Слабша гривня – шанс для України?

Інтервенції Національного Банку України на валютному ринку держави спрямовані лише на те, аби втримати існуючий курс гривні до завершення парламентських виборів наприкінці жовтня – вважає Аліна Слюсарчук експерт Morgan Stanley. - Потім український уряд буде вимушений здійснити непопулярну і ризиковану лібералізацію валютного курсу.

У короткотерміновій перспективі цей крок може погіршити макроекономічну ситуацію, збільшуючи торговий дефіцит. Але падіння переоціненої гривні водночас зніме тягар з експортерів. Конкурентноздатність яких значно ослабла в змаганнях із сусідніми державами, де вже було здійснене зниження вартості національних валют стосовно долара чи євро.

Діюча стратегія НБУ зі збереження стабільного курсу гривні реалізовується, на жаль, за рахунок золотовалютних резервів України. Останні зменшилися з рівня $38,2 млрд у серпні 2011 до майже $29,3 млрд на поточний момент. Згідно з розрахунками Міжнародного Валютного Фонду, під кінець року золотовалютні резерви можуть ще більше схуднути – до $24,4 млрд.

Та навіть потужні інтервенції НБУ на валютному ринку не усувають ризику знецінення гривні після парламентських виборів із нинішнього 8,08 гривень за долар до 9, а то й 10 гривень.

Попередня значна девальвація, як відомо, відбулася наприкінці 2008-го року, коли курс впав на 40%, потягши за собою ВВП, який втратив 15%. І хоча нинішня переоцінка української валюти не дуже вже й велика, країна та населення залишаються вразливими до економічного шоку.

Експерти розраховують на те, що умовою відновлення переговорів з МВФ після парламентських виборів стане лібералізація курсу гривні. «Нині Україна не краще підготовлена аніж у 2008 чи 2011 роках з огляду на можливість зовнішнього фінансування чи протистояння струсам» - пишуть аналітики Morgan Stanley.

Остаточний успіх залежатиме від можливості фінансування непомірно затратних соціальних програм, які загрожують виконанню бюджету, а також поетапної лібералізації курсу без створення паніки, котра вже не раз охоплювала країну.

-- Стабільність за рахунок знищення конкуренції

Ріст конкурентноздатності українських підприємств після девальвації гривні 2008 року, вичерпався на початку 2012-го, вважають аналітики інвестиційної компанії «Тройка Діалог».

Жорстка прив’язка до долара допомогла уникнути ризиків, які мали міце протягом останніх місяців, але водночас негативно вплинула на умови торгівлі українських фірм. Протягом останніх трьох місяців українська валюта подорожчала на 8% до злотого і на 10,5% стосовно рубля. За загально річними показниками відповідно - на 23 і 15%.

«Падіння гривні стосовно регіональних валют позитивно вплине на український експорт, дозволяючи фірмам-експортерам конкурувати із сусідами, котрі вже здійснили таку девальвацію раніше», – говорить Олександр Печерицин з ING Bank Україна.

Винятково корисною може стати девальвація гривні для фермерських господарств і великих сільськогосподарських підприємств. Відносно низький рівень заборгованості в валюті убезпечить їх від додаткових витрат.

Для деяких фірм не долар, а російський рубль є головною валютою. Девальвація гривни стала б шансом наздогнати російський рубль, хоча зрозуміло, що всі зиски залежатимуть від стану політичних стосунків. Зростання напруження вже не раз трансформувалося в російське ембарго на продукцію сусідів, останнім прикладом може бути так звана «сирна війна» з Україною.

-- Поміж молотом та наковальнею

Спад популярності урядової Партії регіонів перед парламентськими виборам, що призначені на 28 жовтня, поставив уряд у важку ситуацію.

З огляду на 20% популярність урядової партії серед виборців, і трохи вищий рейтинг головної опозиційної сили на чолі з Юлією Тимошенко, відхід від популістської політики уряду Азарова і збільшення доходів та отримання субсидій видається мало реальним.

Ключовим залишається утримання курсу гривні, символу стабільності держави і довіри до уряду. У державі глибокозакоренілої доларизації, де пенсії і зарплати й надалі підсвідомо перераховуються в доларах, слабкість валюти рівнозначна слабкості лідера держави.

«Для уряду тверда політика стосовно гривні є запорукою перемоги на виборах», – стверджує Тімоті Аш з Royal Bank of Scotland.

Умова необхідна, але не остаточна. Правляча партія поміж іншим повинна знайти кошти на розширення соціальних програм. Україна зазвичай витрачає 18% ВВП лише не виплату пенсій, а соціальні видатки пропорційно до державних прибутків є найвищими у світі.

У зв’язку з цим останні обіцянки президента Віктора Януковича про збільшення пенсій, витрат на утримання військовослужбовців і повернення вкладів колишнього Ощадбанку СРСР є потужним тягарем для бюджету. З травні поточного року соціальні видатки зрослтають майже на 253 млн. доларів, або майже на 20% щомісяця.

Експерти вважають, що цього року не буде підписано нової кредитної угоди з МВФ. Попередні домовленості, були заморожені у травні 2011 року після того, коли Київ відмовився підняти тарифи на газ для приватних споживачів та фізичних осіб. Новий бар’єр виник після арешту колишнього прем’єр – міністра Юлії Тимошенко, що надзвичайно погіршило стосунки України із Заходом.

Не краще виглядає ситуація і на східному фронті. З одного боку російські банки залишаються одним з найпривабливіших джерел фінансування. А з іншого боку відсутність прогресу в газових переговорах свідчить, що зміна умов контракту відбудеться не раніше початку 2013 року.

Українська влада намагається у будь-який спосіб зберегти свої доларові резерви. Починаючи з обмежень купівлі та продажу твердої валюти в обмінниках і закінчуючи випуском облігацій забезпечених від курсових коливань долара НБУ, який здійснив своп (у гривнях) еквівалентний $2,4 млрд для китайського юаня з метою зменшення залежності від американської валюти у взаємному троговому обміні.

-- Потрібен план

Основою успіху або поразки валютної політики української влади буде форма лібералізації курсу гривні.

«Раптова зміна курсу може вдарити по банках і викликати паніку», – переконує Роберт Кірхер з Німецької Консультативної Групи.

Експерти вважають, що повернення до переговорів з МВФ, яке очікується після парламентських виборів, принесе з собою необхідність відпустити валютний курс. Заяви політиків теж говорять про поступовий перехід до плаваючого курсу.

Однак такі обіцянки не переконують аналітиків, які беруть до уваги історії попередніх несподіваних і слабо підготовлених урядових рішень. Ще однією проблемою є те, що буде змінено лише курс обміну, а не валютна політика загалом.

Проста зміна курсу не розв’яже фундаментальних проблем гривні, котра має мати плаваючий обмінний курс. Достатньо глянути на Росію, де більш еластична валютна політика реально підтримує баланс.

За матеріалом Рarkiet.com переклав Володимир Олійник