Мовний омбудсмен пояснив, чому нові правила не складають проблеми для продавців і перукарів

Основна мовна проблема полягає не в тому, що українці з певних регіонів не знають української мови, а в тому, що вони не поважають один одного. Насамперед це питання толерантності й культури. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

«Для людини, яка тривалий час проживає в Україні, питання переходу з однієї мови на другу не може бути причиною ігнорування мовного закону. Треба все одно працювати над своїми мовними компетентностями, адже це питання кар’єри, стабільності роботи, власної гідності та ідентичності», – розповів він.

Кремінь зазначив, коли до українського ресторану заходить іноземний студент, то його не відмовляються обслуговувати тільки через те, що він звертається англійською.

«Коли до Севєродонецька приїжджають французи або німці, які відновлюють за кошти європейських партнерів зруйновану інфраструктуру, їх же не відмовляються обслуговувати. Чому ж відмовляються обслуговувати українською українців, які мешкають тут, сплачують податки? », – додає мовний омбудсмен.

Кремінь підкреслив, що кожен, хто залучений до сфери обслуговування, як мінімум, закінчив школу, ліцей або технікум, університет. Мова навчання в переважній більшості – українська.

«У кожному резюме, яке подається на заміщення вакантної посади в певну сферу, зокрема у сферу обслуговування, вказується мова спілкування. У переважній більшості всі першим ділом пишуть: «українська», – підкреслив Кремінь.

16 січня почав діяти стаття 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка розповсюджується на сферу послуг. Громадяни матимуть право скаржитися на невиконання закону до Уповноваженого із захисту державної мови. Обов’язково до скарги слід додавати докази порушення.

Продавці, перукарі чи персонал банків обов’язково мають звертатися до клієнтів українською мовою. Перейти на російську або будь-яку іншу матимуть право лише на прохання клієнта.