Справа про загибель В’ячеслава Чорновола перебуває на стадії глибокої стагнації після того, як її фактично понизили, віддавши знову в Міністерство внутрішніх справ.
Справа про загибель В’ячеслава Чорновола перебуває на стадії глибокої стагнації після того, як її фактично понизили, віддавши знову в Міністерство внутрішніх справ. Ні про яку активізацію мова не йде, переконує Тарас Чорновіл. Хоча обставини складаються так, що тепер можна було б допитати багатьох тодішніх можновладців.
Про це в прес-центрі «Главкому» розповів народний депутат Тарас Чорновіл.
Тарас Чорновіл: «Я далекий від того, щоб напряму звинувачувати Кучму у вбивстві В’ячеслава Чорновола, але воно відбулося для того, щоб не була зламана схема «президент проти комуніста»
Досить важко психологічно про це говорити, але найболючіше те, що дійсно залишається невизначеність. 12 років в той чи інший спосіб, з різними слідчими, з різними органами веду цей діалог про необхідність активізації слідства, а воно весь час пробуксовує.
Відразну після загибелі на наступний ранок генерал Кравченко – тодішній міністр внутрішніх справ виступив в телеефірі, не дочекавшись буд-яких експертиз, слідчих дій (окрім зроблених на місці катастрофи) та зробив заяву, що це була звичайна аварія і інші версії навіть не будуть розглядатися. Так і сталося. Слідство було в той момент віднесено до Київської обласної міліції, займався ним слідчий Пастушенко. Займався достатньо добросовісно, але в певних рамках, оскільки у справі моментально з’явилась довідка із Служби безпеки України. Вони без будь-яких слідчих дій (я потім дізнавався) дійшли висновку, що замаху на життя там не було, що це всього-на-всього звичайна аварія, і вони відмовляють у відкритті свого впровадження по СБУ. Тобто, розглядався тільки принцип аварії. Мовляв, обидва водії порушили правила руху, а батьків водій Женя нібито їхав зашвидко, хоча наступні експертизи показали, що перевищення було мінімальним, не 160, не 140, і навіть не 100 км/год. Так само було зафіксоване порушення з боку Куделі (водій КАМАЗу – Ред.). І після того, дуже тихо, без повідомлення родичам, які були визнані офіційно потерпілими по справі, кримінальна справа була закрита в кінці 1999 року по амністії, не доводячи до суду, де могли виникнути якісь зайві питання. Всі ми дізналися про це абсолютно випадково вже в січні 2000 року з інтерв’ю слідчого Пастушенка газеті «Факти». Це було для нас абсолютне одкровення, ми були впевнені, що слідчі дії далі тривають.
Під впливом опозиційних подій 2001 року відбулося повторне відкриття кримінальної справи. Було створено слідчо-оперативну групу, яка діяла вже відповідно до адекватних версій. Розслідувалися питання терористичного акту, замаху на життя державного діяча, проводились слідчі дії вже СБУ в дуже закритому режимі. Тільки опозиція пішла на спад, в липні 2001 року було прийняте рішення про закриття кримінальної справи знову за відсутністю складу злочину. Причому на будь-яке з поставлених питань слідство відповіді не дало. Вони знову детально описали сам хід аварії в тих рамках, які допускали її випадковість, і не дали відповіді, ні чому там з’явилася ця машина, ні чому відбувалися дивні метаморфози в першому слідстві і т.п.
В 2005 році після приходу до влади Ющенка, зміни керівництва МВС та СБУ, спільними зусиллями Народного руху України, за моєї участі було знову відкрите чергове слідство спочатку у Міністерстві внутрішніх справ. Після того, як стало помітно, що відбувається досить жорсткий тиск на слідчих, щоб уникнути фальсифікації слідства, ми домовились про переведення його в Київське обласне управління. Але коли тиск і там став достатньо сильний, тоді в 2005 році на наше прохання (окрема подяка Святославу Піскуну) слідство було переведено у відання Генеральної прокуратури. Туди вже ця кругова порука, що існувала в міліції, дістатися не могла.
З того часу по суті кримінальна справа не закрита до сьогоднішнього дня. Можу тільки нагадати, що за цей період теж у 2006, 2007, 2008 роках відбулося знищення цілого ряду матеріалів, які могли б бути доказами по справі. Нібито це проводилось законно, але чомусь ліквідація документів оперативного нагляду, стеження за машиною В’ячеслава Чорновола у Кіровограді, з якої можна було зробити певні висновки, відбулося рівно за один день до офіційного приїзду туди слідчо-оперативної групи. Коли ж мали відбуватися певні допити, людей терміново або відправляли у відрядження, або вони злягали на лікарняний, залишаючись поза доступом слідчої групи. Коли хотіли провести ексгумацію Шолома (ще один учасник, який сидів в КАМАЗі – Ред.), його біографія у нас викликала дуже серйозні сумніви. Ця людина дуже добре підходила під координатора цієї акції, тому що Куделя був простим водієм, який попався на кількох кримінальних справах, які йому простили та забули тільки за виконання певної місії – того ж самого вбивства. Коли слідча група виїжджала на ексгумацію Шолома, знаючи, що по приїзді може побачити там вже розриту могилу, вирішили це зробити секретно, без оформлення відряджень. Внаслідок цього знайшли в останках досить велику кількість отруюючих речовин і прийшли до висновку, що свідків теж прибирали. Це був ще період Ющенка і демократичної ніби влади, але був ультражорсткий пресинг на слідчих, які цим займалися з погрозами, що проти них будуть відкриті кримінальні справи за нібито якісь процедурні порушення.
Серйозний підйом слідства і добрі результати відбулися ще один раз у 2009 році, і дуже активно почала працювати нова слідча група у 2010-му. Не можу розказувати про висновки, які зробило слідство, хоч і не давав підписки про нерозголошення. Єдине, що за цими матеріалами, на які вийшло слідство, розглядати питання про просту звичайну аварію вже було нелогічно. Тобто, питання про терористичний акт, про умисне вбивство політика стало вже абсолютно безумовним.
Однак після того, коли ми вийшли на останні слідчі дії по матеріальній частині злочину і далі можна було переходити до допитів на вищому рівні, справу дуже тихо знову передали до міліції і вона на сьогоднішній день перебуває на стадії глибокої стагнації. Недавно відбувся певний спалах зацікавленості ЗМІ, викликаний звичайною помилкою: чи-то дехто з високопосадовців силових структур неточно висловився, чи-то журналісти його не вірно зрозуміли, але кілька днів тому пішов шум, що справа направлена зараз на доопрацювання і іде її активізація. Насправді зараз нічого не відбулося. В листопаді-грудні минулого року її передали з Генеральної прокуратури назад до МВС. Тобто, відбулося жорстке пониження рівня цієї справи, оскільки Міністерство внутрішніх справ навіть при найбільшому бажанні не може за підслідністю розглядати питання про терористичний акт, цим має займатися СБУ. Це значить, що справу знову хочуть розглядати виключно як нещасний випадок, аварію, що вже було зроблено в 1999 році.
Позавчора я зустрічався з Генеральним прокурором і з новим прокурором міста Києва, ми обговорили цю проблему. Домовились, що прокурор Києва бере десять днів тайм-ауту для вивчення справи і будемо повертатися до питання підслідності. Я пропонував, щоб її було повернуто до Генпрокуратури, яка може розслідувати такі справи і створити відповідну слідчу групу, можливо, з тих слідчих, які вели розслідування у 2010 році. В крайньому випадку, тримати її в міліції під жорстким контролем прокуратури і постійним її наглядом.
Крім того, йде постійне звернення до теми ексгумації. Я дав на це згоду після того, як мені попередні слідчі надали всю інформацію по справі, зокрема, дані після ексгумації батькового водія Жені Павлова. Дуже багато є нестиковок у попередній експертизі і жорстка окрема думка одного з експертів, яка доказує, що є підстави вважати, що попередні експертизи могли бути сфальсифіковані.
Але зараз виникає дві проблеми. По-перше, сьогодні я розмовляв із батьковою дружиною пані Атеною Пашко, з його сестрою Валентиною і вони не дають дозволу на ексгумацію. Вони заперечують за даних обставин, коли відбувається пониження рівня розгляду справи знову до міліції. По-друге, слідство весь час зводиться до теми ексгумації. Весь час говорять, що це єдине, що не дає далі розслідувати. Але ж є цілий ряд пунктів, по яких слідство не дало відповіді! Чому ця машина там з’явилася? Чому саме Куделя з такою дивною біографією? Чому він опиняється за кермом у міжміському рейсі, коли в нього мають бути відібрані права через кримінальну справу за крадіжку зерна та аварію, в якій дуже постраждала інша людина? Чому після того, як відбулося вбивство В’ячеслава Чорновола, кримінальні справи проти Куделі не були закриті, а просто зникли, перестали існувати? Чому не допитані будь-які високопосадовці з міліції? Чому не допитаний по цій справі Пукач, який, за деякими даними, безпосередньо стежив за машиною Чорновола в Кіровоградській області, і коли стало відомо, що батько не буде ночувати в Кіровограді, а їде на Київ, очевидно, він міг дати сигнал про те, що той виїжджає в дорогу? Тільки після того, як стало це відомо, з «Лугового» Дніпропетровської області виїхала машина Куделі. На всі ці і десятки інших питань слідство не пробує дати відповідь.
Я не хочу нікого звинуватити, але мені здається, що слідство вибрало найпростіший шлях: замість розслідувати сам факт злочину, беруться тільки за матеріальну частину – ще раз потривожити кістки померлої людини, ще раз перевірити якісь обставини безпосереднього моменту загибелі. Так, можна сумніватися, чи настала смерть від удару об сцепку КАМАЗа та причепа, чи від чогось іншого. Чи добивали кастетами, як заявляли про це окремі депутати Верховної Ради на підставі тих даних експертизи, чи ні? Але є інші питання, які можуть вивести безпосередньо на організаторів та замовників. Про це чомусь слідство весь час забуває. Тому я знову буду звертатися до Генпрокурора з проханням, щоб, по-перше, слідство було знову забране і віддане у підслідність ГПУ, по-друге, – щоб перші акценти в розслідуванні були все ж таки зроблені у відповідних допитах, в аналізах матеріалів справи, тих нестиковках. І тільки після того повертатися до питання ексгумації, оскільки тут є моральний фактор, і через волю дружини та сестри тут не може бути переступлено.
Багато хто почав робити висновки, що активізація справи Гонгадзе, відкриття справи по Леоніду Кучмі автоматично пов’язані з міфічною активізацією справи по вбивстві В’ячеслава Чорновола. На превеликий жаль, вони не відповідають дійсності. Нинішні обставини могли б створити дуже хороший фон для розкриття цієї справи, оскільки недоторканих з періоду Кучми на сьогоднішній день немає. Відкриття кримінальної справи проти Кучми означає, що всі ті, хто в той момент були десь серйозно при центральній владі, тепер можуть бути притягнуті до будь-якої відповідальності. Таке враження, що та справа спеціально для цього і розкручувалася. Не стільки для Гонгазде, стільки для того, щоб десь залізти в кишені якимось товстосумам, когось виштовхнути з політики, пошантажувати когось з періоду Кучми, бо вони активні і у владі, і в опозиції. На цій основі дійсно можна було б піддати допитам і серйозно дістати інформацію від дуже багатьох можливих фігурантів тієї справи по В’ячеславу Чорноволу. Але очевидно бракує політичної волі.
Остаточний висновок мій на сьогоднішній день такий: прямої протидії, як це було при Кучмі та при Ющенку, по справі В’ячеслава Чорновола немає. Очевидно, що всі фігуранти тієї справи опинилися поза владою. Розслідувати справу можна, але зацікавленості в ній поки що у нової влади теж немає. Та й останнім часом наше слідство трошки розбестилося тією легкістю, з якою виносяться вироки без реальних розслідувань. Нинішні справи щодо колишніх урядовців, як правило, робляться без достатньої доказової бази. Просто є політичне замовлення, воно виконується, а для такої справи як справа Чорновола просто так робити висновок не можна. Тут треба сідати і робити слідство, а для цього потрібна політична воля. Я хочу вірити, що вона буде.
Хто саме з колишніх високопосадовців має бути допитаний у цій справі?
Тарас Чорновіл: Думаю, питання мали би бути задані і Леоніду Кучмі, і багатьом керівникам його Адміністрації в той період, особливо тим, які координували силові структури. Очевидно, що треба провести допити ряду осіб, які на той період були в керівництві Міністерства внутрішніх справ. Кравченка немає, Фере немає (це двоє людей, які згадуються по тій справі напряму), але був ряд інших.
Я, наприклад, особисто спілкувався з Миколою Джигою, у мене немає жодних підозр щодо нього. Я просто знаю, що йому була дана вказівка доповісти у Верховній Раді офіційну позицію Міністерства внутрішніх справ, він її і доповідав. Але паралельно з ним працювало багато людей, які були задіяні в тих відділах, в тому числі і Пукач. Сам Пукач має бути допитаний.
Очевидно, що треба провести відповідні допити по тодішній Дніпропетровській обладміністрації, оскільки там відбувалися дуже дивні події щодо того ж самого совхозу «Луговий», з якого було направлено цей КАМАЗ, а це родина Лазаренків. Теж мало відповідне значення, хто, кого, куди посилав.
Керівництво тодішнього СБУ, яке дуже серйозно відслідковувало цю справу, очевидно, має свої висновки, але офіційно їх ніде і ніколи не подавало. На сьогоднішній день багато чого змінилося, і Леонід Деркач уже зміг би дати відповідні пояснення по цій справі, що СБУ тоді бачила насправді.
Крім всього іншого, був би сенс дуже серйозно допитати людей, які тоді фактично курували виборчу кампанію Леоніда Кучми. Я далекий від того, щоб напряму звинувачувати Кучму у вбивстві В’ячеслава Чорновола, але думаю, що вбивство відбувалося в першу чергу для того, щоб не була зламана дуже добре відпрацьована схема «президент проти комуніста». Думаю, Кучму все одно привели б до перемоги, але набагато більшим коштом і важче, якби ця схема була зламана. Мороза нейтралізували «Канівською четвіркою», В’ячеслава Чорновола – розколом Руху. В той момент, коли розкол Руху фактично вдалося подолати, він був на висхідній із дуже великою активністю і потенціалом, далі з ним було все важче працювати, він би серйозно ламав цю схему. Я не вірю, що Чорновіл став би тоді Президентом, але схема, яка була напрацьована, вже б не спрацювала. Можливо, хтось з цих людей із штабів, прив’язаних до Волкова і Ющенка, штаб Пінчука. Там був цілий великий консорціум груп, які приймали рішення і повністю керували всім в країні на той період. В тому числі Кравченко був стовідсотково підзвітним одному з таких штабів. Я думаю, що звідти теж могла поступити вказівка.
У мене градація приблизно така: пункт перший – це звинувачення щодо оточення Кучми, які мали би бути розглянуті, і пункт другий – це все ж таки питання по вузькому оточенню Ющенка і по тих людях, які хотіли його на майбутнє зробити безальтернативним представником національно-демократичних сил. А там конфлікт був дуже сильним, Чорновіл у цьому заважав.
Але це мої особисті погляди, можливо, симпатії і антипатії. Ну, скажімо, не люблю я цих людей, але слідство на ці питання має відповісти абсолютно серйозними відповідями, яких поки що немає. Є бажання провести максимум ексгумацію, і то вже силами міліції, а не Генпрокуратури.
Коментарі — 0