Зіновій Митник: Я завжди в житті брав відповідальність на себе

    Інтерв`ю Міністра охорони здоров`я України Зіновія Митника газеті «Ваше здоров`я»
    Нинішній міністр охорони здоров’я України Зіновій Миколайович Митник пройшов шлях від рядового лікаря до найвищого посадовця в охороні здоров’я. Лікував, очолював лікувально-оздоровчі заклади різного рангу, обласне управління охорони здоров’я, показав неабиякі здібності й уміння на посаді голови Івано-Франківської обласної ради. Після дворічної
    • Прес-служба МОЗ України
    • 23 Квiтня, 2010, 14:30
    • Розсилка

    Інтерв`ю Міністра охорони здоров`я України Зіновія Митника газеті «Ваше здоров`я»

    Нинішній міністр охорони здоров’я України Зіновій Миколайович Митник пройшов шлях від рядового лікаря до найвищого посадовця в охороні здоров’я. Лікував, очолював лікувально-оздоровчі заклади різного рангу, обласне управління охорони здоров’я, показав неабиякі здібності й уміння на посаді голови Івано-Франківської обласної ради. Після дворічної діяльності на посаді заступника міністра охорони здоров’я очолив головний штаб галузі.

    Отже, знає проблеми медицини не з чуток і не з довідок спеціалістів і контрольних органів. Він їх пропустив крізь себе. Йому не потрібний адаптаційний період для детального ознайомлення з ситуацією. Справа тільки за тим, щоб обрати основні пріоритети своєї діяльності. Можна, як це іноді буває, розпочати з чистого аркуша, а можна, - і це більш перспективно - взявши за основу наявні напрацювання попередників, своїми ідеями й організаторським хистом сягнути нових висот.

    Саме про пріоритети діяльності нового складу штабу галузі йдеться в розмові з міністром охорони здоров ’я України Зіновієм Митником.

    - Зіновію Миколайовичу, на найвищу посаду в медицині Ви прийшли з попередньої команди міністерства, в діяльності якої були, безперечно, і недоробки, але й були солідні позитивні напрацювання. Чи у Ваших діях, у Вашій політиці як міністра буде простежуватися наступність - відкидаючи дріб’язкове, неактуальне - розвивати розумні, перспективи починання? Зокрема, яку увагу Ви приділятимете розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини? Чи ця найнижча первинна ланка в охороні здоров’я розглядатиметься як головна, як основа ефективності надання медичної допомоги?

    - Наступність і послідовність буде збережено. Це абсолютно. Взагалі у моєму характері - ніколи не ставити хрест на тому, що було зроблено до мене. Це не раціонально, не розумно і не етично. Звичайно, окремі елементи, які не узгоджуються з вимогами часу, буде відкинуто. Але для проростання раціонального зерна створюватимемо всі умови.

    Зокрема, і в політиці реформування первинної медико-санітарної допомоги, на якій Ви зробили акцент у своєму запитанні. Чому? Первинна допомога, вважаю, і такої думки був попередній склад міністерства, уряду, - це основа основ, фундамент медицини. А знаєте: нема фундаменту - нема хати. Тому первинну медико-санітарну допомогу необхідно всіляко розвивати й удосконалювати. У яких напрямах?

    Передусім потрібно поліпшити матеріально-технічну базу, забезпечити усім необхідним набором медичної апаратури, зміцнити кадровий потенціал. Що це дасть?

    Буде створено умови для проведення профілактики. А це основа основ лікувальної медицини. Будуть забезпечені медичні огляди, диспансеризація. Це дасть можливість робити ранню діагностику захворювань, запобігати й успішно лікувати різні болячки, в разі необхідності адресно направляти пацієнта на вищий рівень лікування. Таким чином, буде зекономлено державні кошти, виграно час у боротьбі з недугами, що, безумовно, призведе до зменшення захворюваності населення і подовження життя людей.

    - Очевидно, треба подбати й про медпрацівників, створити мотивацію їхньої праці?

    - Я продовжу думку. Щоб первинна допомога розвивалася, необхідно ЇЇ забезпечити добре облаштованими спорудами, сучасною апаратурою, автотранспортом. Щоб усе це ефективно працювало, має бути соціально захищений медичний працівник. Це невід’ємний компонент зміцнення первинної ланки.

    Хочу наголосити ось на чому. Хоч є сьогодні проблеми з коштами (криза, яка в усіх на вустах), міністерство має розуміння і підтримку в Президента України, Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів щодо необхідності поліпшувати умови, мотивацію праці передусім у первинній ланці і фтизіатричній службі.

    Безперечно, треба працювати із регіонами, щоб з місцевих бюджетів виділяли більше коштів на потреби сільської медицини, зокрема на закупівлю необхідної техніки. Допоможемо і ми. Готуємо проект бюджету охорони здоров’я, в якому закладено кошти і на придбання техніки. Адже за останні два роки вона взагалі не закуповувалася.

    Паралельно нам треба працювати і над розробкою законодавчої бази. Вона є недостатньою для того, щоб робити якісь реформи. І не тільки в первинній ланці. У системі охорони здоров’я взагалі. Передусім треба внести зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я. Ці зміни вже практично підготували.

    - У лютому нинішнього року попередній склад Кабінету Міністрів прийняв постанову «Деякі питанні удосконалення системи охорони здоров’я», в якій затвердив основні концептуальні напрями реформування галузі. Зроблено перші кроки шодо прийняття нової моделі медицини, визначено пілотні регіони для її апробації. Чи підтримуєте Ви цей пропонований шлях реформування охорони здоров’я, чи є у Вас своє бачення підходів до реорганізації медицини?

    - До розробки нової моделі охорони здоров’я і я доклав рук. Проект добре продуманий. І я всіляко сприятиму його впровадженню. Він має дати бажаний ефект. Але в процесі «обкатки» він буде шліфуватися, удосконалюватися. Це закономірно.

    - Зіновію Миколайовичу, проблемою проблем було і залишається фінансування галузі. Ви підкреслюєте, що гострота цієї проблеми спадатиме: є розуміння і підтримка перших керівників влади. Але треба шукати й інші джерела фінансування. Багато хто з медиків, та і політиків, такимпотужним джерелом вважає страхову медицину. Є й інші судження. А як Ви ставитеся до страхової медицини, чи підтримуєте необхідність її впровадження?

    - Ми прекрасно розуміємо, що питання запровадження страхової медицини сьогодні не на часі. Тому, що ми бідні. Необхідно мати економічні можливості ЇЇ запровадження. Але це не означає, що ми не повинні працювати над законом. Творення, прийняття закону, а потім - ще більше - прийняття підзаконних актів - процес довготривалий.

    Робота ведеться. Маємо майже завершений проект закону про державну страхову медицину. Незабаром внесемо на погодження до Кабінету Міністрів, а потім - на обговорення сесії Верховної Ради.

    Важливо і те, що в концептуальних підходах до цього проекту маємо тісну співпрацю і підтримку Комітету з питань охорони здоров’я Верховної Ради. Але підкреслюю, процес творення і прийняття закону довготривалий. І будемо раді, якщо в цьому році він буде прийнятий хоча б у першому читанні.

    - Навіть тоді, коли запрацює страхова медицина, головним джерелом фінансування охорони здоров’я буде державний бюджет. Чи є у Вас упевненість у тому, що, як і обіцяв нині чинний Президент України Віктор Янукович, видатки на медицину зростатимуть і дійдуть до позначки - 10 відсотків від ВВП?

    - З таким й іншими запитаннями мене якось перехопили журналісти в кулуарах Кабінету Міністрів. Зокрема, доскіпувалися: «Президент обіцяв, чого не робиться? Так, обіцяв, відповів я. Але він не сказав, що це зробиться сьогодні, зараз».

    Вдумайтеся, якщо на потреби охорони здоров’я сьогодні виділяється 2,8% ВВП, то як можна цю частку відразу збільшити більш як утричі. Нині держава не годна це зробити. Треба правильно розуміти і дивитися на речі.

    Головне, що відчуваються порозуміння і підтримка. Ті проблеми, які є в охороні здоров’я, знають і Президент України, і Прем’єр -міністр і ставляться до їх розв’язання з неослабною увагою і розумінням. І вже в прийнятому бюджеті на нинішній рік ми це всі відчуємо.

    -Зіновію Миколайовичу, цілком логічно прийнято, що новопризначений керівник приходить на посаду зі своєю командою. Відбулися кадрові зміни, поки що у верхній ланці керівництва МОЗ. Які кадрові ротації плануються на перспективу? Чи зачеплять вони керівників медицини регіонів?

    - Почну з відповіді на другу частину запитання. Ви знаєте, що призначають начальників обласних управлінь охорони здоров’я голови облдержадміністрацій.

    - Але за погодженням із міністерством.

    - Так. Так от більш як з половиною новопризначених голів я вже мав на цю тему розмову. Я працював у МОЗ і добре володію ситуацією. Знаю, хто і як працює і чого вартий. Є начальники управлінь, за яких я буду стояти горою. Бо то є професіонали. І це основне.

    Щодо міністерства. Затверджено вже заступників міністра. Двоє з них - із попереднього складу міністерства, четверо нових. Добиралися вони за принципом професіоналізму і морально-людських якостей. Що стосується трохи нижчої ланки - директорів департаментів, начальників управлінь, - то тут значних змін не буде.

    Ви знаєте, що теперішня моя посада - не перша в якості першого керівника. Хоч би де я працював, завжди ставився з повагою до працівників, кадрові перестановки робив тільки в разі реальної потреби. Заміна заради заміни - не мій принцип. Навіть з тих міркувань, що для адаптації людини на новому місці потрібен тривалий час. Перестановки швидкої реакції не дають. Тому я завжди намагався настроювати на роботу в необхідному стилі той колектив, який є.

    - У кадровій політиці в нашій країні надто захоплюються кадровими перестановками. За роки незалежності України міністрів охорони здоров’я змінилося 14. Тільки людина адаптується, розбереться в системі (це не менше року), а їй показують на двері. Ви у більш виграшному становищі: по- перше, влада, яка призначила Вас міністром, до керівництва країною прийшла не на рік і не на два, по-друге, Вам не треба тратити час на адаптацію - в міністерстві працювали не один рік. Тобто, з перших днів призначення маєте можливість розгорнути діяльність на повну силу. Які обрали для себе пріоритети?

    - Скільки нам працювати - це, з одного боку, залежить від волі Божої, а з другого - від якості нашої праці. Будемо реалізовувати задекларовану програму - будуть нас підтримувати люди.

    Щодо пріоритетів. Це цілеспрямована робота над розвитком градації надання медичної допомоги на первинному, вторинному і третинному рівнях.

    У нас забагато відомчої медицини. Тут треба наводити порядок. Вдумайтеся: за статистикою, на медичному обслуговуванні в лікувально-оздоровчих закладів різних відомств зареєстровано 58 млн осіб. У країні всього 46 мільйонів населення. Це свідчить, що гроші в державі використовуються не за призначенням.

    На підтвердження цього висновку наведу і такий факт. У Києві є кардіоцентр, який має потужну базу. Але використовується вона відсотків на 25. У столиці є Інститут серцево-судинної хірургії, який не має такої бази, але працює з перенавантаженням. Є Інститут дитячої кардіохірургії, який очолює професор Ємець і який має прекрасні результати. Усі ці інституції можна було б зосередити в одних руках. Не було б розпорошення коштів і кадрів, виграли б і лікарі, і пацієнти. Тобто, упорядкування системи охорони здоров’я - це такий пріоритет, над яким треба працювати.

    Серед найважливіших проблем - серцево-судинна патологія, онкологія, туберкульоз, СНІД. Святая святих - охорона здоров’я матері і дитини. Це глобальні для держави проблеми, які в принципі потрібно і можна розв’язувати.

    - Від Вас як міністра багато що буде залежати як у розвитку і вдосконаленні системи охорони здоров’я країни, так і у формуванні долі людей. За характером Ви авторитар, який приймає рішення одноосібно, безкомпромісно, чи демократ, що вміє прислухатись до думки інших?

    - Я демократ у повному сенсі цього слова. Я люблю радитися. Але аби не зараджуватися, як це у нас нерідко буває. А це шкодить справі. Я завжди в житті брав відповідальність на себе. Саме так має чинити керівник. Якщо цього не буде, не буде жодного прогресу. Тому, коли треба, я, образно кажучи, можу грюкнути кулаком по столу і сказати: буде так! Чому? Бо так я сказав.

    - Зіновію Миколайовичу, дякую Вам за інтерв’ю. Успіху Вам на новій посаді. І хай Вам допоможе в цьому Бог.

    Розмову вів Микола Берник.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ