Кому - пандемія, а кому - піар... Список депутатів, які спекулюють на темі коронавірусу

Народні депутати від початку карантину зареєструвати 55 законопроєктів, направлених на боротьбу із коронавірусною хворобою Covid-19. Із них 21 законопроєкт передбачав економічну підтримку підприємців, пенсіонерів, безробітних тощо. Комітет виборців проаналізував ініціативи нардепів на предмет їх реалістичності, а саме, чи передбачили народні депутати кошти на їх реалізацію.

За даними КВУ половина законопроєктів (10 із 21) були подані народними депутатами без жодного фінансово-економічного обґрунтування. У пояснювальній записці до кожного з них вказано, що «законопроєкт не потребує видатків із Державного бюджету України», хоч на практиці вимагає коштів на реалізацію. Ще частина депутатів формально заповнили відповідну графу, однак не вказали в ній жодних конкретних цифр чи розрахунків.

Отже, Комітет виборців наводить приклади законодавчих спекуляцій на темі коронавірусу, а також прізвища нардепів, які за цими спекуляціями стоять:

1. Законопроєкт №3306-1 (автори - депутати від ОПЗЖ Наталія Королевська і Юрій Солод). Пропонується у зв’язку з карантином запровадити одноразову грошову допомогу для непрацездатних осіб. Вказано, що проект не потребує додаткових витрат Державного бюджету України.
2. Законопроєкт №3306 (автори - Сергій Мінько, Геннадій Вацак та Ігор Колихаєв, члени депутатської групи «За майбутнє»). Пропонується здійснити одноразову доплату певним категоріям пенсіонерів у зв’язку з карантином. Ініціатори зазначили, що фінансові розрахунки має здійснити Кабінет Міністрів.
3. Законопроєкт №3329 (Кирило Нестеренко, Дмитро Чорний, Владислав Бородін і Антон Поляков, усі «Слуги народу»). Передбачено звільнення від оподаткування доходів медичних працівників. Вказано, що проект не потребує додаткових витрат Державного бюджету України.
4. Законопроєкт №3293 (автор «слуга народу» Дмитро Чорний). Пропонується звільнити до 1 липня 2020 року від сплати податків і зборів платників податків, діяльність яких була призупинена на період карантину. Вказано, що проект не потребує додаткових витрат Державного бюджету України

При цьому деякі народні депутати стали авторами відразу кількох проєктів законів щодо протидії коронавірусу. Так, народний депутат Дмитро Чорний («Слуга народу») став співавтором відразу семи проєктів законів, що стосуються протидії коронавірусу. При цьому деякі з них депутат зареєстрував одноосібно, без інших колег.

«Тема коронавірусу прямо позначилася на законодавчій роботі парламенту. Фактично кожна фракція запропонувала своє бачення боротьби з пандемією. Однак також було зареєстровано значну кількість авторських законопроєктів, які переважно базувалися не на фінансових розрахунках, а не бажаннях народних депутатів. В результаті законопроєкти виглядали не як готові до реалізації документи, а як посібники із побажань політиків.

При цьому значну кількість авторських проєктів зареєстрували депутати «Слуги народу», що виглядає дивно, враховуючи, що монобільшість мала б працювати в унісон з урядом, який є основним центром вироблення рішень і володіє необхідною інформацією та розрахунками. З огляду на це хотілося б розуміти, чи були авторські законопроєкти депутатів монобільшості погоджені з Кабінетом міністрів, зокрема, з Міністерством фінансів; чи належним чином було прораховано наслідки від їх прийняття для економіки; чи ці законопроєкти були позицією фракції, чи є суто авторським напрацюваннями і власним баченням депутатів», - заявив голова КВУ Олексій Кошель.

«Коли депутати подають законопроєкт, який, до прикладу, звільняє від сплати податків певну групу населення, то вони мають чітко вказати про яку кількість громадян йдеться, скільки в результаті недоотримає Держбюджет і звідки взяти кошти, щоб компенсувати різницю. Те ж саме, якщо пропонуються будь-які види доплат, адже тоді депутат має вказати, звідки взяти кошти на їх реалізацію і про які суми йде мова», - додав Кошель.

Відповідно до ч. 3 ст. 91 закону «Про регламент Верховної Ради»: «У разі внесення законопроекту, проекту іншого акта, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету (надходжень бюджету та/або витрат бюджету), суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). Якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроєкту, проекту іншого акту подаються пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету».