Посол України в Німеччині посміявся із недолугих спроб вигнати його з країни

Житель Німеччини на ім’я Юрген Петерс зареєстрував на відомому американському некомерційному сайті change.org петицію з вимогою вигнати з країни посла України Андрія Мельника. У своєму обґрунтуванні, викладеному на сторінці петиції, Петерс назвав дії українського дипломата «мовою ненависті проти української політики».

Автор петиції назвав слова Мельника про німецьких політиків «невдячними і безпідставними». Крім того, вважає Юрген Петерс, вимоги українського посла призвели б до економічної кризи в Німеччині або до втягнення НАТО у війну в Україні. На думку Петерса, Андрій Мельник «не відповідає вимогам до дипломата».

На цей момент петицію підписало уже більше 15 тис. осіб. На сторінці петиції вказано, що після підписання 25 тисячами людей вона стане однією із найпопулярніших на сайті. Жодних офіційних наслідків петиції на change.org не мають.

Мельник уже відреагував на появу цієї петиції, висміявши спроби вигнати його з Німеччини. «Люди, це не так просто. Я не німецький політик, дякувати Богу. Тому вам треба набратися терпіння», – іронічно зауважив український посол у Twitter.

Leute, so einfach geht es nicht. Bin ja kein Politiker. Gott sei Dank. Ihr müsst noch Geduld haben pic.twitter.com/kJauzEexdI

— Andrij Melnyk (@MelnykAndrij) April 11, 2022

Нагадаємо, що в кінці березня Андрій Мельник розповів у інтерв’ю німецькій пресі, якими були настрої їхнього уряду у перший день російсько-української війни. За словами українського дипломата, єдиним із урядовців, хто справді переживав – був віцеканцлер Роберт Габек. Міністр оборони Крістін Ламбрехт, заявив Мельник, більше клопоталася щодо власного публічного іміджу. А очільник міністерства фінансів Крістіан Лінднер заявив, що Україні залишилося кілька годин, після чого Росія захопить Київ і поставить там маріонетковий уряд, з яким Німеччині і доведеться домовлятися у майбутньому.

Тоді ж посол України відхилив запрошення президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра на концерт «За свободу та мир», оскільки у ньому не було заявлено жодного українського виконавця, а усі музичні твори, крім єдиного українського композитора Валентина Сильвестрова, представляли країну-агресора.