Сергій «Флеш»: Попередній рік війни був епохою БПЛА, наступний – наземних роботів
«Роботи – покоління, яке радикально змінить хід війни»
Мінус 600 тисяч барелів на добу. У такий об’єм оцінюється втрата нафтопереробних потужностей Росії внаслідок ударів українських безпілотників в останні тижні. І з цими ударами, які завдаються вглиб російської території на сотні кілометрів, ППО поки не в змозі щось зробити. Відновлення постраждалих заводів займе не один місяць, відповідно страждатиме російський експорт нафтопродуктів, який є стабільним постачальником валюти до обтяженої шаленими воєнними видатками казни РФ. Таким чином Україна доступними їй методами намагається робити те, чого не вдається досягти санкціями. Плюс для захисту своїх «золотих курок» росіяни будуть змушені передислоковувати всередину своєї країни системи протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби і певною мірою оголяти український фронт.
Безпілотні літальні апарати взагалі стали однією з основних руйнівних та смертоносних «візитівок» цієї війни. Нейтралізація зграй російських дронів різного штибу на передовій у таких умовах перетворюється на справжню боротьбу за виживання.
Фахівець зі зв'язку, радіоелектронної боротьби та розвідки Сергій Бескрестнов, більше відомий під псевдонімом Флеш, займається приватним бізнесом, пов’язаним з комунікаціями. З початком великої війни він на волонтерських засадах навчає військових користуватися системами радіоелектронної боротьби і радить, як зайвий раз не «світити» свої мобільні телефони перед ворогом. Бескрестнов вивчає російську радіоелектронну техніку, ударні безпілотники та розробляє сценарії протидії новим модернізованим зразкам, які ворог використовує на фронті. Телеграм-канал «Про зв'язок від Сергія Флеш», який сам автор називає «фактично єдиним великим технічним каналом у країні з радіотематики», перетнув позначку в 70 тис. підписників.
В інтерв’ю «Главкому» Бескрестнов розповідає про неприємності, які очікують бійців на фронті вже за кілька місяців, пояснює, чому росіянам вдається знищувати флагманські установки Patriot і Himars та радить військовим регулярно міняти «сімки».
«Ми є тестовим полігоном для випробувань зброї зі всього світу»
Як ви оцінюєте серію успішних дронових атак на російські нафтопереробні заводи? Це – межа наших можливостей чи можливе посилення?
Ми зараз говоримо навіть не про один тип безпілотників. Конкретно ті, що атакують нафтопереробні заводи, несуть до 70-80 кілограм бойової частини на відстань у тисячу кілометрів. У нас їх, на жаль, немає у такій кількості, як у росіян «шахедів», і на масове серійне виробництво це ще не поставлено. Але вже є свої власні розробки, які ми випускаємо середніми партіями. Сподіваюся, що надалі дійде і до масштабного серійного виробництва.
Галузь нафтогазу, зокрема виробництво бензину та інших нафтопродуктів, є для Росії пріоритетною. Тому всі удари по цій інфраструктурі призводитимуть до того, що в них потенційно зменшуватиметься зовнішній дохід і економіка буде просідати.
А якщо говорити не про економіку, а про те, чи матиме це вплив на ситуацію на фронті: військова техніка споживає ці нафтопродукти у величезній кількості…
Думаю, що в росіян ще достатньо заводів, які здатні переробляти нафту на паливо, – зокрема тих, які розташовані у недосяжній для наших ударних БПЛА частині Росії. Ми розуміємо, що військова техніка на 99% живиться соляркою (дизелем), а не бензином. Ці атаки насправді мають більше «ІПСОшний» або політичний резонанс, бо ці вибухи росіяни помічають. Все-таки коли горить цілий завод, це не можна приховати від населення. До того ж, якщо в якомусь регіоні постраждає завод з виробництва палива, це призведе до збоїв в логістичних ланцюжках, які забезпечувалися цим заводом, і для споживачів це матиме ефект. Таких резонансних цілей не так багато, тому ми намагаємося вишукувати такі чутливі соціально точки. Аби війна в Росії стосувалася і тих жителів, які не збиралися йти у «СВО». Це – абсолютно правильний підхід – перенесення воєнних дій на сторону супротивника.
Але ці удари, на жаль, не залишать російські танки без палива. Згадайте, що росіяни свого часу так само намагалися по нас вдарити, створивши паливну кризу, і не змогли. А вони мали набагато більший ракетний потенціал. Якщо нам на допомогу одразу прийшли інші країни, то їм на допомогу прийдуть інші регіони, які недосяжні нашим БПЛА. Або багаті нафтові країни, на кшталт Азербайджану.
Дрони, які зараз літають російськими просторами, – вітчизняні чи серед них є й британські зі штучним інтелектом, про передачу яких Україні проходила інформація? Чим імпортні розробки взагалі принципово відрізняються від вітчизняних?
Це – виключно вітчизняні дрони, що зібрані у нас. Можна казати, що до нас поставляються різні дрони імпортного виробництва, але, наскільки мені відомо, вони не літають настільки далеко та не завдають настільки велику шкоду. У західних країн є глобальна концепція і наша давня проблема: вони не хочуть поставляти нам зброю, яка здатна вражати цілі на великих відстанях. Тому, так само як ми виробляємо ударні морські дрони, так і БПЛА ми робимо самі і самостійно приймаємо рішення, що з ними робити.
Я взагалі не вірю глобально в історію з тисячами англійських ударних дронів зі штучним інтелектом, тому що ця інформація проходила неофіційно. І навіть це джерело нагадувало, що це може відбутися через два місяці, а, може, й ще пізніше.
До того ж, я не бачу доцільності застосування у нас зараз подібних дронів. Краще б нам Захід дав звичайні більш примітивні дрони, які ми самі зможемо ефективно спрямовувати на цілі замість того, аби вони, як кажуть, самі їх обирали. Ми ці цілі самі чудово розуміємо, нам не потрібно їх обирати. Дайте нам, грубо кажучи, аналог російського «Ланцета», у якого буде елемент захоплення цілі, утримання на фінальній точці польоту – і для нас цього буде достатньо. А те, що дрон буде сам шукати цілі і вирішувати, що саме йому вражати, – це взагалі звучить дуже сумнівно і справити враження може хіба що на домогосподарок. Жоден штучний інтелект не може розпізнати підбитий танк від непідбитого. Людина навіть не одразу розпізнає.
Але ж ці дрони навіщось розробляють. Чи це не для нашого випадку?
Відповідь дуже проста: ми є тестовим полігоном для випробувань зброї зі всього світу. Тому з барського плеча нам щось дають. Але це слід розуміти так: якийсь концерн розробив нову зброю і хоче її випробувати в бойових умовах на полігоні, який називається Україна. Тому я поки скептично ставлюся до «штучного інтелекту» і тому подібного для самостійного вибору цілей і їхнього знищення без участі людини.
Чому російське ППО пропускає так багато – через надто велику кількість дронів чи якісь їхні особливі характеристики? Чи просто нереально покрити захистом такий великий простір?
Звісно, такий простір закрити складно. Безпілотники такого типу насамперед пересуваються на малих висотах та мають відбивну здатність (здатність поверхні відбивати електромагнітне випромінювання – «Главком»), яка є досить низькою для багатьох комплексів ППО. Плюс ми, як і росіяни, виробляємо оптимальні шляхи польоту, бо є Служба зовнішньої розвідки, якась агентура, які працюють в цьому напрямі.
Не треба забувати, що дуже багато зон, особливо в столичному регіоні Росії, вже закриті РЕБом. Це те саме, що ми зараз робимо комплексом «Покрова», аби не давати безпілотникам орієнтуватися по сигналах супутникової навігації. Але закрити всю величезну територію РФ нереально.
Те, що російські пропагандисти закликають свій бізнес самостійно непокоїтися про захист своїх підприємств з повітря, означає, що держава не в змозі захистити навіть такі стратегічні об’єкти, як нафтопереробні заводи? Ну, їх же все-таки не тисячі.
У росіян дійсно немає стільки ресурсів. Вони закликали бізнес своїм коштом проводити тендери та закупляти обладнання, але не всі це зробили. Бо список критичних об’єктів інфраструктури та просто важливих об’єктів надто великий: це і газова галузь, і якісь підстанції, і залізничні шляхи, і мости…
Тема з FPV-дронами ніколи не завершиться
Таке масове використання дронів у цій війні робить дуже затребуваним їхнє максимальне здешевлення. Ми бачили приклади, коли на деяких російських розвідувальних БПЛА китайські камери просто скотчем закріплюють або «баклажку» ставлять замість паливного бака. Наскільки ми переймаємо один в одного такі примітивні, але ефективні технології?
Деякі наші морські катери, які атакують об’єкти Чорноморського флоту всередині зроблені приблизно так само – клей, скотч, моторчики, сервоприводи, плати, блоки живлення… Щось китайське, щось – ні, у наших катерах стоять двигуни від водного скутера. Основна задача – максимально знизити ціну одноразового дрона, при цьому забезпечивши його працездатність.
Не можна сказати, що ми з ворогом один одного копіюємо. Річ у тім, що джерело більшості складників та рішень – Китай. Цей ринок є відкритим що для нас, що для них, тому за великим рахунком ми беремо готові блоки та модулі і використовуємо. Звісно, коли ми щось збираємо, то можемо взяти елементи і в Америці, і у Канаді, і в Австралії. Але якщо дивитися на собівартість, то найдешевшим є ринок, де ми знову-таки перетинаємося з росіянами.
У нас є низка науково-дослідних інститутів, які досліджують всі російські трофеї, що до нас потрапляють, і роблять якісь висновки. Але, на жаль, вони вивчають їх не стільки з точки зору відстеження російських технологій та модифікацій. Умовно кажучи, пристрій можна розібрати та вивчити його принцип роботи, а можна просто вивчити на наявність складників і передати відповідну інформацію партнерам, аби ті запроваджували нові санкції щодо їхніх постачальників. Але не йдеться про те, аби щось повторити.
Наскільки ускладнює завдання ППО фарбування дронів у чорний колір? І як росіяни взагалі апгрейдять свої «герані» останнім часом?
По-перше, вони ставлять туди більш стійку CRPA-антену, яка перешкоджає пригніченню, бо іранська є слабшою. По-друге, застосовують нове покриття, яке, за словами росіян, має здатність поглинати радіохвилі. Але мені після вивчення це покриття здалося звичайнісіньким і я навіть знайшов його на сайті одного з китайських виробників. Та й колеги з ППО не бачать якоїсь різниці і фіксують що такі дрони, що інші. Просто чорний колір однозначно менш помітний у темряві для мобільних груп і для населення, яке надає інформацію щодо переміщення дронів. Взагалі було якось дивно, що спочатку «шахеди» були світлими, враховуючи, що літають вони у темну добу.
Реактивний «шахед», який ніби може розвивати швидкість понад 500 км/год і був збитий українським ППО на початку січня, – це поодинока історія?
Цей «шахед» був детально вивчений, і я не можу сказати, що щось нас там вразило. За винятком використання реактивного двигуна ніяких глобальних новацій ми не побачили. Звісно, мобільні групи не можуть збивати їх кулеметами, але успішно можуть це робити з переносного зенітно-ракетного комплексу. Бо реактивний «шахед» летить досить повільно як для реактивної цілі, а тепловий слід при цьому в нього дуже стійкий. Тому якщо не завжди ПЗРК може захопити звичайний «шахед», то у випадку з реактивним шанси збільшуються. Але проблема в дефіциті боєприпасів, бо забезпечити мобільні групи автоматами, кулеметами, прожекторами нам набагато простіше, ніж знайти снаряди для ПЗРК. Плюс ці комплекси – складна штука, якою треба вміти користуватися.
Вже очевидно, що боротьба зі зграями дронів – це до кінця війни. Чи реально мінімізувати шкоду від них?
Надалі ми та росіяни теоретично закриємо системами РЕБ кожен свою країну і тоді дрони не зможуть орієнтуватися у просторі. Але тоді з'явиться та складова, про яку ви згадували, – штучний інтелект. Дрон буде летіти на далекі відстані, знаходячи відмітки на землі, чіплятися за них і будувати таким чином маршрут.
Така система використовується у крилатих ракетах, які теж можуть літати за знімками місцевості, аналізуючи її. Але тут є єдина проблема – така система працює тільки в денний час, а вночі орієнтуватися буде важко. Звісно, буде складніше пролітати та атакувати, але це ніколи не закінчиться. Як ніколи не завершиться і тема з FPV-дронами.
Наступне покоління, яке радикально змінить хід війни, – це будуть наземні роботи. У росіян рік тому було достатньо FPV, аби атакувати наші танки та іншу важливу техніку. Зараз інший рівень – це атака наших окопів, бліндажів, особового складу. Десь за чотири-п’ять місяців у них буде стільки FPV, що вони зможуть атакувати кожного українського солдата на полі бою. Тобто і вдень, і вночі жодна людина не зможе висунутися з окопу. Звісно, і ми нарощуємо виробництво FPV і також змусимо росіян піти під землю, атакуючи російську піхоту вдень і вночі. Але як вони вирішуватимуть свої проблеми, мене не хвилює, я думаю за наших хлопців.
Я зараз питаю своїх військових колег, великих начальників: який у вас є план за чотири місяці? Неможливо ж РЕБ поставити на кожного солдата. По-хорошому нам доведеться просто піти під землю з якимись короткими вилазками на поверхню, аби дрон за хвилину не встиг тебе знайти і знищити. Такий сценарій зараз спостерігається в Кринках, де наші морпіхи працюють під землею, а варто їм вийти на вулицю – їх атакують російські FPV цілодобово.
Відповідно коли в найближчому майбутньому ми стикнемося з ризиком втратити піхоту, доведеться діяти на поверхні якимись роботами, роботизованими платформами. Вони будуть замість нас переміщатися, перевозити боєприпаси, продукти, евакуювати поранених з поля бою, поки люди сидітимуть під землею. Відповідно ми на цих роботів ставимо кулемети, гранатомети – і вони йдуть у бій, на мінні поля і так далі. Якщо у нас попередній рік був епохою БПЛА, то наступний пройде під егідою цих наземних роботів.
Тобто, за вашим прогнозом, людський компонент армії перетвориться просто на операторів роботів?
Так, і більше того – це класичний варіант, коли оператори роботів зможуть перебувати на віддалених відстанях. У нас навіть є тестові проєкти, коли невеликі групи керують віддалено БПЛА. Увесь світ взагалі у шоці буде від цього. Коли мене питають, чому партнери не допомагають нам РЕБом, то, вибачте, жодні партнери у світі не були готові до того, що його знадобиться настільки багато і швидко. У тих же США нема просто комплексів таких у великій кількості – у комерційних виробників був тільки РЕБ проти дронів типу Mavic, і увесь він був спрямований проти тероризму, аби дрон не залетів на якусь підстанцію, не скинув щось чи не викрав комерційну таємницю.
А у нас зараз літає все, що хочеш, на будь-яких частотах. Плюс за кордоном для будь-якого воєнного товару одразу цінник множиться на 100. Ціна найменшого військового РЕБу, що можна сховати в заплічному рюкзаку, починається від пів мільйона доларів. Тому і дають нам всього дуже мало, і не тому, що шкода, а тому, що у самих нема. Тим більше що РЕБ – це сучасне обладнання, а не техніка та боєприпаси 70-90-х років. Тому всі ці концерни приїжджають до нас вчитися та намагаються з’ясувати, які напрацювання є найбільш ефективними.
«Я раджу військовим, коли вони їдуть на фронт, міняти «сімку».
Наскільки ефективним є таке наше ноу-хау як додаток «єППО», куди кожен громадянин може скинути інформацію про проліт ворожих дронів і таким чином полегшити роботу силам ППО?
Я всіх прошу ставити цей додаток на телефони, бо він вкрай ефективний. Коли дрони йдуть дуже низько, ми не бачимо їх традиційними засобами ППО. Але у мене є доступ до цієї системи і я просто бачу, як люди своїми сигналами реально допомагають виявляти ворожі БПЛА. Ми це аналізуємо, вибудовуємо вектори напрямку, руху, і військові цим користуються. Ця система є настільки ефективною, що росіяни одразу її вкрали і у себе в двох областях рекламують і просять жителів її ставити.
Знищення установок Patriot і Himars, якими так пишаються російські пропагандисти, – це проза війни чи дійсно привід для серйозних висновків?
Проблема у тому, що аби щось знищити у нас, треба це вислідити. Але навіть жодні інформатори не дають можливість коригувати вогонь, тож візуально росіяни бачать цілі зі своїх безпілотників. І є відео з усіх ракурсів, як вони їх знищують. Це все дуже сумно, бо те, що росіяни залітають у наш тил на 50 км, – це повна ж..па взагалі. Тобто їм достатньо помітити щось – і далі туди прилітає «Іскандер». Я звертаю зараз увагу нашого командування, аби ми збивали ці БПЛА, бо, якщо цього не робити, ворог нахабніє і завершується це плачевно. Якщо ж у нас нема чим збивати, бо для збиття таких БПЛА як «Орлани» та «Елерони» потрібне специфічне ППО, до якого у нас не вистачає боєприпасів, ми маємо бодай засобами радіорозвідки їх визначати і робити відповідні корективи.
Наприклад, якщо ми бачимо, що над якоюсь точкою протягом цілої години кружляє такий дрон, то маємо розуміти, що треба звідти звалювати і все прибирати. Якщо той же Patriot буде в русі, то жоден «Іскандер» в нього не влучить, а «Ланцет» туди не долетить. Якщо російський безпілотник висить у нас в тилу на одному місці не один день, там потрібно скасувати усі збори особового складу, не виводити техніку з ангарів, не фіксувати логістику. Тобто давати команду: хлопці, за вами йде стеження!
Те, що росіяни намагаються всіляко модифікувати свої боєприпаси, робить їхні ракети, КАБи якоюсь мірою більш вразливими через недосконалість нових технологій?
На жаль, вони навпаки все роблять гірше для нас. Наприклад, зробили більш стійку до РЕБу антену в КАБі, яку нам складніше придушити рази в три-чотири. Плюс зараз вони модифікують КАБи, використовуючи касетні боєприпаси, що раніше не так часто зустрічалося. Взагалі вони побачили велику ефективність авіаційних бомб у порівнянні з грошима, які вони коштують. І, на жаль, для наших укріплень це зараз – найбільша проблема.
От просто уявіть, як ця війна буде тривати далі: FPV-дрони розносять нашу піхоту, КАБи розносять наші укріплення, а «Ланцети» – техніку. Ворог просто вибудовує на всіх рівнях модель, як він може на нас впливати.
Ви згадували про те, як росіяни успішно стежать за українською технікою та особовим складом на передовій. Чи змінюються правила поведінки військових з мобільними телефонами, месенджерами на лінії зіткнення та прифронтових районах? «Телеграм», про небезпеку якого у нас вже на державному рівні заявили, змушують видаляти?
Глобально ці правила не змінювалися, нічого нового в технологіях не з’явилося. На самому «нулі» мобільні переводять в «режим літачка», і треба пам’ятати, що навіть на 5-20 км від фронту росіяни літають комплексом «ЛЕЕР-3» і фіксують місцерозташування наших військових. Причому російську радіорозвідку не цікавлять поодинокі цілі – один телефон чи одна радіостанція. Головне – максимально уникати скупчень усього радіопередавального, зокрема, телефонів. І військовим обов'язково треба пам'ятати, що «ЛЕЕР-3» з повітря не може дізнатися фізичний номер телефона, але може обчислити серійний номер телефону і номер сім-карти. А знаючи номер сім-карти, можна надсилати СМС будь-якого змісту і робити дзвінки – причому від імені будь-якої людини і навіть тоді, коли боєць буде поза фронтом. Тому варто пам’ятати, що якщо будуть приходити есемески від якихось незрозумілих людей, імен з якимись проханнями чи вимогами, – це можуть робити росіяни.
Я завжди раджу всім військовим, коли вони їдуть на фронт, в магазині операторів міняти «сімку». Росіяни ж дивляться, де які сім-карти були по всіх фронтах, і по своїй єдиній базі аналізують, де який підрозділ зараз перебуває. Наприклад, я проводив зайняття у «Вовків Да Вінчі» – бойового підрозділу, який викликає інтерес у росіян. Якщо вони колись «змалювали» їхні сім-карти на одній ділянці фронту, то коли побачать їх на іншій ділянці, зроблять висновок, що цей підрозділ туди перейшов.
І як часто всім підрозділом міняють «сімки»?
Я навчаю це робити, але це від людей та їхнього розуміння залежить. Якщо ви їдете на війну – я б на вашому місці таке робив. Щодо месенджерів, то на цей момент нема жодних доказів про небезпеку того чи іншого. Нема силової структури, яка скаже чітко у форматі наказу: те – добре, а те – погано. Всі сучасні месенджери є стійкими до перехвату, але неформально радять Signal або WhatsApp. У Signal є один великий плюс – вся переписка перебуває на телефонах і не зберігається на жодних серверах.
Наскільки масово російські війська користуються Starlink, який донедавна був суттєвою перевагою ЗСУ?
Користуються, бо коли термінал Starlink купили десь у Європі і він перебуває по ту сторону фронту за кілометр, ніякий SpaceX не може відрізнити його від нашого Starlink, який куплений у Польщі. У поодиноких екземплярах він був у росіян завжди, ми його фіксували за перехопленнями, просто зараз з’явилася інформація, що він якимось чином зайшов великою партією. Тим не менш, на 99% у нас над ними є перевага у супутниковому інтернеті. Все, що є у росіян, – це частково Starlink, якого недостатньо, а основну потребу в інтернеті вони закривають через свою супутникову систему «Ямал». Таких терміналів, що мають вигляд супутникової тарілки, схожої на телевізійну, дуже багато на фронтах, наші льотчики їх фіксують. Але вони дуже повільні у порівнянні зі Starlink.
Які цілі на фронті вважаються найбільш пріоритетними для знищення?
Насамперед це радіолокаційні станції, засоби ППО, зенітно-ракетні комплекси, ну і техніка – танки і так далі. Вони полюють за нашими комплексами РЕБ «Буковель», ми відповідно – за їхніми комплексами «Житель», «Борисоглебск», «Палантин», «Поле-21», «Зоопарк», бо вони дорого коштують і їх мало. Знищити російський комплекс РЕБ або радіорозвідки вважається великою удачею.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0