Останнє «корейське» попередження Януковичу

Самміт з ядерної безпеки в Сеулі став можливістю для Віктора Януковича показати, що міжнародної ізоляції для нього не існує. Вивіз з України до Росії останніх кілограмів високозбагаченого урану став чи не найбільш позитивним прикладом для учасників цього заходу. Навіть один із ініціаторів такого роду саммітів Барак Обама похвалив нас за це, ми стали такою собі «успішною історією» для американського президента.

Водночас через проблеми з демократією та політичними переслідуваннями всередині України, Віктор Федорович не мав повноцінної двосторонньої зустрічі з Обамою, як, наприклад, його колега Нурсултан Назарбаєв, хоча Казахстан всього на всього лише посилив контроль за ядерними відходами. Проте навіть кількахвилинне рукостискання та наміри європейських очільників хоч кулуарно, але поговорити з українським президентом означає, що ще не все втрачено.

Про це в прес-центрі «Главкому» дискутували науковий співробітник відділу екологічної та техногенної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Сергій Кондратов та політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.

Сергій Кондратов: «Відмова від високозбагаченого урану надала дуже позитивний імпульс для України та формування її позитивного іміджу як миролюбної держави»

Ми є свідками заходу, який у сфері глобальної безпеки є одним із найвизначніших. Попередній самміт у Вашингтоні ставлять на один рівень з Міжнародною конференцією в Сан-Франциско в 1945 році, в результаті якої було створено Організацію Об’єднаних Націй. Масштаб представництва дуже високий, що робить такі події як самміти непересічними в сфері глобальної безпеки.

Останніми роками зміни в глобальних безпекових умовах відбуваються дуже швидко. В зв’язку з цим міжнародна правова база в питаннях протидії ядерному тероризму, розповсюдженню зброї масового знищення не встигає за цими безпековими змінами. Тому останніми роками дедалі ширшим стає використання так званих м’яких міжнародних інструментів – ініціативи, заяви про прихильність тим чи іншим принципам, участь у заходах, в результаті яких країни беруть на себе політичні зобов’язання. Це відбувається тому, що розробка, прийняття і введення в дію міжнародних правових інструментів, які є юридично зобов’язуючими, займає достатньо багато часу. Прикладом є Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу - це фундаментальний міжнародний правовий документ, який застосовується у сфері протидії ядерному тероризму і ядерному розповсюдженню. Він був введений в дію ще у 1980 році, але до цього часу не оновлений. Хоча з 2005 року поправка відкрита для підписання і ратифікації, але, виходячи з темпів, ще щонайменше 5-7 років вона не буде ратифікована.

Механізм саммітів став подальшим розвитком м’яких міжнародних інструментів. Участь у ньому передбачає, що лідери країн беруть на себе політичні зобов’язання. На минулому самміті близько 30 країн зробили заяви про кроки, які вони робитимуть у напрямку протидії загрозам ядерного тероризму.

Одне із завдань на самміті в Сеулі – це проаналізувати прогрес, який був зроблений з часу Вашингтонського самміту, а також розглянути питання, що стосуються фізичного захисту ядерних матеріалів, протидії незаконного обігу ядерних та інших радіоактивних матеріалів. Ряд країн висунули пропозиції суміжних з цим тем. Делегація Великобританії запропонувала обговорити питання інформаційної кібербезпеки ядерних об’єктів. Думаю, в робочий план будуть включені питання ядерної криміналістичної експертизи, яка дозволяє визначити витоки ядерних чи інших радіоактивних матеріалів, оцінюючи характеристики і визначаючи параметри цих матеріалів.

Заплановано багато неформальних двосторонніх зустрічей, де лідери країн будуть вирішувати окремі питання двосторонньої співпраці. Офіційний порядок денний пов'язаний саме з протидією ядерному тероризму. В ЗМІ є інформація, що в центрі уваги учасників саміту буде ядерна програма Пхеньяна, але це не зовсім вірно. Ця тема дійсно буде обговорюватися, проте в неформальному форматі двосторонніх та інших контактів.

Володимир Горбач: «Для Президента Януковича цей самміт є способом показати світу і опозиції, що міжнародної ізоляції немає»

Тема ядерного роззброєння і ідея проведення такого самміту належить Обамі, який в своїй передвиборчій програмі обіцяв це американським виборцям. Америка – світова країна, там президенти мусять займатися не лише внутрішніми справами, але і в усьому світі. Обамі важливо показати виборцям, що він успішний на міжнародній арені. Тим більше, що є багато проблем в зовнішній політиці США, наприклад, щодо Афганістану, іранської ядерної програми і т.д. Автором самміту є Обама, і проводиться він перш за все для нього, з точки зору політичної вигоди та зацікавленості. Але це корисна річ і для всього світу.

Однією з благородних і правильних ідей є скорочення ядерної зброї. Ця ідея красива та корисна для політиків з точки зору піару. Але вона ще й продуктивна, бо і Сполучені Штати, і Росія накопичили в часи «холодної війни» у другій половині ХХ ст. занадто багато матеріалів, які насправді є непотрібними, але їх потрібно утримувати, а ще це додаткова внутрішня небезпека. Тому російське керівництво пішло на такого роду співпрацю з американцями, і поступово наводиться певний порядок.

Україна виконала свої добровільні зобов’язання з часів Вашингтонського самміту 2010 року, повернувши Росії напередодні самміту в Сеулі останні 20 кілограмів високозбагаченого урану, що залишалися у Харківському фізико-технічному інституті. Чилі повернуло частину високозбагаченого урану в Сполучені Штати.

Чому Корея є темою, і чому після Вашингтону самміт відбувся саме в Сеулі, адже це з одного боку виклик північно-корейському режиму? Корея - найменш ядерна країна в світі, вони мають всього до 10 боєголовок, які, вважається, були передані Китаєм. По ідеї, вони мали би повернутися китайцям, але не повертаються і не будуть повернуті найближчим часом.

Двосторонні формати зустрічей важливі для України та інших кран. Вчора відбулася зустріч Обами з президентом Росії Медведєвим. Путін намагався побудувати свої відносини з Бушем на початку тисячоліття, але не дійшло до теми ядерного тероризму, роззброєння. А у Обами з Медведєвим дещо вийшло, і на Вашингтонському самміті було домовлено, що обидві сторони залишать собі по 1550 боєголовок, а решту скоротять. Росія мусила би скоротити 2430 активних боєголовок, а США – 1950. До 2018 року вони мусять дати цьому раду, за умови, звичайно, якщо Обама залишиться президентом і буде продовжувати цю лінію.

Дуже цікавий момент, який підкреслює внутрішньополітичний порядок денний для Обами, – це витік розмови з Медведєвим, коли вони при увімкненому мікрофоні продовжували розмовляти. Обама сказав, що головною проблемою російсько-американських відносин є протиракетна оборона в Європі, і можна повернутися до цієї теми після президентських виборів в США, коли у нього буде більше простору для маневру. Це ще раз підкреслює, що в Конгресі республіканці серйозно тиснуть на американського президента.

Для Президента Януковича цей самміт є своєрідним способом показати світу і опозиції всередині України, що міжнародної ізоляції немає, що з Януковичем говорять, що він зустрічається, що він - важливий гравець. Україна увійшла в 50-тку країн, які регулярно відвідують такого роду самміти. Характерно, що Обама в перший день самміту похвалив за виконання своїх зобов’язань і Україну, і Казахстан. Україна віддала високозбагачений уран на зберігання Росії, а Казахстан посилив контроль за ядерними відходами. Але з Назарбаєвим Обама зустрівся окремо ще вчора, а Президент Янукович тільки сподівається на таку зустріч, якої в графіку Обами не передбачено. Ця зустріч, звичайно, буде, будуть фотографії, обмін месиджами з обох сторін. Це свідчить про те, що з внутрішньополітичної точки зору Обамі вигідніше зустрічатися з Назарбаєвим, ніж з Януковичем. Немає повної ізоляції, але певна другосортність присутня.

Важливим для України аспектом є бажання керівників Європейського Союзу Баррозу і Ромпея зустрітися з Януковичем і очевидно озвучити йому останнє корейське попередження. Це означає, що не все втрачено, що Янукович - не Лукашенко, що з ним все-таки ще треба якось говорити. Думаю, керівництво Європейського Союзу зараз реагує на певні зміни всередині українського уряду, де відбулася своєрідна конкуренція за тему євроінтеграції. Це нові призначення і першого віце-прем’єра Хорошковського, якому доручено курувати тему європейської інтеграції, і нового міністра економічного розвитку і торгівлі Порошенка, який так само позиціонує себе локомотивом європейської інтеграції.

Очевидно, у оточення Президента, а можливо, у нього самого є бажання перезавантажити відносини з Європейським Союзом. Часу відведено на це не так багато - приблизно до травня, коли відбудеться інавгурація Путіна, а ще багато міжнародних зустрічей, в тому числі Чикагський самміт НАТО і зустріч Великої двадцятки. До речі, Янукович планує їхати в Чикаго, хоча українська тема там не піднімається, але це теж спосіб вийти на міжнародну арену. В травні також має відбутися касаційний суд у справі Тимошенко. Західні лідери не втрачають надії, що українське керівництво в цьому питанні схаменеться і, принаймні, покаже реальні наміри, щоб вийти з цієї ситуації, в яку вони самі себе поставили, і зніме себе з рейок шляху до міжнародної ізоляції.

Сергій Кондратов: Не можна говорити, що Корея отримала ядерну зброю від Китаю, це абсолютно невірно. Китай є стороною договору про нерозповсюдження ядерної зброї, відповідно до якого не має абсолютно ніяких прав передавати таку зброю Кореї. Більше того, є свідчення про те, що Корея виконує свою ядерну програму, є шестисторонні переговори, запрошують представників МАГАТЕ і т.д.

Дійсно, цей самміт є ініціативою президента Сполучених Штатів, але напередодні заходу були проведенні підготовчі засідання, де достатньо активно обговорювалося питання подовження механізму саммітів. При чому представники Білого дому говорили, що вони не бачать особливих підстав для того, щоб подовжити механізм проведення саммітів за 2014 рік – це термін, який встановив собі Барак Обама, коли формулював ідею убезпечити всі вразливі ядерні матеріали впродовж чотирьох років. Натомість представники Кореї заявили, що зараз зарано вести розмову про те, чи варто продовжувати процес проведення саммітів. Підтримку цієї ідеї висловив і Віктор Федорович Янукович, який сказав, що цей процес є корисним для моніторингу ситуації у сфері фізичної ядерної безпеки. Питання наразі не вирішено, хоча звісно, що одним із зовнішньополітичних пріоритетів президента Обами є боротьба з ядерним тероризмом.

До того ж, ні про яку другосортність не може бути й мови, бо президент Обама на зустрічі з президентом Кореї відмітив Україну, коли йшлося про ядерну безпеку та демілітаризацію корейського півострова. Те, що наша країна завершила вивіз високозбагаченого урану зі своєї території – це велике досягнення. В цьому контексті не було згадано жодну іншу країну.

Сергію Івановичу, чи вважаєте ви отримання низькозбагаченого урану та побудову дослідної установки адекватною ціною на відмову України від високозбагаченого урану?

Сергій Кондратов: При всьому тому, що високозбагачуваний уран є певним ресурсом, який втратили наші вчені ядерники, науковці з Харківського фізико-технічного інституту покладають дуже великі сподівання на створення цього унікального джерела нейтронів, який в значній мірі може компенсувати втрачені можливості для подальших досліджень в ядерній сфері.

Відмова від високозбагаченого урану надала дуже позитивний імпульс для України та формування її позитивного іміджу як миролюбної держави, політика якої в ядерній сфері спрямована на ядерну безпеку та роззброєння. Надалі все залежатиме від того, як в подальшому наша країна буде використовувати цей імпульс. Було таке, що ми в 90-ті роки після відмови від ядерної зброї значною мірою втратили той позитив.

Ви сказали «вчені сподіваються», тобто у них немає гарантій, що цей проект буде реалізовано?

Сергій Кондратов: За останньою інформацією, вже розроблене техніко-економічне обґрунтування цього проекту. Йдеться про унікальну ядерну установку, тому її розташування повинні затвердити регулюючі органи і т.д., тож це непростий процес.

Можно ли расценивать похвалу Казахстану от Барака Обамы как предложение отказаться и передать России свои ядерные запасы?

Володимир Горбач: Казахстан на іншій стадії відносин із США в цьому плані. В нього інша проблема: не наявність високозбагаченого урану, а охорона ядерних відходів, які там вже зберігаються.

Сергей Кондратов: Что касается обязательств Казахстана, я точно знаю, что у них там нет оружия. Они избавились от него в те же приблизительно сроки, что Украина и Беларусь. Уникальность ситуации Украины заключается в том, что она обладала ядерным потенциалом третьим по величине, который в сумме был больше ядерного потенциала всех остальных ядерных держав – Китая, Франции, Великобритании и т.д. Перед этим отказалась от ядерного оружия ЮАР, хоть там было всего 6 ядерных взрывных устройств, однако у них был полный цикл. А у нас были огромные, но куски от прежнего военного ядерного комплекса, которые не были связаны и требовали восстановления. Украина, Казахстан и ряд других стран внесли свой вклад в сохранение режима ядерного нераспространения.

Володимир Горбач: В тих умовах це виглядало як те, чого неможливо уникнути. Виглядає так, що все правильно зробили, але проблема України була в тому, що такий високий статус як володіння ядерною зброєю було розміняно на гроші. Але й вони дуже швидко проїлися і не пішли на користь в тому числі атомній енергетиці України, а йшлося про кілька сотень мільйонів доларів.

Повторення із високозбагачуваним ураном та його бартер на низькозбагачений уран так само це гроші, які потрібні на побудову установки. Цей обмін для Януковича був вимушеним, в тому числі й для виходу з міжнародної ізоляції, для зустрічі з Обамою, щоб показати, що ми можемо бути партнерами. Все, що не стосується внутрішніх справ в Україні, ми виконуємо. Все, що робить влада всередині України – це наша справа, ви тут не можете нам нічого диктувати.

А якби Україна зараз мала ядерну зброю і нинішню ситуацію в країні - керівництво з авторитарними інстинктами? Можна було б західним партнерам взагалі якось говорити з Януковичем про Тимошенко чи інших політв’язнів? Думаю, що ні.

Сергей Кондратов: В первые годы независимости Украина была не в состоянии воспринять это ядерное оружие. Со стороны США, Евросоюза и России шло огромное давление, могли быть запущены такие процессы, которые бы могли разорвать на части Украину, и в регионе безопасность была бы на низком уровне.

Посмотрите, как сейчас разговаривают с Ираном или Кореей? Неужели состояние этих государств, с точки зрения безопасности, такое безоблачное?.. Я очень сомневаюсь, что ядерное оружие помогло бы нам в наших проблемах, например, бороться с коррупцией внутри страны и уж точно мы не получили бы кредит МВФ. Что, имея ядерное оружие, мы могли бы более удачно договориться с Россией о цене на газ? Я не думаю, что это тот инструмент, который помогает решать проблемы.

Такие известные американские политики как Генри Киссинджер, Джордж Шульц, Уильям Перри и Сэм Нанн заявили о том, что мир без ядерного оружия возможен, и мы должны стремиться к этому. Конечно, это далекая перспектива. Мы же знаем, что ту же преступность нельзя побороть, но не прекращаем бороться.

Почему обострилась сейчас проблема ядерного терроризма?

Сергей Кондратов: В 2009 году Обама говорил о том, что жестокий парадокс истории заключается в том, что угроза ядерного противостояния государств уменьшалась, а угроза ядерной (террористической) атаки увеличилась. Вашингтонский саммит позволил осознать степень угрозы.

У нас впервые между саммитами был принят национальный план по физической ядерной безопасности. Кроме того, приняли проектную угрозу ядерным материалам и установкам, которая разрабатывалась еще с 2007 года, хотя МАГАТЭ рекомендовало ее с 1999-го. Многие процессы шли, многие страны рапортовали, но в то же время многое активизируется благодаря тому, что обсуждается на наивысшем политическом уровне.