Скасування віз для українців: до справи береться європейський бізнес

Шість провідних лобістських бізнес-асоціацій Європи звернулися до Європейської комісії із закликом встановити безвізовий режим з Україною та низкою інших східних сусідів ЄС. В Україні дуже схвалюють ініціативу європейських бізнесменів, проте висловлюють сумнів у тому, що вона матиме якісь шанси на втілення за нинішнього стану відносин Україна-ЄС.

Заклик до комісії ЄС щодо лібералізації візового режиму зі східними сусідами спільноти ініціював впливовий Східний комітет німецької економіки та його французькі колеги з MEDEF International, що представляє Французьку бізнес-конфедерацію. До складу обох входять понад 900 тисяч компаній, бізнес-асоціацій та підприємств у ФРН та Франції - двох найбільших економік ЄС. Згодом до заклику приєдналися й інші лобісти національного бізнесу з Данії, Фінляндії, Італії та Польщі.

Головний посил представників інтересів великого бізнесу до брюссельських бюрократів - візи, як анахронічний механізм, стримують розвиток європейських економік та заважають співпраці й людським контактам.

«Для того, щоб Європа змогла краще конкурувати у глобалізованому світі, необхідно йти до створення єдиного економічного простору. Першим кроком у цьому напрямку має стати скасування віз для східних сусідів ЄС», - наголосив голова Східного комітету німецької економіки Екгард Кордес.

-- Візи шкодять не лише бізнесу, але й іміджеві ФРН

Східний комітет німецької економіки вже тривалий час лобіює встановлення безвізового режиму з Україною, Росією та деякими іншими країнами СНД. Цю тему його представники постійно (а останнім часом дедалі активніше) порушують під час засідань профільних комітетів Бундестагу та у контактах з німецькими урядовцями.

Про необхідність лібералізації візового режиму зі східними сусідами ЄС нещодавно говорив і міністр закордонних справ ФРН Ґідо Вестервеллє. Проте революційних зрушень у цьому напрямку досі не відбулося. У Східному комітеті німецької економіки вважають, що саме німецька візова політика є найсуворішою в об’єднаній Європі.

«Це не іде на користь іміджеві країни», - каже виконавчий директор Східного комітету німецької економіки Райнер Лінднер.

Тим не менше, у Берліні обережність у візовому питанні найчастіше пояснюють побоюваннями зростання кримінальної активності у разі відкриття кордонів.

-- Сотні мільйонів євро втрат

У свою чергу, представники бізнесу вважають ці аргументи непереконливими, адже візи створюють бар’єри насамперед для законослухняних громадян та підприємців, тоді як мафіозні елементи й без того знаходять обхідні шляхи до ЄС, кажуть лобісти.

«Через наявність візових бар’єрів ми втрачаємо сотні мільйонів євро щороку. Ми більше не можемо втрачати час на тлі кволого економічного зростання у єврозоні», - підкреслює Кордес.

У цьому його підтримує й голова французької MEDEF International Тьєрі Куртень.

«Скасування візових вимог - перший крок, який допоможе зростанню потенціалу Європи з Лісабона до Владивостока, й принесе вигоди усім сторонам», - впевнений він.

Аналітики ж звертають увагу на те, що уперше до закликів, які лунали досі від західноєвропейського бізнесу, доєдналася й індустріальна асоціація Польщі – центральноєвропейської країни, яка має спільні кордони з Україною, Росією та Білоруссю й чия економіка демонструє позитивну динаміку зростання.

До 2018-го року лобісти великого європейського бізнесу воліли б побачити й скасування візового режиму з Туреччиною, Казахстаном, Грузією, Азербайджаном та Вірменією, але на першому етапі прагнуть, бодай, побачити полегшення процедури оформлення віз для бізнесменів з найближчих країн-сусідів ЄС на Сході, передусім, з України та Росії.

Водночас, на думку багатьох оглядачів, шанси на те, що Єврокомісія найближчим часом дослухається до цих закликів у випадку України не такі вже й високі, адже лібералізацію візового режиму у Брюсселі напряму пов’язують із підписанням та запровадженням Угоди про асоціацію. Через політичну ситуацію в Україні її підписання відкладено на невизначений термін, а президент України Віктор Янукович днями навіть говорив про «паузу» у відносинах між Києвом та Брюсселем.