Швидка допомога модернізується під Євро-2012?

Нові правила виклику лікарів швидкої та невідкладної медичної допомоги в столиці, які нещодавно затвердила Київрада, не матимуть особливих новацій. Йдеться лише про впорядкування та оптимізацію існуючих правил. Тепер швидку допомогу зобов’яжуть прибувати на виклик протягом 10 хвилин, лікаря невідкладної допомоги - протягом години, а дільничний лікар та терапевт, як і раніше, будуть приходити протягом робочого дня. Всі дзвінки на «103» приймає оператор, розподіляючи їх на «швидку» чи «невідкладну», а поки до вас їде лікар задля власного заспокоєння можна отримати консультацію телефоном «1583».

Щоправда, тепер медики у випадку агресії з боку хворого не будуть надавати допомогу до приїзду правоохоронців. Цей крок викликаний сумною статистикою про побиття бригад «швидкої».

Ці правила є одним із кроків в рамках підготовки столиці до проведення Євро-2012. Хоча своїм досвідом Київ готовий поділитися зі всією Україною.

Про це в прес-центрі «Главкому» говорили заступник голови Київської міської державної адміністрації, керівник постійної комісії Київради з питань медицини Алла Шлапак та головний лікар Міської станції швидкої медичної допомоги Анатолій Вершигора та заступник з медичних питань головного лікаря Київської міської психоневрологичної лікарні №1 Михайло Ігнатов.

Алла Шлапак: «Київ є першим містом в Україні, яке розробило Правила надання всіх видів швидкої та невідкладної медичної допомоги»

Сьогодні ми надамо відповіді на всі запитання стосовно правил виклику швидкої медичної допомоги, невідкладної медичної допомоги для дорослих та дітей, швидкої психіатричної допомоги, виклику дільничного лікаря-терапевта, педіатра, лікаря-спеціаліста додому. Зазначені Правила розроблені виконавчим органом Київської міської ради - Головним управлінням охорони здоров’я та винесені на засідання Київської міської ради у порядку, встановленому законодавством. Вони є регуляторним актом, які пройшли відповідну процедуру, шляхом оприлюднення на сайті протягом місяця. За цей період були зібрані пропозиції від абсолютно всіх депутатських фракцій та лікувальних закладів столиці, які надають цю допомогу, і мають відношення до реалізації цих правил. В четвер на пленарному засіданні вони були затверджені, а також з метою підведення проміжних підсумків депутатський корпус прийняв рішення у вересні заслухати підсумки ведення нових Правил виклику зазначених лікарів швидкої допомоги.

Метою прийняття і розробки цих Правил є, по-перше, захист прав медиків, які надають дані види допомоги, по-друге, покращення якості і оперативності надання цієї допомоги, захисту прав пацієнтів. По-третє, впорядкування цієї процедури, адже останні правила виклику швидкої допомоги датовані 1949 роком, а на вулиці вже 2010-й і актуальність цих правил є надзвичайно високою.

Київ є першим містом в Україні, яке розробило Правила надання всіх видів швидкої та невідкладної медичної допомоги. Ми готові як до критики, так і до співпраці. Ми станемо прикладом для всіх інших міст України.

Анатолій Вершигора: «Кожний, хто звертається на «швидку», не думає, що в цей час десь більш потрібна її допомога»

Місто Київ не байдужий до всього нового. Саме в столиці вперше було знято червоні хрести з машин швидкої допомоги, тому що це прерогатива Червоного хреста. Місто Київ затвердив емблему швидкої медичної допомоги, яка прийнята на рівні держави і тепер з нею їдуть всі машини в Україні. Ми розробили також кольорографічне розфарбування машин швидкої і тепер ГАІ не зареєструє їх без знаків. Місто Київ сприяло створенню і затвердженню національного стандарту на спеціальні санітарні автомобілі. Ми розробили зразок форми для швидкої допомоги, першими її одягли в Україні, і ви пам’ятаєте, яка була реакція до всього нового. Тому сьогодні у місті нічого незвичайного не відбулося.

У Києві «швидка» та «невідкладна» допомога розділені із 1949 року. У 2008 році був виданий наказ щодо удосконалення надання екстреної медичної допомоги в столиці, і на його виконання Міністерство охорони здоров’я підготувало наступний наказ №370, який називається «Про єдину систему екстреної медичної допомоги», і тут є правила. Але Міністерство зобов’язує адаптувати ці правила до відповідних територій, тому що у маленьких містах не розділяються швидка та невідкладна медична допомога, у них інший режим роботи лікувальних закладів.

Діюча система надання екстреної медичної допомоги в Києві має станції, відділення швидкої, в тому числі психіатричне, пункти невідкладної допомоги дорослого та дитячого населення, травмпункти. Цілодобово працюють лікарі-спеціалісти: офтальмолог, стоматолог, отоларинголог. Крім цього, більше 25 років в Києві працює Служба «1583» – «Порада лікаря по телефону». Зараз ми маємо доручення гуманітарного віце-прем’єра Семиноженка про те, щоб провести реформу охорони здоров’я, зокрема екстреної медичної допомоги. Така увага тому, що йдеться про надзвичайну ситуацію, коли людина знаходиться на вулиці чи на виробництві, в зоні відпочинку, і несвоєчасне надання медичної допомоги викликає неспокій та хвилювання серед людей. Тому стабільна робота швидкої допомоги, а особливо екстреної служби (це ж тільки бригада, а й приймальне відділення), повинні працювати. Нічого не змінилося, ми лише впорядковуємо ці правила.

Ще одне доручення віце-прем’єра направлене на те, щоб дати радіочастоти службі екстреної медичної допомоги, тому що комерціалізація зв’язку привела до того, що у нас просто забрали частоти, і при надзвичайних ситуаціях бригади швидкої допомоги з інших міст не зможуть працювати на одній хвилі.

Крім того, є ще одне доручення – привести приймальні відділення до міжнародних стандартів. Наказ №370 зобов’язує місцеві органи влади та охорони здоров’я перейменувати приймальні відділення у відділення невідкладної медичної допомоги. В Україні є лікар медицини невідкладних станів – це нова спеціальність. Тобто, він має надавати екстрену медичну допомогу.

Швидка допомога виїжджає, якщо висока температура з ускладненнями, і коли надто низька. Їде на гіпертонічний криз, а також на понижений тиск, який теж іде з ускладненнями. Тому диспетчер має певний алгоритм прийому викликів, які він заповнює в спеціальному документі. Головне, що медична допомога, виклики реєструються і контролюється їх виконання. Багато з вас були на відкритті диспетчерської в 1999 році – це єдина автоматизована система, яка була вперше зроблена в Україні і працює до сих пір. Ви були на відкритті Центру операторської підтримки для людей з вадами слуху та мови. Все це було зроблено в Києві для того, щоб найшвидше і у найменші терміни надати екстрену медичну допомогу. Крім цього, наказ №370 зобов’язує прибути на місце виклику якнайшвидше – екстрений виклик – до 10 хвилин в місті, до 20 хв в сільській місцевості. До того ж на сайтах йде обговорення проекту закону про екстрену медичну допомогу і все, що зроблено в Києві, буде взято частково за основу.

Михайло Ігнатов: «Для специалистов бригад скорой психиатрической помощи принципиальных изменений нет»

В городе Киеве специализированная скорая психиатрическая помощь оказывается отделением скорой помощи Киевской городской психоневрологической больницы №1. Есть специфика оказания этой помощи и в законодательно-нормативных документах, которые ее регламентируют. Это закон «О психиатрической помощи», приказы Министерства здравоохранения, совместные приказы Минздрава и МВД.

Безусловно, нормативные документы по правилам вызова психиатрической бригады и по порядку госпитализации больных существовали и раннее. Новый документ суммирует все законодательные нормативные документы и делает открытыми для всех правила оказания психиатрической помощи.

Специфика этого вида помощи в том, что психиатрическая бригада оказывает помощь не только в ситуации добровольного сознательного обращения за психиатрической помощью, но и в случаях, когда необходима недобровольная госпитализация. Все эти вещи регламентированы законом и содержатся в новом Порядке вызова бригады психиатрической помощи. Поэтому, по сути, для специалистов бригад скорой психиатрической помощи принципиальных изменений нет, однако новый документ более четко регламентирует этот порядок и полностью соответствует законам Украины и другим нормативным актам.

Коли Правила почнуть діяти?

Алла Шлапак: Вони будуть введені в дію після їх підписання Київським міським головою, і офіційного оприлюднення. Тобто, протягом 10 днів після пленарного засідання міський голова або підписує, або накладає вето на рішення Київської міської ради.

Що зміниться для людей?

Анатолій Вершигора: Особливість наших людей така, що якщо щось зламалось, тільки тоді вони обов’язково читають інструкцію, а раніше ніколи її не відкривають. Я думаю, що завдяки тому, що Київрада прийме цей закон, засоби масової інформації доведуть до відома населення всі ці правила.

Швидка допомога як працювала, так і працюватиме. Багато хто думає, що швидка – це поліклініка на колесах, і краще викликати її додому, якщо ліньки йти до поліклініки або поліклініка не працює. Загадайте мультфільм про Карлсона, де він говорить: «Я самый больной человек в мире, мне нужно внимание, вселенная подождет». Кожний, хто звертається на швидку, не думає, що в цей час десь більш потрібна її допомога. Наприклад, надходить виклик: дитина хворіє, згорає від температури, а виявляється, що їй вже 23 роки і має 37,2. Хворіє три дні, а в поліклініку він не пішов і не звернувся до лікаря. Недавно був випадок, коли пологи вже відбулися, а через добу нас викликають, мовляв, дайте довідку про пологи.

Алла Шлапак: По суті, для населення надання цієї допомоги не змінюється, ніхто не відчує змін в гіршу сторону.

Мова йде про оператора, який чітко діє на службі «103», він приймає і перенаправляє цей виклик. Це або надання невідкладної медичної допомоги, або швидкої медичної допомоги, або цей виклик перенаправляється на дільничного лікаря, або до психіатричної допомоги. Ці Правила дозволять операторам оперативно діяти, не дублювати функції, притаманні виключно невідкладній медичній допомозі, і контролювати виклики. Адже Правилами чітко вказано, що протягом години лікар-терапевт має дійти до пацієнта і здійснити медичну допомогу, і саме оператор контролює, чи надана ця допомога.

Якщо людина знаходиться на межі життя і смерті, оператор не має права обслужити цю людину швидше, ніж ту, в якої температура 37,2, і вона три доби не зверталася до поліклініки. Раніше оператор на свій розсуд вирішував, кого направити в невідкладну допомогу, а кого в швидку. Тепер у нього є документ, де чітко прописані правила.

До кого за цими чіткими правилами буде приїжджати не швидка, а лікар? Як людині знати, чи це буде швидка, яка приїде за 10 хвилин, чи вона буде чекати лікаря?

Алла Шлапак: Людині не треба телефонувати на декілька телефонів, є один єдиний телефонний оператор – 103. Коли людина називає симптоми, дає відповіді на всі запитання, оператор повідомляє їй, який вид допомоги, ким і в який час буде надано.

Крім цього, в Києві паралельно існує служба «1583», яка є єдиною в Україні. Якщо людина хвилюється, і для неї навіть 15 хвилин багато, ми маємо можливість перенаправити виклик на «1583», де професійний лікар буде здійснювати усну консультацію, допоки приїде швидка допомога.

Правила чітко виписані. Кожна людина має ознайомитися з ними і діяти чітко в їх межах. Для людей жодного дискомфорту не буде. Ці Правила необхідні і для людей, і для медиків, і для системи в цілому.

Чи буде приїжджати швидка, якщо піднімається температура або тиск?

Анатолій Вершигора: Є основні правила всіх операторів служби швидкої допомоги, і за кордоном теж. По-перше, ви повинні сказати скарги своїми словами. По-друге, назвати номер телефону, по якому ідентифікується ваше місцезнаходження. Далі діяти за рекомендаціями диспетчера або зателефонувати на «1583» та отримати пораду лікаря.

Зараз майже у всіх є термометр та тонометр, людина сама може зміряти температуру чи тиск, зателефонувати і сказати про це. Якщо є підвищений тиск і ускладнення, то приїде швидка допомога, якщо це просто підвищений тиск, то протягом години лікар невідкладної допомоги прибуде до хворого. По мірі надходження викликів, він їх обслуговує. Ми так працюємо вже давно, і ніяких проблем немає.

Як досі розподілялося співвідношення викликів між швидкою і невідкладною допомогою, і якого співвідношення ви хочете досягти?

Анатолій Вершигора: Сьогодні станція швидкої допомоги виконує щодоби 1200-1300, іноді 1500 викликів. Невідкладна допомога для дорослого населення виконує 800, в епідемію грипу – до 1100 викликів. Дитяча невідкладна, яка працює краще, ніж всі інші, виконує 380-600 викликів на добу.

Перший заступник київського міського голови на одному з телеканалів сказав таку фразу, що якщо буде добре працювати сімейний лікар, то викликів на швидку майже не буде.

Якого ефекту ви очікуєте?

Анатолій Вершигора: Ми весь час надіємось на свідомість людей, що вони будуть знати правила та використовуватимуть швидку допомогу за її призначенням. Зрозумійте, що швидка допомога – це великовартісний вид медичної допомоги. Ми повинні утримувати автомобілі, будівлі, персонал, міняти та купувати апаратуру, автомобілі. Для прикладу, у нас вдень працює 150 бригад швидкої допомоги, а вночі – 97-99. Крім цього, працюють пункти невідкладної медичної допомоги, в той час коли інші країни, зокрема Прибалтика та Польща, просто в один день ліквідувала швидку допомогу, і приєднала її до телефону 112. Ми це не робимо, а йдемо все-таки своїм шляхом. Закордоном швидка допомога чітко ділить – до порога приватного помешкання, а далі працює дільничний лікар, навіть немає невідкладної допомоги.

Алла Шлапак: Те, що стосується ефекту, ще раз наголошую, у нас були єдині Правила виклику швидкої медичної допомоги, затверджені наказом Міністерства. Всі інші види допомоги не мали правил. Сьогодні ми створили ці Правила для того, щоб розуміти, який вид допомоги надавати в кожному окремому випадку. Ми впорядковуємо систему, яка існує – це головне завдання.

Скільки викликів швидкої допомоги були безпідставними?

Анатолій Вершигора: Коли 30 червня 1902 відкрилась швидка допомога, було 4% хибних викликів, а зараз – 0,1-0,15.

Ми дуже дорого коштуємо для тих, хто платить податки. Якщо раціонально використовувати ті медичні сили, які є в місті Києві, то можна й зекономити.

Який економічний ефект?

Алла Шлапак: Поліклініки кажуть, що вони не зможуть надавати невідкладну допомогу, відповідно до Правил в повному об’ємі, тому що не вистачає автомобілів і т.д. Звичайно, простіше так говорити, знаючи, що є станція швидкої медичної допомоги. За новими Правилами, станція швидкої медичної допомоги чітко виконуватиме свої функції, а також повноцінно працюватиме невідкладна допомога. Основна її завантаженість на поліклініках, адже там відділення невідкладної допомоги.

Я б більше ставила за мету не економічний ефект, а саме ефект якості і оперативності надання медичної допомоги і раціонального використання ресурсу, наявного в медичній галузі столиці. Зменшиться кількість викликів на швидку медичну допомогу і збільшиться навантаження на невідкладну. Це дасть можливість створити і покращити систему автоматизованої інформаційної системи, тому що ці Правила є одним з кроків на шляху підготовки столиці до Євро-2012. Створення єдиної інформаційної системи полягає в поєднанні всіх екстрених служб в одну, в тому числі і служби швидкої медичної допомоги. Сьогодні в генеральному плані міста Києва досягнуто домовленість, згідно якої навіть відділення МЧС – пожежні депо – будуть знаходитися спільно з підстанціями швидкої медичної допомоги, для оперативності надання допомоги. Ця допомога має надаватися на протязі 10-15 хвилин, так як це встановлено законодавством.

До 2006 року поліклініки знаходилися у підпорядкуванні районних державних адміністрацій. Тоді загальноміська станція ніяк не могла впливати і контролювати надання невідкладної медичної допомоги. Сьогодні за всі роки створення територіальних медичних об’єднань з реформуванням служби розвитку швидкої допомоги нам вдалося встановити постійний контроль за наданням цієї допомоги по всім поліклінічним відділенням.

На виконання цих Правил і для забезпечення ефективності їх роботи розробляється програма розвитку швидкої допомоги. Кінцевим терміном її виконання є 2015 рік, але ми встановили 2012 рік як проміжний, тому що система підготовки до «Євро», в першу чергу, буде зосереджувати увагу не на якості медичної допомоги в стаціонарних установах, а саме на службі надання швидкої та невідкладної медичної допомоги. До 2012 року кияни повинні бути ознайомлені з правилами і дотримуватися їх. На час проведення чемпіонату кількість населення різко збільшиться, будуть проводитися заходи з великою кількістю людей. Звичайно, населення буде потребувати надання невідкладної допомоги, а швидка допомога буде зосереджена на забезпеченні масштабних акцій.

Анатолій Вершигора: В Києві йде процес створення єдиного телефону 112 рятувальної служби, там буде сидіти оператор не медик. Зараз відпрацьовується технічне завдання до служби 112 (а це одна із вимог до підготовки до Євро-2012), коли до неї будуть під’єднані служби 101, 102,103 і інші аварійні. У Києві існує більше 45 аварійно-рятувальних служб, і вони повинні працювати в єдиному інформаційному просторі, тому що ми обслуговуємо одні й ті самі вулиці, будинки, парки, зони відпочинку. Тому виклик, який надійшов, буде негайно передаватися по всій мережі, і якщо там буде оператор не медик, то для нього важливо знати, на кого переключати. Ця робота в Києві буде закінчена, я думаю, вперше в Україні.

Алла Шлапак: Чому заслуховування підсумків роботи цих Правил буде саме у вересні? Тому що розпочнеться бюджетний процес. Для того, щоб бути почутими депутатським корпусом, фінансовими управліннями при складанні бюджету, ми хочемо доповісти про реальну потребу в коштах на галузь медицини, зокрема, на надання екстреної і невідкладної допомоги.

Правила дозволяють бути захищеними медикам. Сьогодні є статистика про напади на медиків, які здійснюють невідкладну допомогу. При мізерних зарплатах вони ще й постійно знаходяться в зоні ризику. В Правилах чітко вказано, що швидка допомога не виїде, якщо людина відмовляється надати інформацію щодо прізвища, ім’я, по-батькові, адреси і т.д.

А якщо людині погано, вона не може надати інформацію?

Алла Шлапак: Людина без свідомості не викличе собі швидку допомогу, її викликає людина, яка поряд. Якщо людині стає погано на вулиці, свої дані також називає людина, яка викликає швидку.

Як це збереже від нападу?

Анатолій Вершигора: По-перше, для нас важливо знати основні орієнтири, де знаходиться потерпілий. По-друге, якщо з людиною трапилось щось погане, то до нас приходять слухати розмови міліція, прокуратура, тому що якщо людину збила машина, вона втратила свідомість чи померла до приїзду швидкої допомоги, ці виклики відносяться до кримінальних. В такому разі правоохоронці нас завжди просять надати інформацію щодо особи, яка викликала швидку, бо це свідок.

Якщо ви приїхали в Київ, але не знаєте міста, все одно якщо біля вас людина втратила свідомість, ви зателефонуйте та скажіть, наприклад, що це «Золоті ворота», і ми знайдемо. Якщо це сталося в квартирі, ви називаєте номер телефону і у нас автоматично висвітиться ваша адреса, тому що ми маємо цю базу даних. Зараз підготовлена також нова версія нашої автоматичної програми, де буде визначатися номер телефону людини, яка телефонує, навіть мобільного. Тобто, треба сказати основні орієнтири та хто викликає. Звичайно, ви маєте право себе не називати, сказати просто перехожий. Але виникає дуже багато питань при виклику психіатричної бригади, тому що буває колишній чоловік чи дружина хочуть зробити якусь неприємність і викликають бригаду, тому у нас Київрада прийняла рішення перевести психіатричну бригаду до психіатричної лікарні, тому що психіатрична допомога не завжди відноситься до екстреної допомоги і закон про психіатрію дуже лояльний. Якщо я хворий та не хочу лікуватися, то мене тут же випустять, але вони володіють закритою базою даних хворих та бачать хто викликає і отже яка може бути ситуація.

Часто буває, коли люди в стані алкогольного та наркотичного сп’яніння проявляють агресію в бік медичних працівників. Це питання для нас стало дуже актуальним, бо зараз не проходить тижня-другого, щоб не було нападів на бригаду швидкої допомоги. Реакція людей неадекватна: то летять банки на нашу машину, то просто б’ють співробітників. Останній випадок, коли бригада приїхала забирати тещу похилого віку в лікарню і сказала, якби викликали лікаря до третьої години, то потрапили б до районної лікарні, а після 15.00 чергує чергова клініка, що передбачено правилами. За це побили бригаду, а укладку з наркотиками викинули з поверху.

В нових правилах написано, що якщо є агресія або загроза здоров’ю та життю медичному персоналу, ми не надаємо допомоги до прибуття працівників міліції. Це є і в російських правилах.

Які саме інстанції обслуговуватимуть людей, за якими симптомами, і в які терміни має бути надана допомога – протягом 10 хвилин, години, дня? А якщо людину переадресують до лікаря, коли буде надана допомога?

Анатолій Вершигора: Про це можна довго говорити, я вам дам правила розділення викликів на швидку та невідкладну медичну допомогу.

Закон України про екстрену медичну допомогу, який буде прийнятий, говорить, що екстрені виклики здійснюються до 10 хвилин в містах. Закон про швидку в Росії передбачає до 30 хвилин з моменту звернення і 4 години з початку на все інше.

За правилами, виклики дільничного лікаря та терапевта обслуговуються протягом робочого дня. Лікаря невідкладної допомоги - протягом години по мірі надходження викликів.

За новими Правилами, збільшується роль операторів. Хто ці оператори? Чи вистачає їх? Яку відповідальність він несе в разі помилки?

Анатолій Вершигора: На наших операторів розповсюджуються закони України про відповідальність за ненадання медичної допомоги. Оператор – це середній медичний працівник, який має досвід роботи. Кожні 5 років вони проходять курси підвищення кваліфікації, атестацію. Ще раз наголошую, що автоматизована система реєструє виклики з фіксацією часу, всі розмови оператора записуються на спеціальний комп’ютер. Крім цього, в правилах написано, що дії оператора можна оскаржити старшому лікарю зміни або зателефонувавши на гарячу лінію управління охорони здоров’я чи оперативному черговому. Крім того, ще працює call-центр київського міського голови, чого немає в інших містах.

Середній медичний працівник – це фельдшер або медична сестра. Працювати на call-центрі швидкої допомоги не така добра робота, тому що оплачується гірше, ніж виїзний персонал, та й працюють вони в добовому режимі, бо більшість приїздить з передмістя. За день обробляється від 7000 до 9000 викликів, а під час епідемії грипу вони приймали до 15 тисяч дзвінків. У зв’язку з ажіотажем навколо нових правил виклику лікарів кількість дзвінків збільшилось на 200. Всі хочуть пояснень, і я сподіваюсь, що коли правила наберуть чинності, ЗМІ їх надрукують.

Чи є статистика нападів, здійсненних на медичних працівників?

Анатолій Вершигора: Така статистика ведеться, і є сумна тенденція до її збільшення. З початку року вже було близько 26-29 нападів на бригади швидкої допомоги.

Чи передбачені якісь пільги для дільничних лікарів, наприклад, проїзні квитки?

Алла Шлапак: Правила виклику не мають вміщувати в собі якісь соціальні пільги і особливий статус.

Що стосується статусу медичних працівників в цілому. В цьому році додатково до гарантій, які забезпечені державою, нам вдалося зберегти надбавку 50% середнього і молодшого медичного персоналу на станціях швидкої допомоги. Ми розглядаємо можливість надання соціального житла для середнього медичного персоналу.

На сьогодні в місті Києві виконана не стовідсоткова потреба в лікаря-терапевтах. Ми відпрацьовуємо муніципальне замовлення в Національному медичному університеті імені Богомольця на наступний рік. Студенти будуть відбиратися серед київських випускників конкурсною комісією спільно Київською міською державною адміністрацією та університетом. Вони будуть навчатися за рахунок муніципального бюджету університетів, а потім в обов’язковому порядку, на підставі контракту, п’ять років будуть відпрацьовувати в муніципальних лікарнях. Крім цього, вже в найближчий час ми запустимо пілотний проект по співпраці з приватними клініками сімейних лікарів, що також створить умови для покращення надання терапевтичної допомоги.

Де можна прочитати ці Правила?

Алла Шлапак: Вони є на сайті Київської міської ради. Як тільки вони будуть підписані, моїм офіційним листом вони будуть розіслані всім друкованим засобам масової інформації з проханням надрукувати. Звичайно, обов’язково вони будуть оприлюднені в муніципальній газеті «Хрещатик», та у лікувальних закладах на дошках оголошень. На офіційному сайті Київської міської державної адміністрації буде банер з розміщеними там правилами. І головне, що можна буде поставити запитання і отримати на них відповідь.

Михайло Ігнатов: Мы говорим о Правилах, которые принимаются в Киеве, но точно такой же процесс идет практически во всех регионах Украины. То, что касается психиатрической скорой помощи, имея связь с главным специалистом Минздрава Украины, эти правила приняты за основу для всей Украины. Поэтому для всего государства Правила будут унифицированы по другим специальностям. Киев здесь просто идет чуть впереди, это требование времени для всей Украины.

Яким чином будуть захищені права людей, які незареєстровані в Києві, і потребують медичної допомоги?

Алла Шлапак: Відповідно до законодавства, швидка та невідкладна допомога надаються незалежно від місця реєстрації і безкоштовно.

За яких випадків «швидка» не приїде?

Анатолій Вершигора: Зачитаю пункт 16: «Станція реєструє звернення, направляє та контролює їх виконання відповідними лікувально-профілактичними закладами в таких випадках: при загостренні хронічних захворювань пацієнтів, які перебувають під наглядом дільничного лікаря, виконання планових призначень дільничного лікаря (ін’єкції, крапельниці, перев’язки, інші призначення), підвищення температури, кашлю, нежиті та болю в горлі тощо, головного болю, слабкості, підвищення артеріального тиску, легких травм, коли пацієнт може самостійно звернутись у травматологічний пункт, біль у попереку та суглобах, радикуліт, острохондроз, артрит, артроз тощо, надання стоматологічної допомоги, больового синдрому онкологічних хворих, зняття алкогольного, наркотичного, токсичного абсцинентного синдрому, гострих психічних розладів, видалення клещів, надання екстреної медичної допомоги в лікувальних закладах, для видачі листків тимчасової непрацездатності і висновків про стан здоров’я, виписування рецептів, заповнення будь-яких довідок, а також складання судово-медичних актів, транспортування трупів у патолого-анатомічне відділення і бюро судово-медичної експертизи».

І на підвищення температури ви не приїдете?

Анатолій Вершигора: А ви цікавились, скільки людей в місті Києві щодня отримують лікарняні листки з приводу підвищення температури? В епідемію грипу було до 25 тисяч, а в такі дні до 800-1500. Скажіть, хто може виконати ці виклики? Якщо температура йде з ускладненнями чи при цьому є болі в животі – приїжджає швидка або невідкладна медична допомога.

Почитайте існуючі правила, там написано, що швидка виїжджає за будь-якого приводу в громадські місця, на виробництво. Температура – це не камінь спотикання, у всіх дома є жаропонижуючі засоби. Давайте думати про те, що місто велике, де кожної хвилини трапляються ДТП, куди треба швидко приїхати та надати допомогу. Є виробництва, де теж бувають травми, люди на відпочинку. Не буде швидка їздити по квартирам та міряти температуру, ставити гірчичники, давати вам чай з липою і ділити таблетку аспірину.

Наскільки покращиться якісь надання допомоги?

Анатолій Вершигора: Якщо б ми не порушували і виконували правила дорожнього руху, то не було б ДТП. Якби ми робили так, як написано, то були б здорові. Ви говорите про гіпертонію, але якщо кожний з вас, який має надмірну вагу, зменшить об’єм своєї талії на один сантиметр, у вас одразу впаде тиск. Якщо ми всі почнемо вести здоровий спосіб життя, у нас буде менше інсультів. Ми сподіваємось на те, що всі ми будемо здорові і нам швидка не потрібна буде.

Алла Шлапак: Лікаря-терапевта ніхто не буде викликати на пляж чи на концерт, в громадські місця виїжджає тільки бригада швидкої медичної допомоги. Правила стосуються впорядкування цієї допомоги на дому.

Скільки за день може виїхати машин швидкої і невідкладної допомоги?

Анатолій Вершигора: Служба швидкої допомоги – це служба чергування, яка перебуває у трьох станах: бригада чергує на підстанції, на виклику чи їде з виклику. В день працює 155 бригад, вночі 97, ніхто кількість бригад не зменшує, є норматив за наказом №500, що кожен населений пункт повинен мати не менше однієї бригади швидкої допомоги на 10 тисяч населення. В місті Києві норматив швидкої забезпечено. В столиці також запланований розвиток мережі підстанцій, зокрема на нових масивах. У нас працює 46 бригад невідкладної допомоги дорослої та дитячої. На невідкладній допомозі при поліклініках завжди є лікар і лікар-педіатр. Водночас 70% викликів в Україні виконуються саме фельдшерськими бригадами.