Які штами грипу прийдуть в Україну?

Через відсутність виборів цього року епідемія грипу наближається без особливого шуму. Наразі до перевищення епідпорогу ще далеко, але є тенденція до підвищення захворюваності на 7% щотижня. Перша хвиля грипу очікується на початку грудня, це буде вже знайомий нам «свинячий» грип та деякі інші штами, які докучали українцям два-три роки тому.

Про поточну епідеміологічну ситуацію та вакцинацію на прес-конференції в «Главкомі» розповів директор Київського центру клінічної імунології Олег Назар.

Олег Назар: «По Україні приблизно за два місяці на грип має перехворіти 35-40% населення»

Ситуация относительно неплохая в том плане, что никаких выборов, никакой политики особо нет, поэтому занимаемся только гриппом и всеми его составными.

По состоянию на 21-22 ноября, у нас заболевших на грипп и острые респираторные заболевания 18 435 пациентов, из них взрослых 6 222, детей – 12 213. На данный момент мы не дотягиваем до эпидпорога на 23%. Сегодня у нас 66,2 случаев на 10 тысяч населения, а эпидпорог рассчитан на 24 тысячи заболевших. То есть, должно быть 86 случаев на 10 тысяч.

С другой стороны, отмечается увеличение количества заболевших в среднем до 7% каждую неделю.

Согласно приказу Министерства, будем проводить вакцинацию от гриппа по желанию. Есть приказ №425 от 15.11.2010 года Управления здравоохранения города Киева о создании сети прививочных кабинетов при центральных поликлиниках. Вакцинация стоит денег, потому что официально, согласно приказу №48, вакцинация от гриппа добровольная, а все, что не входит в обязательные прививки согласно календарю, идет за собственные средства. Кабинеты открыты, они функционируют в центральных поликлиниках района и в двух детских поликлиниках.

Процедура такая: врачебный осмотр, если противопоказаний нет, тут же приобрел вакцину, принес в контейнере, и сделали вакцинацию. Все делается за один день. Вакцина поставлена в аптеки коммунальной формы собственности, которые город может контролировать. В кабинете есть врач, который проводит осмотр, медсестра, которая делает прививки, вакцина, условия для ее хранения и транспортировки. Почему не в каждой клинике, а только в центральных? Чтобы можно было проконтролировать соблюдение условий хранения и транспортировки, ведь холодовая цепь должна соблюдаться.

По прогнозам, превышение эпидпорога и, возможно, эпидемию гриппа потенциально ждем на начало декабря, учитывая скачки температуры.

Скільки коштує вакцинуватися? Чи відрізняється вартість для дорослого і дитини?

Олег Назар: Вартість вакцинації не відрізняється, відпускна ціна вакцини 59,67 гривні. Різниця є в самій процедурі вакцинації, але це вже окрема розмова. Щодо вартості, вона коштує близько 100 гривень. Ми не беремо орендну плану за кабінет, оплату лікарського огляду. Тобто, ми встановили мінімальну ціну, і, можливо, будемо її зменшувати до 80-85, тому що комерційні медичні фірми так само трошки зменшують ціни.

Ви якось контролюєте цю вартість?

Олег Назар: Ціна має контролюватися, для цього є планово-фінансовий відділ. А завдання лікарів – визначення контингенту, який має прищепитися, і приблизно, скільки треба вакцини.

Якій групі людей ви б порадили обов’язково щеплюватися?

Олег Назар: Згідно наказу № 48 про проведення профілактичних щеплень в Україні, у нас є так звана рекомендована вакцинація. В наказі є розділ «Вакцинація групи ризику від грипу в умовах епідемії». Якщо оголошується епідемія або ми підходимо до епідпорогу, то в першу чергу щеплення потрібно проводити: 1) дітям, особливо які мешкають в колективах (будинках дитини, інтернатах); 2) особам похилого віку, бо у них ризик ускладнень від грипу переважає можливі ризики від самої вакцинації; 3) особам з хронічними захворюваннями органів дихання та серцево-судинної системи (тільки ті, які в даний момент в стадії ремісії, тобто немає загострення захворювання, бо грип загострює хронічні процеси); 4) вагітним, але не всіма вакцинами; 5) людям, які працюють в контакті, - медичні, соціальні працівники, працівники прокуратури, транспорту, Міністерства надзвичайних ситуації і внутрішніх справ. Однак, вакцинація необов’язкова, а за згодою. Тобто, якщо людина вже перехворіла, щепилася, не бажає вакцинуватися або у неї якісь протипоказання, значить, щеплення не проводиться. Якби ми вакцинували 97% населення (але це з області фантастики), то епідемії не було б як такої. Якщо ми провакцинуємо 30-40%, то трошки знизимо ризик можливої епідемії.

Є якісь серйозні обмеження вакцинації дітей чи це є спекуляцією?

Олег Назар: Дети входят в контингент, у которого высокий риск заболевания и осложнений. Но в момент вакцинации ребенок должен быть здоров. Там есть маленькая особенность: дети с проблемными иммунитетами или те, у которых в анамнезе были аллергические реакции, подлежат вакцинации по определенной схеме – идет двукратная вакцинация по половинной дозе. Если же в анамнезе аллергия, были такие-то осложнения, анафилактический шок или тяжелая сывороточная болезнь, то никакая вакцинация не проводится - ни плановая, ни экстренная.

Если были осложнения в виде крапивницы, небольшой местной реакции в виде зуда, вакцинация проводится под прикрытием противоаллергических препаратов. Берем самые простые, тот же «Диазолин», «Фенистил», то есть препараты, которые в детской практике всю жизнь применялись: 3-4 дня до вакцинации по таблеточке в день, в день вакцинации и дня 4-5 после. Поэтому существует врачебный осмотр – проверили температуру, давление, дыхание, все хорошо, есть подпись доктора, есть разрешение и есть подпись медсестры, что введена вакцина серия такая-то, номер такой-то. Это четко должно отслеживаться.

Если же у ребенка анемия, в анамнезе судорожный синдром или проблемы с нервной системой, то вакцинация проводится на усмотрение доктора. Здесь идет двукратная вакцинация - полдозы одна инъекция, через две недели - еще полдозы. Таким образом, мы вводим меньшую дозу вакцины, как профилактику возможной аллергии, но тем не менее эффект достаточно хороший.

Кем определяются осложнения и аллергические реакции?

Олег Назар: Однозначно лечащим врачом. Участковый педиатр, семейный врач смотрит и решает, надо вакцинировать или нет.

Вакцини якого виробництва застосовують в Україні?

Олег Назар: Вакцини будь-якого виробника мають однаковий антигенний склад. Моніторинговий комітет Всесвітньої організації охорони здоров’я дає проноз, виходячи з якого виробники готують вакцину з однаковим антигенним штамом.

Вакцини відрізняються крім країни виробника ще й складом консервантів або, як роблять росіяни, додаються імуномодулятори, щоб була швидша імунна відповідь.

У нас офіційно зареєстровані вакцини: «Ваксігріп» (виробник Франція), «Інфлуак» (Голландія), «Флюорікс» (Нідерланди), «Грипол Нео» та «Грипол Плюс» (Росія). За складом штамів вірусу грипу вони однакові. В кабінети закупили «Ваксігріп», деякі фірми взяли «Інфлуак», тобто, закуповували те, що було в наявності. За складом вони однакові, тільки «Грипол Плюс» містить поліоксидоній. Ця вакцина як імуностимулятор, можливо, трохи краща, але не застосовується у вагітних, всі ж інші вакцини для них безпечні.

Які штами грипу слід очікувати?

Олег Назар: В цьому році очікуються віруси: каліфорнійський Н1N1, брісбен Н1N3, яким зараз лякають людей, і «перс». Нічого нового. Ці віруси були минулого року і два-три роки тому. Минулого року ми очікували вакцину від каліфорнійського грипу, а зараз цей штам увійшов до звичайних вакцин. Якщо брати імунологію, то цього і наступного року будуть циркулювати саме ці штами. Можливо, в 2012-2013 роки буде знову якась заміна вірусу і будуть виробляти нові вакцини. Нічого не стоїть на місці, виробники виробляють вакцини, виходячи з епідпрогнозу.

Перс - вірус грипу найстрашнішого типу А, також існують типи В і С. С у вакцинах не використовується, він нічого не викликає. А і В відрізняються складом ферментів нейромінідази та гемаглютиніни, які викликають досить потужні ускладнення – кровотечі, ураження нервової системи, шлунково-кишкового тракту. На них робиться приціл при виробництві вакцин.

Сьогоднішні субодиничні вакцини певною мірою безпечні. Раніше ми кип’ятили вірус, тобто зменшували його життєздатність і вводили людині, він викликав досить повноцінну імунну відповідь, і цей імунітет тримався протягом 15 років. Якщо вводиш цю вакцину людині з послабленим імунітетом, вона може викликати захворювання. Тоді пішли іншим шляхом: брали вже не цілий вірус, а його якісь антигенні компоненти. Тобто, вакцина ніяким чином не викликає розвиток захворювання, бо там вірусу немає, є тільки його білки. Додатковий антигенний матеріал трошки менший і, таким чином, іде повна безпечність цієї вакцини, окрім алергічної реакції на складові (тіамірсал, курячий білок і гентаміцин).

Чи існують якісь вітчизняні вакцини? Чи планує Україна найближчим часом стати країною - виробником вакцин?

Олег Назар: Если есть страны, заводы, где налажено производство вакцин, отработана методика, условия хранения, транспортировки, то зачем городить огород? Знаете, как у нас строится? Больше украдут, чем построят. Соответственно, пока завод выйдет на нужное качество, то ну его… Свое еще не означает лучшее. Если есть отработанная методика, нет смысла что-то изобретать, поэтому эти вопросы даже не поднимаются. Проще купить, доставить, чем что-то делать свое.

Ви сказали, що кожного року попит на вакцини росте. Чому Україні не вигідно було б виробляти вакцини, продавати їх за кордон і заробляти кошти?

Олег Назар: З точки зору медицини, це, можливо, і правильне рішення, а з точки зору комерції, це досить важко. Як ти вийдеш на ринок з вакциною, яка є скрізь?

Поки в засобах масової інформації ідуть ці антивакцинальні компанії, у нас попит на вакцини не дуже великий, він стимулюється тільки в наказному порядку. Можливо, воно і вигідно, хто його знає. Росіяни переоснастили заводи, виробляють вакцини ще й нам продають. Можливо, до цього колись дійде і в Україні, але це політичне питання, тому пропустимо його.

Які прогнози щодо рівня захворюваності у грудневій хвилі грипу?

Олег Назар: По Україні приблизно за два місяці на грип має перехворіти 35-40% населення. На березень будемо очікувати другу хвилю. Епідемії грипу пов’язані з міграційними потоками та кліматичними умовами. Якщо вологість підвищена, то через слизову оболонку краще проникають віруси, коли ж погода суха, то слизова оболонка підсихає, і стає менш прониклива для вірусів. Другий фактор – це міграція. Під час різдвяний свят іде міграція з заходу на схід, потім назад, тому зазвичай маємо дві хвилі епідемії.

Скільки було щеплень минулого року і скільки планується в цьому?

Олег Назар: Ми надаємо запит на якусь організацію, скільки у неї працівників, скільки хворіло, скільки вакцинувалося, і скільки бажає вакцинуватися. Вони нам дають перелік осіб, і, таким чином, складається потреба вакцини. По Києву минулого року офіційно бажало вакцинуватися близько 130-138 тисяч населення. Зараз можливо трохи менше, бо немає такого шуму.

Коли краще вакцинуватися, зважаючи на те, що перша хвиля очікується на початок грудня?

Олег Назар: Зазвичай адекватна імунна відповідь розвивається десь на 10-12 день після вакцинації. Тобто, десь за 2-3 тижні або за місяць до епідемії бажано щепитися, тому що в разі ускладнення або відсутності будь-якої реакції, можемо додатково провести щеплення.

Враховуючи безпечність вакцини, ми можемо проводити вакцинування і в період епідемії, це вакцинація за екстреними випадками. Якщо вже ми вакцинуємо в період епідемії, то поряд з вакцинацією потрібно проводити захисні заходи. Є так званий період імунологічного мовчання: 5-7 днів з моменту введення вакцини до синтезу імуноглобулінів, активації клітин пам’яті. В цей період ми маємо давати якісь інтерферони або індуктори інтерферонів як терапію супроводу. Тоді вакцинація може бути проведена в будь-який час.

Вакцинація – це захист проти певних штамів вірусів грипу. Тобто, грипом ми не захворіємо, а іншими ГРВІ можемо, тому краще сполучати вживання імуномоделюючих препаратів з вакцинацією, тоді ми зможемо перекрити ширший спектр збудників. А взагалі вакцинація має проводитися грамотно, тоді ніяких проблем не виникне.