Українські вчені спростовують інформацію, що прийдешня зима буде дуже холодною

Кліматолог, старший науковий співробітник Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України, член Міжурядової групи експертів зі змін клімату (IPCC), кандидат фізико-математичних наук Світлана Краковська в інтерв’ю «Главкому» заявила, що прогнози про «найхолоднішу зиму за останніх 100 років» не потрібно сприймати серйозно.

«Але не всі пам’ятають, що перший сніг випав тієї зими лише в середині січня. Раніше також були заморозки на початку травня, не можна говорити, що чотири роки тому була абсолютно унікальна ситуація. Так, можливо, сніг пізньої весни тоді був вперше за 10 років, але це не є чимось надзвичайним. За природними циклами, кожен із яких триває близько 60 років, ми маємо бути на низхідній фазі. Тобто якраз зараз має вже знижуватися середня температура, іти до похолодання. Але в реальності, на жаль, ми бачимо, що температура тільки підвищується, тобто очікуване природне похолодання перекривається потеплінням, яке спричинене додатковим парниковим ефектом від викидів людства. Не можна зовсім виключати, що прийдешня зима буде холодною, але ймовірність цього дуже мала. Прогнози про «найхолоднішу зиму за останніх 100 років» я би, звичайно, не сприймала серйозно. Це просто бажання привернути до себе увагу», - заявила Краковська.

Вона зазначила, що якщо зараз ми не почнемо щось робити, то після 2030-го у нас буде не льодовиковий період, а висихання континентів через надвисоку температуру.

«Побачимо Африку, непридатну для життя, майже уся Південна Америка, тропічні та острівні країни також можуть стати непридатними до життя через урагани та підняття рівня океану. Бо людина може існувати у певних температурних межах, для життя їй потрібна вода. Майбутні війни за доступ до питної води – не така вже й фантастика», - пояснила кліматолог.

Краковська розповіла, що Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут розробив прогнози змін клімату на території України до 2100-го року, керуючись даними спостережень і сучасними моделями прогнозу.

«Зрозуміло, що це не означає, що можна зробити прогноз погоди на 20 вересня 2045-го року. Але в моделі можна закласти певний сценарій викидів парникових газів. Соціологи передбачають, що розвиток людства йтиме за певним сценарієм. Залежно від того, чи людство зосереджуватиметься у містах, чи навпаки, розосереджуватиметься, будуть розподілятись викиди парникових газів. От такі сценарії закладаються в кліматичні моделі. Також в моделі закладається тип підстильної поверхні (ландшафтів на земній поверхні, що перебувають у взаємодії з атмосферою в процесі обміну теплом і вологою – «Главком»), рівень сонячної активності, виверження вулканів та багато інших параметрів. Кліматичні показники, які отримуються, беруться за тривалий період часу від 10 до 30 років. Один-єдиний ураган не може бути показником зміни клімату. Але їх кількість за 10 років уже можна порівняти. Зрозуміло, що такі розрахунки кліматичних моделей можуть робити лише кілька метеорологічних центрів у світі, а от аналізувати їх результати для певної території – це вже наша справа, місцевих фахівців», - резюмувала кліматолог.