Як розіллється Дніпро?

Цьогорічні морози призвели до того, що всі без винятку річки в Україні вкриті кригою. Зокрема, на Київському водосховищі товщина льоду становить на сьогодні 25-38 сантиметрів. Але це далеко від рекордних значень, бо в окремі роки товщина льоду там досягала більше півметра. Навіть в 2010 році, коли був ажіотаж з приводу негараздів під час пропуску весняних вод через Київську ГЕС, товщина льоду була 51 сантиметр, і все пройшло абсолютно спокійно. Разом з тим, експерти нагадують, що Київська дамба розрахована на сто років, з яких відпрацювала лише половину, тому катастрофічних проривів і підтоплень столиці не очікується.

Про це в прес-центрі «Главкому» розповіли директор Українського науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем Анатолій Яцик та начальник відділу гідрологічних прогнозів Українського гідрометцентру Вікторія Бойко.

Анатолій Яцик: «Якщо розглядати навіть найгірший варіант, коли, наприклад, прорве Київську ГЕС, проблем не буде, бо воду прийме Канівська ГЕС, якщо ні, то Кременчуцька»

Взагалі повінь у Києві починається у другій-третій декадах квітня. Снігу зараз достатньо. В басейні Дніпра він лежить в п’яти областях Російської Федерації, в шести – Республіки Білорусь і восьми – України. Але сніг випав на суху землю, і все залежатиме від подальшої погоди. Якщо буде вдень відлига, а вночі – заморозки, то воно розтягнеться в часі і потихеньку інфільтрує.

Необхідно робити попереджувальні заходи. Якщо взяти Київське водосховище, то треба щоб працівники Асоціації рибників робили лунки, а де необхідно – підривали лід, щоб риба дихала. З року в рік з білоруської території надходить багато біогенних речовин - органіка, яка починає гнити. Кисню не вистачає, його має бути мінімум 4 міліграми на літр, а буває опускається до 2.

На Київському водосховищі при попередній соціально-економічній формації було два потужні криголами, які в 1996 році Україна закупила у Фінляндії. Їх там не стало. А вони потрібні і в Київському, і в Канівському водосховищі. В молодості я був помічником міністра водного господарства України, в той час навіть було спеціальне головне управління протиповіневого захисту.

Ми розробили Конституцію для Дніпра - це правила експлуатації каскаду дніпровських водосховищ. Існує Концепція впорядкування використання та охорони водних ресурсів у заплаві ріки Дніпро від гирла ріки Десна до ріки Стугни. Якби вони хоча б наполовину виконувалися, ми б не мали ніяких проблем. На сьогодні розроблена Стратегія реформування водного господарства України для збалансованого екологобезпечного використання та збереження водних ресурсів.

Сьогодні нижче Київського водосховища Дніпра немає, є каскад дніпровських водосховищ. Вважайте, що це вже річка озерного типу, і іде тільки по Чернігівщині, де також є свої проблеми. Наукове забезпечення вирішення водогосподарських екологічних проблем в Україні поставлене на високий рівень, тільки в нашому інституті розроблено понад 40 нормативно-методичних документів.

Що стосується спуску каскаду дніпровського водосховища, то, боронь Боже, цього робити не можна, бо ми зробимо трагедію, кратно більшу Чорнобилю. Справа в тому, що на каскаді дніпровських водосховищ є великі запаси радіоактивного мулу.

Острови, які понамивали на Дніпрі, додали до того, що було, 80 сантиметрів. Це нижній Південний міст, Подільський міст, що будується. Кожен рік буде виникати ситуація з намитими островами в районі Конча-Заспи, бо хочемо ми цього чи ні, але воно Київ буде потихеньку підпирати.

Вікторія Бойко: «Сніг, який буде танути, ітиме не в річки, а на поповнення ґрунтових вологозапасів»

Комплексний аналіз гідрометеорологічних чинників, які визначають розмір весняного водопілля, на сьогодні не дають підстав очікувати чогось загрозливого. Хоча снігу в багатьох районах і більше, ніж в середньому за багаторіччя, але він випав на дуже суху з осені землю. Грунт має незначне промерзання, оскільки земля вкрилася снігом до настання значних морозів. Глибина промерзання і вологість ґрунту свідчить про те, що сніг, який буде танути, ітиме не в річки, а на поповнення ґрунтових вологозапасів.

На сьогодні можна сказати, що весняна повінь на більшості річок України буде нижча за середню, а в басейні Прип’яті та Західного Бугу – близька до середньої. Це означає, що рівень підйому води в річках не супроводжуватиметься досягненням відміток масового затоплення територій. Можливі тільки затоплення річкових заплав, які повинні затоплюватися навіть в середні роки, тому що заплава є територією річки, яка повинна промиватися, заповнюватися вологою для того, щоб річка далі почувалася нормально. З одного боку, розливаючись, річка може принести шкоду, а з іншого боку – весняна повінь є процесом очищення річки і якості води в ній.

Вже третій тиждень тримається морозна погода, що є абсолютно нормальним процесом для фізико-географічної зони України. Морози зумовили те, що всі річки вкриті товщею криги. Наприклад, на Київському водосховищі товщина льоду становить на сьогодні 25-38 сантиметрів. При цьому в окремі роки товщина льоду на Київському водосховищі досягала 50-70 сантиметрів. В 2010 році, коли був ажіотаж з приводу можливих негараздів під час пропуску весняних вод через Київську ГЕС, товщина льоду була 51 сантиметрів, і все пройшло абсолютно спокійно.

Шість водосховищ на Дніпрі працюють чітко за правилами експлуатації. Щомісячно збирається міжвідомча нарада, на якій встановлюється режим роботи: які рівні підтримувати, скільки води скидати. На сьогодні каскад дніпровських водосховищ має достатньо вільного об’єму води - 6,5 кубічних кілометрів, яку абсолютно спокійно може затримати в собі дніпровський каскад. Цей вільний об’єм дозволить абсолютно спокійно пропустити всю весняну воду через дніпровський каскад.

Сніг, який лежить в місті Києві, не має абсолютно ніякого впливу на підняття рівня води в Дніпрі. Те, що відбувається на річці Дніпро в межах нашого міста, формується на площі 328 тисяч квадратних кілометрів, тобто майже з половини території України надходить вода до нашого міста. Це відбувається не одночасно, а впродовж місяця-півтора. В багаторічному розрізі підйом рівня води в Дніпрі біля Києва досягає найвищих значень десь в третій декаді квітня. Зараз є Київське і Канівське водосховища, які створюють необхідні безпечні умови для пропуску водопілля. Цього року ми не очікуємо в Києві ніяких негараздів від підйому рівня води в Дніпрі.

До кінця лютого в Україні збережеться зимовий режим погоди, хоча температура і буде поступово підвищуватися. Ще трохи пройде снігу, але значних снігопадів в Києві синоптики не передбачають. Це говорить про те, що всі процеси, пов’язані з таненням снігу не тільки в Києві, але і на всій тій великій площі, звідки надходить вода до Києва, розпочнуться тільки з середини березня.

Яка ситуація в інших регіонах країни?

Вікторія Бойко: Якщо не відбудеться дуже інтенсивного збільшення снігу в першій декаді березня, то ніяких негараздів на річках України ми не очікуємо. Стосовно річок Карпат не можна давати впевнені прогнози на термін більше п’яти діб. З урахуванням сьогоднішньої ситуації, якщо на той сніг, який є зараз, не буде випадати дуже великої кількості дощу, то все пройде досить спокійно. Але карпатський регіон – один із паводконебезпечних регіонів східної Європи, там ситуація може змінюватися досить швидко.

В басейні Дністра загалом снігу мало, хоча його рівень на сьогодні і дещо вищий за середній багаторічний (46-48 міліметрів). Але в багаторічному розрізі максимальні значення цього водного еквіваленту накопичуються на кінець лютого. В басейні Прута снігозапаси дещо вищі за середні, але також не дуже значні. При цьому для нього не характерні високі весняні водопілля, оскільки там найбільше небезпеки завдають дощові паводки, які формуються влітку.

Є дані, що київська дамба на 95% в аварійному стані, і якщо не пустити криголами, вона просто не витримає, зірветься, і тоді весь Київ затопить…

Анатолій Яцик: Дамба розрахована на сто років, з яких вона відпрацювала 50. Складніше питання з лівобережною земляною греблею, яка має довжину 41,2 кілометра. Інтенсивна забудова, яка почалася в 2008 року - це вже неприємності. Щорічно ця земляна дамба досліджується.

Київська дамба переживе нас з вами, можете спати спокійно. Кожні п’ять років проводиться спеціальна комісія у складі п’ятдесяти чоловік, яка оглядає сім великих ГЕС - шість на Дніпрі і одну Дністровську. Проблем немає і прорвати не може. Якщо, звичайно, не буде ніхто підривати, бо при попередній соціально-економічній формації по тій дамбі можна було проїхати лише із спеціальним дозволом, а сьогодні будують котеджі, риють землю, б’ють свердловини. Не треба порушувати те, що людьми не зроблено, бо дамба – це дуже серйозно.

Є інші водосховища, більші, ніж Київське, інші дамби. Що там відбувається? Чи є там якась загроза?

Анатолій Яцик: Якщо розглядати навіть найгірший варіант, коли, наприклад, прорве Київську ГЕС, проблем не буде, бо прийме воду Канівська ГЕС, якщо ні, то Кременчуцька. А от, якщо процес не зупиниться на Кременчуцькій, тоді вже проблеми будуть по Україні. Але у нас є час, бо добігання води від Вишгорода до Очакова складає 293 дні. Часовий запас є у півроку, тому якщо прийняли превентивні заходи, то можна убезпечити людей. Так що тут ніяких проблем я не бачу. Все передбачено, небезпеки не має виникати, тому що фахівці можуть все забезпечити. А як спрацюють державні чиновники, які відповідають за це та виділяють кошти, то вже інше питання.

Скільки років відпрацювали своє Канівська та Кременчуцька ГЕС і ці водосховища?

Анатолій Яцик: Кременчуцьке водосховище було введено в 1968 році, а Канівське – у 1976-му. 100 років вони мають спокійно вистояти. Я співпрацюю з «Укргідроенерго», всі роки проводилося і проводиться всі необхідні експлуатаційні та регламенті роботи. Сьогодні контроль за безпечністю гідроспоруд поставлений на високий рівень. Там багато французького обладнання. Саме передове обладнання, яке існує в світі, сьогодні є на каскаді дніпровських водосховищ і на Дністровському водосховищі.

Вікторія Бойко: Крім великих водосховищ, в Україні майже на кожній річці натикано дуже багато ставків, які на сьогодні передані в оренду, тому зовсім не контролюються. Ніхто не знає, що там відбувається, і ми застерігаємо власників цих ставків, що вони мають справу з водою, яка інколи піднімається. Якщо на цих ставках, невеличких водосховищах не в порядку їхні гідротехнічні споруди, то вони можуть стати причиною підтоплень. Тобто, вони можуть скинути зайву воду, зробити підтоплення там, де цього не повинно бути від існуючої кількості снігу. Це дійсно велика проблема в Україні, яка часто не залежить від погоди, а лише від людини, яка там господарює.

Ми не виключаємо в цьому році ще таких процесів як підтоплення місцевими водами в тих районах, де погане відведення води та є забудова. Хоча в Україні зараз незначна глибина промерзання, але однією із причин, коли тане сніг і немає куди діватися воді, це коли сильно промерз грунт. Зараз якраз відбувається досить інтенсивне промерзання грунту на півдні України, де не так багато снігу, а сильні морози. Свого часу в тій же Херсонській, Запорізькій області були великі проблеми з підтопленням саме внаслідок місцевого танення снігу і відсутності шляхів та способів його відведення. Але це не пов’язано з підйомом рівня води в річках.

Анатолій Яцик: В Україні 63 тисячі річок, 1100 водосховищ-мільйонників. Якщо попередню соціально-економічну формацію ми закінчили з 28 тисячами ставками, то зараз маємо 41 тисячу ставків, бо біля кожної «хатинки» є свій ставочок. А вода, якщо не тече, то перетворюється в мертву, бо не наповнюється киснем. Це загальнодержавна проблема, тому ми внесли пропозицію зробити паспортизацію річок та водосховищ та половину їх спустити. Річка Рось займає чотири області України, 22 адміністративні райони, але часом у Корсунь-Шевченківському до неї не можна підійти. Наша «культура» дозволяє скидати туди забруднені стоки, їх підпирають 10 руслових водосховищ, а взагалі в басейні 1 283 ставки.

По Києву теж є такі проблеми. Наприклад, у Либідь скидаються викиди без будь-якої чистки в районі Видубичів. А треба прочищати, бо туди скидається вся «ливньовка» з правого берега.