютого 2022 року сержант Інна Дерусова загинула від артилерійського обстрілу російських військ у місті Охтирка Сумської області, надаючи допомогу пораненим військовим.
13 травня 2022 року похована на Алеї Слави на Центральному кладовищі у місті Кривій Ріг.
Окрім допомоги пораненим, Інна працювала також із цивільними медиками, котрі приходили на службу до війська. За словами побратимів, вона вже за два тижні робила з них справжніх бійців, готових до виконання завдань на передовій.
2018 року Інна Дерусова вирішила здобути ще одну освіту, оскільки робота з військовими вимагала не лише медичних умінь, але й знань психолога, соціального працівника. Саме тому вступила до Тернопільського національного педагогічного університету, навчалася заочно.
Бойовий медик неабияк пишалася сином Сашком, який у 2016 році, підписавши контракт, також розпочав свій військовий шлях у підрозділі, де служила його мати. Хлопець став одним із найкращих мінометників батальйону. Декілька місяців тому він одружився. Інна була на сьомому небі від щастя, мріяла дочекатися онуків. Та цьому не судилося збутися через війну.
24 лютого старший бойовий медик 15-го окремого мотопіхотного батальйону сержант Інна Дерусова саме поверталася з відпустки на місце служби. Та на два дні затрималася в Охтирці, що на Сумщині. Через масовані удари окупантів по мирному місту, яке теж захищали підрозділи оперативного командування «Північ», було багато поранених, й Інна Дерусова залишалася з ними. До останнього. Ризикуючи життям, бойовий медик врятувала понад десять військовослужбовців. 26 лютого, вчергове надаючи допомогу пораненому під вогнем, сержант Дерусова загинула…
«Те, що вона загинула на полі бою, рятуючи військових, для мене не дивно. Інна не була боягузливою, це така людина, яка йшла до кінця. Будуть летіти гармати, йти танки – вона боротиметься», – розповів газеті «Факти» товариш загиблої Костянтин Сіньковський.
«…Академічна спільнота університету глибоко сумує з приводу непоправної втрати… Інну всі знали й поважали за професіоналізм і чуйність. Це чарівна жінка, чудовий друг, добра, щира, самовіддана та працьовита людина. Розділяємо біль втрати родини та друзів, усіх, хто знав Інну. Нехай пам’ять про неї буде довгою та світлою…», – висловив співчуття рідним колектив вишу, у якому навчалася Інна.
12 березня президент України присвоїв Інні Дерусовій посмертне звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Їй було 52 роки.
Поховали героїню у рідному Кривому Розі. У захисниці залишилися син, який боронить Україну у складі її ж бригади, та брат, який служить у ТРО Кривого Рогу.
Коментарі — 0