Як працюватиме «швидка» в Києві?

На сьогоднішній день по класифікатору всі лікарі, які працюють у бригадах швидкої допомоги, – це лікарі невідкладних станів. Хоча 70% викликів по Україні виконуються фельдшерськими бригадами. Проте медики не бачать в цьому нічого страшного, адже фельдшери так само мають вищу атестаційну категорію.

Про це прес-центрі «Главкому» говорили головний лікар Київської міської станції швидкої медичної допомоги Анатолій Вершигора та заступник начальника Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Володимир Загодній.

Володимир Загородній: «Чутки про те, що будуть виїжджати не лікарі, а фельдшери, є безпідставними»

В місті Києві в цілодобовому режимі працює більше 150 бригад швидкої медичної допомоги, в нічний період їх кількість зменшується до 90. Також в цілодобовому режимі працюють 43 дитячі і дорослі пункти невідкладної допомоги та 13 травмпунктів при лікувальних закладах, два з яких - безпосередньо для обслуговування дітей. Крім того, в Києві можна отримати невідкладну допомогу в цілодобовому режимі, що стосується офтальмології, стоматології і отоларингології. На сьогоднішній день ресурс станцій швидкої допомоги для Києва є достатнім.

Часто виникають питання, яка різниця між невідкладною і швидкою медичною допомогою. Швидка медична допомога – це надання медичної допомоги пацієнту в критичному стані, невідкладна – це візит лікаря додому в цілодобовому режимі, вони можуть надати адекватну медичну допомогу і не займаються госпіталізацією. Це як виклик дільничного терапевта на високу температуру, але в цілодобовому режимі.

На сьогодні в класичному варіанті посада «лікар швидкої медичної допомоги» класифікується по класифікації спеціальностей в системі охорони здоров’я як «лікар невідкладних станів». Разом з тим, він має абсолютно повне право за згодою Адміністрації пройти підготовку по кардіології, неврології, кому що більше до вподоби. Але навіть якщо на сьогодні і збереглися спеціалізовані бригади, бувають випадки, як катастрофа з літаком в Жулянах, де не можна вибирати, посилати бригаду кардіологічну, неврологічну чи якусь іншу, мають їхати лікарі невідкладних станів. Вони на сьогоднішній день проходять спеціальну підготовку, їм присвоюється відповідна кваліфікація.

На виклик виїжджає бригада, яка знаходиться ближче територіально. Якщо є якісь особливості, то ця бригада, надаючи медичну допомогу пацієнтові, може в цей час викликати спеціалізовану, або в оперативному порядку транспортувати його до лікувального закладу.

Відповідно до вимог, які існують десятками років, середній медичний працівник один раз на рік обов’язково має пройти підвищення кваліфікації. Середній медичний персонал проходить на базі Київського медичного коледжу ім. Гаврося, лікарі – на базі Національної академії післядипломної освіти кожні п’ять років. Всі лікарі станції швидкої медичної допомоги раз на п’ять років проходять підвищення кваліфікації і підтверджують свою кваліфікацію шляхом атестації на атестаційній комісії при Головному управлінні охорони здоров’я.

Щодо розмов про те, що тепер до вас лікар не приїде, а буде приїжджати фельдшер, хочу сказати, що швидка медична допомога буде працювати в такому самому режимі, як і працювала. Ще раз підкреслюю, що на сьогоднішній день по класифікатору всі лікарі, які працюють у бригадах швидкої допомоги, – це лікарі невідкладних станів.

Анатолій Вершигора: «Лікар медицини невідкладних станів повинен встановити діагноз, який має збігтися з клінічним на 95-96%»

Новації повинні бути не тільки у нас, а і в усьому суспільстві, тому що служба екстреної медичної допомоги є складовою частиною системи охорони здоров’я. Перед новим роком відбулася нарада, на якій був присутній голова Київської міської державної адміністрації. Ми всі отримали протокол про підготовку до реформування системи охорони здоров’я міста. На днях заступник голови Адміністрації Президента Ірина Акімова зустрілася з медиками щодо того, що планується проведення реформ в охороні здоров’я, починаючи з 2013 року. Тому хочу ще раз запевнити, що станція швидкої медичної допомоги, яка входить в систему екстреної медичної допомоги (це і пункти невідкладної допомоги, кабінети і приймальні відділення лікарень), працює і працюватиме в звичайному режимі. Про всі зміни населення буде проінформоване попередньо.

Міністерство охорони здоров’я на своєму сайті вивісило для обговорення Закон України «Про екстрену медичну допомогу». Наказ МОЗ №500 теж упорядкував роботу служби екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі, ним було визначено кваліфікацію співробітників, оснащення і машини. В Україні прийнятий стандарт на спеціальні санітарні автомобілі, але, на жаль, вітчизняного виробника немає, тому ми змушені вирішувати питання, де їх купляти. Тобто, відбувається і процес оновлення машин. Разом з тим, уже затверджений формений одяг, він був розроблений відповідно до національного стандарту на спецодяг і одяг на швидкій допомозі. Ви пам’ятаєте, яка була буря щодо червоного одягу, але в ньому ходить вся Європа.

Хто повинен надавати екстрену медичну допомогу? Сьогодні питання стоїть так, що повинні надавати як медичні, так і немедичні працівники, тому що коли людина потрапила в надзвичайну ситуацію, той, хто поруч, повинен знати і вміти проводити серцево-легеневу реанімацію. Існують відповідні постанови про навчання немедичних працівників.

Коли швидка допомога привозить пацієнта в лікарню, то перше питання, яке нам задають: що ви привезли? Тобто, від нас вимагають уже повного діагнозу. Хоча на нашій бригаді сьогодні немає ні МРТ, ні СКТ, лікар медицини невідкладних станів повинен встановити діагноз, який має збігтися з клінічним на 95-96%. І ми в принципі працюємо на таких показниках.

Є доручення Президента про створення госпітальних округів, щоб поділити Київ на декілька районів, в яких цілодобово чергує одна лікарня, куди ми маємо привезти пацієнта. Наказом МОЗ №370 затверджені відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги лікарень, в яких повинні надавати цю допомогу. В рамках підготовки до «Євро-2012» вже вирішено питання побудови приймальних відділень в двох міських лікарнях, щоб вони відповідали сучасним вимогам. Міністерство зараз закінчує підготовку адаптованих стандартів надання допомоги, які відповідають міжнародним.

Сьогодні для того, щоб відкрити свою приватну практику (навіть якщо це косметологія), є вимога, щоб цей кабінет мав все для надання екстреної медичної допомоги, проведення серцево-легеневої реанімації, яка затверджена відповідними стандартами.

Швидка і невідкладна допомога були розділені вже давно, просто цим самим наказом затверджені правила виклику швидкої та невідкладної допомоги, дільничного лікаря. Прав громадян ніхто не зменшив. Невідкладна допомога в Києві працює з 1949 року, ці пукти з кожним роком збільшувалися. В епідемію грипу минулого року було десь 1600-1800 викликів для дорослого населення, 800-1000 - для дітей. Якщо б виклики на температуру, головний біль та ін., які не потребують екстреної допомоги, поклали на «швидку», то ми б мали те, що було до роз’єднання, коли бригади запізнювались на 3-4 години.

Станція швидкої допомоги вдячна працівникам пунктів невідкладної допомоги, які частину непрофільних випадків беруть на себе, що дає нам змогу виконувати норматив прибуття бригад швидкої допомоги на екстрені виклики до 10 хвилин, як регламентовано наказом. Хоча прибуття не завжди залежить від нас, бо і трафіки на вулиці, і сніг несвоєчасно прибирають, але цей показник ми тримаємо на рівні 82%. Бували випадки, коли бригада на декілька годин потрапляла в затор. У старшого лікаря зміни є показник, де і скільки бригада стояла в заторі, в таких випадках ми просимо втрутитися ДАІ.

Володимир Загородній: Міністерство готує реформи. Я важко сприймаю подібні речі, тому що коли це внутрішньогалузеве реформування і стосується тільки медперсоналу, то можна, а от коли мова йде про контакт з населенням, то вона має робитися через призму інтересів суспільства і кожного громадянина окремо.

Що стане краще для пацієнтів, які потрапляють в руки швидкої медичної допомоги чи невідкладної?

Анатолій Вершигора: Поки що ніяких реформ охорони здоров’я немає, вони плануються з 2013 року. Що краще? Ми весь час працюємо над підвищенням кваліфікації персоналу і проводимо заходи для того, щоб приїхати якнайшвидше. Поки що нічого не змінилося.

Володимир Загородній: Краще стане тоді, коли машина швидкої допомоги з лікарем невідкладних станів буде укомплектована всім необхідним. На сьогодні над цим працює Київська міська державна адміністрація.

Анатолій Вершигора: На сьогодні є все необхідне, ми ведемо облік кожного апарату. Всі бригади, які виїжджають на лінію, мають електрокардіограф, дефібрилятор, дихальну апаратуру – це тріада, яка забезпечує серцево-легенево реанімацію, а також затверджений набір медикаментів.

Казати, що немає машин і бензину – це заборонені слова, такого в практиці швидкої допомоги немає. Сьогодні «Київмедтранс», який забезпечує ці бригади, випускає машини, які заправлені в повному обсязі.

Дійсно буває ситуація, коли ви викликали швидку допомогу на надзвичайну ситуацію, а диспетчер говорить, чекати, бо вільної машини зараз немає. Кількість машин швидкої і невідкладної допомоги визначається з розрахунку 1 машина на 10 тисяч населення – це розроблений науково норматив. При раціональному використанні цієї одиниці достатньо. Вдень працює 150 машин, вночі – 103, «плюс» бригади невідкладної допомоги.

Президент доручив уряду створити екстрену допомогу «112», яка буде аналогом «911». Чи є вже якісь механізми, як це буде співпрацювати зі «швидкою»?

Анатолій Вершигора: Сьогодні в Україні працює близько сорока аварійно-рятувальних служб, різних по профілю. Наприклад, свою аварійну службу має «Київзеленбуд», бо під час негоди можуть падати дерева. Ми сьогодні співпрацюємо з усіма аварійно-рятувальними службами, але цей зв'язок поки на примітивному відомчому рівні. Питання про створення цих служб стоїть дуже давно. Головне управління охорони здоров’я теж підтримує цю ідею. Є розпорядження голови Київської міської державної адміністрації про створення в Києві комунального підприємства «Рятувальна служба», телефон 112.

19 січня наша служба відзначає 15 років, як ми вперше встановили спеціальну автоматизовану телефонну станцію, яка обробляє виклики, завдяки їй кияни тепер не чують сигналу «зайнято» ні на мобільному телефоні, ні на стаціонарному. 11 років працює автоматизована інформаційно-диспетчерська система «Швидка допомога». Зараз вирішується питання об’єднання цих служб. Для нас це важливо, тому що місто Київ має одні вулиці, об’єкти, заводи, фабрики, де може статися біда, і ця база даних може бути єдиною для всіх служб. Якщо стається ДТП, туди мусить приїхати швидка допомога, ДАІ, пожежники, той же «Київзеленбуд», якщо треба зняти дерево, аварійна служба трамвайно-тролейбусного управління, щоб відімкнути електрику, рятувальники. Тому важливо сьогодні одночасне надходження інформації у всі аварійні служби. Президент доручив створити таку службу на Україні. Швидка допомога є частиною цієї служби, ми подали своє бачення. Для населення все-таки треба залишити номер 103, тому що вони традиційно його пам’ятають.

В рамках підготовки до «Євро-2012» планується підготовка медичної картки, де будуть знаходитися медичні об’єкти і пам’ятки для іноземців на різних мовах, там, мабуть, буде телефон 112. Поки не вирішено питання доступу людей з вадами слуху та мови до телефону 103. Зараз також вирішується, що оператори аварійних служб повинні знати іноземну мову.

Якщо вже з’явилися чутки, що будуть виїжджати фельдшери замість лікарів, теоретично наскільки реально це впровадити на швидкій допомозі?

Анатолій Вершигора: Цього спеціально ніхто не впроваджує, але реалії життя такі, що професія лікаря швидкої допомоги не престижна, тому ми повинні випустити кількість бригад, яка є. В разі відсутності лікаря з причини вакантної посади, або він знаходиться у відпустці, на курсах чи на лікарняному, бригада виїжджає у складі фельдшера і молодшої медичної сестри. 70% викликів по Україні виконуються фельдшерськими бригадами. В цьому немає нічого страшного, адже фельдшери у нас так само мають вищу атестаційну категорію.

Володимир Загородній: Чутки про те, що будуть виїжджати не лікарі, а фельдшери, є безпідставними.

Як викликати службу невідкладної допомоги напряму, а не через 103? Чи можемо ми отримати консультацію по телефону?

Анатолій Вершигора: Ви можете набрати телефон 103, вам нададуть адреси і номери телефонів травмпунктів, пунктів невідкладної допомоги, чергового кабінету. Працює наша відомча довідка 15-03. Цю ж інформацію можна отримати за телефоном 109. Крім цього, вже більше 25-ти років цілодобово працює служба «Порада лікаря» за телефоном 15-83. Вдень працює 4 лікарі, вночі – 2, тобто доступність цього телефону є. Всі служби безкоштовні.