Дмитро Табачник: не треба вигадувати про Міносвіти страшилок

В українських вищих навчальних закладах розпочалася вступна кампанія. Для всіх, хто бажає продовжити навчання, настали в прямому й переносному значенні гарячі дні, коли треба все встигнути: підготувати документи, віддати їх приймальній комісії, скласти екзамени та творчі конкурси (в разі необхідності) і, звісно, побачити своє прізвище у списку першокурсників. Як запевняє міністр освіти та науки Дмитро Табачник, першокурсників цього року побільшає на півмільйона. Багатьом пощастить навчатися за державний кошт: Кабінет Міністрів ухвалив постанову про збільшення державного замовлення на цілу низку спеціальностей інженерного, природничого та технологічного спрямування. Втім, це не єдині новини від Міносвіти. Вчора міністр Табачник провів велику прес-конференцію щодо перебігу вступної кампанії, під час якої відповів і на запитання ІМК.

Вступна кампанія одне з найважливіших випробувань і для абітурієнтів, і для батьків, і для всієї системи освіти, – розпочав свій виступ Дмитро Володимирович. – Головною особливістю цього року є, напевно, наше прагнення захистити права абітурієнта, як на рівні навчальних закладів, так і на рівні держави в цілому. Очікуємо, що студентами цього року стануть орієнтовно 500-520 тисяч осіб, у навчальних закладах 3-4 рівня акредитації їх кількість збільшиться з 370 тисяч минулого року до 414-416 тисяч. Цьому будуть сприяти зміни, внесені Міністерством.

Ми, скажімо, надали право подавати сертифікати ЗНО попередніх років – 2008-го та 2009-го. Така ініціатива була свого часу широко підтримана освітньою громадськістю. Дозволили вступати за екзаменами тим, хто не проходив тестування, а закінчив середню школу 2007 року та раніше. Ми зняли штучне обмеження для абітурієнтів, які за результатами оцінювання мають вищі бали за профільними предметами й трохи нижчі за непрофільними. Приміром, людина блискуче знає фізику й математику, має 200 балів по цих предметах, але з української мови трохи не дотягує. Тож якщо конкурс оцінок дозволить, майбутній «технар» має всі шанси вступити до вишу.

Ми сповідували й сповідуємо подвійне завдання: забезпечення галузей економіки необхідною кількістю кваліфікованих кадрів та підвищення освітнього рівня громадян, зокрема з вищою освітою, частка яких ще далека від аналогічних показників європейських країн. Втім за три роки, як плануємо, кількість людей з вищою освітою в Україні буде відповідати європейському рівню.

До вступної кампанії ми залучаємо широке коло громадських організацій в якості спостерігачів. Це прозорий процес, і міністерство звернулося до всіх вищих навчальних закладів з проханням допустити представників громадських організацій в якості спостерігачів. Саму організацію вступної кампанії також намагаємося підтримувати на належному рівні. Як міністр освіти, я звернувся до керівників вищих навчальних закладів, регіональних органів управління освітою та керівників обласних рад ректорів з проханням забезпечити проведення вступної кампанії на найвищому організаційному рівні. Дуже тішить той факт, що з такою ж заявою звернувся до колег й президент спілки ректорів українських вищих навчальних закладів, ректор Київського Національного університету імені Тараса Шевченко академік Леонід Губерський. Сподіваємося, це стане позитивним сигналом.

- Відомо, що в Міністерстві вже працює гаряча лінія, куди можна звернутися в разі проблем…

- Гаряча лінія працює щоденно. До роботи залучаються представники Департаменту вищої освіти міністерства й приймальних комісій. Є база даних на кожну приймальну комісію, яка дозволяє одразу вийти як на керівництво приймальної комісії, так і на керівництво навчального закладу. Приймаються всі дзвінки, окрім анонімних. Анонімні дзвінки не дають можливості вживати заходів. Просто так подзвонити й сказати, що десь там невідомо у кого є труднощі, ніхто, звісно, не забороняє, але який в тому сенс?

Зрозуміло, що ми заздалегідь продумали систему так, аби проблем виникало якомога менше - звели можливість подавати документи лише до п’яти закладів освіти на три спеціальності. Якщо людина обрала напрям навчання – вона отримує і вибір університету, і вибір спеціальності. Зате не буде більше випадків, коли один і той же абітурієнт подавав документи до 90 закладів одразу, що само по собі паралізувало роботу приймальних комісій.

- Минулого року вступна кампанія відзначилася великою кількістю пільговиків, в тому числі й штучних. Цього року Міносвіти врахувало неприємний досвід?

- Ані ректори навчальних закладів, ані міністр освіти не можуть впливати на процес зарахування пільговиків, адже він встановлений законодавством. Ми можемо лише посприяти відбору кращих абітурієнтів й дозволити вищим навчальним закладам встановлювати прохідний бал за результатами ЗНО.

Приміром, ректори провідних вишів цього року направили іменні листи кращим випускникам, які набрали 198-200 балів на тестах. У нас є дані про дітей–переможців учнівських олімпіад та учасників конкурсів Малої академії наук. Їх, до слова, небагато – всього 744 дитини, але вони – наш “золотий фонд”. Звісно вони мають пільги при вступі до університетів і їхні персональні побажання доводимо до обраних нами університетів.

- А якщо документи про освіту чи здоров’я виявляться підробками?

- Це легко перевірити: всі атестати та результати ЗНО зафіксовані в загальній системі реєстрації документів Міністерства освіти. Вона працює з 1999 року. Атестати, видані 1998 року та раніше – також не складно перевірити на достовірність. Можна зателефонувати до школи або до управління освіти. До того ж, у приймальних комісіях працюють настільки досвідчені люди, які на дотик відрізняють справжні атестати навіть радянського зразка.

Те ж саме стосується й довідок про здоров’я. Минулого року були перевірки, і шахраїв просто «вижили» з закладів освіти. Звісно, освітяни не є правоохоронцями – вони не можуть карати порушників, але ми можемо на своєму сайті оприлюднити списки людей, які займаються шахрайством.

Єдине, що хотів би нагадати: підробка документів про освіту та здоров’я є таким самим злочином як і підробка банкнот чи інших цінних паперів. Тож не раджу робити протизаконні дії.

- Скорочення вступної кампанії до двох тижнів не позначиться на напруженні роботи приймальних комісій?

- Не думаю. Строки достатні, а крім того ми лишили місяць на спокійне доопрацювання документів. Між іншим, найбільш відповідальна та напружена робота розпочнеться як раз після подачі заяв та паперів, адже доведеться все перевірити.

Хоча я згоден з тим, що вже зараз приймальні комісії працюють в авральному режимі. Ми провели моніторинг роботи приймальних комісій 10 вищих навчальних закладів у Києві, Кіровограді, Харкові, Херсоні, Чернівцях. Лише Національний університет ім. Тараса Шевченка в Києві за один день опрацював 5,5 тисяч документів і заяв. Тільки уявіть собі цей обсяг!

Вже розпочато наповнення унікальної системи «Конкурс», яку в минулому році відвідали за кілька місяців понад 50 мільйонів осіб з усього світу. В міністерстві працює приймальня громадян та багатоканальний консультативний телефон 486-28-49.

- А чим, на Ваш погляд, викликані величезні черги біля університетів? Приймальним комісіям не вистачає фахівців?

- Фахівців вистачає. Справа в тому, що абітурієнти приходять до приймальних комісій цілими сім’ями, а умови університетських будівель не завжди пристосовані до напливу такої кількості людей. Хтось прагне подати документи в усі п’ять закладів в один день. Хтось прагне подати документи тільки в перший день прийому заявок. Заборонити це ми, звісно, не можемо. Можемо лише звернутися до абітурієнтів з проханням не забувати про те, що час є – до 31 липня, а родичів можна й поберегти, не тягати за собою.

Хотів би також наголосити на тому, що в систему «Конкурс» дані про абітурієнта можуть вноситися з деякою затримкою. Це пов’язано передусім з можливостями людини: обробка тисяч заяв вручну займає час.

- Свого часу Ви були дуже незадоволені змістом випускних тестів. Сьогодні Ваша оцінка ЗНО покращилася?

- Я дивився лише ті предмети, по яких сам можу скласти експерте судження. Цього року тести, скажімо, по історії були набагато кращі за тести зразка 2008 та 2009 років. Щодо інших тестів – з математики, фізики, біології, іноземних мов, - тут я спираюся на думку експертів, і вона дозволяє мені сказати, що зміст тестів з року в рік тільки покращується.

- Як власне й рівень підготовки абітурієнтів. Вас, до слова, не лякає обсяг наданих послуг з репетиторства?

- Не лякає, але непокоїть. Тут, правда, питання лежить ще й в ментальній площині. Батьки просто розвивають у дітях патерналістські, інфантильні якості, намагаючись їх опікати навіть там, де цього не варто було б робити.

- Не можу не спитати й про таку важливу тему, як здоров’я учнів та студентів. З огляду на зимові труднощі з навчанням через епідемію грипу, чи готуються сьогодні якісь запобіжні заходи аби навчальний процес не страждав через хвороби?

- Так. Ми спільно з Міністерством охорони здоров’я готуємо зараз велику програму тотального обстеження всіх школярів середньої школи. Якщо вирішимо це завдання – обов’язково позбудемося недоліків, пов’язаних з обов’язковою вакцинацією. Одночасно будемо проводити пояснювальну роботу серед батьків та вчителів стосовного того, що значно дешевше огородити дитину від хвороб завдяки щепленню, аніж потім лікувати її. Однак в цьому питанні останнє слово все ж таки за фахівцями Міністерства охорони здоров’я.

- Вам вже не раз закидали про те, що нібито в деяких закладах не сьогодні-завтра розпочнуться “міністерські” репресії. Їх побоюються, приміром, в Києво-Могилянській академії, яка свого часу була локомотивом інформаційної кампанії проти Вашого призначення…

- Львівський університет ім. Івана Франка також був «локомотивом», однак спитайте тамтешнє керівництво та студентів, як вони почуваються, чи були в них якісь перевірки чи «репресії». Скажу словами Конфуція: не треба шукати чорну кішку в темній кімнаті, особливо якщо її там ніколи не було. Не треба вигадувати страшилок, самим полошитися й лякатися. Всі вищі навчальні заклади України – і локомотиви, і суперлокомотиви, і ті, хто їде у потязі – всі мають бути в єдиному освітньому просторі. Це вимога Євросоюзу, вимога Ради Європи.

Цього року я, перебуваючи у Любляні на міністерській конференції, спілкувався з високоповажними посадовцями ЄС, і вони прямо казали: ми не втручаємося у ваше законодавство, але вести розмову про визнання ваших дипломів нам надзвичайно важко, адже освітою у вас займаються 27 центральних органів влади. Закон має бути один для всіх. Який сенс перебування будь-якого навчального закладу у підпорядкуванні навіть Кабінету Міністрів, якщо там немає департаменту вищої освіти, немає методичних засобів?

Запевняю: нічого страшного не буде. Єдине, на чому ми наполягаємо – на профільності освітніх закладів. Юристів, скажімо, мають готувати правничі та класичні університети, медиків – медичні, економістів – економічні та класичні, аграріїв - аграрні. До 1991 року підготовку юристів здійснювали лише 5 університетів по всій Україні. Сьогодні їх майже 160! При тому, що я за 4 місяці жодному непрофільному закладу не відкрив ліцензії на спеціальність «право».

Втім, сприйміть мої слова правильно: якщо той чи інший непрофільний заклад вже отримав ліцензії на окремі спеціальності, ніхто ці ліцензії відкликати не буде. Але зазначені законом перевірки та інспекції будуть.

На мою думку, профільність є запорукою якості освіти. А якість освіти - запорука майбутньої занятості студента! Гадаю, що, готуючи високу кількість спеціалістів невисокого рівня, можна хіба що непогано заробляти гроші на абітурієнтах і все.

Наостанок скажу: невдовзі зробимо банк даних викладацького складу – з прізвищем викладача, роком народження, спеціалізацією, назвою докторської чи кандидатської роботи. Це відкриті дані. Оприлюднимо їх для того, аби одразу викрити неприємні випадки, коли літній професор 70 років значиться у викладачах одразу декількох закладів, між якими 500 або навіть 1000 кілометрів відстані. Зрозуміло, що людина не може забезпечувати якісне викладання одночасно у Харкові, Луганську та Закарпатті. Зрозуміло, що це імітація освітнього процесу. Неможна записувати, як за Гоголем, мертві душі «на переселення у Таврійську губернію». Це неправильно і дискредитує вищу освіту.