Російське вторгнення: з'явився текст військової доктрини Путіна та Лукашенка

Нова редакція військової доктрини Союзної держави Росії та Білорусії містить набагато більше факторів, що негативно впливають на безпеку союзу двох країн. Про це повідомляє російське видання «Комерсант».

Видання зазначає, що після схвалення у листопаді 2021 року президентами Володимиром Путіним та Олександром Лукашенком 19-сторінковий документ не публікувався. Проте нещодавно він з'явився у розділі «Нормативно-правові акти» сайту Постійного комітету Союзної держави.

У 19-сторінковому документі сказано, що «військово-політична обстановка, що складається навколо Союзної держави, характеризується зростанням негативних процесів у сфері глобальної та регіональної безпеки, що зумовлені як геополітичним суперництвом між провідними світовими державами, так і зіткненням інтересів окремих держав (коаліцій держав)».

Серед таких негативних факторів у доктрині виокремлено:

• спроби зміни ціннісних орієнтирів та моделей розвитку, дискредитації культур, релігій та цивілізацій, фальсифікації історії, що сприяють порушенню духовно-моральних зв'язків родинних народів;
• протидія з боку деяких міжнародних організацій, іноземних держав розвитку Союзної держави, ОДКБ, а також інших інтеграційних утворень за участю Білорусі та Росії;
• наявність поблизу межі Союзної держави осередків воєнних конфліктів;
• нарощування силового потенціалу НАТО на зовнішньому кордоні Союзної держави;
• застосування у військових конфліктах сили у поєднанні з політичною, фінансово-економічною, інформаційною та іншими формами боротьби.

Порівняно з доктриною 2001 року, кількість факторів, що негативно впливають на безпеку учасників Союзної держави, значно зросла.

У новому документі є цілий розділ «основні зовнішні військові небезпеки» для союзу двох країн. Серед них:

• нарощування військового потенціалу окремих держав (коаліцій держав), присвоєння цими державами (коаліціями держав) або військово-політичними спілками прав та функцій міжнародних організацій щодо вирішення питань міжнародного миру та безпеки із застосуванням військових засобів, розширення військово-політичних союзів до меж держав-учасниць або присвоєння ними світових функцій;
• створення (розміщення) у державах, суміжних із Союзною державою, військових формувань високого ступеня готовності до застосування, що дозволяють у короткий термін створювати ударні угруповання військ (сил) для дій проти Союзної держави, активне будівництво об'єктів військової інфраструктури та вдосконалення оперативного обладнання території держав для використання даними угрупованнями;
• закріплення у військових доктринах, стратегіях, концепціях та інших політичних та правових актах держав положень про неврегульованість територіальних суперечок та інших міждержавних суперечностей із державами-учасницями, а також згадування у цих документах держав-учасниць як загрозливий фактор;
• відмова окремих держав від участі у міжнародних договорах у сфері контролю над озброєннями, що створює умови для необмеженої концентрації військ, озброєнь, військової та спеціальної техніки на територіях держав, суміжних із Союзною державою;
• розповсюдження зброї масового знищення, а також наміри керівництва інших держав розмістити на територіях держав, суміжних із Союзною державою, зброю масового знищення та її компоненти або створити потенціал для виробництва такої зброї;
• створення та розгортання систем стратегічної протиракетної оборони, що підривають глобальну стабільність і порушують співвідношення сил у ракетно-ядерній сфері, реалізація концепції «глобального удару», намір розмістити зброю в космосі, а також розгортання стратегічних неядерних систем високоточної зброї.

Зазначимо, що багато з перелічених загроз згадуються російською владою як обґрунтування легітимності їх вимог до США та НАТО надати Росії гарантії безпеки.

При цьому в новому документі, так само, як і в попередній версії, сказано, що Росія та Білорусь віддані політичним та невійськовим заходам щодо врегулювання суперечок.

Президент Росії Володимир Путін та голова Білорусії Олександр Лукашенко 4 листопада затвердили рішення Вищої Держради Союзної держави, зокрема нову військову доктрину та міграційну концепцію.

28 інтеграційних союзних програм були погоджені Путіним і Лукашенком у вересні. Потім вони були схвалені на засіданні Ради міністрів Союзної держави.