Головні газові тенденції: зменшення споживання, безпрецедентне скорочення імпорту, збільшення транзиту, скорочення власного видобутку…
Головні газові тенденції: зменшення загального споживання, безпрецедентне скорочення імпорту, збільшення транзитного трафіку, скорочення власного видобутку…
-- Підсумки-2015
Динаміка газового сектору у 2015 році зберігає позитивний тренд скорочення газоємності ВВП через зменшення загального споживання газу. Споживання може скласти значно нижче прогнозних показників. За підсумками 11 місяців 2015 року можна спрогнозувати його обсяг на рівні 34,9 млрд. куб. м., що на 18% менше порівняно з 2014 роком, коли споживання становило 42,6 млрд. куб. м. Звісно, що таке скорочення пов’язане, передусім, з падінням промислового виробництва, і меншою мірою із заходами газозаощадження, газозаміщення та енергоефективності.
Інший позитивний підсумок року – безпрецедентне в історії скорочення імпорту газу до рівня 17 млрд. куб. м. Для порівняння: 10 років тому назад обсяг імпорту газу становив 57,6 млрд. куб. м., у довоєнному 2013 році – 28,0 млрд. куб. м. Із загального обсягу імпорту постачання від Газпрому становитимуть цьогоріч приблизно 6,2 млрд. куб. м., імпорт з ЄС перевищить його на 74% і становитиме приблизно 10,8 млрд. куб. м. Сумарна вартість імпорту газу для України навряд чи перевищить $5 млрд. Для порівняння – на піку газових цін та обсягів вартість річного імпорту газу становила $14,025 млрд. (2012 рік).
Обсяги закачки газу в ПСГ, хоча й мають мінімальний рівень, однак, у цілому відповідають по співвідношенню з обсягами внутрішнього споживання та транзиту, середньостатистичному рівню останніх 10 років.
| Показник/Рік | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 |
| Транзит до ЄС+ (T), млрд. м³ | 121,5 | 113,8 | 112,1 | 116,9 | 92,8 | 95,4 | 101,1 | 81,2 | 83,7 | 59,4 | 66,6 |
| Споживання (C), млрд. м³ | 76,4 | 74,0 | 69,9 | 66,3 | 51,9 | 57,7 | 59,3 | 54,8 | 50,4 | 42,6 | 34,9 |
| Загалом (T+C), млрд. м³ | 197,9 | 187,8 | 182,0 | 183,2 | 144,7 | 153,1 | 160,4 | 136,0 | 134,1 | 102,0 | 101,5 |
| Обсяг закачки, (ПСГ), млрд. м³ | 15,3 | 18,1 | 18,0 | 15,9 | 11,0 | 13,4 | 10,9 | 13,7 | 11,6 | 9,8 | 9,6 |
| СпіввідношенняПСГ/ (T+C), % | 7,73 | 9,64 | 9,90 | 8,68 | 7,60 | 8,75 | 6,80 | 10,1 | 8,65 | 9,60 | 9,46 |
Примітки. Транзит до ЄС+ включає також Туреччину та балканські країни, що не є членами ЄС, але не включає транзит до Молдови. Обсяг закачки – виключно об’єми, що були фізично закачані у ПСГ протягом сезону закачування. Прогноз по 2015 року зроблений на основі даних за 11 місяців.
Як видно з наведених у таблиці даних, середньозважений показник перебуває в коридорі 6,8%–10,1% становить 8,75%, в той час як цьогорічний показник є навіть дещо вищим – 9,46%.
Не дивлячись на риторику «Газпрому» про скорочення значущості ГТС України для транзиту російського газу, 2015 рік позначений трендом деякого збільшення транзитного трафіку через Україну. Його обсяг може становити за підсумками року у напрямку ЄС – 66,6 млрд. куб. м., що більше аніж у 2014 році – 59,4 млрд. куб. м. Якщо ж взяти з урахуванням обсягів на Молдову, то транзит становитиме 69,3 млрд. куб. м. Це ті обсяги, які дозволяють «Укртрансгазу» працювати дещо вище межі нульової рентабельності.
Найбільшим успіхом «Нафтогазу» стало доволі ефективне використання реверсних можливостей постачань газу в Україну з ЄС. У 2015 році Словаччина та Україна стали стратегічними партнерами як по реверсу, так і з протидії реалізації проекту «Північний потік-2». Практично 95% реверсних постачань надійшло в Україну через ГТС Словацької Республіки за допомогою компанії Eustream.
Негативним трендом є скорочення видобутку власного газу. Обсяг газовидобутку складе приблизно 19,9 млрд. куб. м, минулого року він становив 20,5 млрд. куб. м. Як і передбачалось, високий рівень рентної плати пригнічує галузь. Найбільш стрімко падає видобуток «Укрнафти». Також скорочення зазнає видобуток «Укргазвидобування». Приріст спостерігається тільки в секторі приватного газовидобутку.
-- Прогноз-2016
Якщо не будуть змінені ставки рентної плати обсяг видобутку у 2016 році навряд чи перевищить 19 млрд. куб. м і продовжить знижуватись. Обсяг імпорту газу може зазнати ще деякого скорочення – до 15 млрд. куб. м. Загальний обсяг споживання у випадку пожвавлення економіки залишиться приблизно на рівні 2015 року – орієнтовно 34 млрд. куб. м. Динаміка руху нафтових цін протягом 2015 року вказує на те, що ціни на газ будуть також знижуватися протягом трьох кварталів 2016 року. Таким чином, витрати на імпорт газу можуть зазнати ще деякого скорочення, ймовірно, до рівня $4,2 млрд.
-- Окремі виклики-2016
Викликом №1 може стати спроба РФ ввести повну енергетичну блокаду України на температурному екстремумі у січні чи лютому 2016 року та спричинити блекаут ОЕС України. РФ та група західно-європейських компаній-партнерів «Газпрому» по проекту «Північний потік – 2» зацікавлені у виникненні енергетичної кризи в Україні з метою довести Єврокомісії необхідність підтримки даного проекту, оскільки, за логікою Кремля – «Україна є ненадійною, нестабільною та непередбачуваною країною».
Виклик №2 – неспроможність уряду та законодавців змінити ставки рентної плати за видобуток газу, що призведе до подальшого падіння його видобутку.
Виклик №3 – намагання з боку олігархічних угруповань приватизувати «Укргазвидобування».
Виклик №4 – намагання «розпатрати» оператора ГТС «Укртрансгаз», виділивши його зі складу НАК «Нафтогаз України» та розділивши на компанії з транспортування газу та підземного зберігання. Інтегральність організаційної та технологічної цілісності систем магістральних газопроводів та підземних газосховищ має бути збережена – як мінімум – на період до закінчення війни з РФ.
Виклик №5 – нездатність Єврокомісії та групи центрально-європейських країн-членів ЄС протистояти реалізації антиєвропейського проекту газопроводу «Північний потік – 2», що породить серйозну проблему для незалежного та рентабельного функціонування ГТС України після unbundling НАК «Нафтогаз України» та виокремлення з нього «Укртрансгазу».
Виклик №6 – бездіяльність уряду та «Нафтогазу» у питанні повернення контролю над газовидобувними активами на мілководному шельфі Чорного моря. Відсутність будь-яких дій як з боку уряду, так і з боку НАКу посилює підозри про наявність прихованих домовленостей щодо «забуття» даного питання з боку України, подібно до того, як це має місце у випадку зі справою про «вишки Бойка».
Виклик №7 – можливі непорозуміння у чотирикутнику Уряд – Нафтогаз – Міжнародні фінансові організації - Єврокомісія щодо реформування газового сектору. Зарубіжні партнери України часто діють шаблонно, що неприйнятно для української сторони в умовах продовження російської агресії.
У цілому 2016 рік може виявитися сприятливим для України як з точки зору низької ціни на газ на європейському ринку, так і з точки зору проблем, що виникли у Росії з її обхідними стосовно України проектами. Російська преса вже відзначає: «После отказа от проекта «Южный поток» и заморозки «Турецкого потока» у России может не остаться альтернативы продлению транзитного контракта с Украиной, который истекает в 2020 году. «Газпром» уже готов к непростым переговорам с Киевом. Впрочем, продолжение транзита через Украину может оказаться для российской газовой монополии менее затратным, чем строительство новых газопроводов».
Суттєве скорочення імпорту газу з РФ та нейтралізація газо-політичного «чинника Фірташа» у 2015 році через його конфлікт з Департаментом юстиції США дещо блокує можливості однієї з прокремлівських груп впливу (Фірташ – Бойко – Льовочкін) та відповідно, можливості РФ по дестабілізації України зсередини.
Однак, успіхи з унезалежнення в газовому секторі нейтралізовані провалами у вугільному та електроенергетичному. Організовані політичні групи (ОПГ), пов’язані з Рінатом Ахметовим (прем’єрський табір) та Костянтином Григоришиним (президентський табір) створили додаткові ефекти залежності від постачань вугілля з підконтрольних Росії окупованих територій Донбасу та імпорту електроенергії з РФ. Зусиллями ОПГ було заблоковано консолідацію влади з енергетичного унезалежнення країни та створено додатковий конфлікт інтересів на лінії Президент – Прем’єр. Тому багатовимірним викликом є висока ймовірність політичної кризи грудня 2015 року, що матиме не тільки всеохоплюючий характер, але й пошириться далі на різні сектори економіки та енергетики, що перебувають під контролем тих чи інших ОПГ.
Спільна оцінка Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» та Київського міжнародного енергетичного клубу «Q-Club»

Коментарі — 0