Підсумки вступної кампанії-2011

Цьогорічна вступна кампанія пройшла без особливих ексцесів, більшість недоліків минулорічної гарячої вступної пори враховано. Серед основних новацій електронний прийом документів, яким за попередніми даними скористалася шоста частина абітурієнтів. При цьому документи подавали за вже випробуваною схемою: 5 університетів і три спеціальності в кожному з них, тобто у студента є 15 спроб. Саме тому кількість заявок є втішною для університетів, але ж абітурієнтів в силу багатьох причин стало менше на 40%. Зважаючи на це, сильний удар буде по філіях та по приватних університетах в райцентрах та невеличких містечках, які можуть залишитися взагалі без першокурсників.

Про це в прес-центрі «Главкому» дискутували екс-міністр освіти і науки України Станіслав Ніколаєнко та народний депутат, перший заступник голови парламентського комітету з питань науки і освіти Максим Луцький.

Станіслав Ніколаєнко: «Те, що ми не доберемо студенів по держзамовленню, приведе до скорочення 3-5 тисяч ставок викладачів вищої школи»

В цілому вступна кампанія пройшла задовільно, і ніяких ексцесів, як в минулі роки, не було помітно. Серед позитивів можна назвати те, що правила прийому були оприлюднені, ще до вступної кампанії вносилися корективи. Враховано багато недоліків минулорічної кампанії, скажімо, зняли проблему з пільговиками.

Що стосується зауважень, то Кабінету Міністрів потрібно було дослухатися до передвиборчої програми Президента, де він абсолютно правильно говорив, що на першому курсі 75% дітей буде навчатися за рахунок держзамовлення. Цей рік давав можливість це зробити, суттєво не збільшуючи фінансування вищої школи, тому що кількість абітурієнтів зменшилася на 40%.

От ми скорочуємо держзамовлення на юристів і економістів, в деяких вузах його практично не стало, залишили тільки в класичних. Це не правильно, бо освіта юриста, економіста чи психолога не може бути клановою і тільки за ознакою того, що у батьків є чи немає коштів. Виходить, ми вже не можемо мати юриста з бідної сім’ї, бо потрібно платити?

Незрозуміло, чому в цьому році була певна затяжка з перевіркою робіт зовнішнього незалежного оцінювання, скорочували терміни оскарження, тому давали приводи подискутувати, чи все там прозоро.

В цілому позитивно оцінюючи електронний вступ, все-таки потрібно зважити на його недосконалість. Не всі вузи уклали своєчасно договори з «Укртелекомом», не була проведена відповідна підготовка і т.д.

Нам потрібно серйозно звернути увагу на професійний відбір і орієнтацію нашої молоді. Схема 5*3, тобто 5 вузів і 3 спеціальності, демократична, але має недоліки, бо людина одночасно може вступати на лікаря, вчителя, інженера по зварюванню і інженера по підривним роботам. Нам потрібно з дитячого віку запроваджувати професійну орієнтацію, а на такі спеціальності як педагогіка і медицина необхідно вводити психолого-педагогічні характеристики та рекомендації. Адже якщо людину подразнює дитячий крик, чи може вона бути вихователем в дитячому садку, або чи буде педагог з людини, у якої спілкування з дітьми приводить до нервової травми, але водночас з неї буде прекрасний інженер-проектувальник і т.д.

Для педагогів не можна робити всуціль заочну форму платною, в тому числі і по магістрам, бо вчитель сьогодні не може оплачувати заочне навчання.

Якщо у минулі роки по педагогічній спеціальності загальну цифра вступу включала в себе випускників педучилищ і шкіл, то в цьому році залімітували, сказавши, скільки має бути випускників шкіл, а скільки випускників педучилищ. Тому зараз в деяких вузах випускників шкіл на держзамовлення не вистачає або відбір слабенький, а для випускників педучилищ не вистачає місць. Треба дати право визначити загальну цифру, щоб вуз сам регулював ці місця.

Максим Луцький: «Кількість абітурієнтів зменшилася на 40%, при цьому кількість державного замовлення – лише на 20%»

Вступна кампанія в цілому пройшла дуже добре, якщо порівнювати з минулим або позаминулим роком. В цьому році ми пішли на абсолютно всі заходи для того, щоб поліпшити процес подачі документів. Збільшили кількість людей та приміщень для приймальних комісій, подовжили термін прийому документів з 15 днів до місяця, щоб розвести тих, хто здав тестування в цьому році і в минулих роках. Введена система електронного вступу десь гарно спрацювала, десь гірше, бо відігравала роль і відповідальність ректорів, особливо з приводу вчасної подачі договорів. Надали можливість подавати сертифікати незалежного оцінювання, які здавалися з 2008 року, таким чином людина мала право здати тестування знову і подати ті результати, які вважала доцільним. Поставили крапку в пільгах. Ввели поняття позаконкурсної основи (призери олімпіад, Малої академії наук, міжнародних олімпіад), створили сітку, згідно з якою 50 додаткових балів, якщо перше місце, 40 – друге, 30 – третє. Повернули авторитет доуніверситетської підготовки. Тобто, діти, які вирішили за рік пов’язати своє майбутнє з конкретним університетом, більше того, з конкретною спеціальністю, отримують додаткові заняття, за результатами яких вони мають додатково до 20 балів при вступі.

Що стосується державного замовлення, то дійсно кількість випускників загальносередньої школи зменшилася на 40% (з 337 до 192 тисяч), тому не зменшуватися державне замовлення не може. Кількість абітурієнтів зменшилася на 40%, при цьому кількість державного замовлення – лише на 20%, що є абсолютно нормальним показником.

Ще є питання, які треба врегулювати, але за рік робота була проведена надзвичайно серйозна. Серед основних показників те, що ми зберегли вартість атестату в розмірі 200-т балів, а не 12-ти, як це було раніше. Це серйозний аргумент для того, щоб діти в загальносередніх вивчали не лише два предмети, потрібних для вступу.

Станіслав Ніколаєнко: Те, що ми не доберемо студенів по державному замовленню в силу різних причин, приведе до скорочення 3-5 тисяч ставок викладачів вищої школи. На гуманітарній раді при Президенті я виступав з проханням, щоб на рік-два співвідношення студент/викладач зменшили з 1/14 хоча б до 1/7-8.

Я буду наполягати на тому, щоб не вели наступ на зовнішнє незалежне оцінювання з подачі окремих ректорів, плавно проводячи співбесіди та творчі конкурси. Зовнішнє незалежне оцінювання при вступі повинно бути основним.

Максим Луцький: У вищих навчальних закладів є певний ресурс щодо скорочення штатів, але не мається на увазі скорочувати викладачів. При зменшенні кількості студентів треба зосереджувати навантаження саме штатних працівниках, а не на сумісниках, які дуже часто навіть і не читають лекції, бо це за них це роблять асистенти.

За останні роки зовнішнє незалежне оцінювання довело, що, на жаль, воно не дає стовідсотково об’єктивних знань абітурієнта. Одні діти можуть приймати рішення миттєво, іншим треба подумати, але при цьому рівень їх знань не стає меншим. Те, що ми повернули і затвердили авторитет середньої школи шляхом врахування атестату, а також існування в окремих випадках творчого конкурсу або співбесіди є нормальним.

За скільки років Україна може повністю перейти на електронну форму вступу?

Максим Луцький: Те, що вона взагалі з’явилася, вже є позитивом. Але сьогодні з електронним документом ти не підеш до суду чи ще кудись, тому якщо абітурієнт неправильно заповнить документи, відповідальність несе виключно він сам чи його батьки. Тому вона щорічно буде вдосконалюватися. Але якщо ви подаєте в кілька навчальних заклади, краще було б прийти в один вуз для отримання консультації фахівця, як правильно заповнити ці документи.

Станіслав Ніколаєнко: Кілька років тому ми задумували повністю зробити електронних вступ, але для цього потрібно внести певні зміни до законодавства. Існує закон про електронний цифровий підпис, сьогодні банківські операції на сотні мільярдів гривень уже здійснюються через електронні засоби, що дає можливість при певній технічній підготовці реалізувати і електронний вступ. Але потрібно мінімум два роки для того, щоб звикла громадськість, а уряд і вузи технічно підготувалися. Це напряму пов’язано з темою інформатизації нашого життя. Ми вийшли на 50% під’єднання до Інтернету в середніх школах, тому сьогодні потрібно завершити інформатизацію, щоб всі школи мали доступний широкополосний Інтернет, щоб були освітні портали.

Максим Луцький: Але це не виключає необхідності щоб кожний університет мав приймальну комісію, в якій штатно будуть працювати викладачі.

Скільки абітурієнтів вже зараз скористалися електронним вступом?

Станіслав Ніколаєнко: Близько 37 тисяч, що з 250-270 тисяч шоста частина.

Максим Луцький: Остаточних даних ще немає, але очікується 45%.

Які проблеми з оригіналами документів, і як регулюються списки, якщо абітурієнт забирає оригінали?

Максим Луцький: Наприклад, є десять людей на одне місце. Абітурієнт бачить, що він знаходиться під рискою, забирає свої документи і біжить в інший навчальний заклад, який пріоритет номер два для його майбутнього. Тому ми ввели позицію, що подати оригінали документів треба з 1 по 5 число, всі хто не подав відходять на другий плані і підтягуються ті, хто подав. Це єдиний шлях стимулювати нести швидше свої оригінали.

Станіслав Ніколаєнко: Радість багатьох університетів про багаточисельність заявок закінчиться страшним похміллям, коли абітурієнти поздають свої документи. Зо три десятки, а може і більше приватних університетів, особливо філій, залишаться взагалі без першокурсників. Держзамовлення по ряду спеціальностей розвалиться. В університетах почнуться неприємні моменти, де демографія помножиться на соціально-економічні та політичні моменти, бо дітей більше не стало. Сильний удар буде по філіях всіх університетів, по приватним університетам, які знаходяться в райцентрах і невеличких містечках, а також по окремим державним, зокрема, педагогічним і технічним, які готують так звані непопулярні, але потрібні суспільству професії.

Максим Луцький: На питанні філій четвертого рівня акредитації взагалі треба ставити крапку.

Ви кажете, що держзамовлення повинно формуватися відповідно до потреб суспільства. У Києво-Могилянської академії забрали держзамовлення на факультет журналістики. Виходить, що журналісти країні не потрібні?

Станіслав Ніколаєнко: Мова йшла про те, що вони вели магістерську підготовку журналістів, не ведучи бакалаврську, тому у них забрали держзамовлення. Враховуючи історичну традицію потрібно було б відрегулювати законодавство, оскільки практика підготовки журналістів Києво-Могилянки давала позитивні моменти. Потрібно було в порядку експерименту дати їм таке право, змінивши законодавство.

Максим Луцький: Це було пов’язано виключно з тим, що вони не вели бакалаврську підготовку журналіста, а тільки магістерську. А вносити зміни до законодавства виключно під якийсь конкретний вищий навчальний заклад я вважаю неправильним.

В процесі об’єднання вузів обіцяють нікого не скорочувати. А як бути з ректорами, їх же два в одному виші бути не може?

Максим Луцький: Єдина проблема об’єднання вищих навчальних закладів – це проблема ректорату. Питання щодо об’єднання уже назріло, але воно є дуже небезпечним в плані того, хто буде приймати рішення, кого з ким об’єднувати. Тому сьогодні можна говорити тільки про добровільне об’єднання, як це відбулося в Кривому Розі, де об’єдналося три університети. Іде мова виключно про об’єднання наукових потенціалів університетів, а викладачі від цього не страждають.

Станіслав Ніколаєнко: Тему об’єднання університетів потрібно розглядати як одне з питань в площині підвищення конкурентноздатності української освіти. Укрупнення повинно бути об’єктивним, треба уважно подивитися на приватні вузи та філії. Якесь органічне зміцнення буде, але не можна об’єднувати педагогічні університети, наприклад, з сільськогосподарськими.

Ви сказали про профорієнтацію абітурієнтів, яким чином її можна організувати?

Максим Луцький: Дитина дійсно не може вступати на юриста, лікаря і економіста. Це питання можна врегулювати навіть в правилах прийому в вищі навчальні заклади, де будуть прописані профорієнтовані предмети. Важливу роль у цьому відіграє доуніверситетська підготовка, коли дітям читають викладачі, які будуть викладати, коли вони вже будуть студентами, а головне, що у них з’являються старші товариші студенти. Протягом цього року підготовки до 25% дітей змінюють спеціальність, на яку вони хотіли вступати спочатку.

Станіслав Ніколаєнко: Немає такої міжнародної практики, де б педагогічна рада чи психолого-педагогічна комісія чітко дала рекомендації дитині, що у неї той чи інший нахил. Такого немає, але потрібно рекомендувати дитині з наймолодшого віку та підказувати батькам звертати увагу на нахили дитини. Тому мова йде не про жорсткий обов’язковий механізм, а рекомендаційного характеру з розвитком здібностей, які людина може реалізувати. Думаю, в перспективі буде не 15 спеціальностей на вибір, а максимум 3-4.