Путін проти Асоціації. Кремль готує фінальний акорд

Торгова війна, яку Росія оголосила Україні, прагнучи примусити її до вступу у Митний Союз, охоплює чергові сектори економіки. Вона вже потягнула за собою не лише економічні збитки, але випадки гибелі людей. Формально війни немає, але причіпки до українських виробників з боку Росії, які розпочалися в середині липня набирають обертів.

Багато свідчить на користь того, що Кремль, крок за кроком, реалізує старанно опрацьований план, який має на меті параліч проєвропейської групи українських олігархів. Причому, що прикметно, російська влада намагається не дражнити самого Віктора Януковича – її дії не зачіпають економічні інтереси найближчого оточення українського президента.

Російське ускладнення митних процедур в підсумку вдарило по 40 українських експортерах і хоча всередині серпня на україно-російському кордоні в черзі до відправки зупинились тисячі вагонів, а експорт з України практично завмер, Кремль стверджував, що в діях росіян «немає жодної політики». «Ми занепокоєні ситуацією, що виникла, бо вона б’є по економічно-торгівельних зв’язках. Але це політика митних органів, на урядовому рівні жодних рішень щодо регулювання імпорту з України не приймалося», – переконувала усіх офіційна Москва.

Більшу відвертість собі дозволив Сергій Глазьєв, один з найближчих радників Володимира Путіна, задекларувавши, що блокада кордону це лише прелюдія до подальших дій. «Не потрібно драматизовувати. Російська Федеральна митна служба здійснювала профілактичні кроки, пов’язані з підготовкою зміни митного режиму на випадок підписання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС. Ми зробили висновки і тепер продовжується опрацювання інформації. Ситуація нормалізується, але ми на всяк випадок готуємось до посилення режиму, якщо Україна здійснить цей самовбивчий крок і підпише Угоду про Асоціацію», – так він прокоментував події на україно–російському кордоні.

Глазьєв попередив про посилення митних процедур, ретельний ветеринарний і санітарний контроль імпортованих з України товарів. Пообіцяв вихід Росії із зони вільної торгівлі з Україною і скасування спільних проектів в галузі атомної енергетики, військово-промислового, ракетно-космічного та авіаційного комплексів.

-- Хто править на Азовському морі?

Остання торгова війна оголошена Росією Україні розпочалася з кривавого інциденту.

В середині липня російський патрульний прикордонний катер потопив в Азовському морі український рибальський човен. Російська влада одразу ж заявила, що це рибалки намагалися таранити російський катер. Однак наприкінці серпня з’явилося відео, яке свідчить, що російські офіцери в цивільному холоднокровно полювали на український човен, а потім таранили українських рибалок, вбивши чотирьох членів екіпажу човна. Офіційним приводом такої варварської атаки мало бути порушення рибалками кордону. Однак, як підкреслюють в Києві, після 22 років після розпаду СРСР досі немає демаркації Азовського моря, тому до порушення неіснуючого кордону дійти не могло. Опосередковано це визнала й сама російська влада, відмовившись від попереднього звинувачення.

Проте мета була досягнута – росіяни успішно паралізували українську риболовлю у спільній акваторії, бо рибалки почали хвилюватись за своє життя. Водночас російські митні служби розпочали блокування українського експорту.

-- З трубою на опозицію

Першим під вогонь потрапив найбільший виробник кондитерських виробів – концерн Roshen. Російська Федеральна служба з нагляду у сфері захисту прав споживачів і благополуччя людини ( «Роспотребнадзор») звинуватив концерн в тому, що начебто його вироби містять канцерогенний бензопірен і заборонив їхнє ввезення.

Тим часом українська сторона зауважила, що на території Росії, так як і в Євросоюзі, немає жодних стандартів, що регулюють вміст бензопірену в солодощах. Таким чином «Роспотребнадзор» не міг контролювати його вміст у виробах Roshen. І, як незабаром з’ясувалося, українці мали рацію. Вже за кілька днів в жодній з проб солодощів не виявили шкідливої речовини, якою російські чиновники налякали споживачів продукції українського виробника. Російські чиновники повністю відмовились від цих звинувачень, висунувши замість них закиди щодо «неправильного маркування продуктів».

Концерн Roshen, що належить олігарху Петру Порошенку – найбільший виробник кондитерських виробів в Україні – володіє 25% ринку. Росія є найбільшим закордонним ринком фірми – річний експорт сягає 50 мільйонів доларів. На думку експертів, російський удар болючий для Roshen ще й через те, що споживання шоколаду в Україні у минулому році знизилось на 13%.

Очевидно, що вибір цілі удару не був випадковим. Петро Порошенко відомий проєвропейськими устремліннями, колишній Голова НБУ і керівник МЗС України в уряді Юлії Тимошенко.

Російський тиск відчули й інші виробники солодощів. Чиновники російської митниці ставили під сумнів автентичність сертифікатів походження товарів і відсилали їх на експертизу. Українські фірми отримали пропозиції, від яких не могли відмовитись – сплатити «заставу» рівноварту величині російського мита на кондитерські вироби з ЄС. Також на кордоні зупинились поставки кримського вина і пива найбільшого українського виробника «Оболонь».

Дісталося й олігархові Віктору Пінчуку, зятеві Леоніда Кучми, що підтримує приятельські стосунки з колишнім президентом Польщі Олександром Кваснєвським. Згідно з україно-російською угодою від 2011 року , українські виробники мали право на безмитне ввезення на територію Росії 300 тисяч тон труб щороку, в 2012 році цей ліміт росіяни в односторонньому порядку зменшили до 120 тисяч тон. А вже в липні російський уряд ухвалив рішення не продовжувати на чергове півріччя квоти безмитного ввезення українських труб, головним експортером яких є корпорація Пінчука.

-- Ахметов в опалі

Два тижні по тому надійшла черга найбагатшого олігарха України і головного конкурента Віктора Януковича в боротьбі за економічне домінування в Україні – Ріната Ахметова.

У середині серпня про зростаючий тиск з боку російської митної служби повідомив концерн Metinvest, що належить Ахметову.

«Офіційно Росія не впроваджувала жодних торгових обмежень, також не було зміни митного законодавства, та незважаючи на це наша продукція почала піддаватися ускладненим контрольним процедурам. Російські митники вимагали обстеження на кордоні усіх вагонів з виробами концерну, тоді як раніше повному контролю піддавалися кілька вагонів раз на квартал. Російські митники почали вимагати сертифікати походження вагонів, котрі потім висилали до Москви на експертизу, аби підтвердити їхню достовірність. Період очікування такої експертизи міг становити два місяці і увесь цей час товар не міг перетнути кордон. Раніше російська сторона ніколи не з’ясовувала походження наших виробів. Окрім того митники намагалися взяти проби товару, пошкодивши вироби, які транспортувалися російським споживачам. В результаті таких дій наша фірма терпить серйозні фінансові збитки» – заявив Metinvest.

Наприкінці серпня Росія відкрила новий фронт у торговій війні з Україною – Євразійська Економічна Комісія вирішила впровадити протекціоністські тарифи на українську і китайську порцеляну. Нові правила діятимуть до вересня 2016 року. Протягом найближчого року кераміка, яка імпортується з України і Китаю буде обкладена митом, що складає 1479 доларів за тону. Формально цей крок здійснено внаслідок пропозиції кількох керамічних підприємств Росії, але оглядачі не сумніваються, що за цим приховуються політичні інтереси Росії, яка хоча покарати Україну за її євроінтеграційний курс.

-- Кум Путіна став автором плану війни?

Українські ЗМІ переконують, що за планом масованої російської атаки на українську економіку стоїть колишній глава Адміністрації президента Леоніда Кучми Віктор Медведчук, якого Кремль мріє бачити в кріслі президента України. З російським президентом його єднають близькі стосунки – Путін є хресним батьком доньки Медведчука і постійним гостем його кримської резиденції.

Відповідно до цього плану російська атака мала б утримати олігархів, що володіють головними телеканалами, і які заангажовані на боці «проєвропейської» команди. Сюди входять підконтрольні Віктору Пінчуку телеканали ICTV, СТБ, «Новий канал», Рінату Ахметову - ТРК «Україна» і Петру Порошенку – «5 канал».

Хоча сам Медведчук заперечує, що має щось спільне з діями Росії. Однак радник Путіна Сергій Глазьєв в інтерв’ю українській газеті «Вєсті» опосередковано підтвердив роль Медведчука у цій справі.

У фарватері Кремля, як пишуть українські ЗМІ, опинилось кілька десятків народних депутатів Партії регіонів, котрі на початку вересня призвели до зриву голосування пакету євроінтеграційних законів. «В Партії регіонів російська «п’ята колона» вчинила бунт. Загалом 40 багнетів. Це ті, які прислуговують не Януковичу і тим більше не Україні, а Путіну і Росії. Оголосили, що не будуть голосувати за проекти законів пов’язаних з євроінтеграцією», – сказав опозиційний народний депутат партії «УДАР» Володимир Курінний. «Не виключаю, що у парламенті з’явиться депутатська група, яка виступатиме за приєднання до Митного Союзу», - вважає він.

Водночас розпочалася «спонтанна» акція збирання підписів підтримки на вступ України до Митного Союзу. На російськомовних соціальних порталах з’явилися оголошення про оплату – за кожен зібраний голос організатори обіцяють 3 – 4 гривні.

-- Російські дані зі стелі

Одночасно з хвилею атак на українську економіку Кремль посилює акції пропаганди членства України в Митному Союзі.

Намагаючись заохотити Україну росіяни знову і знову обіцяють чергові квоти. Потенційні зиски України з 8 – 9 мільярдів доларів, про які говорив Володимир Путін минулого року, вже зросли до 12 мільярдів, про які в інтерв’ю для преси говорить Сергія Глазьєва. А в одній з останніх заяв російського президента мова вже йшла навіть про 220 мільярдів доларів, які Україна могла б отримати до 2030 року, завдяки членству в Митному Союзі, при річному рості ВВП до 7 відсотків.

Та, як недавно виявилось, ці цифри росіяни брали зі стелі. Лише 8 липня Адміністрація російського президента оголосила тендер на розробку аналізу «Можливий економічний ефект долучення країн близького зарубіжжя до Митного Союзу і Єдиного Економічного Простору». Метою документа мав стати аналіз економічних переваг і втрат, які виникали внаслідок вступу інших країн до Митного Союзу, визначення економічних чинників активізації інтеграційних процесів на Євразійському просторі для кожної держави регіону, а особливо економічного ефекту інтеграції за російською моделлю для кожного потенційного члена.

Простіше кажучи, автори аналізу ще не порахували те, про що з таким переконанням вже тривалий час говорить російська верхівка. Згаданий аналіз має бути готовий в листопаді в переддень Вільнюського саміту «Східного Партнерства», а його публікація, найвірогідніше, має стати фінальним акордом російської кампанії спрямованої на зрив євроінтеграції України.

-- Янукович втрачає терпіння

В міру посилення атак Кремля команда Віктора Януковича, видається, втрачає терпіння. Український міністр енергетики і вугільної промисловості Едуард Ставицький закликав звернути увагу на те, як, наприклад, російська «Роснефть» виконує інвестиційні зобов’язання записані в приватизаційному контракті Лисичанського нафтопререробного заводу.

Це українське підприємство росіяни закрили, незважаючи на те, що «Роснефть» зобов’язалася виготовляти продукцію і не звільняти працівників заводу. Українські аналітики звертають увагу на те, що дії української сторони, хоча й повністю вмотивовані, стали помстою за торгову війну, яку розпочала Москва. Про це свідчить те, що хоча підстави для реакції були вже рік тому, відповідь розпочалася лише тепер. Ще важливішим є той факт, що керівником «Роснефти» є Ігор Сєчін – людина наближена до Володимира Путіна.

4 вересня відбулась досить незвична подія. Віктор Янукович з’явився на зборах парламентської фракції Партії регіонів, щоб особисто втихомирити антиєвропейськи налаштованих «бунтівників». Наскільки успішним буде його крок побачимо вже незабаром.

Публікацію Оbserwatorfinansowy.pl переклав Володимир Олійник