Кремлівський фашизм дорого обходиться для громадян країни-агресорки
«Проти нашої країни навмисно, спеціально використовуються сьогодні не просто обмеження, а практично повне закриття доступу до зарубіжних високотехнологічних продуктів, – казав Путін 18 липня. – Але ми не тільки не збираємося опускати руки, перебувати в якійсь розгубленості або, як деякі наші «доброзичливці» пророкують, відступати на десятиліття тому. Звичайно, ні».
Росія намагатиметься запустити імпортозаміщення та навчитися виготовляти ключові технології. Але все це в путінських фантазіях. У реальності ж Росія є країною-вигнанцем. Російська молодь втрачає можливості, які є у її однолітків з інших країн світу.
Центр стратегічних комунікацій згадує, чого позбавив російський фашизм своїх громадян через напад на Україну.
1. Картки росіян перестали працювати за кордоном
«З РФ пішли міжнародні платіжні системи Visa та MasterCard, які перестали працювати з російськими банками. На практиці для фізичних осіб це означає, що картки російських клієнтів перестали працювати за кордоном, – пояснює фінансовий аналітик Олена Лисенко. – Ними не можна розрахуватися за кордоном. Потрібно вивозити готівкову валюту. Хоча багато хто шукав шляхів обходу, наприклад, відкривали карти в китайській платіжній системі UnionPay. Однак та повністю не покриває всі країни та торгові точки, як Visa та MasterCard».
Як пише російський Forbes.ru, для клієнтів російських банків традиційний та простий SWIFT-переказ грошей на закордонний рахунок став проблемою. «Навіть у непідсанкційних банків виникають проблеми через зарубіжні банки, які беруть участь в транзакціях. Закордонні фінансові організації розривають кореспондентські відносини з контрагентами з Росії, можуть відхилити переведення, заморозити його, вимагати довести легальність походження коштів. Перекази можуть не доходити до адресата тижнями та місяцями».
2. Половина усіх міжнародних компаній заявила про вихід із Росії
За дослідженням KSE Institute Київської школи економіки, 50% міжнародних компаній заявили про вихід з ринку РФ. При цьому 30% – залишилися, 20% – вичікують. Станом на 17 липня дослідження відстежує заяви 2 338 найбільших іноземних компаній, які працювали в Росії. З них 1157 компаній повідомили, що згорнули російські операції, 469 скоротили операції та призупинили нові інвестиції та 709 продовжують діяльність. У міжнародних компаніях, які заявили про вихід, працювало 409 тис росіян, ще 394 тис. в компаніях, які вичікують. Більшість компаній зупинило роботу в Росії відразу після її нападу на Україну, до середини березня.
Черга у перший McDonald’s у СРСР, який відкрився 31 січня 1990 року та був жаданим вікном у омріяний світ капіталізму для радянських громадян. Є відома фраза, яка стверджує, що дві країни в яких працює McDonald’s ніколи не воюють між собою, на підтвердження того, що ліберальний капіталізм не допускає війн між народами.
Так, Росію покинули провідні платіжні сервіси: система PayPal, сервіси розрахунків: Apple Pay, Samsung Pay і Google Pay, онлайн-майданчики бронювання оренди житла Airbnb та Booking.com. Останнє стало ударом по готельному бізнесу.
Це стало результатом зусиль українських дипломатів та громадськості, які переконували західних партнерів у тому, що з Путіним діалог можна вести лише з позиції сили. У кампанії з байкоту країни-терориста були задіяні світові та українські громадські ініціативи, які продовжують писати листи компаніям та звертати їхню увагу на аморальність ведення бізнесу в Росії.
3. Зростає безробіття
Вже в березні кількість вакансій в Росії скоротилася на 20% у порівнянні з попереднім місяцем. Як написав 19 липня у себе в Twitter Михайло Ходорковський: «Російський бізнес вимирає зі швидкістю тисяча компаній на день. З початку війни закрилися понад 110 тисяч компаній».
За прогнозом, KSE Institute Київської школи економіки, лише падіння виробництва нафти до кінця 2023 року може скласти 36%. «Спочатку скорочується продаж. А через те, що немає потужностей для зберігання, доведеться скорочувати і виробництво. Це впливатиме і на ринок праці, зокрема, у великому енергетичному секторі», – каже керівниця KSE Institute Наталія Шаповал.
4. Втрата іноземних товарів
З квітня в Росії вже важко купити імпортну техніку та автомобілі. Поступово ці позиції заміщуються китайською продукцією. Наприклад, IPhone офіційно продавати не можна. Росія запровадила паралельний імпорт, коли товари завозять без дозволу. Але поки це закриває лише частину позицій.
Вся побутова техніка західного виробництва – пилососи, холодильники, побутова хімія, косметика, тощо – зараз в дефіциті і має високі ціни.
5. Інфляція
Ціни в магазинах зросли. За інформацією Наталії Шаповал, інфляція склала в середньому 17%. Проте імпортні товари подорожчали на 60-80%. Підвищення цін на ліки складає 70%, на автомобілі – 33%, пилососи – 11%, взуття та одяг – 15%, сіль – 20%, цукор – 44%, цибуля – 60%.
Через інфляцію реальні доходи росіян впали на 20%.
6. Нестача доларів всередині російської банківської системи
Відбулася прихована девальвація заощаджень росіян, вважає Наталія Шаповал, керівниця KSE Institute. Для тих, хто вкладав гроші в долар, в момент їх повернення фактична сума буде меншою.
Поки цей процес девальвації прихований в економічній системі. Отже, вже зараз у російської банковської системи немає стільки доларів, щоб віддати всі вклади, якщо люди їх почнуть знімати. Зменшення пропозиції доларів пов’язано з санкціями проти великих російських банків, резервів центрального банку в західних країнах та зниженням надходжень валюти в Росію через торговельні санкції.
7. Дефіцит бюджету
Російський бюджет в останні десятиріччя завжди був з профіцитом. У 2023 році вперше він буде з дефіцитом, який складе 2%. Це хоч і небагато, проте показує тенденцію. Нафтогазові платежі не будуть приходити в такому розмірі, як це було раніше.
Отже, санкції, як інструмент покарання Росії за вбивства та державний тероризм, працюють.
8. Заборона свободи слова
Заборона критикувати війну через норму про дискредитацію російської армії є підривом гуманітарних основ та прав людини. Це привчає молодих людей до моральної сліпоти та покори режиму. Вчить російську молодь вбивствам, якщо вони «доцільні».
Із початком повномасштабного вторгнення в Росії, за словами російської МВС, вже було складено 3303 адміністративні протоколи за статтею про «дискредитацію» збройних сил.
Рештки відносно незалежних ЗМІ, такі як радіо «Эхо Москвы», телеканал «Дождь» мали закритися.
Лев Гершензон, який свого часу очолював сервіс «Яндекс.Новини» назвав його «найважливішим інструментом для продовження війни», через те, що на головній сторінці, звідки про новини дізнається багато росіян, інфокартина подавалася викривлено – не було інформації про бомбардування та загибель мирних жителів.
У березні були заблаковані Facebook та Instagram. У червні повідомлялося, що кількість користувачів VPN для обходу блокування виросла в Росії в 15 разів – до 24 мільйонів, що означає, що кожен четвертий користувач інтернету в Росії використовує VPN.
9. Падіння IT-галузі
Понад 100 тис. айтішників могли виїхати з Росії після нападу на Україну. Це фахівці, які є частиною креативного класу та людським капіталом для будь-якої країни. Іноземні компанії закрили доступ для Росії до своїх IT-продуктів, забравши інструменти для роботи місцевих ІТ-фахівців.
Наприклад, німецьким компаніям у квітні рекомендували обмежити можливості російських розробників створювати програмне забезпечення, що використовується в критично важливих об'єктах інфраструктури Німеччини – у інтернет, водопровідних та електромережах тощо.
Показником удару по російській IT-галузі є зменшення капіталізації «Яндекс», в якому працювало 18 тис. співробітників. Вартість компанії, яка коштувала $31 млрд зменшилася до менше ніж 7 млрд – в 4,5 раза .
10. Голлівуд по-російськи
«Через відсутність голлівудських прем'єр люди перестали ходити у кіно, падіння відвідуваності становить близько 70%», – повідомляло Радіо «Свобода».
Видання наводить думку Асоціації власників кінотеатрів, про те, що на кінець року більше половини кінозалів закриються.
23 липня стало відомо, що Росію залишила корпорація IMAX, яка мала там 50 кінозалів.
Через вихід Netflix його контент почали поширювати на російських піратських сайтах. Таким чином росіяни знову привчаються до піратства в галузі інтелектуальної власності.
11. Спортивна та культурна ізоляція
Міжнародний олімпійський комітет рекомендує міжнародним федераціям не запрошувати російських і білоруських спортсменів. Майже усі спортсмени були усунуті від міжнародних змагань, а Росія позбавлена спортивних турнірів, які мала проводити. Російським клубам та збірним було заборонено брати участь у міжнародних змаганнях з футболу, хокею, баскетболу, волейболу, гандболу тощо.
Виявилося, що ганьба сочинської Олімпіади, на якій ФСБ підміняло сечу, шахрайство з допінгом та санкції, які наклали на Росію, були ще не головними ударами по російському спорту від путінського режиму.
Вихід компаній вдарив по російських блогерах та музикантах, які заробляли через інтернет. Наприклад, припинення роботи платформи Spotify для російських музикантів, означає для них втрату джерела доходу за свою музику.
Світові наукові інституції почали закривати можливості для російських вчених, яких почали виключати з міжнародних проєктів та об’єднань.
Демократичний світ приймає рішення повільно. Проте після прийняття – дотримується їх принципово. І це хороша новина, адже вона означає, що путінська терористична Росія буде поступово скасована. Цьому мають радіти, в першу чергу, самі росіяни, які перестануть бути рабами режиму, що виродився у російський фашизм.
Центр стратегічних комунікацій
Коментарі — 0