Гройсман зловживає призначеннями на високі посади виконувачів обов’язки. Розслідування

На даний момент десятки престижних вакансій на найвищому рівні є вакантними. І повноправні керівники на них не призначаються роками.

Про це йдеться в матеріалі «Главкома» - «Влада тимчасових. Навіщо Порошенку і Гройсману армія виконувачів обов’язки».

Зокрема, не мають повноправних керівників Державна фіскальна служба, Держслужба геології та надр, Фонд держмайна, «Укравтодор», «Укрспирт», «Укрзалізниця», «Укренерго», чимало портів та інші важливі підприємства.

В уряді для того знаходять універсальну відмовку: мовляв, кадрові призначення ускладнилися через новий закон «Про державну службу». Він передбачає, що менеджери держпідприємств та топ-чиновники призначаються на посади у результаті конкурсів.

Голова Національного агентства з питань держслужби Костянтин Ващенко в розмові з «Главкомом»  так прокоментував епідемію призначень виконувачів обов’язків: «Там, де є вакансії, у центральних органах влади, оголошуються конкурси. Наприклад, найближчим часом будуть проводитися конкурси на посади керівників Держрибагентства, Агентства ядерного регулювання і так далі». Керівник Агентства запевнив, що вакансії поступово заповнюються, але йде і зворотній процес: «Хтось іде з посади, і знову оголошується конкурс». До того ж, Ващенко наголошує, що після завершення конкурсу, відбувається спецперевірка переможця, що також забирає час.

Проте також, як показує досвід, влада, буває, затягує конкурси на роки. І в цей час держорганами та держпідприємствами керують «потрібні» люди у статусі «в.о.».

«Функціонал керівника і виконуючого обов’язки нічим не відрізняється, але певна різниця є», - зазначив в розмові з «Главкомом» голова комітету ВР з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, відомий правник Сергій Власенко. Депутат зазначає, що людина, яка працює з додатком «в.о.» не відчуває впевненості і залежить від осіб, які її призначили і тримають на цій посаді, і буде лояльною до них. «Коли країна перетворюється в зону виконуючих обов’язків, це означає що важелі впливу на управлінські рішення консолідуються в одних руках», - додав Власенко.

По-друге, із виконувачем обов’язків, на думку парламентаря, понижується і ефективність роботи підприємства чи органу. «Людина не знає, скільки вона буде працювати, не може нормально планувати діяльність, бо сьогодні вона виконує обов’язки, а завтра на це місце призначать іншого виконувача. Це не дозволяє таким керівникам приймати стратегічні рішення. Бо навіщо, якщо їх завтра звільнять?» - пояснює Власенко. І наостанок зауважує, що будь-який виконувач обов’язків з морально-етичної та політичної точки зору не має такої ж відповідальності за результати роботи, як повноправний керівник. Бо він, так би мовити, лише підміняє справжнього начальника.

Також, як відомо, у підвішеному стані перебувають навіть три міністерства. МОЗом вже більше року в статусі в.о. керує Уляна Супрун, а керманичі Мінагро та Мінінформполітики, Тарас Кутовий і Юрій Стець, ще навесні подали у відставку.

Нацбанк також перебуває в пошуках господаря. Щоправда, тут затримка за президентом: його протеже Валерія Гонтарева вже майже пять місяців перебуває у відпустці, а глава держави все ніяк не підбере їй наступника.

Про те, які саме центральні органи влади та державні підприємства сьогодні не мають повноправних керівників - читайте в матеріалі «Главкома» - «Влада тимчасових. Навіщо Порошенку і Гройсману армія виконувачів обов’язки».