«Перед виборами комусь дуже цікаво подивитись: а що ж там розслідує Антикорупційне бюро?»
Зовсім недавно директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник виступав у ролі викривача, ініціатора спільного з Генпрокуратурою розслідування проти очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького. Нині ж він сам опинився під прицілом. Генпрокуратура тепер «копає» під самого Ситника: раптово виринула з небуття стара справа проти нього за розголошення деталей слідства.
«Ліга.нет» провела онлайн інтерв’ю з директором НАБУ Артемом Ситником, під час якого він розповів про розслідування низки резонансних справ, про роботу аудиторів НАБУ, а також поінформував, як нині його відомство співпрацює з НАЗК та Антикорупційною прокуратурою.
Про «амбарну книгу Партії регіонів»
Пан Манафорт не є суб’єктом, підслідним НАБУ, тому наше розслідування було сконцентровано навколо інших фігурантів «чорної бухгалтерії Партії регіонів». Окремо була виділена справа проти голови ЦВК – вона зараз залишається в НАБУ, розслідування щодо неї зупинено прокурором у зв’язку з виконанням міжнародно-правових доручень. На думку детективів, які розслідують цю справу, вона готова до передачі у суд, але на думку прокурорів, для ухвалення остаточного рішення потрібно дочекатися матеріалів з-за кордону. Без рішення прокурора детектив самостійно не може передати справу до суду. Основна ж, «велика справа» була передана до Генпрокуратури для об’єднання з кримінальними провадженнями, які розслідуються департаментом Горбатюка щодо представників колишньої влади. На сьогодні детективи НАБУ включені до складу групи, яка розслідує цю справу.
Про «справу Ситника»
Якщо я зараз почну це коментувати, то з’явиться ще одне кримінальне провадження щодо розголошення даних досудового розслідування. Не буду давати приводу порушувати нові справи.
Питання до мене з’явилися ще у листопаді 2015 року. Це була «гаряча стадія», коли відбувся ряд затримань у справі «рюкзаків Авакова».
Я тоді давав пояснення. У зв’язку з тим, що це провадження фактично не мало жодної перспективи, розслідування не проводилося. Наскільки мені відомо, зараз почали активізуватися всі розслідування щодо мене і щодо НАБУ. Я думаю, що така активізація пов’язана з виборами, які наближаються. Єдине – я категорично не розумію, для чого запитувати дані сотового зв’язку у журналістів. Це виглядає дуже некоректно.
Про аудит НАБУ
Вже три місяці як визначені три аудитори. Жодного телефонного дзвінка, жодного письмового звернення з боку хоча б одного з аудиторів не було. Але ми у пресі бачимо заклики до зміни закону, що регулює порядок проведення аудиту. Я вважаю, що мета цього закону – розширити повноваження аудиторів і дати їм доступ не лише до закритих проваджень, а й до тих, які перебувають на стадії розслідування. Мабуть, перед виборами комусь дуже цікаво подивитись, а що ж там розслідує Антикорупційне бюро?
В законі чітко не виписано, за який період має бути проведений аудит: чи за весь час існування Бюро, чи за останній рік. Ми (НАБУ) ніякого аудиту не боїмось, ми налаштовані у законний спосіб сприяти особам, які будуть проводити аудит. Я сподіваюся на об’єктивний аудит. Я ніколи не ідеалізував себе чи структуру, яку очолюю. Ми не убезпечені від помилок.
Негативний висновок аудиторів не означає мого автоматичного звільнення. У цьому випадку у парламенті може постати питання про голосування за відставку директора НАБУ.
Про якість розслідувань
У нашому суспільстві сформувався цілий пласт експертів, які знають, як мають відбуватися розслідування НАБУ, хоча жодного провадження вони не тримали в руках. Звернути увагу на недоліки розслідування може прокурор чи адвокат фігуранта. Якби ми припускалися суттєвих помилок у ході розслідувань, то у справах НАБУ був би цілий ряд виправдальних вироків. У наших підозрюваних високооплачувані захисники, еліта адвокатури. Від них ми не бачимо заяв про порушення під час розслідувань. Жодна справа, яку розслідує НАБУ, в суді не закінчилась виправдувальним вироком.
Про Антикорупційний суд
Вироки можна отримати швидко тільки тоді, коли є сприяння розслідуванню з боку захисту. У провадженнях, які викликали резонанс, іде боротьба між сторонами захисту та обвинувачення. Однак темпи розгляду цих справ дуже низькі. Приміром, прокурори вже майже рік читають обвинувальний акт у справі проти відстороненого голови ДФС (Романа Насірова, - «Главком»). Сторона захисту могла б не заявляти про зачитування матеріалів, але заявила, і має на це право. Але такі справи треба слухати не раз на два тижні, а впродовж двох тижнів щодня. З початком роботи Антикорупційного суду швидкість розгляду стала б значно вищою. Завдання цього суду – розглядати відносно невелику кількість справ.
Про Антикорупційну прокуратуру
Робота з САП триває, справи передаються до суду. Звичайно, є рішення, які не можуть зрозуміти ні детективи, ні суспільство: наприклад , коли один прокурор пише обвинувальний акт, а потім з’являється постанова про закриття справи (Ситник має на увазі справу «рюкзаків Авакова», - «Главком»). Водночас усі наші справи – це все одно спільна робота детективів і прокурорів.
Про внутрішню безпеку в НАБУ
У НАБУ працює відділ внутрішньої безпеки. За весь час існування Бюро за порушення було звільнено два детективи. Робота відділу внутрішньої безпеки фокусується на превенцію. Його працівники мають доступ до баз даних, вони ведуть постійний моніторинг життя детективів і щоп’ятниці мені доповідають про їхні придбання та джерела коштів на ці покупки.
Крім того відбуваються постійні перевірки на доброчесність, графік яких знаю тільки я. Бували негативні результати цих перевірок, однак це не є підставою для звільнення – лише підставою для додаткової уваги на конкретного працівника. До слова, на сьогодні у Бюро працює близько 200 детективів.
Про НАЗК
У нас відсутня співпраця як така. Ми підписували меморандум про взаємодію, який так і лишився на папері. Я багато разів публічно звертався до колишнього керівника НАЗК (Наталка Корчак, - «Главком»): НАБУ пропонувало свою допомогу, свої ресурси. Ніякого фідбеку не було. Так, ми отримали кілька висновків після перевірок (декларацій), але це важко назвати співпрацею.
Про прослуховування
Механізм отримання дозволу на здійснення прослуховування є таким: санкції на проведення негласних слідчих дій ініціює детектив, погоджує з прокурором і звертається до суду. З технічної точки зору при прослуховуванні ми взаємодіємо з СБУ, бо воно здійснюється через їх апаратуру. Я вважаю, що наразі немає перспективи вирішення питання щодо надання НАБУ права на самостійне ведення прослуховування. Я переконаний, що в нинішньому складі парламент не знайде голосів щоб проголосувати за відповідний закон, який давно написаний, і вже два роки як схвалений антикорупційним комітетом Ради.
Про «справу Онищенка»
Фактично розслідування закінчено. Ми отримали дозвіл на заочне засудження. Справа проти відстороненого голови ДФС, яка була складовою великої «справи Онищенка», теж у суді. Єдине, що зараз розслідується, – перебуває на стадії перевірки - справа щодо переписки Онищенка, яку оприлюднив журналіст Дмитро Гнап.
Звісно, сама переписка може мати доказове значення лише у сукупності з іншими доказами. Після виходу журналістського розслідування, Гнап передав ці матеріали у НАБУ, також його допитали. У цій переписці фігурує багато рішень, які ухвалювалися у парламенті. Зараз ми співставляємо рішення Верховної Ради із перепискою, і бачимо цікаві речі. До слова, сьогодні у рамках цієї справи на допит запрошений пан Кононенко (Ігор Кононенко, перший заступник глави фракції БПП, бізнес-партнер Петра Порошенка, - «Главком»).
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0