Інтерв’ю з першим заступником голови фракції БЮТ.
Із першим заступником глави фракції БЮТ Андрієм Кожем’якіним «Главком» поговорив про те, де Юлія Тимошенко братиме резерви голосів для збільшення свого результату у другому турі президентських виборів, кому, крім Тігіпка, потрібно запропонувати роботу у новому уряді і про те, що робитимуть Тимошенко і блок її імені у разі перемоги на виборах Віктора Януковича.
«У ПЕРШОМУ ТУРІ МОНОПОЛІЮ ЯНУКОВИЧА У СХІДНИХ РЕГІОНАХ ВДАЛОСЯ ЗЛАМАТИ»
Як би ви оцінили результати першого туру президентських виборів?
Результати, як на мене, радше позитивні, ніж негативні. Хоча, звичайно, ми – і члени наших штабів в областях, і правоохоронні органи, і Комітет виборців України – зафіксували дуже багато порушень. Їх було значно більше у східних областях. Десь вони були дрібними, десь – більш масштабними, проте без фальсифікацій на цих виборах не обійшлося.
Наш паралельний підрахунок показує, що розрив між Віктором Януковичем і Юлією Тимошенко становить близько 4-5%. А штучне додавання 3-5% до правдивих результатів Януковича, я вважаю, стало можливим якраз завдяки фальсифікаціям.
Ухвалення змін до закону про вибори, на яких ми наполягали протягом останніх трьох місяців, суттєво зменшило б масштаби цих фальсифікацій. На жаль, закон так і не був прийнятий. На жаль, вимушений констатувати: в українському парламенті політиків, які розраховують на сумнівні дивіденди від недосконалості виборчого законодавства, більше, ніж тих, хто відстоює право народу самостійно обирати главу держави.
Якщо ви визнаєте, що допустили такі фальсифікації у першому турі, то чи є у вас інструмент, – якщо зміни до закону все ж не будуть прийняті, – аби не допустити їх повторення у другому турі?
Так, ми провели аналіз ситуації, яка виникала у більшості, знову ж таки, східних областей, хоча подібні випадки були і в західних регіонах. Наш штаб відпрацював оперативні заходи для того, щоб уникнути цих фальсифікацій у другому турі, тобто 7 лютого.
Що мається на увазі. По-перше, повинні більш потужно працювати наші спостерігачі і члени ДВК. По-друге, ми намагаємось забезпечити більшу кількість спостерігачів від іноземних держав, які уже виявили своє бажання приїхати і допомогти Україні розвивати демократію. По-третє, що під час першого туру досить ефективно спрацювали правоохоронні органи, у першу чергу МВС. Під час повторного голосування ми теж на це розраховуємо. І по-четверте, я вважаю, що формування дільничних виборчих комісій за паритетним принципом 50/50 дасть нам можливість краще спостерігати за ходом виборів і не допустити будь-яких фальсифікацій.
Ваші опоненти звернули увагу на те, що серед закордонних спостерігачів дуже багато грузинів...
Дуже багато – це скільки?
Кажуть, що лише у східні області їх приїхало близько 2–2,5 тисяч…
Згідно з офіційною статистикою, громадян Грузії, які прибули допомагати на перший тур, до речі, за офіційним проханням Президента України, було всього триста чоловік. Тобто жодних двох тисяч не було.
На жаль, Центрвиборчком не розглянув це питання на своєму засіданні, незважаючи на постанову суду, яка зобов’язала ЦВК це зробити. І до сьогодні рішення з цього приводу не ухвалено.
За моїми даними, на другий тур в Україну приїде не більше 300-400 грузинських спостерігачів. Тобто, знову ж таки, ані про тисячу, ані про дві тисячі не йдеться. По-перше, ми усвідомлюємо, що ЦВК такого рішення не ухвалить, а по-друге, наші колеги з Грузії вже й самі розуміють, що не треба бути подразником для політичних спекуляцій і шоу, які Партія регіонів робила між першим і другим турами виборів.
Як ви вважаєте, чи є автентичним розповсюджений українськими ЗМІ запис розмови між Юлією Тимошенко та Михеїлом Саакашвілі з приводу грузинських спостерігачів? І якщо так, то хто міг прослухати і записати цю розмову? Все ж таки мова йде про розмову прем’єр-міністра України, а це вже – загроза національній безпеці…
Візьміть до уваги, що могли записати розмову не прем’єр-міністра України, а Президента Грузії. Шукати відповідь на це питання повинен не народний депутат Кожем’якін, а люди, які професійно працюють на цьому напрямі.
Ми звернулись до Генеральної прокуратури і Служби безпеки України. СБУ має свою лабораторію і техніку, за допомогою яких можна проводити ідентифікацію голосу та експертизу на автентичність. Тому прокуратура повинна дати завдання, а СБУ повинна це зробити.
Я думаю, навіть якщо зараз, між першим і другим туром президентських виборів, нам не вдасться створити парламентську слідчу комісію з цього приводу чи отримати якісь відповіді від прокуратури чи СБУ, то після 7 лютого, коли Президентом стане Тимошенко, ми розберемось з цим питанням, повірте мені.
А повертаючись до оцінки підсумків першого туру, то я вважаю їх позитивними ще й тому, що у ньому вдалося зламати монополію Януковича в східних регіонах…
Але ваші 6,5% у Луганській області і 4% на Донеччині не дуже скидаються на злам монополії…
Я маю на увазі не відсотки Юлії Тимошенко, а результати людини, за яку там проголосували крім Януковича, – Сергія Тігіпка. Наприклад, 25% у Дніпропетровську – це серйозна цифра. Тому монополія Януковича зламана, і міф про те, що він є єдиною людиною, яка може бути представником цього регіону, зараз досить серйозно похитнувся.
Як вплине на хід виборчої кампанії результативне голосування Верховної Ради за відставку міністра внутрішніх справ Юрія Луценка?
З упевненістю можна сказати, що відставкою Юрія Луценка регіонали добилися протилежного результату, ніж той, якого вони очікували. Показовий фарс, який влаштувала Партія регіонів з відставкою Луценка, для особового складу правоохоронних органів є глибокою образою їхньої честі та гідності.
Тому марно регіонали сподіваються, що міліція перейде їм на службу. Навпаки, публічна наруга над міністром внутрішніх справ, організована Партією регіонів, тільки мобілізує правоохоронців.
Під час голосування у другому турі виборів міліція буде ретельніше, уважніше і прискіпливіше слідкувати за дотриманням норм закону.
«Золотою акцією» при голосуванні за відставку Юрія Луценка стали голоси фракції Блоку Литвина. Чи мають під собою підстави припущення деяких політологів про те, що Володимир Литвин уже почав політичну гру на боці Віктора Януковича?
У мене немає такої інформації. З приводу того, що Блок Литвина проголосував за відставку міністра внутрішніх справ, – це також не було несподіванкою. Щодо діяльності міністра внутрішніх справ Юрія Луценка у період виборів представники Блоку Литвина мали свою позицію. Вони про неї заявляли. Тому нічого непередбачуваного не сталося.
Чи ініціюватимете ви «розбір польотів» щодо голосування вашими партнерами по коаліції за відставку глави МВС? Чи пояснювали вони вам свою позицію стосовно цього голосування?
Ми нічого не будемо ініціювати, влаштовувати «розбір польотів», публічні дискусії, чи тим більше з’ясування стосунків з цього приводу. Нехай їхнє рішення залишається на їхній совісті.
ПРОПОНУВАТИ РОБОТУ В УРЯДІ ПОТРІБНО І ЯЦЕНЮКУ, І ГРИЦЕНКОВІ
Аналіз помилок, допущених у першому турі виборів, проводився вашим штабом минулого тижня на розширеному засіданні фракції БЮТ. Наскільки відомо, на цьому заході ніхто не був покараний. Фальсифікації фальсифікаціями, але не можна заперечувати і того факту, що деякі ваші регіональні штаби банально недопрацювали. Чи не вважаєте ви, що керівників цих штабів потрібно було хоч якимось чином покарати, принаймні, щоб дати стимул іншим керівникам працювати краще?
Зараз політична, психологічна та ідеологічна боротьба між командами кандидатів у Президенти Тимошенко і Януковича є настільки напруженою, що будь-які публічні висновки по керівниках штабів чи кураторах областей з нашого боку гратимуть лише на користь наших опонентів.
Ми провели аналіз, зробили висновки, і ті керівники, які дійсно допустили багато помилок, зробили відповідні висновки. Ми провели з ними індивідуальні бесіди, розібрали все по кісточках, до деталей, і, за пропозицією Юлії Тимошенко і керівника штабу Олександра Турчинова, вирішили кадрово посилити ці області і ці штаби на два тижні, що залишилися до виборів, для того, щоб значно покращити наші результати.
У своєму нещодавньому інтерв’ю Микола Томенко заявив, що після виборів вашій партії варто провести чистку у своїх рядах. Тобто, можливо, ви маєте рацію, і зараз, між двома турами, справді не найкращий час для того, аби робити якісь організаційні чи кадрові висновки, а от після виборів…
Я підтримую точку зору Миколи Володимировича. Єдине тільки, що я не підтримую назву «чистка», тому що це нагадує деякі події минулих років, не зовсім приємні для нашої історії.
Я вважаю, що після кожного бою треба робити висновки. В бою, під час зіткнення в лобовій атаці завжди проявляються люди, які не змогли виконати завдання, які зрадили чи хотіли зрадити, люди, які проявили малодушність. З усього цього дійсно треба робити висновки і справді когось підтримати, а когось – відправити на роботу з меншим обсягом завдань і відповідальності.
Від кампанії Тимошенко між двома турами експерти та політологи очікували більшої агресивності, наступальності. Від вашого штабу чекали ініціювання скандалів, резонансних інформприводів. Зрештою, це ж вам треба завойовувати нові голоси і ліквідовувати розрив від Януковича. Натомість ми цього не бачимо. Чому?
Ми просто сконцентрувалися на досить простих, серйозних і, я вважаю, більш моральних напрямах, ніж обливання брудом наших опонентів і підготовка нікому не потрібних провокацій, від яких наш народ вже втомився.
Головне, що ми робимо зараз, – ми звертаємось до електорату представників демократичного табору, які були кандидатами в Президенти. Я вважаю, що це і Сергій Тігіпко, і Арсеній Яценюк, і чинний Президент Віктор Ющенко, і Анатолій Гриценко, і Олег Тягнибок, і Юрій Костенко. У нас є досить серйозні резерви, і зараз робота нашого штабу, наша інформаційна політика якраз спрямована на побудову діалогу з цими людьми. Розмова з ними повинна бути більш відвертою, тому що ми повинні чітко сказати: на цих виборах Україна повинна обрати європейську орієнтацію, а це можливо лише у разі президентства Юлії Тимошенко.
Минулого року ви заявили, що Арсеній Яценюк і Віктор Янукович походять зі «спільного тіньового гнізда «Росукренерго». Вам після цього комфортно розмовляти з Яценюком?
Річ у тому, що на той момент у цьому була доля правди. Дійсно, деякі представники пана Фірташа на початку кампанії активно намагалися допомогти штабу Арсенія Яценюка, надати якусь фінансову допомогу.
Але я ще раз кажу: зараз наступають такі часи, коли треба робити правильні речі і правильні вчинки заради України. І я навіть вважаю, що Юлії Володимирівні потрібно звертатися до пана Яценюка і пропонувати йому роботу в майбутньому уряді при Президентові Тимошенко. Я вважаю, що це треба пропонувати і Гриценкові.
Більше того, я вважаю, що треба з’ясувати стосунки з Президентом, відкинути непотрібні емоції і згадати про ті цінності, які сповідують Юлія Тимошенко і Віктор Ющенко.
Результат Віктора Ющенка тримається на трьох областях – Львівській, Івано-Франківській і Тернопільській, – які на минулих парламентських виборах були електоральним ядром вашої політсили. А зараз, за оцінками експертів, Ющенко сформував у виборців цього регіону несприйняття Тимошенко мало не на побутовому рівні. Чи є у вас зараз якісь слова до виборців, які з подачі Ющенка вважають Тимошенко «кремлівським проектом», «партнером Путіна» і так далі?
На жаль, дійсно пан Президент дуже багато зробив для того, щоб сформувати негативну думку про Юлію Тимошенко. Він вилив дуже багато бруду на нашу політичну силу і в першу чергу на Юлію Володимирівну.
Але у нас є, що сказати виборцям, які у першому турі голосували за Ющенка. Юлія Володимирівна не зраджувала і не зрадила Майдан. Вона сьогодні – єдиний кандидат у Президенти від демократичного табору. Вона – людина, яка вийшла з Майдану. А якраз ці області, про які ви кажете, були базовими областями, з яких прибув перший десант і допоміг Україні не отримати Президента з двома судимостями.
Тому якщо на західній Україні хтось хоче, щоб у школах, у дитячих садочках, у державних адміністраціях висіли портрети людини, яка двічі була засуджена – до речі, не за політичні дії, а за кримінальні злочини… Нехай вони обирають між майбутнім України і тим, через що з України будуть сміятись і через що її просто не будуть поважати.
А другий напрям нашої роботи у цьому регіоні – це залучення до активної співпраці, агітації за Юлію Володимирівну досить серйозної команди інтелігенції, творчих діячів, представників науки і культури, які є взірцем, авторитетами для всієї України. Зараз спільно з нами працюють і Дмитро Павличко, і Іван Драч, і Левко Лук’яненко, і досить багато інших моральних авторитетів...
Кажуть, що роль Віктора Ющенка у цій кампанії обумовлена його певними домовленостями щодо власних політичних перспектив з Партією регіонів. Чи чули ви про щось подібне?
Я не те, що чув, я бачив і знаю, як проходили всі ці зустрічі та обговорення. Вони не соромляться це робити навіть у приміщеннях Верховної Ради. Інформацію про постійні контакти Секретаріату Президента з керівниками Партії регіонів ми отримуємо з багатьох джерел. Є, до речі, і заява колишнього чиновника Секретаріату Президента (Ярослава Козачка – Ред.), який навіть показав громадськості угоду між Ющенком і Януковичем…
А ви особисто вірите в автентичність цього документа?
Я вірю в те, що така угода є. Автентичність цього документа – це питання радше юридично-прикладне. Річ у тому, що коли вони між собою про щось домовляються, то обов’язково робиться якась угода, тому що довіри між ними нема. Ви ж пам’ятаєте, як вони один одного кинули після підписання Універсалу.
Тому небезпека дуже тісного контакту Президента Ющенка і Партії регіонів існує. На жаль, деякі представники фракції «Наша Україна – Народна самооборона» навіть голосують у залі парламенту за ті питання, у яких дуже сильно зацікавлена Партія регіонів. А це дає привід думати про те, що переговори йдуть.
Якщо ми припускаємо ймовірність співпраці Ющенка і Партії регіонів, то виникає закономірне питання: що завадило вам досягти подібних домовленостей з Президентом? Як стало можливим, що з ним домовилися не ви, а Партія регіонів?
Я ще раз повторю те, що Юлія Володимирівна говорила неодноразово: вона завжди була відкрита для Президента, завжди намагалася проявити ініціативу для спілкування, але це було неможливо через три речі.
По-перше, це особлива позиція пана Президента, який з лютою ненавистю не сприймає прем’єр-міністра – людину, яка з ним пліч-о-пліч стояла на Майдані.
Йдеться про якісь чисто особисті, людські емоції?
Так, мені здається, що це вже просто людське, особисте.
По-друге, те оточення, яке було у Ющенка на початку президентства і яке він має зараз, теж грає свою роль у формуванні негативного іміджу прем’єр-міністра і впливає на повну відсутність будь-яких контактів з нею.
І по-третє, це гроші, які присутні у цих всіх домовленостях Партії регіонів з оточенням Президента. Ми не даємо красти гроші ані з газу, ані з нафти, сьогодні уряд, як кажуть, перекрив їм кисень по деяких інших корупційних схемах. Це – теж причина такого ставлення Президента до прем’єра.
Під час кампанії Ющенко називав фігурантом кримінальних справ особисто вас. Чи не могли б ви прояснити, чому саме ви стали об’єктом його критики?
Річ у тому, що свого часу я був заступником глави СБУ з питань боротьби з корупцією і організованою злочинністю. У підрозділу, який я очолював, були досить серйозні питання до людей з оточення Президента Ющенка. Деякі з них не зрозуміли, навіщо робився Майдан, вони прийшли до влади під лозунгом «Грабуй награбоване». Ми не дали можливості деяким – не всім – членам цієї команди налагодити корупційні схеми.
Після мого звільнення були придумані, спеціально, на замовлення штучно створені кримінальні справи. Про це мені пізніше розповідали самі ті люди, які їх замовляли. А Генеральний прокурор Олександр Медведько після того, як я виграв суди з цього приводу, публічно у Верховній Раді вибачився переді мною за те, що ці кримінальні справи – фактові, до речі, тому ніяким фігурантом у них я не був – були порушені, і визнав, що це дійсно були замовні справи. У мене навіть є стенограма засідання комітету, на якому він виступав.
Ви можете назвати прізвища тих членів команди Ющенка, яким ви тоді «наступили на хвіст» і які замовляли справи проти вас?
Я не буду називати зараз ці прізвища.
А що стосується Президента, то як тільки він почав про це згадувати, ми нагадали йому про деякі події в його житті, про банк «Україна», у якому він був заступником голови правління. З приводу банкрутства цього банку була відкрита кримінальна справа, в якій Ющенко проходив як підозрюваний. Більше того, йому було пред’явлено звинувачення. Зараз про це ніхто не згадує, але все це є. Кримінальна справа зависла десь у повітрі.
До речі, після наших заяв з цього приводу, – до речі, пан Портнов говорив про ці факти досить жорстко – наші прізвища зникли з обвинувачувальних доповідей Президента. Тобто радники, які підсовували йому ці чорні піар-ходи, одразу їх прибрали. Вони злякались.
Але я ще раз кажу: за неправду, яку люди казали або кажуть, вони все одно рано чи пізно будуть відповідати.
Тобто Ющенко буде відповідати?
Це стосується не якоїсь однієї конкретної особи: якщо якісь кримінальні справи закриті за незаконними обставинами, то я думаю, є необхідність повернутися до їх розслідування.
ЯКЩО ПРЕЗИДЕНТОМ БУДЕ ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО, ТО ВСІ КРИЗИ МІЖ ГІЛКАМИ ВЛАДИ ЗНИКНУТЬ ЗА МІСЯЦЬ-ДВА
У нещодавньому інтерв’ю Юлії Тимошенко вона, як на мене, дещо суперечить сама собі. З одного боку, вона говорить, що електорат Тігіпка за своєю сутністю є її електоратом, а з іншого – що це інтелектуальний, освічений, розумний, але все ж таки електорат Януковича. Чи можливо взагалі Юлії Тимошенко отримати підтримку тих мешканців східної і південної України, які у першому турі віддали свої голоси Тігіпкові? Можливо, завдання, яке ви поставили перед собою, є нереальним?
Ні, завдання абсолютно реальне. Нам абсолютно реально отримати в другому турі більшість голосів виборців, які у першому турі підтримали кандидата в Президенти Тігіпка.
Більше того, пропозиція Юлії Володимирівни призначити пана Тігіпка на посаду прем’єр-міністра при Президентові Тимошенко є правильною дією з її боку. І я повторюсь, що і Арсеній Яценюк, і Анатолій Гриценко теж повинні працювати в уряді, і з ними теж потрібно про це говорити.
А з іншого боку, потрібно розуміти, що кандидат в Президенти – це всього лише кандидат у Президенти. А його виборець – це громадянин України, якому потрібно буде вибирати між майбутнім і минулим. Мені здається, що більшість з тих, хто проголосував за Тігіпка, все ж таки обирали майбутнє – нову людину, яка уособлює собою якусь нову генерацію. Більше того, теза про «Сильну Україну», яку виголошував Тигіпко, є однією з основних і у наших ідеологічних засадах. Ми порівняли наші програми – ціла низка тез і пунктів у нас збігається.
Однак якщо ви вважаєте, що і Тігіпко повинен отримати посаду в уряді, і Гриценко, і Яценюк, то чи нема в цьому суперечності з заявою Юлії Тимошенко про те, що коаліційного уряду в Україні більше не буде? Адже зараз йдеться про ті самі квоти! Тобто Тігіпко, очевидно, отримає можливість «завести» в уряд ще кількох «своїх» людей…
Я не погоджуюсь з тим, що це квотний принцип. Тігіпко, Яценюк і Гриценко – це досить серйозні і потужні фахівці у своїх напрямах.
А що значить квотний принцип? Це значить, що член коаліції пропонує якусь кандидатуру, яка взагалі не має відношення до певного напряму роботи, а ми нічого не можемо зробити, бо це – пропозиція члена коаліції. От про що йдеться.
Тобто не буде більше міністрів, заступників міністрів, керівників державних органів, які призначаються на посади за квотним принципом, базуючись на політичній кон’юнктурі. І я вважаю, що наша фракція повністю підтримає у цьому прем’єр-міністра.
Але ваша фракція – це лише 150 чоловік. Де у цій конфігурації парламенту будуть братися голоси, якщо не пропонувати за них своїм партнерам хабарі у вигляді посад?
Я розкажу вам перспективу – просто і коротко. Якщо – а я у цьому впевнений – Президентом буде Юлія Володимирівна, то всі кризи між гілками влади зникнуть десь за місяць-два. Налагодиться нормальна, спокійна робота всіх гілок влади – і президентської, і виконавчої, і законодавчої. Більше того, у коаліції буде 226 голосів, і вона буде існувати.
Де резерви? По-перше, у нашій фракції є п’ять чоловік, готових до акції «Повернення блудних синів». Про це, звичайно, треба розмовляти з фракцією, але, думаю, що вона не буде проти. Повірте мені, у фракції НУНС після виборів збільшиться кількість прихильників цієї коаліції – це два. Третє – звичайно, Блок Литвина визначиться, у якому напрямі він буде рухатись. І я впевнений, він буде нас підтримувати. Крім того, по усіх голосуваннях, необхідних для проведення тих чи інших рішень, голосувати «за», я думаю, буде половина фракції Партії регіонів. Це – резерв, який дуже чітко формується після перемоги Юлії Володимирівни.
Один з головних мотивів вашої кампанії – і ви вже про це говорили – це наголос на тому, що Юлія Тимошенко не зрадила Майдан, а Україна не повинна отримати Президента з двома судимостями. Але за останні півтора року принаймні двічі БЮТ вів переговори про створення коаліції з Партією регіонів, і їхнім наслідком мало стати, власне, обрання Віктора Януковича на посаду Президента у парламенті. Тобто тоді Партія регіонів була командою професіоналів-прагматиків, з якими потрібно було разом долати кризу, а зараз – це шайка політиканів, які дивляться на Україну як на шматок м’яса. Як це взагалі узгоджується?
Узгоджується це дуже просто. Річ у тому, що життя має постійний динамічний хід і змінюється досить швидко. В Україні з її політичною культурою, з її політичної історією кожні два-три-чотири місяці відбувається якась серйозна подія. Тобто хтось звертає зі свого політичного курсу, хтось когось зраджує, хтось від чогось відмовляється, і це – нормально.
І з цих ситуацій треба шукати якісь виходи. Я вважаю, і результати першого туру президентських виборів це підтверджують, що Партія регіонів на сьогодні, як і Блок Юлії Тимошенко – це досить серйозна політична сила, за якою стоїть приблизно 8 мільйонів виборців. У країні тоді почалася криза, і потрібно було шукати якісь компроміси. Тому я вважаю, що це все відбувалось правильно.
Українські еліти, які все ж таки виведуть Україну до Європи, повинні об’єднуватись – зі своїм добрим і зі своїм поганим – і змінювати одне одного. Тому все, що відбувалося минулого року, якраз спрямовувалося на те, щоб разом, спільно, об’єднавшись, подолати кризу і дати країні вистояти.
На жаль, у тій команді – я маю на увазі Партію регіонів – все ж таки перевагу взяли ті люди з оточення Януковича, які хочуть дестабілізації, постійного конфлікту між сходом і заходом, і повернення корупційних схем, з якими досить швидко впоралася Юлія Володимирівна – я маю на увазі «Росукренерго».
Але якби тоді, як ви кажете, еліти об’єдналися і почали виводити Україну з кризи, у нас зараз був би двічі судимий Президент. У вас особисто це не викликає дискомфорту?
Дискомфорт у мене як у людини, яка довго працювала в правоохоронних органах, виникає у будь-якому випадку, коли йдеться про людей, які раніше були засуджені. Ми говоримо про те, чого не відбулось.
Днями про підтримку кандидатури Юлії Тимошенко у другому турі заявили ціла низка губернаторів. За нашими даними, вони зробили це після закритої зустрічі прем’єр-міністра з головами ОДА, яка відбулася після розширеного засідання фракції на минулому тижні. Як ви вважаєте, чому вони це роблять?
Зараз йдеться про тих губернаторів, які прийшли з Президентом Ющенком після Помаранчевої революції, асоціюються з Майданом. В першу чергу, це Арсен Аваков – губернатор Харківської області і губернатор Дніпропетровщини Віктор Бондар…
…якого Юлія Тимошенко хотіла позаминулого року звільнити за непрофесіоналізм.
Ви пам’ятаєте, він перед тим працював у Кабміні на досить серйозній посаді Міністра транспорту, і у його роботі справді були певні недоліки… Іноді так буває, що посада губернатора буває складнішою, ніж посада міністра, тому що це, як кажуть, безпосередньо поле, для роботи на якому треба мати серйозний життєвий досвід, а Віктор Бондар – це досить молода людина. За цей рік він став вже більш досвідченим губернатором.
Заяви, зроблені цими губернаторами, ми підтримуємо і вважаємо, що вони цим самим ще раз підтвердили, що не зраджують ідеалам, проголошеним у 2005 році.
Цими заявами вони підвищили свої шанси залишитись у кріслах після того, як Юлія Тимошенко стане Президентом?
Цими заявами вони тільки підтвердили свої позитивні якості, свою моральність і готовність працювати для людей, а не політиків. Я вважаю, що не завжди на першому місці повинні стояти торг і мзда. Мені хочеться вірити, що люди здатні на патріотичні й ідеологічні вчинки. І мені хочеться вірити, що в Україні більше людей, які роблять свій вибір завдяки своїй громадянській позиції, а не тільки торгуючись: мовляв, залиште мене там, дайте мені трошки вкрасти там.
ЗМІ вважають, що більшістю у Центральній виборчій комісії сьогодні володіє Партія регіонів. Чи може змінити цю ситуацію призначення на вакантну посаду Олександра Осадчука, висунутого Блоком Литвина?
Ситуація з ЦВК досить напружена, і вона викликає у нас певну стурбованість. Позиція Центрвиборчкому – це позиція Партії регіонів, яка створила там більшість і торпедує всі постанови, яку несуть у собі демократичність виборчого процесу.
Чи змінить цю ситуацію призначення пана Осадчука, я не скажу. Єдине, що я можу сказати: якщо ми свого часу дали слово і потім ще раз підтвердили, що підтримуватимемо цю кандидатуру, то ми це слово будемо тримати.
Чи не змінили ви після підтримки «литвинівцями» відставки Юрія Луценка свою позицію стосовно підтримки Олександра Осадчука?
Не змінили. Наша політична сила не приймає і не змінює рішень в угоду тимчасовій політичній кон’юнктурі. Ми публічно заявляли, що ми будемо підтримувати цю кандидатуру. Це принципове питання для того, щоб ЦВК могла працювати у повному складі і приймати рішення колегіально, з урахуванням думки усіх членів Центрвиборчкому. Тому наша фракція буде діяти так, як ми про це публічно заявляли. І коли це питання стане у сесійній залі – ми підтримаємо цю кандидатуру.
«ЗА МІСЯЦЬ ПІСЛЯ 7 ЛЮТОГО ВСЕ УЖЕ ВИРІШИТЬСЯ, ПОБАЧИТЕ»
Чи готова ваша команда визнати поразку і якщо у рішенні ЦВК йтиметься про ваш програш, піти в опозицію?
Якщо теоретично прогнозувати те, чого не буде, то якщо Януковича оберуть Президентом, він одразу спробує розпустити парламент, дестабілізувати суспільство, мобілізувати весь народ на вибори, від яких він так втомився…
Юлія Володимирівна Тимошенко, звичайно, не буде працювати прем’єр-міністром за Президента Януковича.
Тобто вона складе повноваження добровільно?
Я думаю, що вона не буде працювати. У Партії регіонів є дуже велике бажання втілити в життя свої гасла, які вони висували, коли минулого року блокували роботу парламенту, проштовхуючи закон про соцстандарти. То нехай вони і покажуть, де візьмуть 100 мільярдів гривень, щоб виплатити пенсії по 1500 гривень і таке інше. Я хотів би на це подивитися. Але я не вірю в те, що пан Янукович отримає перемогу.
Але якщо таке станеться, то ви готові визнати свою поразку?
Ми завжди готові до того, що робиться законно.
Власне, чимало експертів вважають за можливе, що доля виборів вирішиться не в ЦВК, а в судах, розбірки в яких цілком можуть затягнутись на кілька місяців. Тобто у нас може скластися ситуація, коли ми матимемо одразу двох голів Вищого адміністративного суду і чотирьох глав держави – Януковича і Тимошенко, які вважатимуть себе переможцями виборів, Ющенка, який нікому своїх повноважень не передавав, і Литвина, який як спікер парламенту може заявити, що виконуватиме обов’язки Президента у цей «період смути». Що в такому разі буде з країною?
Я думаю, що це неможлива ситуація. Нічого страшного не буде. Можливо, штаб Януковича і планує якісь акції, але все буде йти виключно в рамках закону. Для цього у нас є правоохоронні органи, які вже довели, що вони діють виключно у відповідності до законодавства.
Будуть спокійно працювати судові органи, буде спокійно працювати ЦВК, ми не збираємось збуджувати ніякі масштабні публічні акції за участю великої кількості наших прихильників чи наших виборців. Все повинно відбуватися цивілізовано і по-європейськи – в судах.
Поки все це буде відбуватись, уряд працюватиме, контролюватиме ситуацію і триматиме руку на пульсі. Нічого складного не станеться. За місяць після 7 лютого все уже вирішиться, побачите.
ЗМІ повідомили, що і БЮТ, і Партія регіонів подали заявки на проведення безстрокових мітингів у центрі Києва після другого туру президентських виборів…
Ми не заявляли про це. Ми подали заявку лише на проведення мітингу-концерту 5 лютого, в п’ятницю перед днем виборів. На нього ми, до речі, запрошуємо всіх бажаючих. А будь-які інші акції ані у штабі, ані поза штабом не планувались і не обговорювались.
А як ви ставитесь до таких планів з боку ваших опонентів?
Партія регіонів уже показала, що почуває себе невпевнено. Вона почала захоплювати майданчики – і перед ЦВК, і перед Кабміном, і перед судом, і перед Секретаріатом Президента.. Це доводить, що вони бояться програти, а якщо програють, то робитимуть все, аби відстояти свої, скажімо так, результати.
На сьогоднішній день я не вбачаю в їхніх мітингах і в приїзді їхніх людей значної загрози. Нехай приїжджають, і чим більше, тим краще. Кількість людей, які вони починають звозити до Києва, прямо пропорційна падінню їхньої віри у перемогу Януковича. Кияни побачать, хто розставляє ці майданчики і хто на них протестує, і це не додасть позитиву цій політичній силі.
Наскільки ви впевнені у членах своєї команди? Скажімо, є люди, які стверджують, що бачили Богдана Губського у ніч виборів у штабі Віктора Януковича в «Інтерконтиненталі». Якщо станеться так, що ЦВК назве переможцем виборів вашого опонента, то чи не «посиплеться» від цього ваша фракція? Скільки чоловік може, умовно кажучи, опинитися на іншому боці?
Якби я був пересічним депутатом чи депутатом, який не має певних функціональних обов’язків у керівництві фракції, то я би вам відповів на це питання конкретніше. А зараз я не можу про це говорити. Я все ж таки вірю в нашу фракцію, і не сумніваюсь, що всі її члени відпрацюють до 7 лютого як справжні політичні бійці, а після 7 лютого – вся наша фракція буде у повному складі. Всі, хто з неї хотів піти чи зрадити, вже пішли. Більше я не бачу тих, хто міг би втекти.
А те, що когось десь бачили, то це нормально. Що, у нас діє заборона на пересування? Може, ми його самі туди посилали сходити. Це ж теж можливо, правда?
Кажуть, що приїзд до Києва посла Росії в Україні Михайла Зурабова між двома турами виборів пов’язаний з тим, що він має повноваження зустрітися з обома кандидатами в Президенти і переконати їх у мирному співіснуванні після виборів. Тобто Януковича обирають Президентом, він гарантує Тимошенко прем’єрство, і все нормально: в країні панує мир, спокій і коаліція національного примирення. Чи можливий такий варіант?
Я не готовий коментувати цю інформацію. Єдине, що я знаю, – це те, що новий посол Росії в Україні – професійна, серйозно підготовлена для дипломатичної роботи людина. Тобто, фактично, те, що про нього писала преса. Так співпало, напевно, що він до нас приїхав між першим і другим туром…
Ви сказали, що Янукович у разі обрання Президентом ініціюватиме перевибори Верховної Ради. Ви будете чинити спротив цим намаганням, якщо таке раптом станеться?
Річ у тому, що 150 мандатів вони завжди можуть покласти. Це ж, як кажуть, безболісно – поклали, і хто ж їм що зможе проти цього протиставити?
Якщо ж йтиметься про блокування роботи парламенту протягом місяця – то це вже інша підстава для розпуску парламенту. І в цьому випадку наші дії будуть адекватними.
Чи мають під собою підстави побоювання, що Тимошенко у разі президентства наводитиме в Україні порядок сильною рукою. Тобто з одного боку ви обіцяєте, що за Президента Тимошенко всі кризи між органами державної влади зникнуть, а з іншого – під контролем глави держави опиняться МВД, Генпрокуратура і СБУ…
Я впевнений, що порядок – це виконання законів. Порядок повинен бути в усьому: у роботі і її організації, у виконанні завдань – всюди присутнє це слово, порядок.
А кожна дія державного службовця, бізнесмена, судді, правоохоронця чітко визначена законом. І от якщо ці закони будуть виконуватись і посадовцями, і бізнесменами, і політиками, і правоохоронцями, тоді, я думаю, порядок можна буде навести досить швидко. Але – наголошую – тільки демократичними засобами і згідно з діючим законодавством. Мені здається, що це нормальна європейська практика, коли ті, хто перебуває у владі, контролює дотримання законів, а ті, хто живе у цій країні, зі свого боку намагається їх не порушувати.
На нашому сайті ми моделювали можливі кадрові призначення у разі президентства Юлії Тимошенко. Одразу кілька експертів назвали вас найімовірнішим кандидатом на посаду Глави СБУ. Чи готові ви до такого розвитку подій? Чи хотіли б ви повернутися в Службу безпеки?
На останнє питання я би відповів: напевно, що не хотів би. Чому? Тому що мої статус і посада першого заступника керівника фракції – це серйозна політична школа для молодого політика, а я, будучи в політиці лише чотири роки, все ж таки себе таким вважаю.
Однак якщо від Президента Тимошенко надійде відповідна пропозиція, то я як член команди буду готовий працювати на будь-якому напрямі.
Коментарі — 0