Під ніж ідуть два університети на Хмельниччині та Черкащині. Без скандалів не обійшлося…
11 червня Міністерство освіти повідомило сенсаційну звістку: у Кам’янці-Подільському Хмельницької області та Умані на Черкащині буде проведене укрупнення університетів. Обидва міста мають по два виші. Зокрема, Камʼянець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка приєднується до Подільського державного університету, а Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини розчиниться в Уманському національному університеті. Такі радикальні кроки, за задумом профільного міністерства, повинні підвищити якість підготовки фахівців і задовольнити потреби ринку праці та економіки України у висококваліфікованих кадрах.
Разом із тим, освітяни та небайдужі громадяни виступили проти такого реформаторського кроку Міносвіти. На сайті уряду з’явилися дві електронні петиції. Перша – зберегти за Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка статус національний. Друга петиція – Уманський виш імені Павла Тичини повинен залишитися окремим педагогічним закладом вищої освіти.
Як з’ясував «Главком», по суті, ліквідація двох славетних вищих навчальних закладів – вимушений крок Міністерства освіти для оптимізації витрат на виші у невеликих містах. Але в цій історії не обійшлося без політичних інтриг та підозр у тому, що хтось із впливових київських політиків вже готує собі запасний аеродром.
Зокрема, тінь падає на голову Верховної Ради Руслана Стефанчука, який уже має «сімейний підряд» у престижному Київському національному університеті імені Тараса Шевченка: Руслан Олексійович є головою Наглядової ради вишу, його дружина Марина – викладач (у 2024 році отримала 565,2 тис. грн зарплати), дружина рідного брата, нардепа Миколи Стефанчука Оксана Музика-Стефанчук – також викладач цього навчального закладу із річною зарплатою у 624 тис. грн.
Демографія і війна проти освіти: страшні цифри
Перш ніж різати по-живому, Міносвіти в особі заступника міністра Михайла Винницького вийшло з інформкампанією у ЗМІ. Чиновники намагалися зіграти на випередження, аби попередити хвилю критики. За словами високопосадовця, кількість випускників шкіл в Україні почала зменшуватися ще до 2014 року, коли Росія окупувала Крим і частини Донецької і Луганської областей.
Винницький нагадує: на початку «нульових» в Україні випускалося 800 випускників шкіл щороку. «Якби під нашим контролем залишилися всі окуповані території, навіть з цими цифрами і разом з випускниками, які зараз перебувають за кордоном, якби Крим і Донбас контролювалися українською державою, ми мали б 500 тисяч випускників шкіл в цілому на цих територіях.», – каже заступник міністра освіти. Тобто, за його даними, кількість випускників за 20 років на всій території України разом з Кримом і Донбасом, впала з 800 тис. до 500 тис. Тепер же в умовах запеклої війни і повзучої окупації ситуація ще гірша…
Тенденцію до скорочення учнівського контингенту, яка потягнула за собою оптимізацію мережі навчальних закладів, підтверджують цифри Держкомстату. Протягом 2000-2014 років в Україні кількість випускників шкіл скоротилася на 309 тис. осіб. Це падіння прямо відбилося на функціонуванні вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації: за вказаний період закрилося 176 закладів!
Цьогоріч ситуація ще більше погіршилася. Із шкіл вийшло близько 360 тис. осіб з них орієнтовно 50 тис. не продовжать навчання у вищих навчальних закладах України. За оцінками Винницького, до 2038 року кількість випускників шкіл зменшиться до 250 тис. Тому, додав урядовець, держава свідомо пішла на непопулярний крок із об’єднання вищих навчальних закладів. Тим паче, що Євросоюз дає на це $1,5 млн на науково-навчальне обладнання в кожен заклад, який пройшов процедуру об’єднання.
Із баченням профільного міністерства погоджується директор департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА у 2014-2021 роках і колишній член колегії Міносвіти Олег Фасоля. У коментарі «Главкому» він зазначив: в Україні сформувалася своєрідна субкультура вищої освіти. Себто вища освіта має бути у молодої людини за будь-яку ціну. Однак парадокс у тому, що часто-густо випускники вишів на практиці не застосовують здобуті знання, працюючи на підприємствах чи в офісах не за фахом.
«Система вищої освіти почала набувати ознак бізнес-проєкту: заклади освіти різних форм власності часто переслідують мету залучення вступника для отримання фінансового ресурсу, що у підсумку часто позначається на якості наданих послуг, а також формуванні кадрового потенціалу держави. Звідси і нарікання на якість підготовки випускників вишів. Але якість випускників вишів залежить і від якості вступників, випускників шкіл, яка також воліє бути значно вищою...» – переконаний експерт.
Натомість доктор наук з державного управління, професор і нардеп IV скликання Віталій Олуйко вважає, що Україна на 10-15 років запізнилася з оптимізацією мережі вишів. За цей час втрачено тисячі обдарованих студентів, «інтелект держави, який виїхав в європейські університети». Також зменшилося бюджетне фінансування, матеріальна і лабораторна база застаріла, наука не відповідає на запити економіки і війни.
«Україна повинна мати близько 70 класичних університетів (Міносвіти орієнтується на 100 ВНЗ – «Главком»), позбутися затратної нерухомості, земель. Підвищити мотивацію викладачів, запровадити формулу «гроші ходять» за студентом незалежно від форм власності вишів, позбутися міністерських університетів, запровадити академічні свободи та вузівську автономію, студентське самоврядування», – наголосив Олуйко у розмові з «Главкомом».
Кам’янець-Подільський: ставка на освітянку-«парашутистку»
Тема укрупнення Камʼянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка і Подільського державного університету «оформилася» у вересні 2024 року. Саме на базі Подільського державного університету (до листопада 2021 року він називався аграрно-технічним університетом) було проведено нараду з керівниками всіх закладів вищої освіти Хмельницької області. На ній головував гендиректор директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки Олег Шаров. У бесіді з «Главкомом» один із ректорів, який був присутній на нараді, розповів: спочатку Шаров говорив із усіма керівниками про процеси укрупнення. А пізніше такий діалог відбувся окремо з кожним колективом кам’янець-подільського вишу.
А вже початку березня 2025 року у керівництві Подільського державного університету відбулися несподівані зміни. Із посади ректора пішов професор і академік Національної академії аграрних наук Володимир Іванишин, який очолював заклад останні десять років. Його місце з приставкою «в.о» зайняла колишній проректор Хмельницького університету управління та права, доктор юридичних наук, професор Алла Івановська. Її представила колективу перша заступниця голови Хмельницької ОВА Оксана Вжешневська.
Вже тоді представниця ОВА натякнула, яким буде майбутнє вишу: цей заклад вищої освіти «стане справжнім містоутворюючим осередком для Кам’янця-Подільського». А наприкінці квітня в університеті імені Огієнка та Подільському державному університеті вже побував заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.
Кілька слів про Аллу Івановську, яка змінила місце роботи з Хмельницького на Кам’янець-Подільський. На початку «нульових» науковиця з Національної академії Держприкордонної служби імені Богдана Хмельницького перевелася на роботу до Хмельницького університету управління та права. Вона і до сьогодні числиться на кафедрі конституційного, адміністративного та фінансового права.
Із 2022 до січня 2025 року Алла Івановська працювала проректором з наукової роботи Хмельницького університету управління та права. Цю ж посаду в університеті управління та права протягом 2005-2011 років займав теперішній голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
«Те, що Івановська і Стефанчук знайомі, це однозначно. Чи склалися між ними дружні стосунки, мені важко стверджувати», – не під запис говорить «Главкому» один із колишніх колег Івановської з Хмельницького університету управління та права. При цьому джерело звернуло увагу на цікавий факт: у вересні 2024 року Івановська подала документи на посаду судді Конституційного суду за квотою президента. Однак ближче до кінця грудня достроково зійшла з дистанції. Це сталося на етапі, коли дорадча група експертів, яка проводила відбір кандидатів, більш ґрунтовніше поцікавилася претенденткою. Зокрема, надіслала запити до Хмельницького університету управління та права. Як з’ясувалося, Алла Івановська мала догану від ректора за порушення трудової дисципліни (не залучила грантовий проєкт від USAID), яку згодом скасував суд. А ще у неї проблеми з е-декларуванням. Поліцейські склали адмінпротоколи за несвоєчасне подання декларацій. Наразі справу слухає хмельницький суд.
«Хто ж, все-таки, її лобіював, коли вона подала документи на суддю Конституційного суду? Ось це цікавий момент. Хто навіяв їй віру в те, що вона може пройти. Фактів я не маю, але очевидно, що це людина, яка була досить впливовою, навіть на рівні керівництва держави», – робить висновок колега Івановської, натякаючи на спікера парламенту.
В історії з укрупненням кам’янець-подільських вишів є інша сюжетна лінія. Алла Івановська має хороші контакти з нинішнім державним секретарем Міністерства юстиції Олександром Буханевичем. У минулому вони разом працювали на кафедрі конституційного, адміністративного та фінансового права Хмельницького університету управління та права. У 2021 році Буханевич виступав науковим консультантом Івановської, яка здобувала науковий ступень доктора юридичних наук.
«Алла Івановська – професійний керівник і науковець. Що стосуєтеся конкретних рекомендацій на посаду, то це, скоріше, прерогатива обласної військової адміністрації Я не маю до цього стосунку. Із останніх інформаційних «вкидів», які читав в інтернеті, – буцімто Руслан Стефанчук рекомендував Аллу Івановську на посаду в.о. ректора… Повірте, об’єднання вишів – неминучий процес, про який я говорив близько семи років тому», – прокоментував «Главкому» держсекретар Мін’юсту і колишній колега Івановської Олександр Буханевич. За його словами, новопризначена виконувачка обов’язків ректора Подільського держуніверситету вже встигла позитивно себе зарекомендувати перед новим колективом: таємним голосуванням її одностайно було обрано головою вченої ради навчального закладу.
Опитані «Главкомом» джерела сходяться на думці, що Івановській доручено довести процес злиття двох вишів до логічного завершення. Після того повинні відбутися нові вибори ректора об’єднаного ВНЗ, який може очолити хтось із... «хмельницького земляцтва», яке трудиться у вищих ешелонах влади.
«Точно вам скажу: на 120 відсотків не братиму участі у виборах ректора об’єднаного вишу Кам’янця-Подільського. На сьогодні у мене інші цілі», – запевнив зі свого боку Олександр Буханевич.
Не до кінця прозорим є підхід Міністерства освіти і науки стосовно відбору базового вишу, до якого приєднуватимуть інший заклад освіту. Чому, наприклад, не приєднують Подільський державний університет до університету імені Івана Огієнка, а все відбувається навпаки?
За версією Олега Фасолі, Міносвіти зробило ставку на Подільський держуніверситет тому, що тут раніше, ніж у виші імені Івана Огієнка, закінчився контракт із ректором. Зокрема, призначили виконувача обов’язків ректора зі сторони. По суті чужого для обох кам’янець-подільських вишів.
Інший науковець, раніше займав впливову посаду на Хмельниччині, висловив думку, що університет імені Огієнка «давно вів себе пасивно, не заповнював багато бюджетних місць». Співбесідник навів приклад: є дев’ять бюджетних місць на істориків, а набирають шість. А щодо набору за предметом фізика – взагалі провал.
«Мені здається, що Міністерство освіти спеціально обрало Кам’янець-Подільський як периферійне місто, щоб по-тихому провести реформу, під яку міжнародні партнери виділили фінансування. Ба більше: в університеті Огієнка немає яскравої фігури, яка готова йти до суду і відстоювати збереження цього закладу», – пояснює джерело.
А от колишній перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець зробив висновок про те, що ніхто насправді не може дати пояснення, «чому університет Огієнка приєднали до аграрного, а не навпаки».
Цілком неочікувано під дописом Ковтунця у Facebook з’явився розлогий коментар того ж таки заступника міністра Михайла Винницького. Високопосадовець пояснив: Подільський державний університет має більше студентів (3500 проти 3000 в університеті Огієнка) і майна. А найголовніше – за університетом закріплено 1000 гектарів землі! Тому й до нього влада приєднує виш імені Огієнка.
Іще трохи математики. Згідно із щорічним рейтингом вишів, який розробляє Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» спільно з міжнародною групою експертів, у 2024 році Камʼянець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка посів 111 місце. Натомість Подільський державний університет вдовольнився 163 місцем.
Професор Віталій Олуйко наполягає: у Камʼянці-Подільському принципово має бути національний університет, який обʼєднає декілька вишів. Олуйко нагадав, що у 1918 році був утворений перший університет Української народної республіки і в ньому було два факультети – педагогічний і сільськогосподарський. Пізніше вони стали самостійними. «Тому до Камʼянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка потрібно приєднати Подільський державний університет, який, на жаль, втратив свої позиції. Адже поряд, у Вінниці розбудувався потужний аграрний університет і колишнє керівництво Подільського держуніверситету було швидше «похоронною командою» (розпродавало землю, гуртожитки) зменшило набір, фактично довело його до банкрутства. Пізніше університет віддав значну частину своїх площ харківському національному університету МВС (з початком великої війни харківський виш частково релокувався до Кам’янця-Подільського – «Главком»)», – сказав науковець.
У цій історії є ще один нюанс. Окрім Камʼянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка і Подільського державного університету, які Міносвіти взялося реформувати, у Кам’янці-Подільському функціонує ще один державний ВНЗ. Це – Навчально-реабілітаційний заклад вищої освіти «Кам’янець-Подільський державний інститут». Заклад засновано на початку 70-х років XX століття як технікум-інтернат для осіб з інвалідністю. За часи незалежності заклад освіти трансформувався у коледж, а у 2021 році – у державний інститут. Тут навчаються діти з особливими освітніми потребами. Проте, якщо поглянути на європейський досвід, то там немає окремих навчальних закладів для здобувачів із інвалідністю, – вони повністю інтегровані у класичні виші. Тому, коли Міністерство порушило питання укрупнення ВНЗ, логічно і Кам’янець-Подільський державний інститут доєднати до закладу імені Огієнка і Подільського державного університету, вважають опитані «Главкомом» експерти-науковці.
Умань: відплата за провалені вибори ректора
Події в Умані розгорталися за тим же сценарієм, що у Кам’янці-Подільському. На початку червня 2025 року Міносвіти провело заміну ректора Уманського національного університету (до квітня цього року заклад іменувався національним університетом садівництва): посаду обійняла (з приставкою «в.о») доктор історичних наук, професор Владилена Сокирська. Її представив заступник міністра освіти Винницький.
Пані Сокирська – відома в Умані постать. Протягом 2015-2019 роках вона обіймала посаду проректора з наукової роботи та міжнародного співробітництва… Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Того самого, який нині потрапив під оптимізацію. У жовтні 2020 року балотувалася у ректори цього закладу, посівши останнє третє місце.
Якщо зазирнути у її передвиборчу програму, то Владилена Сокирська вболівала за підвищення статусу університету імені Тичини, «формування позитивного іміджу як центру освіти, науки і культури, входження до ТОП кращих університетів України». До речі, за 2024 рік Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини зайняв 143 місце у рейтингу Топ-200 вишів України.
Також в активі Сокирської участь у політичній кампанії. На місцевих виборах-2015 балотувалася кандидатом у депутати Уманської міської ради від Блоку Петра Порошенка, але програла. Її чоловік Анатолій Сокирський (працює лікарем-нейрохірургом і травматологом у райлікарні) теж безуспішно пробував свої сили, балотуючись у депутати міськради.
«Те, що в Умані відбувається, на жаль, типова і шкідлива ідея. Без попереднього обговорення з педагогічними колективами Міносвіти проводить так звану реформу укрупнення вишів під конкретних людей, здебільшого, це політики або народні депутати. Цю гіпотезу підтверджує факт: зараз у Верховній Раді фактично погоджено законопроєкт, який відкриває можливість до приватизації об’єктів нерухомості, майна та землі вищих навчальних закладів, які ліквідовано або об’єднано чи оптимізовано», – повідомив «Главкому» колишній віцепрем’єр із гуманітарних питань, доктор політичних наук і професор Микола Томенко. За його словами, потенційними вигодонабувачами від реорганізації уманських вишів можуть бути окремі народні депутати від «Слуги народу», а також мажоритарники, які обиралися від Черкащини. Нагадаємо, від 200 виборчого округу з центром в Умані шість років тому переобрався одіозний нардеп кількох скликань Антон Яценко.
У цьому ж контексті Томенко пригадав показову історію. Наприкінці 2021 року у першому турі виборів ректора Державного біотехнологічного університету (Харків) переміг… діючий народний депутат від провладної партії Андрій Одарченко. Оскільки політик, згідно із законодавством, не може поєднувати ще одну виборну посаду, то обов’язки керівника вишу тимчасово (четвертий рік!) виконує інша особа. Контракт із Одарченком буде відновлено після завершення його депутатських повноважень.
Але тут є важливе «але». Восени 2024 року Вищий антикорупційний суд визнав винним нардепа Одарченка (перед оголошенням вироку політик утік із України) і призначив вісім років тюрми. Обранець «погорів» на тому, що обіцяв «відкати» ексголові Агентства відновлення Мустафі Найєму за сприяння у виділенні бюджетних коштів на ремонт будівель Державного біотехнологічного університету, де він залишився ректором.
«На жаль, сьогодні університети стали заручниками для працевлаштування депутатів, високопосадовців або їх посіпак, які займають тимчасові посади у Києві», – резюмував Микола Томенко.
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0