Осіннє загострення

Літні канікули закінчилися, і вже 6 вересня на свою чергову сесію збереться парламент.

Хоч, як відомо, для частини українського політикуму канікул майже не було. Віктор Янукович провів складні газові переговори зі своїм російським колегою Дмитром Медведєвим, які, щоправда, нічим так і не завершилися. Соратники та опоненти Юлії Тимошенко займалися супроводженням судового процесу проти лідерки «Батьківщини», імітуючи бурхливу діяльність. Урядовці та фінансові експерти прораховували ймовірність нової економічної кризи.

Гаряче літо обіцяє ще більш гарячу осінь. Тим більше, що вже у вересні можуть відбутися події, які закладуть фундамент політичних процесів в Україні на тривалу перспективу.

-- Влада: всі під прапор Партії регіонів

Змін в уряді восени не уникнути. І якщо весною багато хто – від глави президентської Адміністрації Сергія Льовочкіна до покійного Василя Джарти – з заздрістю поглядали на прем’єрське крісло, розраховуючи, що незабаром воно стане вільним, то нині позиції Миколи Яновича дещо зміцнилися. Втім, запорукою перебування Азарова на чолі Кабінету знову стали не його чесноти і навіть не начебто «рівновіддаленість» від великих олігархів. Цього разу за перебування Миколи Азарова у кріслі виступає … економічна криза. Адже на сьогодні ще ніхто не знає, чим завершаться газові перемовини з Москвою, чи дадуть черговий транш МВФівці, і скільки коштуватиме картопля та презервативи восени. Тому логічно, що Президент пошле прем’єра у відставку трохи пізніше, заразом списавши на нього усі негаразди через невдалу економічну політику. Окрім того, голова Кабінету Міністрів сконцентрував на собі велику кількість народної нелюбові. Тому таку «цінну» фігуру краще буде розміняти пізніше, ближче до виборів.

Можна припустити, що міністр освіти Дмитро Табачник стане «жертвою» ускладнення стосунків Януковича з російськими лідерами. До того ж, чаша народного гніву поволі, але наповнюється, і тому натовпу хтось з одіозних політичних фігур таки має бути кинутий на поталу.

За усіма змінами в Уряді можна буде простежити тенденції, які стануть домінуючими на владному Олімпі. Але одна з них очевидна: курс на укрупнення Партії регіонів.

Голова Верховної Ради Володимир Литвин вже заявив, що не проти повторити шлях Сергія Тигіпка та «Сильної України», і приєднатися до ПР. Крок, за умови не введення пропорційної системи виборів, вигідний обом сторонам. У Литвина немає шансів на чолі свого партійного списку увійти до Верховної ради, а регіонали позбуваються ще одного, нехай і досить умовного, конкурента зі свого ж табору.

Ще одне ймовірне рішення, – обрання виборчої системи, за якою проходитиме парламентська кампанія. Як вже писав «Главком», у Партії регіонів сьогодні більше мотивації для збереження пропорційної системи, аніж для введення змішаної. На що, побіжно, вказує й поглинання ПР своїх «молодших» партнерів.

-- Де буде Тимошенко?

У вересні, скоріш за все, слід очікувати винесення вироку у справі Тимошенко. Від того, яким він буде, в серйозній мірі залежить не лише атмосфера стосунків нинішньої української влади з Заходом, але й ситуація всередині опозиції.

Вихід Тимошенко на волю стане моральною перемогою її прихильників (принаймні, в їхніх власних очах). Якщо ж лідера «Батьківщини» ув`язнять, це завдасть сильного удару по і без того ослабленій БЮТівіській команді.

Тимошенко залишатиметься потенційно небезпечною для Януковича і на свободі, і за гратами. Але її відсутністю в активній політиці неодмінно скористаються нові лідери, зокрема Арсеній Яценюк, який давно приглядається до гетьманської опозиційної булави.

Тобто, вересень може стати ключовим місяцем в процесі структурування української опозиції.

Ті, хто давно прагнув лідерства, отримають для цього шанс. Хоча, якщо цей вирок буде умовним, то ніхто не зупинить Юлію Володимирівну у її прагненні повернути втрачені було електоральні позиції. Що з того, що де-юре вона особисто не зможу взяти участь у парламентській кампанії, якщо її участь у цій кампанії дозволить «Батьківщині» провести більш серйозну фракцію у парламент, ніж за умови відсутності Тимошенко на волі. Окрім того, якщо Тимошенко опиниться на волі, навіть на підписці про невиїзд за межі України, чи то Києва, чи навіть її маєтку, вона все одно розпочне президентську кампанію. І велике питання, чи вигідно зараз Януковичу вв’язуватися у чужу гру?

Опозиція розраховує на протестні настрої суспільства, на збільшення учасників вуличних акцій. А ось вміння поводитися під час гострих ситуацій, якими вони супроводжуються, вміння керувати тисячами своїх прихильників, - це дуже складне мистецтво. І той, хто його швидше опанує, матиме шанс зійти на перші ролі.

-- Рубікон для Януковича

Усі ці події розгортатимуться на тлі інших важливих процесів. Верховна Рада має приступити до розгляду Закону «Про ринок землі», що, немає сумнівів, викличе величезне збурення в суспільстві, і спровокує бурхливу реакцію багатьох політичних сил – від комуністів до «Свободи».

Продовжаться переговори з Міжнародним Валютним Фондом. На цьому тижні влада вже отримала один негативний сигнал – приїзд місії МВФ до України перенесено на кінець жовтня.

Ну і, нарешті, переговори щодо створення Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Як раніше заявив глава представництва Європейської комісії в Україні Жозе Мануел Пінту Тейшейра, угода навряд чи буде підписана саме у вересні. Але на 29 число цього місяця призначено саміт Східного партнерства, до якого сторони розраховують узгодити всі спірні питання.

Віктор Янукович буквально за кілька останніх днів зробив багато заяв, які свідчать на користь проєвропейського вектору в українській зовнішній політиці. Все це на тлі відмови Росії прийняти українську формулу членства у Митному Союзі «З+1», та недвозначних заяв Володимира Путіна про те, що підписання Україною угоди про Зону вільної торгівлі з ЄС буде мати наслідком санкції з боку Російської Федерації щодо Києва.

По суті, останні розпорядження Януковича, які він дав уряду відносно скорочення споживання газу та обліку теплової енергії, свідчать, що українська влада готується до конфлікту з Росією, яка наполягає на виконанні чинної газової угоди та не хоче давати знижку на газ.

У перспективі, підписання угоди про ЗВТ означатиме своєрідний Рубікон в українсько-російських стосунках. Цей крок ніколи не сприймуть у Москві.

Яким чином будуть розв`язані ці внутрішньо- та зовнішньополітичні хитросплетіння?

Відповідь ми отримаємо вже у найближчий місяць.