Опозиційні сили критикують проект нового Кримінально-процесуального кодексу, запропонований президентом і схвалений Верховною Радою у першому читанні.
Опозиційні сили критикують проект нового Кримінально-процесуального кодексу, запропонований президентом і схвалений Верховною Радою у першому читанні.
Опозиція вважає, що цей документ зберігає багато радянських норм, звужує право людини на захист, а також посилює роль прокуратури і Служби безпеки.
Зокрема, лідер партії «Фронт змін» Арсеній Яценюк заявив, що проект кодексу передбачає передачу до компетенції СБУ 76 видів злочинів. Розширення повноважень СБУ, вважає Яценюк, надає право президенту, який одноосібно призначає голову Служби безпеки, впливати на слідство.
«Цей кодекс передбачає створення під президентом України Віктором Януковичем справжнього НКВС. Навіть більшовики не здогадувалися, що президент може отримати контроль над усією країною, дякуючи новій узурпаторській службі у вигляді СБУ», - заявив лідер «Фронту змін», якого цитує його прес-служба.
Про посилення ролі силовиків у новому КПК говорить і колишній міністр юстиції, представник НУНС Роман Зварич.
«Президентський варіант посилює повноваження і поширює процесуальні можливості прокурорів та «силовиків». Тому, окрім того, що автори президентського проекту називають його «новою редакцією», насправді у ньому зберігається скелет існуючої радянської моделі і далеко не демократичної кримінальної юстиції», - заявив Роман Зварич у прямому ефірі 5 каналу.
Водночас керівник головного управління з питань судоустрою адміністрації президента Андрій Портнов заперечив твердження про те, що новий КПК посилює функції СБУ. Він наголосив, що до компетенції Служби безпеки з відстрочкою на п’ять років передаються злочини, скоєні співробітниками міліції, прокуратури, та злочини, пов'язані із корупцією.
«Службі безпеки України жодних додаткових повноважень не додається, тим більше якихось 70 додаткових складів злочину – це просто не відповідає дійсності, це неправда. Згідно з прикінцевими перехідними положеннями, за прокуратурою залишається на п'ять років повноваження щодо розслідування кримінальних справ відносно працівників правоохоронних органів, державних службовців першої-третьої категорії, військових і суддів. Саме не цей період залишається прокуратура, а от після п’яти років Служба безпеки додатково розслідуватиме лише злочини, скоєні прокурорами та співробітниками МВС», – заявив Андрій Портнов.
Він пояснив такі новації наближенням до виконання міжнародних зобов'язань України про створення окремого органу, який розслідуватиме злочини правоохоронців та корупційні злочини. Він каже, що протягом п'яти років такий орган має з'явитися в Україні.
Опоненти кодексу також твердять, що у ньому є норма про можливість затримання на 72 години посадової особи, у тому числі депутата парламенту і кандидата у президенти з можливістю продовження терміну затримання до одного року. Це, на думку опозиції, може стати механізмом розправи із опонентами.
-- Ексклюзивний адвокат
Опозиція також вважає, що у новому кодексі звужуються права людини на захист. Представники опозиційних партій, зокрема, критикують норму про суд присяжних, до якого насправді увійде лише три особи.
«Ви переплутали – злили радянський інститут народних засідателів із класичним інститутом присяжних і чомусь записали лише трьох присяжних. Розумію, чому – вам трьох легше залякати, ніж вісьмох», - заявив Арсеній Яценюк.
Він, а також правозахисники кажуть про те, що у проекті передбачено, що захищати особу матиме право лише професійний адвокат із спеціальним посвідченням, у той час як зараз це право мають також і недипломовані захисники.
Натомість, згідно із проектом, адвокати отримають право збирати докази і представляти їх суду, і саме він вирішуватиме, що є доказом, а що ні.
Закиди опозиції стосуються також прав прокуратури. На їхню думку, їх треба позбавити можливості впливати на слідство, у той час як у проекті кодексу передбачено, що прокурор може давати прямі вказівки слідчому. А якщо він їх не виконує, то нестиме кримінальну відповідальність.
-- Домашній арешт, оргскло і застава
Серед інших новацій проекту Кодексу привертають увагу статті про запровадження домашнього арешту особи, яку контролюватимуть із допомогою електронних засобів.
Навіть у разі тяжких злочинів - убивства, зґвалтування - особа зможе претендувати на звільнення з-під арешту під грошову заставу.
Суду присяжних зможуть вимагати особи, яким загрожуватиме довічне ув'язнення.
У судах приберуть клітки з металевих жердин і встановлять бар'єри з оргскла.
Друге читання Кримінально-процесуального кодексу може відбутися через місяць. Набуття чинності кодексу планується через півроку.
Андрій Портнов заявив, що через рік після набуття чинності нового Кримінально-процесуального кодексу кількість виправдальних вироків може зрости на 30-35%.
«Повністю відміняється додаткове розслідування, а це означає, що ми з 0,2% виправдувальних вироків зможемо вийти на 30-35%», - заявив Андрій Портнов в ефірі 5 телеканалу.
Коментарі — 0