В.Каськів: Ми прагнемо у 2011 р. залучити не менше 500 млн дол.

Реформація української влади триває. Навіть, незважаючи на те, що частина українців вже перебувають у так званому «валізному настрої», а інші занурились у святкові передноворічні клопоти. Тим більше, що для багатьох перший етап істотної реформації команди Януковича завершився з перегрупуванням міністерств. Але, як виявилось, це ще не фінал. І після цього відбулась заміна керівника МОЗу. А за тиждень до 2011 року відбулося ще одне призначення. Керівника робочої групи «Національні проекти» КЕР Владислава Каськіва було призначено головою нещодавно створеного Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України. Знаменно, що саме напередодні цього призначення ІМК зустрівся з Владиславом Володимировичем для того, щоб підбити підсумки діяльності робочої групи у 2010 році та обговорити перспективи і плани щодо розвитку «Національних проектів».

- Ми розмовляли з Вами, коли Ваша робота над «Національними проектами» тільки розпочиналася. Що встигли зробити з запланованого цього року? Які конкретні зрушення відбулися щодо формування команди?

- Основне, що ми зробили за цей час, це сформували команду. Фактично з більшості національних проектів є проектні групи. І це «золотий фонд». І сформовано базову команду в агентстві з управління національними проектами - це все молоді, дуже амбітні, професійні люди. Їхній великий плюс – може, хто врахує це в мінус - те, що у них немає досвіду бюрократії. Вони не звикли паразитувати на бюджетних ресурсах. Звичайно, це є мінус, бо вони програють у бюрократичних війнах поки що, але це ненадовго.

- Принцип відбору?

- Конкурси були публічні - це також один із наших здобутків і нова практика для органів державної влади. Це перше. Друге – ми маємо чіткі розгорнуті календарні плани і технічні завдання щодо кожного проекту. Тобто ми чітко розуміємо, як буде реалізовуватися той чи інший проект, яка в нього буде динаміка розвитку, за яким календарним планом відбуватиметься його реалізація.

Є відповідальні керівники проектів, у більшості проектів. Конкурс на посади керівників проектів ми теж проводили публічно. Було дуже багато звернень, але у нас досить високі кваліфікаційні вимоги. І маю сказати, що кваліфіковані кадри - це проблема. Бо навіть провівши цей конкурс, не змогли визначити всіх керівників, лише деяких.

- А хто з відомих людей виграв конкурс? Чи вирішено вже остаточно питання з Вашим офісом?

- Я дуже радий, що це той самий Ігор Курус, який має великий досвід у реалізації проекту («Відкритий світ». — Ред.). З офісом вирішено питання, нарешті, ще не зовсім де-юре, але де-факто. Ми знаходимося на Цитадельній, 7-а, для наших потреби поки достатньо. Будемо розвиватися – відкриємо горизонти. Вирішили питання з фінансовою підтримкою розробки технічно-економічних обґрунтувань, бо парламентом прийняте рішення про виділення коштів, ми їх ще не освоїли через певні адміністративні проблеми, але це лише технічне питання. Крім того, на цей рік ми внесли зміни до бюджету, на наступний - закладено в бюджет кошти, що необхідні для підготовки.

- І скільки внесли?

- Близько 100 млн гривень на наступний рік.

- А на цей?

- На цей – 20, але ми їх ще не освоїли. Для нас важливо те, що ми провели консультації і переговори з першокласними міжнародними компаніями. Це найвідоміші, найавторитетніші бренди, які працюють у сфері консалтингу, інженерного консалтингу. У тому числі з великою четвіркою: KPMG, Deloitte, Ernst &Young, Pricewaterhouse. Плюс з українськими бізнес-асоціаціями налагодили тісну співпрацю, неформальну і дуже якісну. І з європейськими бізнес-асоціаціями...

- Не секрет, що у певних колах усю Вашу діяльність стосовно «Національних проектів» та й, власне, сам цей проект дещо образливо на початку називали «білий шум»... Наскільки серйозно бізнес сприймає його зараз?

- По-перше, я думаю, що це звичайний психологічний ефект у будь-якій справі. Крім того, на фоні безглуздих, безвідповідальних заяв з боку держави, що лунали 20 років, це абсолютно обґрунтована і очікувана оцінка ринку.

Ні ображатися, ні дивуватися тут нема чого. Відповідь тільки одна – це результат. Коли ми його дамо, тоді й оцінка зміниться. У персональному вимірі я не сприймаю ці критерії, я розумію, що це загальна оцінка ефективності роботи влади та відповідальності. Я думаю, що ми цю традицію зламаємо.

- Я так розумію, що люди, які прийшли до влади з великого бізнесу, Ваші ідеї розуміють і підтримують. У Вас є протидія з боку тих, у кого ще залишилась радянська ментальність?

- Зараз створено Міжнародну наглядову раду національних проектів на чолі з Жаном Лем'єром, екс-головою ЄБРР. І це, на мою думку, досить серйозний показник, і з фахової точки зору нам дає велику перспективу для роботи.

- Як Ви плануєте розпоряджатися тими коштами, які отримаєте від імовірних інвесторів?

- По-перше, це все проекти державно-приватного партнерства. Закон про це прийнято в Україні, бренд є, багато хто говорить, але насправді жоден проект із державно-приватного партнерства не реалізований. Тому ми хочемо імплементувати на основі національних проектів цю форму співпраці.

Вона полягає в тому, що держава повинна виконати домашню роботу для цих інвесторів. Ті проблеми, які є через недосконале законодавство, практику, корупцію, вона повинна взяти на себе і вирішити їх, і працювати з інвестором уже з готовим продуктом. Тобто виходити на ринок, вступати у прямий контакт з інвестором тоді, коли є готовий продукт - це проект і консолідовані активи, що необхідні для цього.

До того ж державі необов’язково входити з бюджетними грошима у ці проекти. Є безліч неефективних активів, які зараз не працюють на державу і є тягарем, тому що держава їх обслуговує, і вони знаходяться у державній власності. Ми ж можемо мобілізувати ці активи, тобто перевести їх з пасиву... Це об'єкти, які не використовуються державою, які не приносять прибутку, - майнові комплекси, землі. Ми ж можемо їх оживити. Портова інфраструктура – те, що законодавством обмежене, вона не може бути передана у приватну власність, але у формі державно-приватного партнерства може...

Категорично, що можу сказати, ми управляємо проектами до етапу передачі їх інвесторам. Тобто наша робота полягає в тому, щоб створити площадку у більшості випадків. Потім на цій площадці зібрати актив, який потрібен від держави для цього проекту, знов-таки, майно якесь чи земля – дозвільну документацію, без корупції, швидко, користуючись адміністративними можливостями, як державна структура.

І третє, інвестувавши кошти, це розробка проектної документації, створивши, фактично, продукт. Таким чином, ми на стіл кладемо готовий проект, і це скорочує час для доступу до грошей... до кількох днів. Тобто інвестор, приймаючи рішення, вже працює з готовим продуктом. Може завтра йти це все будувати, уникаючи ризику.

- Наскільки часто спілкуєтесь з Президентом?

- Наскільки необхідно. Браку у спілкуванні не відчуваю, відчуваю постійну підтримку.

- Він особисто телефонує чи Ви з кимось із Адміністрації контактуєте?

- Думаю, також не секрет, що є великий ентузіазм і підтримка з боку Адміністрації Президента. Але наразі вся ініціатива, вся енергетика цього проекту йде від Президента, це є очевидним і у публічній, і у не публічній площинах. Я думаю, що без політичної волі та підтримки Президента навіть мріяти про такі рішення було б дуже важко. Тому я це говорю не для того, щоб черговий раз прогнутись, а тому що це дійсно так і є.

А щодо робочих моментів, то я маю можливість практичні питання обговорювати часто під час міжнародних заходів. Бачите, зараз дуже інтенсивний міжнародний напрямок у роботі Президента, тому ми налагоджуємо, сформована така політика міжнародна, особливо у практичній частині, яка називається економічне співробітництво – інвестиції, бізнес-відносини.

Ці останні візити Президента супроводжувалися бізнес-форумами, бізнес-заходами за участю «першої лінії» місцевих бізнесменів, інвестиційних компаній, і з українського боку також. Тому ця тема постійно присутня, і це дозволяє вирішувати проблеми, що пов’язані з національними проектами.

- Останнє питання щодо цих проектів, який з них має шанс першим запуститися?

- Ну ви знаєте, що у нас уже є проект, де підписані необхідна документація і рамковий договір на фінансування. Це проект "Повітряний експрес", будівництво залізничного сполучення з Борисполем - це раз. Інші проекти, з яких інтенсивно триває робота, які ми могли би виділити, це LNG-термінал, «Відкритий світ» - комунікаційна система стандарту 4G з освітнім компонентом. Щодо доступного житла ми досить успішно рухаємося, і стосовно переробних заводів. Ми вже ідентифікували міста, де ці об’єкти будуть споруджуватись, і зараз уже в технічному процесі консультацій з місцевою владою для розміщення цих об’єктів.

Перинатальний центр. Я просто ним менше займаюся, бо Ірина Михайлівна (Акімова.-Ред.) керування цим проектом здійснює, але там теж прогрес очевидний. Він найбільш соціальний з усіх проектів, який у нас є, але ми вже бачимо, що поряд з іншими комерційними проектами є увага і до цього - в рамках соціальної відповідальності.

- Ви цього року не побили власний рекорд з перельотів?

- Знаєте, не рахував, треба подивитись. Цілком можливо.

- І завершуючи нашу розмову, хотілося б дізнатись про Ваші плани на наступний рік, почути Вашу оцінку ефективності цього року?

- Більше половини. Наступного року ми повинні основну роботу зробити. Маємо завершити ТЕО на всіх проектах, ми повинні, як мінімум, щодо 3-4 проектів вирішити питання формули їх реалізації з інвесторами чи партнерами. І в принципі, ми ставимо за мету вже наступного року під національні проекти залучити не менше 500 млн доларів.