Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Коли прийдуть в школу електронні книги та нетбуки?

    • Галина Каплюк, Альона Блохтур, фото Станіслава Груздєва, «Главком»
    • Розсилка
    Коли прийдуть в школу електронні книги та нетбуки?

    В Україні комп’ютеризація шкіл така, що на 30 учнів лише один комп’ютер, хоча в Європі цей показник на рівні 9.

    В Україні комп’ютеризація шкіл така, що на 30 учнів лише один комп’ютер, хоча в Європі цей показник на рівні 9. І хоч рівень забезпеченості комп’ютерними класами в школах України складає 93%, в цю статистику ніхто не вкладає зношеність та застарілість техніки. Водночас влада порадувала освітян намірами ввести електронні книги, аби йти в ногу з часом. Тож які новації чекають у навчальному процесі наших дітей? Якими вони будуть та скільки коштуватимуть? Шкодять соціальні мережі в інтернет чи, навпаки, допомагають у навчальному процесі? Як ці пристрої впливають на здоров’я дітей?

    Про це в прес-центрі «Главкому» розповідали завідувач інформацiйно-аналiтичного відділу педагогічних iнновацiй Інституту інформаційних технологій і засобів навчання Академії педагогічних наук України Оксана Овчарук та співробітник Інституту інноваційних технологій та змісту освіти Міністерства освіти і науки України Емілія Воронцова.

    Оксана Овчарук: «Забезпеченість навчальних закладів - 30 учнів на один комп’ютер»

    В Україні та розвинутих країнах Європи існують стратегії, які спрямовують освіту на впровадження так званого електронного навчання. За останніми даними, які були представлені на доповіді Кабміну, в країні 11 мільйонів користувачів Інтернетом, за 2008-2009 роки зростання відбулося на 37%. В Україні 29% сімей, які мають комп’ютери. Сьогодні розвивається і мобільний Інтернет, відбулося зростання з 9 до 15%.

    Тенденції, які сьогодні впливають на використання і застосування інформаційних технологій не тільки в повсякденному житті, виробництві, бізнесі, а й школі - це стрімкий розвиток комп’ютерної технологічної інфраструктури, підвищення швидкості електронних комунікацій, це створення багатопроцесорних кластерів, надвеликих обсягів пам’яті, це розвиток різноманітних сервісів та мереж, в тому числі освітніх, це збільшення контентного наповнення в різних мережах, в тому числі Інтернет, і підвищення мобільності різноманітних засобів та пристроїв доступу до мереж.

    Серед абонентів, які сьогодні користуються Інтернетом, дуже багато освітян, школярів.

    Високошвидкісний Інтернет для освітян - це проблема на сьогодні, тому що доступ до Інтернету в школах є, але наскільки він високошвидкісний і дійсно дозволяє проводити відео-конференції через мережу Інтернет і т.д.? Тому зверніть увагу на темпи зростання доступу до широкосмугового Інтернету.

    Який загальний контекст розвитку інформаційного освітнього простору? Це загальна інформатизація освіти, використання Інтернету в рамках покращення якості освіти, підтримка мереж, оновлення техніки програмного забезпечення, оновлення інформаційного змісту навчання і навчально-методичного забезпечення.

    Рівень забезпеченості комп’ютерними класами в школах України – 93%. При цьому в європейських країнах, за даними минулого року, доступ до високошвидкісного Інтернету 96%, вже не кажучи про комп’ютерні класи. Оснащення шкіл кабінетами інформатики – 65%. Забезпеченість загальноосвітніх навчальних закладів комп’ютерами - 30 учнів на один комп’ютер. В той час в країнах Європи – це 9 учнів. Таке наше місце в освітньому європейському просторі.

    Кількість вчителів в країнах ЄС, які мають доступ до інформаційних технологій, - це важливий аспект, оскільки сьогодні стоїть питання, чи потрібне кожному вчителю мати комп’ютер і доступ до Інтернету. В країнах Європейського Союзу абсолютно різні показники, що пов’язано з політикою держави. Північні країни мають більш розвинуті технології, більший доступ до Інтернету, більші показники відсотків вчителів стосовно їх користування комп’ютерними засобами, доступу до мереж і мотивації до їх використання. У Франції, Іспанії, Італії показники менші. Середній показник по Європі майже 38%.

    Сьогодні рівний доступ до освіти включає в себе і вільний доступ до інформаційних технологій та електронного навчання. В чому ми зараз відчуваємо нерівність освітян і освітньої системи? Насамперед, це цифрова або електронна нерівність, нерівність технологічного насичення цифрового інформаційного простору, певне обмеження доступу до знань, які існують в цьому просторі, до культурного надбання, контенту і наповнення. Це відбувається саме через те, що не існує швидкісного Інтернету або засобів, які дозволяють ним користуватися. Звичайно, є певні економічні чинники, які виключають певну категорію людей, освітян, загальноосвітні навчальні заклади з числа користувачів сучасними електронними засобами. Все це є тим комплексом, на який повинна спрямовуватися освітня політика держави.

    Вплив на освітнє середовище відбувається через різні засоби, які сьогодні розвиваються поза освітніми стратегіями. Засобами, якими користується доросле населення, користуються і діти. Це обмін через різноманітні мультимедійні засоби та інформацією, що стосується дорослих, – електронні платежі і т.д. Життя розвивається і потребує користування цими засобами.

    Що відбулося останнім часом? Раніше популярними серед школярів були мобільний телефон і комп’ютер. Сьогодні організації, які виробляють мультимедійні засоби, поєднали їх і впровадити в навчальний процес нетбук. Але на цьому технології не зупинилися і сьогодні ми говоримо про різноманітні андроїдні засоби, які дозволяють користуватися як мобільним зв’язком, так і комп’ютерними засобами, – це iРhone і iPad.

    Електронне навчання стало одним із найважливіших аспектів освітньої політики країн Європейського Союзу. Європейською Комісією розроблена стратегія до 2013 року, яка говорить саме про те, що електронне навчання стає сьогодні однією з основних цілей, на яку виділяються кошти. Наприклад, уряд Ірландії запланував інвестувати у впровадження інформаційних технологій для освіти 252 мільйони євро до 2013 року, згідно так званого національного плану розвитку.

    Сьогодні дуже важливою темою є поява електронних книг. Існують різні їх моделі і варіанти. Ми розуміємо, наскільки вони важливі для того, щоб діти могли читати великі обсяги літератури, при цьому не носити за плечами велику кількість книжок, а мати одну книжечку, в якій можна все це знайти.

    Емілія Воронцова: «Сьогодні комп’ютер не замінює ані вчителя, ані книгу, ані зошит. Він використовується як засіб підвищення мотивації до навчання»

    Я психолог-практик і багато років пропрацювала в школі з дітьми. Чому з’явилися комп’ютери в освіті? Справа в тому, що школа і освіта – це відображення нашого життя. Якщо ми з вами кожного дня користуємося комп’ютерами, то без них навчати дітей неможливо.

    Чому діти перестали читати книги? Якщо прослідкувати еволюцію, то спочатку інформацію один одному передавали усно, потім з’явилися книги, і всі почали читати, згодом виникло телебачення, що почало відштовхувати книги. А ще пізніше з’явилися комп’ютери як інформаційний носій, діти через нього почали отримувати інформацію. Моя дитина навчається через комп’ютер більш успішно, ніж я через велику кількість книг, енциклопедій, довідників, тому що комп’ютер - це нова форма отримання інформації.

    Коли з’явилися книги, то існувала думка, що вони погано впливають на зір, коли з’явилося телебачення, теж говорили про негативний вплив, поява комп’ютерів також викликає такі думки, але це незворотній процес. Ми маємо вживати заходів, щоб це мало менший негативний вплив на здоров’я дитини, потрібно створювати умови, щоб діти рухалися на перервах, регулювати світловий режим тощо.

    Зараз багато підлітків не можуть спілкуватися вживу, бо звикли спілкуватися через соціальні мережі. Чи не закриваються вони таким чином від спільноти?

    Емілія Воронцова: Це є проблема, але проблема не комп’ютерних мереж, а нашого суспільства. Якщо батьки не приділяють дитині належної уваги, то сажають її перед телевізором або перед комп’ютером і пропонують зайнятися самостійно. Коли виникає ситуація, що дитина спілкується через комп’ютер, то це наслідок, а не причина.

    Оксана Овчарук: На сьогодні вже чітко зрозуміло, що соціальні мережі стають засобами навчання. Технології соціальних мереж дуже вдало використовуються педагогами при вивченні певних предметів. Діти організовуються в мережу по проектам, що дуже успішно реалізовуються. Це такий поступ освітян у сторону соціальних запитів молоді дітей, суспільства. Сервіси, про некорисність і непотрібність яких було дуже багато публікацій, починають використовуватися на користь усім. В певній мірі це допомагає дитині навчитися спілкуватися.

    Скільки наша держава виділяє коштів на впровадження електронної освіти? Чи реально це в Україні, якщо в школах навіть підручників не вистачає?

    Оксана Овчарук: Я не назву суму, яка виділяється, тому що такого напряму як саме електронна освіта немає. Але є програма «Сто відсотків», яка сьогодні вже проголошена урядом, на неї виділяються кошти, які спрямовуються на інформатизацію освіти. Мова йде про створення доступу до Інтернету в загальноосвітніх навчальних закладах і повного забезпечення комп’ютерними класами. Це показує загальну тенденцію, яка існує сьогодні в світі в країнах Європейського Союзу. Тобто Україна йде тими самими кроками, якими йдуть високорозвинуті економічні держави світу.

    Емілія Воронцова: Програма «Сто відсотків» спрямована на забезпечення ІКТ-засобами на 100% всіх шкіл. Але ця техніка застаріває дуже швидко, тому в школах вона в більшості має вік більше п’яти років. Сьогодні відпрацьовується більш широка програма модернізації освіти «Відкритий світ», яка спрямована саме на те, щоб відкрити освітні ресурси для всіх освітян, від дошкілля і до людей, які отримують освіту впродовж всього життя. В цьому році постановою Кабміну на розвиток ІК-технологій спрямовано 30 мільйонів гривень. Корпорація «Intel» подарувала 2 тисячі нетбуків для того, щоб організувати експеримент, показати цю модель. Були інвестовані гроші в розробку моделі навчання «Один учень - один комп’ютер», адже просто дати кожній дитині комп’ютер не достатньо, вчитель повинен вміти працювати з технікою. Багато корпорацій, компаній працюють над цими питаннями, є дуже цікаві напрацювання. Є прилади для дітей з поганим зором, слухом, з особливими потребами. Тобто є ресурси, які залучення для того, щоб зробити для кожного освіту доступною.

    Презентация интересная, но у меня есть несколько ремарок. Есть ежемесячные данные по количеству пользователей интернета, и нет смысла ждать данных Госкомстата. Туда сливаются данные от операторов широкополосного доступа, которые по определенным причинам занижают количество абонентов, чтобы не платить налог. По последним данным, таких людей уже 14 миллионов (широкополосный доступ)...

    Емілія Воронцова: Треба також враховувати, що цим доступом користується не одна людина.

    Вопрос: я читал, что на детей плохо влияют мониторы с электроннолучевыми трубками (ЭЛТ), когда 24 кадра сразу садят зрение. Есть ли данные, насколько влияют на детей жидкокристаллические мониторы?

    Емілія Воронцова: Так, я займаюсь цим питанням. Як кажуть, особисто дружу з Мінохорони здоров’я та з Інститутом фізіології людини ім. Марзеєва. В програмі «Сто відсотків» закладені заходи, які будуть спрямовані на те, щоб вивчити вплив плоских екранів на здоров’я дитини. В Україні немає таких даних.

    Ті норми, якими ми сьогодні користуємося, неможливо застріли для сучасної країни, бо створені на дослідженнях у 1988 році минулого тисячоліття. В Росії проводились аналогічні дослідження і влітку 2010 року там вже були прийняті нові держсанпіни.

    Ми зверталися до Міністерства охорони здоров’я, бо це теж потребує фінансування, і сподіваємось, що воно буде закладено у програму «Сто відсотків» і вже в наступному році в Інституті Марзеєва сказали, що почнуть проводити ці дослідження.

    Наскільки мені відомо, нещодавно було оцифровано Словник Грінченка, але це зроблено руками ентузіастів. У програмі «Відкритий світ» передбачено створення Інтернет-бібліотеки. На якому етапі впровадження? Хто займається її створенням? Скільки на це виділено коштів?

    Емілія Воронцова: «Відкритий світ» - це ще не програма, а концепція, яка сьогодні тільки обговорюється. Порядок розробки програми такий: вона має бути схвалена Кабінетом Міністрів і якщо все буде добре, то це станеться в листопаді. Після цього протягом трьох місяців розробляється програма, яка передбачає фінансування. Тобто, це питання ми прораховували тільки орієнтовно, тому на сьогодні ніякі кошти на створення бібліотеки ще не закладені. Я також, як і ви, користуюся електронними бібліотеками, створеними на кошти благодійних фондів чи самостійно.

    Оксана Овчарук: Електронні бібліотеки – це вже наше найближче майбутнє. Але в системі Академії педагогічних наук, Інституті педагогіки науковці завжди намагаються іти вперед. Оскільки була прийнята програма «Сто відсотків», триває програма інформатизації освіти, нами вже було оцифровано посібники та підручники, які в майбутньому будуть закладені в електронні книги. Академія педагогічних наук переглянула свої технічні завдання, оскільки електронне навчання вже стало настільки актуальним, що стосується навчально-методичних посібників, сьогодні ця робота йде. І вже від держави залежить, наскільки вистачить коштів, щоб це все вкласти в електронну бібліотеку.

    Як буде здійснюватися забезпечення електронними підручниками?

    Оксана Овчарук: На теперішній час для використання у навчальному процесі пропонуються декілька варіантів таких портативних засобів, які можуть виконувати роль електронної книги. Перш за все, це нетбуки, про які ми вже говорили. Це планшетні плоскі комп’ютери і так звані електронні книги. Ще й досі в класі ніхто не використовував електронну книгу. Це поки що ідея.

    Відбулася експертиза цього пристрою, тому що пропонується в Україні для використання електронна книга, яку виробляє фірма PocketBook. З нею можна працювати лише при освітленні, без світла вона не працює, це не комп’ютер. Екран десь 9,7 дюйма, це трішки менше формату листа А4, дає можливість проглядати до 7 000 сторінок і розрахований на 170 годин роботи. Тобто, приблизно 10 днів дитина може користуватися, не підзаряджаючи пристрій. Акумулятор потрібен лише для того, щоб пролистувати сторінки, а вже читати можна від освітлення.

    Є певні переваги. Такі габарити екрану прийнятні і дозволяють нормально читати текст, він практично не шкідливий для зору. Дуже добре, що пристрій довго тримає заряд, тож є можливість послідовно вивчати якийсь матеріал.

    Але є певні недоліки: це чорно-білий варіант, тобто неможливо демонструвати мультимедіа. Дуже повільно перелистується, затримка з текстовою картинкою, не можна демонструвати тривимірні системи. Якщо для вчителів-гуманітарії цей пристрій, можливо, буде більш зручним, то для фізика чи математика вже буде складніше, бо потрібно відображати моделі кольором та в просторі. Для того, щоб їх використовувати, потрібний педагогічний експеримент, який буде проведений у навчальних закладах, а для цього потрібний приблизно рік, щоб визначитися, наскільки це буде корисним.

    Звичайно, це буде дуже важливим додатковим електронним засобом для навчання. Сама електронна книга коштує близько 2 700 гривень. Якщо взяти недорогий планшетний комп’ютер, то він обійдеться в 500-600 доларів. Питання стоїть, наскільки він кожному учню потрібний чи краще мати його в класі? Для цього потрібно провести науково-педагогічний експеримент з пілотними впровадженнями цих пристроїв.

    Ви ще говорите про необхідність експерименту, а міністр освіти вже сказав, що діти з малозабезпечених родин та сироти будуть забезпечені електронними книгами…

    Оксана Овчарук: Ще ідуть переговори з українським виробником PocketBook, який має постачати цей продукт. Це добре, бо на досвіді використання цих книжок можна буде визначити їх вплив та ефективність, педагогічну доцільність. Ця програма має здійснитися, щоб знати, наскільки це повинно бути широкомасштабно застосовано в країні.

    В системі Академії педагогічних наук була проведена попередня експертиза цих електронних книжок, результатом якої стала пропозиція здійснити такий експеримент. А вже за міністерством питання, коли він буде здійснюватися та розроблятися.

    Як психолог, як ви оцінюєте навчання першокласників за комп’ютером? Воно має бути повним чи частковим? Як це впливає на дитину? Чи не відвернеться дитина від друкованих видань?

    Емілія Воронцова: Повне навчання не відбувається. За держСанПіНами, на сьогодні комп’ютер використовується три рази на тиждень по 15 хвилин. Тобто його використовують на деяких етапах уроку, це може бути тестування, робота з текстом, конструювання, творчі завдання. Сьогодні комп’ютер не замінює ані вчителя, ані книгу, ані зошит. Він використовується як засіб підвищення мотивації до навчання. Якщо дитина прийшла до школи, де вона має навчатися, а їй кажуть, що комп’ютер не входить у засіб навчання, це нелогічно.

    Чи вистачає зараз в Інтернеті інформації для школярів для базової освіти?

    Оксана Овчарук: Інформації завжди багато, питання стоїть про існування освітніх порталів, мереж та про стратегію держави для підтримки таких мереж. Був портал «Діти України», який підтримувався державою, на жаль, на сьогодні державні кошти не виділяються. Нещодавно почала працювати «Освіта.ком». Також є освітній портал «Острів знань», де є інформація для вчителів, дітей, освітян. Але для України питання великих порталів, де можна знайти все для школи, відкрите. В країнах Європи є портали, де вчителі можуть підвищити кваліфікацію, знайти навчально-методичні розробки уроків, пройти там навчання і залучити туди школярів. В країнах Європейського Союзу освітні мережі дуже розгалужені і розвинені, на жаль, у нас такого немає. В Україні наразі питання також стоїть щодо інформування педагогів про існування порталів, які я назвала.

    Великі корпорації, які сьогодні займаються програмним забезпеченням, дуже багато роблять для освіти. «Один комп’ютер - один учень» - дуже гарний приклад, тому що державної програми ще немає, а пілот вже відбувся, його фінансувала корпорація «Intel». «Microsoft» робить програму для вчителів «Партнерство в навчанні». «Apple» розробляє навчальні класи, роздає комп’ютери і навчає вчителів. Ідея таких корпорацій полягає в тому, що розробки, які вони надають, допомагають навчати і навчатися самому.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ