Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Професор-мовознавець: Сумнозвісний закон Колесніченка-Ківалова наробив великої біди

    • Розсилка
    Іван Ющук - Професор-мовознавець: Сумнозвісний закон Колесніченка-Ківалова наробив великої біди
    Іван Ющук

    Ющук назвав цей закон антидержавним та антиконституційним

    Професор-мовознавець Іван Ющук, який вже тривалий час викладає українську мову у Київському міжнародному університеті, вважає, що мовний закон Колесніченка-Ківалова наробив великої біди в Україні. Про це він сказав в інтерв’ю «Главкому».



    За його словами, цей закон привів до того, що нині чиновники не володіють державною мовою.

    Ющук нагадав, що 10 грудня 2015 року був прийнятий Закон України Про державну службу. «Там написано про те, що державний службовець зобов’язаний вживати державну мову під час виконання своїх обов’язків. Чорним по білому написано. Але всі думають про те, що нехай буде в законі написано, а я робитиму як схочу. У нашій державі немає усвідомленої дисципліни», - зазначив професор.

    «Багато біди зробив цей підступний антидержавний, антиконституційний закон Ківалова-Колесніченка, бо він, мовляв, дозволяє говорити хто як схоче. Прості люди, які поза державною службою, говоріть собі як схочете. Але коли ви на державній службі, і коли держава платить тобі за роботу, то будь ласкавий, говори українською», - підкреслив Ющук.

    При цьому він відзначив, що президент Петро Порошенко говорить прекрасною українською літературною мовою. «Востаннє я його слухав на завершенні Всесвітнього форуму українців. Що мене вкрай підкупило, так це те, що він напам’ять процитував великий уривок із Стефаника. Таке ж гарне враження склалось, коли він виступав на параді, на Хрещатику», - сказав Ющук.

    Він також зробив припущення, чому чиновники не хочуть вчити українську мову. «Українська мова вчетверо багатша за російську. Щодо синонімів, то їх в українській мові уп’ятеро більше, ніж у російській. Можливо такі факти відлякують користувачів, бо ж потрібно знати дуже багато слів», - сказав мовознавець.

    Нагадаємо, закон «Про засади державної мовної політики», так званий мовний закон Колесніченка-Ківалова, був прийнятий 3 липня 2012 року. Його співавторами виступили нардепи від Партії регіонів Сергій Ківалов та Вадим Колесніченко. Закон встановлює, що державною мовою є українська мова, але істотно розширює використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10% від населення певного регіону, а в окремих випадках й менше 10%. Дія закону розповсюджується на 18 мов: російську, білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, кримськотатарську, молдавську, німецьку, новогрецьку,польську, ромську (циганську), румунську, словацьку, угорську, русинську, караїмську і кримчацьку.

    Закон містить неоднозначне визначення терміну «рідна мова», трактуючи його таким чином: «рідна мова — перша мова, якою особа оволоділа в ранньому дитинстві». Згідно з висновками Головного науково-експертного управління ВРУ визначення терміну «рідна мова» в законі є неточним і некоректним, оскільки із нього, як вказано у висновку, випливає, що рідною мовою може бути чужа мова, якщо за певних обставин людина оволоділа нею першою.

    Ухвалення мовного закону збурило суспільство. Лише за перший тиждень липня 2012 року було зафіксовано 139 протестних подій. Найгучніша з них відбулася біля Українського дому, заблокувавши проведення чергової прес-конференції Януковича. Спецпідрозділ міліції «Беркут», який застосував кийки і сльозогінний газ, не зміг розігнати людей.

    23 лютого 2014 року Верховна Рада скасувала цей закон. Але він так і не був підписаний.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ