Руслан Кошулинський: як Котигорошко здолав Змія, так і «Свобода» зробить свою справу

Віце-спікер парламенту, «свободівець» Руслан Кошулинський розповів Контрактам про те, що: ВО «Свобода» інформуватиме прихильників про акції за допомогою sms і особистих листів; мер Києва – це потенційний кандидат у президенти, і ним може стати навіть Олег Тягнибок; на наступних парламентських виборах суттєво зміниться типаж кандидата в депутати.

«Народне повстання», оголошене опозицією, ваші опоненти підняли на сміх: мовляв, що це за повстання, яке має дату початку і дату завершення і яке проходить суто за розкладом, з перервою на сесійні тижні. Можете пояснити, яка мета цієї акції?

Руслан Кошулинський: Зараз унікальний період життя, коли ламається стереотип парламентаризму як такого. Утворюється новий тип парламентських взаємин. Рада вже не працюватиме так, як вона працювала в минулих каденціях. Мене особисто тішить, що опозиційні сили знайшли спільний інструмент дій у боротьбі з режимом. Для «Свободи» те, що ми робимо зараз, цілком органічно, ми завжди в таких умовах працювали: зустрічі «очі в очі», максимальна кількість живого спілкування. Зараз до цього також долучаються наші партнери. Ми разом їздимо по Україні і спілкуємося з людьми. Зауважте, коли таке було востаннє?

Під час виборчої кампанії.

Руслан Кошулинський: От! Єдиний час, коли політики з’являються перед виборцями – це передвиборча кампанія. А народ – наш працедавець. Ми повинні з ним спілкуватися постійно. Як на мене, нинішній час чимось схожий на «післяпомаранчевий» період – після падіння довіри до політиків до найнижчої точки, довіра потроху повертається. Можливо, я романтичний прагматик. Але відчуваю, що ці кроки є правильними. Відбувається зростання політичної культури парламентаризму і політичної культури загалом. Більш того, можу вам гарантувати, що вже на наступних парламентських виборах зміниться типаж кандидата в депутати. Вже сьогодні тим, хто має великий бізнес, не вигідно іти в Раду. Вони дуже серйозно витрачаються на кампанію. А зайшовши в парламент, повинні лишити свій бізнес в стороні, бо згідно із змінами до регламенту, кожен має голосувати за себе. Понад те: за стосунок до бізнесу, їх можуть позбавити мандата (останній приклад – «соняшниковий» король Андрій Веревський, якого позбавили мандату за сумісництво з комерційною діяльністю – ред.). Тож навіщо їм це?

Ви так кажете, ніби ВО «Свобода» йшла на вибори без копійки в кишені і у ваших рядах немає жодного бізнесмена. Звідки ви брали гроші на кампанію?

Руслан Кошулинський: Я був керівником штабу, і з цього боку можу вам все розказати. ВО «Свобода» витратила на вибори найменше за всіх. У нас у списку немає олігархів. У нас просто математика інша: ніхто нікому не платить за стояння в наметах, за роздачу газети, за участь у акціях. Нас підтримують люди ідеологічні, які хочуть винести свої ідеї на рівень влади і втілювати їх у життя. Знаєте приказку: «свій до свого по своє». У нас є економічна рада, є підприємці, це малий і середній бізнес. Приміром, я як керівник штабу, знаю, що мені треба віднайти кошти на те, щоб завішати кілька бігбордів. А може і не треба купляти - питаю, у кого є підприємець, який у друкарні працює. Знаходжу таку людину, вона це робить.

Ваш лідер Олег Тягнибок казав, що на акції «Народне повстання» збиратимуть відомості про людей, які туди приходитимуть. Що далі робитимете з цими даними?

Руслан Кошулинський: Ми дуже коректно просимо людей залишити бодай якісь свої контакти, якщо вони хочуть, щоб їх в майбутньому інформували про такі акції. Це може бути телефон, e-mail, адреса у Twitter, Facebook. Це потрібно, якщо, наприклад, у нас не буде виходу на центральне телебачення. Або влада, як зараз, буде фальшувати повідомлення про наші акції.

То що десяткам тисяч людей, яких ви зустрінете по всій Україні, будете надсилати sms?

Руслан Кошулинський: Будемо інформувати у найбільш зручний для них спосіб. Будь то sms чи лист, який занесе листоноша.

Люди охоче лишають свої дані? Не бояться санкцій з боку влади, звільнення з роботи?

Руслан Кошулинський: Акція лише розпочалася, побачимо. Але якщо раніше боялися, бо не бачили супротив Партії регіонів, то ця кампанія показала, що спротив є, і є надія, що Партія регіонів вже не буде тим катком, який розчавлює. Згадайте, у 2007 році БЮТ і НУ-НС спільно мали 228 голосів у ВР. В результаті вони були меншістю. Їх Партія регіонів силою виганяла, вони виходили в кулуари, плакали, казали ми нічого не можемо зробити.

Зараз ситуація приблизно така сама. Тільки тепер ви у меншості, але намагаєтеся ставити ультиматуми Партії регіонів. Це справедливо?

Руслан Кошулинський: Розповім вам байку. Два дідуся їдуть в автобусі. Один питає: ти за кого будеш голосувати? Другий відповідає: за економістів, бо економіку треба підіймати, вони знають, як. Перший каже: слухай, я стільки років за економістів голосував, цього разу вже не буду, ти бачиш, до якого стану вони економіку довели?

Тож вийдемо на вулицю і запитаємо, чи задоволені люди тим законодавчим тлом, яке було у шостому скликанні. Вони вам розкажуть і про новий Кримінальний кодекс, і про Податковий кодекс, про ті речі, які не дають державі і людині якісно жити.

Так, цій Раді нічим дорікнути, бо вона взагалі нічого не приймає вже три місяці.

Руслан Кошулинський: Але ми хочемо працювати чесно! Ми повертаємося до питання якості роботи парламенту, чи погоджуєтеся ви на фальшування? Ви ж не будете купляти крадене чи їсти крадені продукти. Я особисто краще поголодую, ніж їсти крадене. У нас була та сама ситуація – неправомірно ухвалені закони шляхом неособистого голосування. Це вкрадене право громади.

Вашу першу вимогу – персональне голосування – більшість задовольнила. Але ви заблокували парламент вдруге – через незгоду з позбавленням мандату Сергія Власенка. І таких приводів буде безліч. Ви завжди будете використовувати блокування, як метод боротьби?

Руслан Кошулинський: Ніхто не ставив собі за мету – прийти до парламенту і блокувати.

Але це стало вашим коником…

Руслан Кошулинський: Ні, це не єдиний наш коник, ми ще й паркани можемо руйнувати, «і на швейній машинці можемо» (сміється). У нас є перелік законопроектів, які ми можемо обговорювати вже зараз. Це не правильно казати, що ми нічого не робимо. Наша робота має бути публічна, правильна, не підпорядкована Банковій. Проблема з Власенком також цього стосується. Ми кажемо депутатам від більшості: чесно працюйте, не робіть політичної жандармерії, не фальшуйте рішення. А вони діють за принципом: якщо не подобається ця людина, бо вона захисник опонента, то я її буду нищити. Якщо це не зупинити зараз, будь-яке інше мислення в політичній площині буде нищитися ось так, через судову гілку влади.

Останні три місяці ви займалися встановленням правил гри. Що буде у наступні три місяці?

Руслан Кошулинський: Все буде залежати від того, чи усвідомлюють регіонали і комуністи ці правила, чи погоджуються з ними. Якщо ні – то йдемо до працедавця (народу) питатися.

Коли Рада запрацює, потрібно буде визначитися з датою київських виборів і з кандидатами. Чи буде «Свобода» висувати власного кандидата у мери?

Руслан Кошулинський: Переконані, що виключно єдиний опозиційний кандидат переможе представника влади. Формула обрання цього кандидата, на нашу думку, мала б виглядати наступним чином. Враховуючи те, що Кличко вже двічі балотувався, був депутатом Київради, він повинен мати право першим висунути свою кандидатуру. Якщо він відмовляється, гадаю, що, згідно з рейтингами, другим треба дати змогу визначитися Арсенію Яценюку, враховуючи те, що посада столичного мера може бути гарним трампліном для наступної президентської виборчої кампанії.

Деякі експерти вважають навпаки, що робота мером шкідлива для рейтингу – влада не дасть опозиційному меру розгорнутися, не дасть грошей на Київ....

Руслан Кошулинський: Ну, тоді взагалі не треба йти до влади, якщо не віриш, що зможеш щось зробити, наприклад, вибити гроші. Потрібно відродити довіру киян до міського голови.

Повертаюсь до попереднього питання: якщо Арсеній Яценюк відмовиться від посади, третім повинен мати право голосу Олег Тягнибок. Тобто перше коло – це право на висунення у мери самих політичних лідерів. Якщо ніхто з першого кола не захоче балотуватися, запускаємо друге коло, кожен з лідерів по черзі висуває свого представника.

Тобто, ви припускаєте, що єдиним кандидатом у мери може стати Тягнибок?

Руслан Кошулинський: Ну, якщо Кличко і Яценюк відмовляться, то ми запропонуємо Тягнибока. Він навіть балотувався колись. Якщо підемо по другому колу, і ніхто з лідерів не захоче висувати свого представника, то від нас буде Андрій Іллєнко, як мажоритарний депутат по Києву.

Навіщо Арсеній Яценюк насильно намагався випхнути Віталія Кличка у мери?

Руслан Кошулинський: У Черчілля є вислів: єдина річ, яка гірша за союзників, їхня відсутність. Тому я дозволю собі паузу на ваше запитання. Ми різні, ми різні за ідеологією, різні за інструментарієм політичної боротьби, ми різні навіть у формах, але сьогодні ми союзники, ми партнери перед обличчям супротивника - влади. Є китайська стратегема ведення війни, яка називається «Два персики долають трьох воїнів». Лейтмотив такий: є три воїни, з якими імператор нічого не може зробити. Щоб їх здолати, він дарує їм два персики зі словами: нехай персики візьме той, хто вважає себе найкращим. Один взяв, бо, каже, я ж такий видатний. Другий взяв, бо, каже, я ж теж стільки перемог здобув. Ну а третьому не лишається, він у розпачі: невже я менше за вас отримав перемог? Тоді перші два зрозуміли, що зробили помилку, і наклали на себе руки. Третій, бачачи це, теж покінчує з собою. В результаті імператор перемагає. Цю технологію влада буде застосовувати зараз проти нас, кажучи, що з вас хтось є кращий, для того щоб розбити монолітність союзницьких військ. А нам треба втримати це.

Олександра Кужель після відвідин Тимошенко заявила про те, що Юлія Володимирівна порадила висунути спільним кандидатом на президентських виборах Арсенія Яценюка. Вас не зачепила така заява від партнерів по опозиції?

Руслан Кошулинський: Ні, не зачепила. Це дозволено. Ми ж розуміємо, у якому інформаційному просторі перебуває Тимошенко. Як зараз маніпулюють інформаційними потоками. А що як Янукович взагалі у другий тур не вийде, враховуючи те, куди котиться держава? А що як спільного кандидата просто знімуть з виборів? Ми сьогодні говоримо про стратегічне завдання – підійти спільним фронтом. А там вже між собою розберемося. Головне, щоб опозиційні сили були єдині в другому турі. Не потрібно припускати – потрібно просто робити своє. Моя улюблена казка – про Котигорошка. Якби Котигорошко тільки припускав, здолає він змія, чи не здолає… Натомість він добре підготувався, взяв булаву, тричі підкинув, двічі вона зламалася об коліна, на третій раз все було добре. Він підготувався, взяв якісну зброю, прийшов до Змія і здолав. Отак і «Свобода»: приходить і робить свою справу.

Як вам працюється у президії ВР з двома вашими ідеологічними опонентами – регіоналом Рибаком і комуністом Калєтніком? На якій мові вони з вами спілкуються?

Руслан Кошулинський: Під час нарад спілкуємося виключно українською. Рибак завжди каже: я розумію, що коло мене Кошулинський сидить, то я маю говорити українською (усміхається).

Це ви його вимуштрували?

Руслан Кошулинський: Ви знаєте, Рибак з україномовної родини, і він розмовляв українською. Він навіть знає, що таке обценьки. Щодо ідеології – я залишаюся собою. Незалежно від того, чи я вдягнений у стилі casual, чи я у краватці.

Після обрання до Ради ви переїхали до Києва зі Львова. Як облаштувалися?

Руслан Кошулинський: Я живу в готелі «Україна». Поруч зі мною живуть мої колеги Олег Махніцький і Андрій Тягнибок, так співпало. Олег Панькевич, Олександр Сич – на другому боці поверху.

Разом ввечері збираєтеся, дивитеся футбол?

Руслан Кошулинський: Ні. Часу немає. І пива ж я не п’ю. (сміється). А взагалі я сприймаю Київ як відрядження. Я не можу сказати про себе, що я в серце прийняв Київ. Після Львова важко звикнути до іншого міста.