Верховний суд самоусунувся від розсекречення декларацій керівників СБУ

Верховний Суд відправив справу щодо засекречення декларацій керівництва Служби безпеки України на новий розгляд, задовольнивши частково скаргу Центру протидії корупції.

Верховний суд визначив, що попередні судові інстанції були не праві, коли ухвалили законним рішення про визнання інформації з декларацій керівництва СБУ державною таємницею та подачу декларацій не в систему НАЗК, а у власну закриту систему невідомого походження. Проте замість того, щоб змусити СБУ діяти відповідно до закону суд повернув справу в цій частині на новий розгляд.

«Своїм рішенням Верховний суд змусив нас повторно проходити всі інстанції судів, що затягне розгляд справи як мінімум ще на два роки. Майже стільки ми вже судимося з СБУ. Ми вважаємо таке рішення суду незаконним і прийнятим умисно для того, щоб ускладнити подальше оскарження у Європейському суді з прав людини, адже новий розгляд цих питань автоматично не дозволяє нам йти в ЄСПЛ, а керівництву СБУ дозволяє і далі приховувати свої декларації», — роз’яснює юристка Центру протидії корупції Олена Щербан.

«Цікаво, що один із колегії суддів мав окрему думку у справі. Деталі його позиції, як і аргументи решти суддів, ми зможемо побачити, коли отримаємо повний текст рішення, яке опублікують в Єдиному реєстрі судових рішень», — додає Щербан.

У СБУ незаконно засекретили навіть публічну інформацію щодо керівництва та посадовців СБУ, імена та посади яких добре відомі суспільству та опубліковані в офіційних документах, наприклад, в указах президента.

Слід зазначити, що активісти просять відкрити декларації лише керівництва СБУ, імена якого відомі і не вимагають цього від секретних агентів чи людей, які воюють на Сході України.

Сергій Семочко

Так, наразі звільняється від відкритого декларування такі, як перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки Сергій Семочко, який до того багато років працював на керівних посадах в СБУ та у якого журналісти знайшли лише нерухомості на понад 8 мільйонів доларів. Цікаво, що до роботи в Службі останній керував економічною контррозвідкою в СБУ та Управлінням СБУ в Києві та Київській області.

Павло Демчина

Уникати декларування зможе і скандальний перший заступник голови СБУ Павло Демчина, якого звинувачують в незаконному збагаченні.

За 1999-2015 роки Демчина та особа, з якою він має спільний побут від 2011 року, мали сукупний дохід у розмірі близько 2,8 млн грн. Водночас у НАБУ заявляють, що витрати у цей же період становили щонайменше 4,83 млн грн, з них 4,1 млн грн – на автомобілі.

Проте притягнути, наприклад, за брехню в декларації Демчину не можна, адже як і решти працівників СБУ він її не подав.

Олександр Куць

Прикриваючись службою у СБУ, не задекларував свої статки й призначений у червні очільник Донецької ОДА Олександр Куць.

Костянтин Бриль

Аналогічна ситуація була під час призначення голови Запорізької ОДА Костянтина Бриля, який перебував на посаді контррозвідувальника СБУ і керуючись цим хотів звільнити себе від подання декларації.

Лише після судових позовів та звернень активістів до Президента і НАЗК Бриль таки опублікував декларацію та виявився далеко не бідною людиною, як для особи, яка все життя працювала в державних органах.

У 2017 року Центр протидії корупції подав до суду на СБУ через засекречення інформації з декларацій її співробітників. У січні 2018 Апеляційний адміністративний суд міста Києва закріпив за керівництвом СБУ право не подавати декларації.