Об‘єднана чи роз‘єднана Європа? Ось в чому питання
У турецькій Анкарі відбувся дводенний саміт лідерів держав Північно-Атлантичного Альянсу. Основною темою зустрічі мало стати фінансування оборони членів НАТО, а ключовою проблемою – певно, вже традиційно – непередбачуваний президент США Дональд Трамп. Для України цей саміт був важливим по-своєму: у нас закінчилися ракети Patriot, і через це під час останніх кількох обстрілів показники збиття російських ракет впали фактично до нуля. Під час саміту президент України Володимир Зеленський провів важливу розмову з Трампом – і треба сказати, за першими враженнями, удача була на нашому боці.
Заспокоїти Трампа
Напередодні саміту The Guardian зауважувала: «Лідери НАТО зберуться в Анкарі після бурхливих шести місяців, сподіваючись заспокоїти непередбачуваного Дональда Трампа, оскільки Вашингтон продовжує тиснути на своїх союзників, щоб ті збільшили витрати на оборону».
«Я думаю, що європейці вважають президента Трампа досить вибухонебезпечним і досить нервовим», – поділився перед початком саміту Макс Бергманн, директор програми Європи, Росії та Євразії у Центрі стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні.
У понеділок, 6 липня, генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав союзників представити «чіткі, конкретні та переконливі плани» для досягнення цільових показників витрат. «Президент Трамп повністю очікує, що всі союзники негайно активізуються та стануть на шлях до 5%, причому зроблять це терміново», – сказав він.
Однак низька частка витрат на оборону – не єдина проблема країн-членів НАТО. Трамп напередодні саміту знову завів пісню про необхідність… анексії Гренландії.
«Давнє бажання Трампа взяти під контроль арктичний острів, що належить Данії, є однією з найбільших загроз майбутньому НАТО, яке було поставлено під сумнів через регулярні нападки президента США на європейських союзників», – йдеться у статті The Financial Times.
Видання нагадує: січнева погроза Трампа відібрати контроль над Гренландією у союзника по НАТО Данії, можливо, силою, призвела до хаосу в Альянсі та сформувала антиамериканську єдність серед європейських столиць.
Понад те, звертає увагу The Guardian, США планують скоротити кількість військ та ресурсів, які вони відправляють до Європи у разі війни з Росією, зменшивши кількість винищувачів F-15 та F-16 на третину. Минулого місяця міністр оборони США Піт Хегсет заявив, що перегляне поточну присутність американських військ у Європі та пригрозив найбільше скоротити чисельність у країнах, які витрачають найменше коштів на оборону.
«Європейські уряди хочуть забезпечити якомога більш плавний перехід до того, що багато хто називає НАТО 3.0. Вони хочуть бути впевненими, що зможуть компенсувати втрати, які виникнуть в разі пасивності США, аби зменшити вразливість перед більш агресивною, мілітаризованою Росією», – пише New York Times.
Видання наводить слова Радослава Сікорського, міністра закордонних справ Польщі та ексміністра оборони, який так окреслив трансформацію НАТО з часу його заснування після Другої Світової війни: «НАТО 1.0 було чітким захистом від радянської агресії та експансіонізму, а НАТО 2.0 було пошуком сенсу після Холодної війни… НАТО 3.0 означатиме, що Європа візьме на себе більшу частину тягаря оборони, а США будуть радше союзником, який перебуває десь за горами».
«Часу на підготовку може бути обмаль. Багато чиновників НАТО вважають, що загартована в битвах Росія буде готова до війни проти НАТО до 2029 року, тому на Європу зараз чиниться тиск, щоб вона стала більш «готовою до війни», як кажуть німці», – резюмує видання.
Власне, одна з європейських країн – Іспанія – таки попала під гарячу руку Трампа. Під час саміту він заявив: Іспанія – жахливий партнер у НАТО. Вони не беруть участі, вони не платять. Тому я не хочу нічого спільного з Іспанією – тож обірвіть усію торгівлю з нею (останні слова були адресовані американській делегації).
Саміт НАТО і Україна
Звісно, найважливішою подією для України стала зустріч президента Зеленського з Дональдом Трампом, що відбулась на другий день саміту. Відомий своїм мінливим настроєм та нестабільними поглядами, помноженими на сильну роздратованість перебігом конфлікту США з Іраном, Трамп був таким собі Джокером на цій події. Водночас, чи то останні успіхи України в обстрілах РФ вразили американського лідера, чи то Трамп просто «встав з тієї ноги», він буквально завалив Зеленського компліментами і пообіцяв, що «на Путіна чекає серйозна розмова».
Втім, українські далекобійні удари по російських НПЗ точно сподобалися Трампу. Спочатку Трамп дав слово держсекретарю Марку Рубіо, коли зайшла мова про ці удари – той зазначив, що удари «змінили динаміку війни». «Але це також ескалація, яка може привести до кінця війни», – заявив Трамп.
Серед іншого, американський президент також підтвердив, що США нададуть Україні право виготовляти Patriot – щоправда, не уточнив, чи йдеться про комплекси в цілому, чи про ракети до них. «Одна пташка мені нашепотіла про факт, що ми дамо їм право робити Patriot. Ми покажемо їм, що робити – це дуже складно, насправді. Але ви (тут Трамп звернувся до Зеленського) вмієте робити складне швидко. Тож ми говорили про те, що дамо вам ліцензії робити Patriot».
Крім того, Трамп заявив, що США купуватимуть в України дрони. «Ми виготовляємо чудові дрони, але вони (українці) мають здатність виробляти їх у дуже великих кількостях, що є надзвичайно вражаючим. Дивовижно, що в умовах війни вони їх виготовляють. Вони роблять їх у підвалах», – додав Трамп.
Трамп настільки роздобрився, що навіть заявив, що не проти приїхати в Україну – але не під час гарячої фази війни. «Було б добре потрапити у Київ до того, як його розіб’ють ще більше, правду кажучи. Це таке гарне місто, правда? Так, я би поїхав в Україну – у правильний час», – додав американський президент.
Трамп також наголосив на величезному економічному потенціалі України: американський лідер назвав наші землі одними з найбагатших у світі на рідкоземельні метали.
Втім, здобутки для України лише вдалою бесідою з Трампом на саміті не обмежуються. Наша держава отримала великий пакет допомоги для ППО від Канади у сумі на $900 млн. «Зараз у нас великий, можливо, навіть найбільший дефіцит щодо протиповітряної оборони. Між тим ми отримали великий пакет допомоги від Канади», – повідомив президент, але не уточнив, яку саме допомогу надасть Канада до ЗСУ.
Крім того, Україна підписала з Данією, Фінляндією та Естонією угоду у форматі Drone Deal. А прем’єр Норвегії Йонас Гар Стере пообіцяв посилити захист українського неба та допомогти Україні із закупівлею газу, аби підготувати наші міста до зими.
Ще одна важлива подія – ввечері 8 липня Зеленський на полях саміту провів зустріч із президентом Польщі Каролем Навроцьким. Переговори тривали понад годину. «Загроза у нас одна і спільна: це Росія. І дуже важливо зберігати взаєморозуміння, підтримку та діяти об'єднано. Нашим країнам потрібні лише сильні відносини», – наголосив Зеленський. Лідери домовилися продовжити діалог і підтримувати тісні контакти з питань двосторонньої співпраці та регіональної безпеки.
Нюанси саміту
Об’єднавчий меседж саміту зчитувався у дрібницях. Турецький політичний оглядач Юнус Емре Ердолен звернув увагу на те, як господарі заходу розмістили його учасників на груповому фото. Президента Володимира Зеленського і прем’єра Угорщини Петера Мадяра (який виступив проти вступу України до Євросоюзу) поставили поруч. Ба більше, поруч з Зеленським з іншого боку стоїть перша леді Олена Зеленська, і одразу біля неї – президент Польщі Кароль Навроцький, який нещодавно позбавив главу нашої держави ордену Білого Орла.
Цікаво й те, що турецькі організатори максимально делікатно підійшли і до політичного протистояння всередині Чехії. Це була єдина країна, від якої на саміт прибули аж двоє лідерів: президент Петер Павел та прем’єр Андрей Бабіш: їхня суперечка щодо того, хто має приїхати на зустріч союзників тривала впродовж кількох місяців. У підсумку прибули обидва і діяли незалежно один від одного, відзначає Radio Prague International. Тож господарі саміту вирішили не загострювати внутрішні протиріччя і мудро поставили їх на фото з протилежних країв третього ряду.
Інший турецький політичний оглядач Серкан Демірташ вважає, що попри спільне переконання союзників у необхідності розширення виробництва зброї, їм вкрай важко досягти консенсусу щодо ролей у цьому виробництві, домовленостей про розподіл витрат та вигоди.
Демірташ зазначив: «Країни з розвиненою оборонною промисловістю, включаючи Туреччину, прагнуть більшої ролі в промисловій архітектурі НАТО, тоді як деякі традиційні виробники залишаються обережними щодо відкриття угод про закупівлі та обмін технологіями».
Колумніст Девід Бродер, експерт з європейської політики на сторінках The New York Times зауважує: попри заклики до єдності європейців всередині НАТО, за лаштунками альянсу Європа руйнується.
«Як у Німеччині, так і у Франції, найбільших та історично найважливіших державах союзу, ультраправі партії ближче до влади, ніж будь-коли з часів Другої світової війни. Проблеми на цьому не закінчується. По всьому континенту, чи то в Нідерландах чи Данії, Чеській Республіці чи Болгарії, партії, які довго перебували в центрі європейської політики, втратили колись лояльний електорат, оскільки розчаровані виборці звертаються до еклектичних альтернатив. Нормою є безладдя, а не спокій», – зауважує автор.
Бродер наголошує, що на континентальному рівні Європа об'єднується, але на рівні держав-членів – руйнується, оскільки внутрішня політика стає дедалі більш нестабільною. «Це загрожує занурити континент у хаос, загальмувавши прагнення Європейського Союзу до незалежності та надавши йому можливості для зазіхань ультраправих», – підкреслює експерт.
До слова, ультраправі справді процвітають: так, апеляційний суд Парижа дозволив Марін Ле Пен балотуватися на виборах президента Франції у 2027 році.
Звісно, під час саміту не обійшлося і без курйозів. Стався він з президентом Франції. Галантний європеєць Еммануель Макрон намагався поцілувати руку першої леді Туреччини Еміне Ердоган, однак вона була проти такого жесту президента.
Цим не обійшлося. Трамп примудрився кілька разів зганьбитися на саміті: він переплутав Зеленського з… Путіним. Після розмови з українським лідером він звернувся до журналістів: «Чи будуть у вас ще питання до президента Путіна?»
Крім того, господар Білого дому написав, що провів із Зеленським пресконференцію з Fake News – так Трамп називає незалежну пресу. «Президент Зеленський і я щойно провели пресконференцію з Fake News. Все пройшло дуже добре. Усі шукають рішення. Дуже позитивно», — написав Трамп.
На цьому перелік конфузів, у які втрапив Трамп, не обмежується. Він переплутав Іран та Японію і назвав останню «Ісламською республікою»: «Два місяці тому Ісламська республіка Японія випустила по нас 211 ракет. Вони запустили 211 ракет по нашому авіаносцю за одну годину».
А однією з родзинок цього саміту без перебільшення можна назвати жарт Зеленського під час розмови з Трампом. Американський лідер запитав президента України: «Ви поїдете до Москви?». На що Зеленський відповів: «Це складно через велику кількість українських дронів там». Жарт сподобався Трампу.
Підсумки саміту
Згідно з Декларацією саміту в Анкарі, сторони досягли позицій за шістьома пунктами. Зокрема:
- Глави держав та урядів Північноатлантичного альянсу підтвердили непохитну відданість колективній обороні: «Напад на одного – це напад на всіх».
- Члени Альянсу забезпечують виконання зобов’язань Гаазького саміту (щодо збільшення до 2035 року щорічної частки ВВП на оборону до 5% – «Главком»). збільшення витрат на оборону до 5%) у сфері оборони з метою протистояння загрозі євроатлантичної безпеці і стабільності, яку Росія має довгостроковій перспективі, а також загрозі тероризму, що зберігається. У 2025 році європейські члени Альянсу і Канада збільшили інвестиції в основні оборонні потреби на понад $139 млрд і надалі докладатимуть зусиль для використання перепон у торгівлі оборонною продукцією між союзниками.
- Члени НАТО будують майбутнє: міцна Європа в складі НАТО допоможе створити модернізований Альянс. Європейські держави-члени і Канада, у взаємодії зі США, перебирають на себе більшу відповідальність за оборону Альянсу. Стримування і оборона Альянсу обґрунтовуються на належному поєднанні ядерного потенціалу, звичайних збройних сил і можливостей у сфері протиракетної оборони, що доповнюються космічними і кіберзасобами.
- Держави–члени Альянсу єдині у своїй непохитній підтримці України, яка захищає свою свободу, суверенітет і територіальну цілісність. Вони нині фінансують переважну велику безпекову допомогу Україні за рахунок двосторонніх і багатосторонніх бюджетів. У 2026 році держави-члени Альянсу зобов’язуються виділити 70 млрд євро на забезпечення України військовою технікою та організацією допомоги та навчання, а також підтверджують суверенні зобов’язання забезпечити більший аналогічний рівень допомоги у 2027 році.
- Альянси продовжують реагувати на стратегічне суперництво, повсюдну нестабільність, гібридні загрози та періодичні потрясіння, що почали ширше безпекове середовище, в якому діє Альянс, і адаптуються до них. Держави-члени Альянсу знову наголошують, що Іран не повинен ні в якому разі заволодіти ядерною зброєю і закликають його забезпечити цілковитим дотримання свободи судноплавства в Ормузькій протоці.
- Держави-члени НАТО висловили вдячність Туреччині за щедру гостинність.
Останній пункт є формальним лише на перший погляд. Річ у тім, що у підсумковій декларації минулорічного саміту йшлося про те, що наступна зустріч відбудеться в
Туреччині, а після неї – в Албанії. На цей раз союзники вирішили не акцентувати на місці проведенні наступної зустрічі і нічого не обіцяти Албанії. І причина тому – знову Трамп
Річ у тім, що саме албанці стали впоперек бізнес-інтересам зятю Трампа — Джареду Кушнеру, який планував побудувати елітний курортн на узбережжі Адріатичного моря. Компанія Кушнера збиралась вкласти у проєкт близько $2 млрд. Однак місцеве населення чинить потужний опір планам американців. По-перше, курорт хочеть побудувати на безлюдному острові Сазан та на узбережжі в районі заповідника Завернец. Ці території відомі тим, що на них водяться тисячі рожевих фламінго та пеліканів. Екологи та місцеві категорично проти знищення унікальної екосистеми.
По-друге, албанці обурені тим, що уряд країни погодив проєкт без жодних громадських слухань чи відкритих консультацій. Опозиція та активісти зініціювали навіть офіційне розслідування щодо того, як саме земля перейшла у власність під забудову.
По-третє, місцеві мешканці стверджують, що території, які влада виділила під мегакурорт, історично належали їхнім родинам, і вони десятиліттями сплачували за них податки. Тепер виходить, що їхні ділянки просто віддали інвесторам без жодних компенсацій.
Під завісу саміту Рютте все-таки пообіцяв Албанії, що вона проведе наступний саміт НАТО, однак коли це буде – не уточнив.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0