Крим: рік в окупації. Підсумки з Рефатом Чубаровим

Крим: рік в окупації. Підсумки з Рефатом Чубаровим

«Одне з прихованих завдань окупаційної влади – витіснення людей з півострова. Росія бачить Крим винятково як військовий форпост»

Минув рік з початку окупації Криму Росією. Активна фаза загарбання українського півострова розпочалася в останню декаду лютого 2014-го, коли біля будівлі Верховної Ради Криму і Ради міністрів Республіки відбулися кілька мітингів як прихильників єдиної України, так і сепаратистів.

Ранком 27 лютого в будівлю парламенту Автономії вдерлися невідомі озброєні «зелені чоловічки», які, як згодом з’ясувалось, виявилися російськими військовими. Фактично під дулами автоматів місцеві депутати винесли питання незалежності Криму на так званий референдум 16 березня, за результатами якого 21 березня президент країни-агресора Володимир Путін оголосив Крим частиною Росії.

Після анексії півострова з нього виїхали близько 20 тис. людей, серед яких близько 7-8 тис. – кримські татари. Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров під час прес-конференції у «Главкомі» згадав, як починалася окупація і чому саме кримські татари тепер отримали статус головного ворога окупаційної влади.

-- «Переважна частина людей була переконана, що це ненадовго»

О 4 ранку 27 лютого близько 120 озброєних, як тоді казали невідомих, але як виявилося пізніше, російських солдат увірвалися у приміщення Верховної Ради і Ради міністрів Криму. Наступного дня в Крим увійшли російські війська. Потім був так званий референдум 16 березня, потім почалися дії з оформлення анексії Криму…

Переважна частина людей була переконана, що це ненадовго. Це багатьом нагадувало якийсь спектакль, шоу, трагікомедію. Але з кожним днем перебування російських військ у Криму, діяльності так званої нової влади люди все більше і більше впадали у відчай.

-- «Період обіцянок швидко минув. Почалися системні репресії»

З чого розпочали окупанти? Роздавали обіцянки стосовно головних очікувань людей. Хочете великі зарплати? Будуть! Хочете, щоб до вас їздили мільйони туристів? Будуть їхати! Хочете такого життя, яке є в розвинутих країнах? Таке буде. Кримські татари хочуть дотримання своїх прав? Обов’язково так і буде…

Вони визначили кримських татар як найбільш загрозливу категорію для свої цілей. Бо кримські татари є найбільш організованими, вони демонстрували відвертий спротив діям, які призвели до відокремлення Криму.

З перших днів березня 2014 року російські спецслужби почали аналіз: виявляли тих, хто з точки зору окупаційної влади був нелояльним. Спільно з працівниками СБУ, прокуратури, які зралили Україні, спираючись на інформацію, яка у них була, було «проаналізоване» все населення Криму. Період обіцянок, які видавали так звані нові керівники Криму, був коротким, він швидко минув… Почалися системні репресії…

-- «Від нас очікували радикальних дій, щоб вийшли бійці Чорноморського флоту РФ»

Починаючи з 20-х чисел лютого 2014 року у Криму спеціалісти з ФСБ підводили ситуацію до того, щоб кримські татари самі пішли на радикальні кроки. Вони дуже чекали на 23 лютого, оскільки думали, що ми захоплюватимемо Раду міністрів Криму. На мене чинили величезний тиск учасники мітингу (біля будинку Ради міністрів АР Крим). До речі, вони (радикали) хотіли розпочати зі знесення пам’ятника Леніну 23 лютого, але ми цього не дозволили. Потім був ще один мітинг 26 лютого. Ми тоді не зайшли до будівлі Верховної Ради Криму, хоча могли. А від нас очікували саме таких дій, щоб із гарнізонів вийшли бійці Чорноморського флоту РФ, як б застосували силу до кримських татар.

-- «Росія бачить Крим винятково як військовий форпост»

Можна виділити такі головні завдання, які переслідував Кремль, здійснюючи тиск на кримських татар:

1) Дезінтеграція кримськотатарської спільноти.

2) Повчання інших. Мовляв, бачите, як ми розправляємося з кримськими татарами. Якщо ви по-інакшому поводитиметеся, то і з вами вчинятимемо так само.

3) Одне з прихованих завдань влади – витіснення людей з Криму. Росія бачить Крим винятково як військовий форпост. І вона все робить для того, щоб відновити військову інфраструктуру, яка існувала тут раніше. У такому форпості Росії непотрібна така кількість населення, яке нині є в Криму, тим більше в час економічного занепаду.

От вони й розпочали з кримських татар. Їм окупаційна влада не тільки не довіряє, а й вважає своїми ворогами. Звідси - викрадення людей, убивства молодих кримських татар. Сьогодні продовжуються арешти, судове переслідування.

-- «В Криму тепер можуть судити людей за їх діяльність у 90-ті роки…»

Вони створюють прецедент із покаранням великої групи людей. Одна з таких справ щодо покарань пов’язана із подіями 3 травня минулого року. Тоді на в’їзді в Крим татари зустрічали Мустафу Джемілєва. Це завершилося тим, що більше 2500 людей прорвали адмінкордон. За це окупанти притягли до відповідальності більше 130 людей, яких змусили платити величезні штрафи. Щодо 7-8 людей відкрили кримінальні справи. Російські правозахисники називають це кримськими Болотними справами.

Але це не все. Цих справ здалося замало, тепер окупанти почали переслідувати людей за події 26 лютого 2014 року. В цей день, як я казав вище, у Сімферополі відбувався масовий мітинг біля приміщення Верховної Ради. Тоді з одного боку стояли прихильники територіальної цілісності України, які прийшли на заклик Меджлісу, а з іншого були прихильники «Русского единства». Під час того мітингу від великої тисняви двоє людей загинули. Ахтем Чийгоз, який виконує обов’язки голови Меджлісу у Криму був заарештований саме за участь у мітингу 26 лютого, який окупаційні правоохоронці розцінюють як незаконний масовий виступ людей. Відповідно до Кримінального кодексу РФ Ахтему Чийгозу загрожує позбавлення волі на термін до 10 років. За цією справою вони уже допитали 150 людей. Кожен з допитаних кримських татар може стати обвинуваченим у цій справі. Зайве говорити про те, що вони не допитували Сергія Аксьонова, який тоді був разом зі мною організатором цих заходів…

Узагалі говорити про той мітинг, який підпадає під юрисдикцію російської судової системи, абсурдно навіть з їх позиції. Якщо вони вважають, що розповсюдили свій суверенітет на Крим з 18 березня, то як можна судити людей за участь у подіях кінця лютого? Іншими словами, ми можемо говорити про те, що в Криму можуть судити людей за їх діяльність у 90-ті роки, можливо у 70-ті та 80-ті. А у нас дуже багато людей, які були активними учасниками антирадянського руху. Ми можемо приводити численні факти про порушення прав людини, але ми, кримські татари, влада України і міжнародні організації не можемо знайти відповідь на запитання, як змусити окупантів дотриматися прав людини. Це питання залежить від загального, як зупинити Росію у її агресивних імперіалістичних устремліннях, направлених проти усього світу.

-- «Аксьонов зумів зробити винним винятково Теміргалієва у справі про 300 кілограм золота»

Тиждень тому начальник Управління ФСБ Росії у Криму Віктор Палагін заявив про те, що

відносно колишнього так званого першого віце-прем’єра Криму Рустама Теміргаліева і радника голови ради міністрів Васильченко розслідується справа про розкрадання коштів Ощадбанку та розкрадання золота - більше 300 кг. Пізніше так званий глава Криму Сергій Аксьонов уточнив, що було вкрадено не 300, а до 70 кг золота. Мовляв, це було конфісковане золото, яке зберігалося у Євпаторійському порту ще у 2010 році. Глава Меджлісу Рефат Чубаров в коментарі «Главкому» розповів свою версію подій:

Вважається, що був єдиний план присвоєння фінансових ресурсів, які були у Кримському відділенні українського Ощадбанку. Кошти там лежали і у вигляді гривень, і у вигляді золота. Цей план готувався і Аксьоновим, і Теміргалієвим, вони удвох його розробляли. Але на якомусь етапі реалізація цього плану зірвалася. Це сталося тоді, коли пан Теміргалієв мав нібито перекинути ці кошти в один з банків Краснодарського краю. Однак у ситуацію втрутилося ФСБ. Аксьонов зумів зробити винним винятково Теміргалієва.

Віктор Палагін (керівник управління ФСБ в Криму) грає свою гру окремо від Аксьонова. Олег Бєлавєнцев (повноважний представник президента Росії у Криму) і Аксьонов грають спільну гру. Кремль не допускає зрощення усіх з усіма, має бути якась конкуренція між різними групами впливу. Сьогодні ж (у цій конкуренції) переміг підхід Палагіна. ФСБ вважає, що посилення Аксьонова і Бєлавєнцева буде руйнівним для Криму через їх непрофесіоналізм. Бєлавєнцев як людина, яка має зв'язок із найближчим оточенням Путіна, достатньо впливовий, судячи з його минулого політичного життя. Аксьонов же весь час щось обіцяє, виступає з гаслами. От Палагін бачить, що серйозні справи не вирішуються, у Центра накопичується багато запитань… Іншими словами, Палагін підводить ситуацію до того, що потрібно їх (Аксьонова і Бєлавєнцева) замінити. А поява обвинувачень на адресу Теміргалієва означає перші кроки наступу на Аксьонова… Кремль розуміє, що Аксьонов набрид в тому числі і тим, які вірять Росії, тому нині йому шукатиме заміну. Але це зовсім не означає, що Кремль здасть Аксьонова. Вони можуть його перемістити кудись по вертикалі, чи по горизонталі кудись углиб Росії. Я виключаю, що вони репресуватимуть його так як зараз Теміргалієва. А от якщо він якусь межу переходитиме, то цілком можливо.

Головне фото: radiosvoboda.org

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: