Dozorro дослідив, як у 2026 році в Україні будують підземні школи і які проблеми супроводжують ці проєкти
У київській початковій школі «Перша ластівка» діти іноді проводять під землею майже весь навчальний день. Нині сховищем користуються 216 учнів закладу. Коли безпекова ситуація дозволяє, уроки проводять у звичайних класах.
Як розповіла Dozorro директорка школи Марія Полякова, в укритті облаштували зони для ігор і відпочинку, проводять гуртки. За її словами, дітям там подобається. Натомість коли немає повітряної тривоги, учнів виводять надвір, щоб вони могли побігати й подихати свіжим повітрям.
Утім, навчання під землею має і свої труднощі. Через акустику відкритого приміщення шум від занять різних класів заважає навчанню, тому школа планує встановити звукоізоляційні штори. Ще одна складність – вночі укриттям користуються мешканці району. За словами директорки, після деяких відвідувачів працівникам доводиться прибирати й переставляти меблі перед приходом дітей. Попри ці незручності, у школі цінують можливість продовжувати очне навчання навіть під час тривалих тривог.
«Ми дуже задоволені, і ми дуже дякуємо, що нам побудували це сховище», – зазначила директорка.
Можливість продовжувати очне навчання під час повітряних тривог мають учні й інших українських шкіл. За інформацією Міністерства освіти і науки станом на вересень 2026 року в Україні вже працювали 124 підземні школи, облаштовані за кошти державних субвенцій та дотацій. Одночасно вони можуть вмістити приблизно 50 тис. людей.
«За умови організації освітнього процесу у дві зміни створена інфраструктура потенційно може забезпечити можливість очного навчання до 100 тис. дітей», – зазначили в Міністерстві науки та освіти.
Такі об’єкти коштують десятки, а подекуди й сотні мільйонів гривень кожен. Лише у державному бюджеті на 2026 рік на облаштування укриттів у закладах загальної середньої освіти передбачили 5 млрд грн субвенції. За даними Міністерства освіти і науки, фінансування має охопити 113 таких об’єктів у 22 областях.
Утім, державна субвенція – не єдине джерело фінансування. Укриття також будують коштом місцевих бюджетів та інших джерел, а роботи нерідко тривають кілька років. Тому вартість укладених у Prozorro договорів не дорівнює сумі цьогорічної субвенції та не означає, що всі ці об’єкти завершать у 2026 році.
Dozorro TI Ukraine проаналізував закупівлі підземних шкіл по всій Україні, щоб з’ясувати, де зараз будують найдорожчі об’єкти та хто отримує найбільші підряди.
Як ми рахували
Термін «підземна школа» не має офіційного статусу, тож окремої категорії з такою назвою у Prozorro немає. Цю назву часто використовують у медіа для захисних споруд при закладах освіти, пристосованих для навчання дітей. У торішньому дослідженні ми зосередилися насамперед на прифронтових регіонах, цьогоріч – на закупівлях по всій Україні.
Як і торік, ми самостійно відбирали закупівлі будівництва великих захисних споруд при школах, ліцеях і гімназіях. Аналізували договори, укладені з 1 січня до 6 листопада 2026 року. Нас цікавили саме захисні споруди, де передбачена інфраструктура для тривалого перебування дітей – навчальні приміщення, санвузли, вентиляція, резервне живлення тощо.
Встановили нижню межу вартості – від 20 млн грн за об’єкт. Зазвичай такі суми характерні для масштабного нового будівництва.
Після ручної перевірки до вибірки потрапили 74 договори, укладених від початку 2026 року, на 7,7 млрд грн. Серед них є як нові об’єкти, так і закупівлі після коригування проєктів, повторні тендери та договори щодо споруд, які почали будувати раніше.
Такі закупівлі ми знайшли у 18 областях України, а також у Києві.
*На інфографіці договори розподілені за регіонами замовників. Зокрема, до Донецької області зарахували договір на 106 млн грн, який уклало управління капітального будівництва Краматорської міськради. Однак укриття для релокованого Першого Краматорського ліцею будують у Перечині на Закарпатті.
Окремо аналітики Dozorro детальніше перевірили кошториси найбільших закупівель. У частині з них завищень цін не виявили, в інших – нарахували мільйонні ймовірні переплати на будівельних матеріалах.
«Ми періодично виявляємо ймовірні завищення цін у кошторисах підземних шкіл. Однак за час будівництва через інфляцію ситуація може змінюватися. Те, що на момент аналізу виглядало як суттєве завищення, з часом може частково нівелюватися через зростання ринкових цін. Тому ми продовжимо стежити за цими закупівлями, зокрема перевіряти, чи змінюється вартість матеріалів у додаткових угодах, а також аналізувати оновлені кошториси та акти виконаних робіт», – пояснює фахівчиня з моніторингу проєкту Dozorro TI Ukraine Альона Ящук.
Харківська область тримає лідерство
Як і торік, Харківщина залишається лідером за кількістю та вартістю договорів. Замовники області уклали 16 контрактів на 2,22 млрд грн – це майже третина загальної вартості закупівель у нашій вибірці. Однак конкуренція на більшості тендерів була мінімальною: у 12 із 16 закупівель пропозицію подав лише один учасник.
Найдорожчу підземну школу в області будують для Ізюмського ліцею №11. Департамент капітального будівництва Харківської ОДА уклав договір на 275,7 млн грн з ТОВ «Житлобуд-3» – єдиним учасником закупівлі. Це перша підземна школа в Ізюмі. Планують, що тут зможуть навчатися 1100 осіб. Завершити будівництво мають до грудня 2027 року.
У самому Харкові ми нарахували п’ять закупівель, які за своїм описом відповідають характеристикам підземних шкіл. Наймасштабніший договір стосується захисної споруди на 540 осіб для харківського ліцею №51. Договір на 209,9 млн грн Департамент з благоустрою, відбудови та реконструкції уклав з ПП «Будівельна фірма «Промтекс», яке належить Станіславу Бровіну та Руслану Малому.
Цього року компанія отримала ще два великі контракти на зведення захисних споруд у Харкові: для ліцею №164 за майже 173 млн грн та ліцею №24 за 133,9 млн грн (пізніше зменшили суму договору до 116 млн грн). Таким чином стала найбільшим підрядником за сумою контрактів у цій вибірці – не лише на Харківщині, а й загалом по Україні – з сумою контрактів 499 млн грн.
Для ліцею №24 це вже третя закупівля на будівництво укриття за неповні півтора року – усе через коригування проєктної документації. На всі три закупівлі приходив лише «Промтекс».
Окрім цих трьох підрядів лідера, нові захисні споруди зводять для ліцею №87 за майже 195 млн грн та ліцею №162 за 178,5 млн грн. Обидва контракти отримало ТОВ «ТТ 2006». Будівництво укриття для ліцею №162 фігурує у кримінальному провадженні щодо можливого заволодіння бюджетними коштами під час будівельних робіт.
В області також відзначилася Лозівська громада. Там уже кілька років будують три підземні школи. Підрядники не встигли виконати попередні договори в строк. Цікаво, що лише один об’єкт в Краснопавлівці в межах переоголошених цьогоріч закупівель отримав цілком нового виконавця. Другий договір – у Панютиному – отримала компанія, яка й починала будівництво, а третій у самій Лозовій – компанія, яка входить до складу попереднього підрядника-консорціуму.
Досвід уже відкритих підземних шкіл показує, наскільки важливим для дітей є повернення до очного навчання. Наприклад, у Пісочинському ліцеї «Джерело» на Харківщині підземна школа працює з вересня 2025 року. Батьки помічають позитивні зміни. Інна Євтушенко розповіла, що після повернення до школи її старший син став самостійнішим, покращилися його успішність і дисципліна. А Катерина Федоренко перевела сина до ліцею саме заради очного навчання та спілкування з однолітками.
«Це рішення ухвалювалося, спираючись на те, що соціум ти дитині не купиш ні за які кошти. Якщо, наприклад, для знань можна наймати репетиторів і надавати дитині допомогу в навчанні, то соціум ти не зможеш дитині купити. Тому перевагою стало те, що дитина буде спілкуватися, дитина буде розуміти, що таке інші люди, та знати, що з ними робити, як себе поводити в суспільстві», – розповіла Катерина Федоренко Суспільному. За словами жінки, після переходу до підземної школи син став упевненішим, активніше відповідає на уроках і з більшим задоволенням ходить до школи.
Київ і область: понад мільярд на чотири столичні школи
З початку 2026 року ми нарахували в столиці та області 14 договорів на будівництво підземних шкіл на 1,7 млрд грн – за вартістю це другий результат після Харківщини. Основну частину суми – 1,16 млрд грн – формують п’ять шкільних укриттів безпосередньо у Києві. Ще 517,9 млн грн припадає на дев’ять договорів у Київській області.
За інформацією КМДА, упродовж 2024–2025 років у столиці завершили будівництво семи підземних шкіл. Зокрема, для «Першої ластівки» та НВК «Ластівка» в Оболонському районі, шкіл №83, №154 і №197 у Святошинському, а також школи №41 та ліцею «Універсум» у Шевченківському районі. Однак не всі укриття ще офіційно ввели в експлуатацію – до фонду захисних споруд включили дві споруди в Оболонському районі, а щодо решти ця процедура ще триває.
Тим часом у столиці планують звести ще чотири нові підземні школи. Найдорожчу з них – за 304,7 млн грн – будують для ліцею №105 у Дарницькому районі Києва. Укриття буде розраховане на 430 осіб, а завершити його будівництво планують до кінця 2028 року. Трішки менше коштуватиме підземна школа для ліцею №191 імені Павла Тичини у Дніпровському районі – 294,1 млн грн. Завершити роботи планують до кінця 2027 року. Ще одну захисну споруду зводять для школи №63 у Подільському районі. Її будівництво обійдеться у 242,4 млн грн. Роботи також планують завершити до кінця 2027 року. Найдешевша з чотирьох столичних підземних шкіл – для спеціалізованої школи №24 імені Олександра Білаша у Шевченківському районі. На її будівництво місцеве Управління освіти законтрактувало 189,9 млн грн. Споруда буде розрахована на 1060 людей. Завершити будівництво планують до кінця 2027 року.
П'ятий столичний договір стосується укриття, яке почали будувати ще у 2024 році. Йдеться про захисну споруду для школи №146 у Дніпровському районі. Тоді Управління освіти Дніпровської РДА уклало договір із ТОВ «Смарт Універсал Груп» на 176,5 млн грн. Однак будівництво затягнулося, а 31 серпня 2026 року договір розірвали. За виконані роботи підряднику сплатили понад 160 млн грн. Після коригування проєкту замовник оголосив новий тендер на завершення будівництва. Договір на 129,5 млн грн уклали з тією ж компанією ТОВ «Смарт Універсал Груп». Завершити роботи планують до кінця 2027 року. З урахуванням обох договорів будівництво укриття може обійтися майже у 290 млн грн.
Щоб з’ясувати, як виглядатимуть нові підземні школи всередині, Dozorro надіслало запити до чотирьох районних управлінь освіти з проханням надати ескізи, рендери або інші зображення майбутніх приміщень. Однак жодного так і не отримано. До Управління освіти Дарницької РДА зверталися двічі. Там повідомили, що рендерів немає, а розголошення детальної інформації про укриття може загрожувати безпеці. При цьому ми не запитували технічних чи захисних характеристик споруди. Крім того, управління заявило, що через повторний запит направляє це листування до СБУ для оцінки можливих ризиків.
У Київській області масштаби контрактів менші. Найбільше – майже 119 млн грн – коштуватиме укриття на 600 людей для Васильківської гімназії №8. Його будує ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «Укрбуд», яке належить Юрію Нагорному.
Сумщина: нарощує обсяги
Трійку регіонів із найбільшими видатками замикає Сумщина. За даними Міністерства науки та освіти, цьогоріч держава фінансує тут найбільше шкільних укриттів – 13. До нашої вибірки потрапили шість договорів на 822,3 млн грн. П’ять із шести об’єктів фінансують коштом Ukraine Facility. Водночас конкуренція на торгах була невисокою – у чотирьох закупівлях пропозицію подав лише один учасник.
Найдорожчу підземну школу будують у Конотопі для ліцею №9. Договір на 178,1 млн грн ліцей уклав із ТОВ «Кортакоз». Згодом вартість договору зменшили до 177,6 млн грн. Одного з власників компанії Андрія Мощанецького пов’язують із Володимиром Хомком – колишнім мером Рівного та ексдепутатом міської ради від фракції «За майбутнє», який у вересні 2025 року достроково склав депутатські повноваження. Майбутнє укриття розраховане на 520 людей.
Ще 153,7 млн грн у Конотопі законтрактували на захисну споруду для обласного академічного ліцею «Лідер». Вона має вміщувати 500 людей. Майже стільки ж коштують два проєкти безпосередньо в Сумах. Для спеціалізованої школи №29 Управління капітального будівництва уклало договір на 154,3 млн грн. Для Сумського НВК №16 нове укриття коштуватиме 153,3 млн грн.
До вибірки також потрапили укриття для Сумської школи №13 та опорної школи в Коровинцях. Більшість із цих захисних споруд мають добудувати вже до кінця 2026 року. Виняток – укриття для Коровинського закладу освіти, роботи на якому передбачені до 30 червня 2027 року.
Поки одні підземні школи на Сумщині ще будують, інші вже готові приймати учнів. За даними Міністерства освіти і науки, до нового навчального року в області завершили п’ять таких об’єктів – чотири у Сумській громаді та один у Шосткинській. Разом вони розраховані на 1 360 місць, тоді як у цих п’яти закладах навчаються 1 944 учні.
У жовтні в Сумах почала працювати нова підземна школа, розрахована на 500 людей. Навчання тут організували у змішаному форматі. Ще до початку занять учениця 11 класу Карина Свистюла розповіла «Суспільному», що із сьомого класу переважно навчалася дистанційно й тепер сподівається провести останній шкільний рік поруч з однокласниками.
«Хоча б цей рік якось спробувати комунікувати. Побачити вчителів, друзів, тих, кого ми вже давно не бачили», – поділилася дівчина.
Запоріжжя: темпи будівництва впали
Темпи будівництва нових підземних шкіл на Запоріжжі нижчі, ніж торік. У 2026 році до вибірки потрапили п’ять договорів на 612 млн грн. Чотири з них, загалом на 572,3 млн грн, стосуються будівництва нових укриттів. П’ятий – додаткових робіт на раніше розпочатому об’єкті. Оскільки рік ще триває, кількість і вартість контрактів можуть зрости. Незмінною поки залишається інша тенденція – низька конкуренція на торгах.
Найдорожчий об’єкт – укриття на 500 людей для Запорізької гімназії №97. ДП «Місцеві дороги Запорізької області» уклало договір на 162,4 млн грн з ТОВ «Інтерпрофсервіс».
Ця ж компанія отримала підряд на будівництво укриття на 500 людей для гімназії №95 за 152,8 млн грн.
Ще 152,4 млн грн законтрактували на укриття на 500 людей для закладу освіти на вулиці Чумаченка, 13Б. Його будуватиме ТОВ «Мелсіті».
Четвертий об’єкт – захисна споруда на 200 людей на вулиці Лоцманській, 16. Її будівництво законтрактували на 104,8 млн грн, а підрядником стало ТОВ «Будівельна компанія «Кальміус».
Три з чотирьох укриттів мають завершити до кінця 2026 року. Захисну споруду на вулиці Лоцманській, 16 планують добудувати до кінця березня 2027 року. Усі чотири проєкти фінансують коштом Ukraine Facility.
Окремо у вересні ДП «Місцеві дороги Запорізької області» уклало договір вартістю 39,7 млн грн на додаткові роботи з будівництва укриття для Запорізького обласного ліцею «Захисник».
У відповідь на запит Dozorro, ДП «Місцеві дороги Запорізької області» надало нам презентацію типового проєкту підземної школи, розрахованої на 500 осіб.
Цьогорічні підрядники вже працювали на будівництві підземних шкіл у Запоріжжі. Зокрема, «Мелсіті» та «Кальміус» отримували такі контракти й раніше, а «Інтерпрофсервіс» у 2025 році був субпідрядником ТОВ «Еско Запоріжжя».
Досвід уже відкритих підземних шкіл у Запоріжжі показує, що питання виникають не лише на етапі закупівель і будівництва. У 2026 році батьки та учні окремих закладів скаржилися на проблеми з вентиляцією та водопостачанням під час відключень електроенергії. В одному із закладів після цього встановили потужніший генератор. Біля підземної школи ліцею №46, яку відкрили у травні 2025 року, навесні 2026-го просів ґрунт. Голова Запорізької ОВА Іван Федоров пояснював це особливостями ґрунтів та їх ущільненням після будівництва і заявив, що підрядники усунули недоліки в межах гарантійних зобов’язань.
Окремо лунали питання щодо введення частини підземних шкіл в експлуатацію. Депутатка Запорізької міської ради Катерина Звєрєва у вересні заявила, що деякі об’єкти у попередньому навчальному році почали використовувати до офіційного введення в експлуатацію через невідповідність окремим технічним умовам. Незалежного підтвердження цієї інформації нам знайти не вдалося.
Однак найгостріше питання стосується безпеки підземних шкіл поблизу фронту. 2 листопада 2026 року російські війська зруйнували авіаударами підземну школу в Комишувасі, внаслідок чого загинули десятки людей. Заклад відкрили в жовтні 2025 року приблизно за 20 км від фронту, однак діти навчалися тут очно лише приблизно два місяці. Через погіршення безпекової ситуації їх перевели на дистанційне навчання, а приміщення почали використовувати для потреб громади.
Цей випадок змушує замислитися не лише над захисними характеристиками підземних шкіл, а й над доцільністю їхнього будівництва в громадах, настільки близьких до фронту.
Дніпропетровщина: нових контрактів теж поменшало
Дніпропетровщина також поки помітно сповільнилася. Кількість і вартість контрактів скоротилася більш ніж удвічі. У 2025 році ми нарахували тут 13 контрактів на понад 1,2 млрд грн. Станом на початок листопада 2026-го – шість договорів на 486,6 млн грн.
Найдорожче нове укриття будують у Павлограді для ліцею №17. Відділ освіти Павлоградської міської ради уклав договір на 146,6 млн грн із ПП «Спецбудмонтаж-21». Завершити роботи мають до кінця 2027 року. Проєкт фінансують коштом Ukraine Facility.
Ще 38,6 млн грн «Спецбудмонтаж-21» отримало на добудову захисної споруди для ліцею №9 імені Євгенія Єніна. Основний контракт на цей об’єкт уклали ще торік – на 104 млн грн. Навесні 2026 року після коригування проєктно-кошторисної документації суму договору зменшили до 77,3 млн грн.
У Дніпрі продовжують будувати захисну споруду для гімназії №29. Цей об’єкт уже потрапляв у наше дослідження 2025 року. Тоді місцевий Департамент капітального будівництва уклав договір із ТОВ «Техбудресурс» на 120,9 млн грн. За цим контрактом підряднику заплатили приблизно 47,3 млн грн за виконані роботи. У 2026 році проєкт скоригували, а на завершення будівництва провели нову закупівлю. Новий договір на 137,1 млн грн знову отримало ТОВ «Техбудресурс». Завершити роботи планують до кінця 2027 року.
Ще 28,3 млн грн законтрактували на укриття для навчально-виховного комплексу №122 у Дніпрі.
Також захисну споруду будують у Кривому Розі для ліцею №95. На неї законтрактували 92,5 млн грн.
Водночас проблеми виникали і з уже збудованими підземними школами у Кривому Розі. Восени 2025 року після сильної зливи на території двох таких закладів просів ґрунт – провалля утворилися під бруківкою та покриттям стадіонів. Як повідомляло «Суспільне», самі укриття та їхня гідроізоляція не постраждали. Підрядник почав усувати пошкодження власним коштом і мав облаштувати додаткові відводи води. Роботи планували завершити протягом двох тижнів, однак «Перший Криворізький» згодом повідомив, що після спливу цього строку вони ще тривали.
Херсонщина: недобудовані укриття
На Херсонщині до цьогорічної вибірки потрапили лише два договори – 57 млн грн на будівництво укриття для Киселівської гімназії, а також 47,7 млн грн – на додаткові роботи для Великоолександрівської школи №2.
Будівництво шкільних укриттів у самому Херсоні супроводжувалося скандалами. Ще у 2024 році тут почали зводити великі захисні споруди, однак частина мешканців виступила проти через постійні російські обстріли. У жовтні того року після авіаудару по школі, поруч із якою будували укриття, люди вийшли на протест. Вони побоювалися, що будівництво може привертати увагу росіян і створювати додаткову небезпеку для сусідніх будинків. Міська влада заперечувала зв'язок між роботами та обстрілами й наголошувала, що укриття потрібні не лише школярам, а й іншим мешканцям.
У жовтні 2026 року журналісти Bihus.Info повідомили, що будівництво трьох укриттів у Херсоні зупинили, а договори з підрядниками розірвали. За словами начальника Херсонської МВА Ярослава Шанька, на об'єктах виявили порушення будівельних норм і проєктних вимог, через що відкрили кримінальні провадження. При цьому підрядникам уже виплатили десятки мільйонів гривень, а збитки громаді, за словами посадовця, досі не відшкодували.
Що показали ці закупівлі
У 2026 році до вибірки Dozorro потрапили договори на будівництво підземних шкіл на 7,7 млрд грн. Частина грошей піде на завершення укриттів, які почали зводити раніше. Через зміни проєктів і проблеми з підрядниками роботи на окремих об’єктах затягуються, договори розривають, а на добудову проводять нові закупівлі.
Окреме питання – фінансування цих проєктів. У відповідь на запити Dozorro частина замовників повідомила, що затримок із фінансуванням або оплатою виконаних робіт не виникало. Однак на деяких об'єктах ситуація була іншою. Наприклад, у Києві на укриття ліцею №191 вартістю 294,1 млн грн на 2026 рік передбачили лише 100 тис. грн, тому роботи навіть не розпочали. У Харкові за двома договорами підписали додаткові угоди, в яких зазначили, що у 2026 році роботи не фінансуватимуть.
Проблеми виникають і після завершення будівництва. У вже відкритих підземних школах фіксували просідання ґрунту, а батьки та учні скаржилися на перебої з вентиляцією та водопостачанням. Попри це, підземні школи дають дітям можливість повернутися до очного навчання після років дистанційних уроків. Там вони можуть навчатися під час повітряних тривог, бачитися з однокласниками та вчителями. Особливо важливо це для громад, де через постійні обстріли звичайні школи не можуть працювати очно.
Однак підземна школа не гарантує повного захисту від російських ударів. За державними будівельними нормами, сховища поділяють на чотири класи захисту (А-I–А-IV), а протирадіаційні укриття – на шість груп (П-1 – П-6). Вони мають різні захисні характеристики, зокрема щодо стійкості до ударної хвилі та послаблення радіації. Водночас чинні норми не передбачають розрахунків на пряме влучання ФАБів, як це сталося на Запоріжжі, або іншої потужної авіабомби чи ракети.
Трагедія в Комишувасі, де російські авіаудари зруйнували вже збудовану підземну школу, особливо гостро порушує питання доцільності будівництва таких об'єктів поблизу фронту. У віддаленіших від бойових дій громадах належно облаштовані укриття можуть дати дітям можливість навчатися очно навіть під час повітряних тривог. Натомість у прифронтових населених пунктах, де загроза прямих ударів значно вища, їхніх захисних характеристик може виявитися недостатньо. Тому перед початком нових будівництв і продовженням уже розпочатих проєктів важливо враховувати близькість до фронту, актуальну безпекову ситуацію та характер загроз. Особливу увагу слід приділяти технічним характеристикам укриттів: чи відповідає передбачений проєктом рівень захисту загрозам у конкретній громаді та від яких саме уражальних чинників споруда здатна захистити людей. Контролювати це потрібно на всіх етапах – від проєктування і будівництва до введення об'єкта в експлуатацію.
Наталія Іжицька, Dozorro
Transparency International Ukraine
Коментарі — 0