Безпорадність місцевого самоврядування

Аномальні снігопади на кілька днів паралізували життєдіяльність багатьох українських міст. Стихія показала, що місцева влада не готова адекватно реагувати на виклики природи. Чи винесено урок?

Повна зупинка громадського транспорту, хуртовина та сніг по коліна, люди пішки долають кілометрові відстані дорогою додому - таку сумну картину можна було спостерігати на вулицях українських міст. «Справа у тому, що міста завчасно не готуються до подібних природних катаклізмів, немає чіткого плану дій, всі українські міста живуть за принципом: «а може пронесе», - зазначає у розмові з DW експерт з комунальних питань, голова громадської організації «Наше право» Андрій Лепак.

-- Неправильне реагування

Роботи на дорогах комунальні служби повинні починати ще за дві години до снігопаду, принаймні вся техніка має стояти напоготові на основних артеріях міст, пояснює Лепак. Водночас, маючи повідомлення від метеорологів, міські чиновники зобов’язані попередити про можливу надзвичайну ситуацію населення і бути у постійному контакті з городянами. «Приміром, у Львові цього «діалогу» не було. Складалося враження, що комунальники щось собі робили, а мешканці змушені були самотужки долати всі труднощі. Прикро, що столиця не врахувала прорахунків західних міст після першої хвилі негоди, не вжила додаткових заходів, і опинилася у ще складніших обставинах, ніж західні регіони», - зазначає Лепак.

Це ще раз доводить, каже голова громадської організації, що влада будь-якого з міст, і столиця не виняток, неготова працювати на випередження, миттєво реагувати на виклики природи. А ще міста вкрай погано забезпечені технічними засобами на подолання стихії. Зокрема бракує снігоприбиральних машин, не говорячи вже про резерв на випадок подібних катаклізмів, додає експерт.

-- Виправдування браком техніки

В інтерв’ю DW міський голова Львова Андрій Садовий визнав, що місто таки не має додаткової техніки на форс-мажорні ситуації, а наявна техніка зношена і застаріла. «За обмеженого фінансування місто не може собі дозволити закупити сучасну техніку, адже майже 90 відсотків зібраних податків місто віддає державі. Останній раз ми закуповували нову техніку ще 5 років тому, інше обладнання працює вже 30 років, зношене, їздить, але потужності вже не ті», - каже Андрій Садовий.

Львівська мерія вже прийняла рішення закупити додатково 50 одиниць техніки на суму близько 20 мільйонів гривень. Тендери організовуватимуть влітку, повідомив міський голова. Разом з тим міський голова переконаний, що роботу комунальних служб у час аномальних опадів було організовано правильно. «В інших містах все закривалося, а у Львові був параліч зо півдня, колапсу не було. Неможливо фізично прибрати швидко двомісячну норму снігу», аргументує Садовий.

-- Уроки для громади

Володимир Бригілевич з Центру досліджень місцевого самоврядування сподівається, що після "снігопаду століття" суспільний контроль за підготовкою міст до стихійних лих посилиться. На думку експерта, громадські організації, зокрема, могли би контролювати закупівлю нової техніки, готовність до катаклізмів. «Всі побачили, що міста не готові до надзвичайних ситуацій, підготовка слаба, реакція комунальних служб неадекватна. Похвали заслуговує лише віддана праця двірників, які попри поважний вік, перекинули лопатами тонни снігу, їм честь і хвала», - каже Бригілевич.

Експерт підкреслює, що українським містам бракує техніки. Причому йдеться не лише про великі, але й малогабаритні машини, які б розчищали тротуари. «Приміром, я можу порівняти з реагуванням на стихію польських міст, вони теж потрапили у циклон. На під’їздах до Жешува теж були корки, але снігоприбиральної техніки було значно більше. Польські міста можуть собі це дозволити з огляду на правильну бюджетну політику. В Україні ж механізм фінансування органів місцевого самоврядування просто фатальний», - пояснив Бригілевич. Попри об’єктивні обставини, експерта, утім, здивувала ситуація у Києві: якщо з негодою не впоралася навіть відносно заможна столиця, то про інші міста й казати годі, зазначає Бригілевич.