Черчилль, Тесла та Мерилін Монро. 10 фактів з історії безпілотників
Про безпілотники відомо з середини ХІХ століття. Вони зробили круту «кар’єру» за майже 180 років
Російсько-українську війну часто називають першою війною дронів. На самому початку повномасштабного вторгнення українському війську стали у пригоді турецькі Bayraktar – вони так полюбилися українцям, що у 2022-му деякі батьки називали новонароджених синів Байрактарами. Уперше турецькі дрони потрапили в Україну у 2019-му, однак історія безпілотників старша і за нинішню війну, і за Другу та й навіть Першу світову. Зафіксована дата, коли у бойових діях вперше взяв участь безпілотний повітряний апарат, – 22 серпня 1849 року.
1. Перші дрони – повітряні кулі з бомбами
У 1848-1849 роках тривала Перша італійська війна за незалежність, коли італійці повстали проти панування Австрійської імперії, яка контролювала Ломбардію та Венецію. Саме проти Венеції австрійці і використали перші у світі «дрони». Влітку 1849-го вони запустили близько 200 повітряних куль, оснащених бомбами. Ці бомби мали мідні дроти, через які й відбувалася активація запалу. Електричних сигнал подавали дистанційно, і хай це не дивує читача, адже з електрикою експериментували іще в часи Єлизавети І, тобто у XVII ст., а «лейденська банка» – прообраз електричної батареї у вигляді скляної ємності – була винайдена у 1745-му.
Ось як описував подію журнал Scientific American: «Венеція була обстріляна повітряними кулями, оскільки лагуни перешкоджали наближенню артилерії. При сприятливому вітрі військові направляли повітряні кулі якомога ближче до Венеції, фіксували у вертикальній позиції над містом, після чого приводили в дію за допомогою електромагнітних засобів – довгого ізольованого мідного дроту та великої гальванічної батареї, розміщеної на березі. Бомба з кулі падає перпендикулярно і вибухає, досягнувши землі». Звісно, що ключовою умовою тут був вітер. Несподівана зміна вітру відкидала частину повітряних куль назад, і їх використання було припинено. Хоча один із зарядів встиг розірватися на площі Сан-Марко.
2. Наступне покоління – дирижаблі
Через 12 років після цих подій, у 1861-му, в США почалася громадянська війна. Під час війни повітряні кулі широко використовувалися, але здебільшого з метою розвідки. Хоча у лютому 1863 року Чарльз Перлі з Нью-Йорка отримав патент на безпілотний літальний бомбардувальник. Його конструкція являла собою повітряну кулю з кошиком та механізмом синхронізації. Таймер ударив молотком по циліндру, щоб виштовхнути шарнірний штифт, який відкривав кошик, а вже з нього випадала бомба. Проблема знову-таки полягала у тому, аби вітер не відніс кулю бозна куди, а вона опинилася прямо над ціллю.
Пізніше – у 1897 році, коли бездротова телеграфія була ще в зародковому стані, англієць Ернест Вілсон отримав британський патент на систему бездротового керування дирижаблями. Вілсон прагнув створити зброю для використання у морській війні і надати їй форму дирижабля, керованого з берега або корабля. Але суттєвіше у розвитку військових дирижаблів просунулася Німеччина. Винахід підприємця Фердінанда фон Цеппеліна, названий його ім’ям, був вперше продемонстрований у 1900-му. Під час Першої світової дирижаблі намагалися використовувати у бойових діях, але відмовилися від цієї затії у 1917-му: надто великі збитки завдавала їм зенітна артилерія та тодішні літаки-винищувачі.
3. Якби не Тесла, дронів у сучасному розумінні не було б
У 1898-му на Медісон-сквер-гарден у Нью-Йорку зібрався чималий натовп – подивитися на наукове «чаклунство». Люди споглядали критий басейн, у якому плавав корабель завдовжки 4 фути (майже 122 см). Тримаючи в руках невелику коробку радіопередач, Нікола Тесла (а «чаклуном» був саме він) показував глядачам, як можна маневрувати кораблем, вмикати та вимикати його ходові вогні, і все це без видимого зв’язку між човном та оператором. У той час небагато хто знав, що таке радіохвилі і як вони діють. Дебютний виступ Тесли справив на глядачів неабияке враження.
8 листопада 1898 року Тесла отримав патент на пульт дистанційного керування, і це заклало базу сучасної робототехніки. Винахідник шкодував, що за кілька місяців до того завершилася іспано-американська війна – він казав, що міг би побудувати більший човен, озброїти динамітом, а потім скерувати його на корабель противника. Але замість іспано-американської розпочалася Перша світова, і країни-учасниці почали досить активно експериментувати зі зброєю, якою можна управляти дистанційно – як на воді, так і у повітрі.
4. Виробництво дронів. Не обійшлося без Голлівуду
До експериментаторів належав і британський актор Реджинальд Денні. Він розпочав сценічну кар’єру ще у семирічному віці, а подорослішавши, воював у Королівському льотному корпусі. Пройшовши у його складі Першу світову, Денні виплекав у собі цікавість до радіокерованих моделей літаків. У 1940 році він, не полишаючи сцену, підписав контракт із армією США на створення керованого літака-мішені, OQ-2 Radioplane. Денні емігрував до Америки – поближче до Голівуду і до заводу Radioplane Inc., який відкрили у Сполучених Штатах. Там на ділянці, де збирали крила літака, працювала Норма Джин Бейкер, пізніше відома як Мерилін Монро.
Примітивізуючи цей сюжет, можна сказати, що найвідоміша білявка Голлівуду була причетна до дроноводства. Але недовго. У 1945-му на заводі з’явився фотограф Девід Коновер, який за наказом президента гільдії кіноакторів Рональда Рейгана робив пропагандистські знімки жінок, що працювали на воєнних підприємствах. Коновер загітував Мерилін спробувати себе у модельному бізнесі, і, спокусившись пропозицією, красуня облишила кар’єру у військово-промисловому комплексі. Але це вже інша історія.
5. Слово «дрон» вперше було вжите у 1936-му
Зайве казати, що в період між Першою та Другою світовою усі провідні країни займалися розробкою безпілотних літаків, здатних нести снаряд. Називали їх по-різному, але принаймні чотири назви були пов’язані з комахами. Американці виготовили «Жука Кеттерінга» (Kettering Bug) – дуже простий та дешевий апарат циліндричної форми з двигуном, який приводив у дію повітряний гвинт, розташований у носовій частині. Після запуску з катапульти, «Жук» мав вийти на встановлену висоту і летіти до мети. Спеціальний пристрій відраховував оберти повітряного гвинта, і як тільки задане число обертів було досягнуто, пристрій вивільняв пружинний механізм, що глушив двигун і виштовхував болти. Крило відокремлювалося, і корпус апарата із 80 кілограмами вибухівки падав вертикально вниз, прямо на ціль.
Британці ж натомість експериментували з «Королівською Осою» (Queen Wasp) та «Королівською бджолою» (Queen Bee). Обидва апарати представляли собою легкі радіокеровані літаки, але перший мав як звичайне шасі, так і поплавкове – для посадки на воду. «Оса» також мала кабіну для пілота, тобто могла бути керованою і вручну. Ця модель з ряду причин виявилася невдалою, від неї відмовилися. А от «Бджоли» успішно служили британській армії з 1934 по 1943 роки як літаки-мішені. З їхньою допомогою навчали майбутніх асів та зенітників. Однак у 1936 році один з представників Військово-морських сил США замість «бджоли» вжив слово «дрон», тобто – з англійської – «трутень» (drone). Зрештою, саме воно і прижилося.
6. Від дронів «пішли» крилаті та балістичні ракети
У біологічному світі організм не може повернутися до колишнього стану, який вже пройдено рядом його предків. Тобто якщо тиранозавр, як кажуть вчені, дійсно еволюціонував у курку, з домашньої Ряби вже не постане гроза крейдового періоду. А от у світі дронів все не так. Свого часу від безпілотників відпочкувалися крилаті та балістичні ракети, але самі БПЛА продовжили власний розвиток. А підштовхнула перетворення дронів на ракети Друга світова війна. На її початку лідерство у дроноводстві належало нацистській Німеччині.
Упродовж війни німці розробили декілька радіокерованих типів зброї, зокрема, керовані бомби Henschel Hs 293 та Fritz X, а також ракету Enzian. Їм же належить винахід крилатої ракети Vergeltungswaffe Eins («Фау-1»). По-суті, це був літак-снаряд, який нацисти запускали з майданчиків в Па-де-Кале для обстрілів Лондону. Після висадків союзників у Нормандії їм знадобилися ракети більшої дальності. Так виникла Vergeltungswaffe-2 («Фау-2»), перша у світі балістична ракета, котра (також у перше!) здійснила суборбітальний космічний політ. Це було у 1944-му. А у 1946-му американці використали трофейні «Фау-2» для космічних зйомок нашої планети. Тоді здавалося, що про дрони забуто…
7. Перші дрони з камерами виникли у 1970-х
Новий шанс безпілотникам дала, по суті, ще одна війна – холодна. Почалася ера дронів-розвідників. На той час вони були обладнані велетенськими плівковими камерами і могли залітати глибоко в лінії оборони ворогів без ризику для життя пілотів. Під час війни у В’єтнамі (1959-1975) американські дрони здійснили близько трьох з половиною тисяч розвідувальних польотів. Понад 500 із них не повернулися із завдань – повітряні сили північного В’єтнаму (який підтримував СРСР) намагалися перехоплювати дрони-розвідники радянськими «МіГами».
Для спостереження та розвідки безпілотні літальні апарати застосовував також Ізраїль під час Війни на виснаження (1967-1970), потім – Війни Судного дня у 1973 році та пізніше під час бойових дій у долині Бекаа (1982 рік). Успіх ізраїльської авіації був вражаючим – Сирія втратила 18 батарей ЗРК та 86 літаків. Успішність застосування БПЛА зацікавила Пентагон та призвела до спільної американо-ізраїльської розробки системи RQ-2 Pioneer. Свій перший політ Pioneer здійснив у 1985-му. Цікавою особливістю посадки цього апарату є те, що для приземлення на корабель йому потрібна спеціальна сітка.
8. Революції у світі дронів: 1990-ті – винайдення GPS, початок 2010-х– новітні електродвигуни і акумулятори
У GPS (Global Positioning System) – системи глобального позиціонування – є своя власна історія, яка тягнеться корінням у 1950-ті роки. Але переповідати її тут ми не будемо. Зазначимо лише, що безпілотники вийшли на новий віток розвитку у 1990-ті, коли комп’ютерні технології та GPS-навігація зробили можливим керування ними через супутники в режимі реального часу. Це стало зірковим часом для відомої розробки – американського багатоцільового безпілотника «Хижак» (MQ-1 Predator). Поява «Хижака» була настільки значимою, що, за версією ВВС, винайдення цього БпЛА у 1995 році входить до переліку «Найвеличніших поворотних віх в історії авіації».
Починаючи з 1995 року, більшість бойових дій проти терористів (Аль-Каїди і т.п.) американці здійснювали саме за допомогою ударно-розвідувальних дронів «Предатор». «Хижак» може перебувати у повітрі до 18 годин, на борту він має керовані ракети. Це дозволяє одночасно проводити розвідку та відстрілювати намічені цілі. При цьому оператор БПЛА перебуває у пункті керування за тисячі кілометрів від них.
Друга революція у світі дронів відбулася на початку 2010-х років. Її спричинив прогрес у галузі безколекторних електродвигунів та літій-полімерних акумуляторів, що зробило безпілотники дуже доступними і компактними. З цього моменту дрони стали користуватися попитом як літаючі платформи для фото- та відеозйомки. Бум на «весільні дрони» обумовлений легкістю управління, а також їхніми можливостями. Як відомо, багато моделей підтримують Wi-Fi-стрімінг, є сумісними з Android та iOS-пристроями, управляються за допомогою мобільних гаджетів.
Усередині 2010-х журнал National Georgraphic почав проводити конкурси на найкращий знімок із безпілотного літального апарату. Для фотолюбителів-власників дронів створили спеціальну соцмережу Dronestagram, названу за аналогією з додатком Instagram. У ній користувачі діляться захоплюючими фотографіями, зробленими з дронів.
9. На війні проти України Росія вперше застосувала дрони у 2014 році
Але дрони – це не тільки запаморочливо красиві острови в океані. Україна познайомилася з ними за іншої «нагоди». Російсько-українська війна зробила застосування безпілотників для розвідки або бойових завдань трагічною буденністю. З початку 2015 року прикордонна служба України фіксувала розвідувальні польоти російських БпЛА над Херсонщиною, а не лише над окупованим Кримом чи сходом нашої держави. Загалом же російські дрони перетинали повітряний простір України 35 разів у 2014 році та 240 разів – у 2015-му, повідомляли військові. А на Донбасі протягом одного лише лютого 2015 року українські військові збили сім безпілотних літальних апаратів супротивника. Тоді ще Росія не закуповувала іранські «шахеди», а обходилася власним парком. Всі збиті дрони були марки «Орлан-10».
Проте і ми не лишилися у боргу. Під час повномасштабного вторгнення культовим у російсько-українській війні став турецький Байрактар, який допомагав стримувати окупантів у перші місяці. У 2022-му «Главком» опублікував матеріал про Сельчука Байрактара – творця легендарного БпЛА. До речі, співпраця України з компанією Baykar триває і по цей час. Днями її генеральний директор Халук Байрактар підтвердив, що під Києвом уже будується завод із виробництва знаменитих безпілотників.
10. Нині понад 100 вітчизняних компаній виготовляють дрони для ЗСУ, 40 дронів вже пройшли введення в експлуатацію
Deutsche Welle, посилаючись на радника міністра з питань цифрової трансформації і одного з архітекторів проєкту «Армія дронів» Гіоргі Цхакая, пише, що на початку повномасштабного вторгнення в Україні було лише сім виробників БпЛА, тоді як нині їх – вже 150. При цьому виробництвом безпілотників займаються переважно приватні компанії.
Якщо класифікувати дрони за призначенням, то серед «розвідників», які виробляються в Україні, популярністю у військових користуються безпілотні комплекси Shark, «Лелека-100», «Фурія», «Валькірія», PD-2 (People's Drone або «Народний дрон»). Їхня функція – з'ясовувати розташування складів і живої сили противника, наводити артилерію, зокрема, далекобійну – таку як системи Himars. Втім, додамо, що PD-2 є багатоцільовим БПЛА, він призначений також для бойового застосування і може нести трикілограмовий снаряд.
А у ніші FPV-дронів, тобто безпілотників, оснащених функцією «вид від першої особи» (First Person View) привертають увагу БПЛА «Пегас», коптери «Буцефал», «Кажан», «Вампір», які мають функцію скидання боєприпасів. Влітку 2023 року ЗСУ почали застосовувати український дрон-камікадзе «Бобер» – саме його помічали при атаках на Москву.
«Бобер» є продуктом приватної фірми UkrJet. Дальність його польоту буцімто сягає 1000 кілометрів, хоча офіційних підтверджень цьому немає. Також російські ЗМІ публікували зображення дронів, схожих на іншу розробку UkrJet – UJ-22 Airborne, які долітали до столиці РФ. Дрон-камікадзе «Рубака» є ще одним зразком далекобійного ударного дрона української розробки, про який так само небагато інформації.
Уже колишній головком ЗСУ Валерій Залужний вважає безпілотники найкращим запобіжником проти втягування України у позиційну війну. «Пріоритетом номер один тут є оволодіння цілим арсеналом (відносно) дешевих, сучасних і високоефективних безпілотних літальних апаратів та інших технологічних засобів. Вже зараз такі засоби дозволяють командирам контролювати ситуацію на полі бою в режимі реального часу, вдень і вночі, за будь-яких погодних умов. Вони надають розвіддані в режимі реального часу, що дозволяє коригувати вогонь цілодобово, без пауз – що дає нам можливість завдавати високоточних ударів по ворожих цілях на передових позиціях та в глибині. Коротко кажучи, це означає ніщо інше, як повне переосмислення операцій на полі бою – і відмову від застарілого, стереотипного мислення», – переконаний генерал.
Наталія Лебідь, для «Главкома»
Коментарі — 0