Голова парламенту Володимир Литвин твердить, що голосів забракне навіть для того, аби внести запропонований урядом новий законопроект про пенсійну реформу у порядок денний.
«На сьогодні ситуація напружена. 226 голосів для внесення до порядку денного цього питання немає. Голосів поки що не вистачає, в тому числі, і серед проурядових фракцій, зокрема, і найбільших», - заявив спікер, не уточнюючи, про які саме фракцій йдеться.
Пан Литвин також наголосив, що наразі питання проведення пенсійної реформи в Україні є дуже заполітизованим у зв’язку із наближенням виборчої кампанії, коли «одні думають, як протриматися, і не втратити рейтингів, а інші критикують такі дії, і думають, як збільшити свою пристуність».
-- Тігіпко - за скорочення пенсій чиновників
Серед «свіжих» пропозицій уряду - нова норма законопроекту, яка забороняє працюючим депутатам пенсійного віку одночасно отримувати ще й пенсію.
Крім того, уряд пропонує обмежити максимальну пенсію не 12, як у попередньому законопроекті, а 10 прожитковими мінімумами, що наразі складає 7 640 гривень.
При цьому, як заявив віце-прем’єр та міністр соціальної політики Сергій Тигіпко, уряд пропонує поширити цю норму і на осіб, пенсії яких вже призначено. Утім, віце-прем’єр не пояснив, як урядові вдасться обійти рішення Конституційного Суду щодо неможливості зменшення вже нарахованих пенсій через те, що закон не має зворотньої сили, а погіршення соціальних стандартів суперечить Конституції.
За словами пана Тигіпка, в Україні нині є 14 400 осіб, які отримують спеціальні пенсії, що перевищують запропоновані урядом обмеження, тоді як переважна більшість пенсіонерів отримує близько 1 тисячі гривень на місяць:
«Обмеження пенсії існує майже у всіх європейських країнах, і це несправедливо, коли 60% пенсіонерів отримують менше тисячі гривень на місяць, а кілька тисяч пенсіонерів отримують щомісяця десятки тисяч гривень», - заявив Сергій Тигіпко.
-- Реформу не підтримають?
Політолог Віктор Небоженко прогнозує, що і цей варіант пенсійної реформи навряд чи буде підтриманий парламентом, і не тільки через політичні міркування, такі, як непопулярність підвищення пенсійного віку серед населення, але й через особисті інтереси депутатів.
Наприклад, обмеження спеціальних пенсій могло би стати непоганим «козирем» для виборчої кампанії комуністів, але навряд чи у КПУ скористаються цим «козирем»:
«Насправді депутати хочуть отримувати величезну депутатську пенсію, із усіма добавками, і ще й працювати, - тому навряд чи вони підтримають таке рішення. Хоча, здавалося б, така підтримка свідчила б на користь їх політичних декларацій, про які, наприклад, постійно говорить Компартія», - вважає пан Небоженко.
Віктор Небоженко також нагадує, що українські пенсіонери, яких вже зараз налічується понад 14 мільйонів, є серйозною частиною електорату, і від їхнього вибору багато у чому залежать результати виборів вцілому.
Водночас, як каже політолог, і уряд, і депутати, уникають справжньої дискусії щодо пенсійної реформи. І перші, і другі намагаються завдяки імітації цієї реформи вирішити якісь короткотермінові цілі, не опікуючись справжньою метою - зробити так, аби пенсійна система в Україні була дієвою та справедливою:
«Пенсійна реформа звелася до обговорення подовження пенсійного віку. А насправді пенсійна реформа має починатися зі створення серйозних політичних та економічних умов для початку роботи недержавних пенсійних фондів. Пенсійна реформа передбачає створення нормального ринку цінних паперів, у які б могли інвестувати ці недержавні пенсійні фонди. Без них будь-які кроки можна вважати черговим способом врятувати Пенсійний фонд, який стає дедалі важчим тягарем для бюджету. А зараз мова йде лише про те, як на найближчі 2 роки врятувати дефіцитний Пенсійний фонд».
Утім пан Небоженко не виключає, що у разі, як депутати таки не підтримують новий законопроект уряду щодо пенсійної реформи, у скрутній ситуації, наприклад, якщо виникне нагальна потреба у черговому кредиті МВФ, окремі елементи законопроекту можуть бути запроваджені указами президента чи внесенням змін до окремих законопроектів, що стосуються пенсійного зебезпечення.
Початок пенсійної реформи є серед головних умов, що їх висуває Києву Міжнародний валютний фонд для відновлення кредитування.
У грудні минулого року парламент вже відправляв на доопрацювання урядові перший проект відповідного закону, навіть не розпочавши його розгляд. Подробиці тут
Наприкінці травня уряд сам попросив депутатів повернути пенсійний законопроект. Подробиці тут
Коментарі — 0