Півсвіту палає, пів – заливає
Вчені вже не перший рік лякають людство глобальним потеплінням. Зміни клімату спостерігаються вже давно: літо стає спекотнішим, площі лісових пожеж зростають, а будь-які стихійні явища, як то паводки чи посухи, стають систематичними і мають все більш згубні наслідки.
Циклон над Україною
В Україні цього року посушливий червень змінив грозовий липень. Тропічні зливи завдали чимало клопоту зокрема мешканцям столиці. Вода затопила підземні переходи, вулиці, а сильний вітер ламав дерева та білборди, зносив дахи.
Стихія зачепила не тільки столицю та Київську область. Понад сотня міст і сіл в різних регіонах цього тижня були знеструмлені: «зачепило» Запорізьку, Дніпропетровську, Житомирську, Донецьку, Луганську та Кіровоградську області. Через сильний дощ на ріках Прикарпаття піднімається рівень води.
Читайте також: Жахливі наслідки грози у Києві: повалені дерева, розламані гаражі та затоплені вулиці (фото, відео)
У Запорізькій області 25 липня за одну годину випала півмісячна норма опадів (25 мм). В районі аеропорту міста було зафіксовано посилення вітру до 28 м/с, що характеризується як стихійне гідрометеорологічне явище. Трьох людей уразила блискавка.
Синоптик Наталка Діденко розповіла у своєму блозі, що дощі, грози та подекуди шквали з градом в Україну приніс циклон, який на німецьких прогностичних картах позначений назвою Halina. Зазвичай циклони затримуються над певною територією протягом однієї-двох діб, але цього разу він протримався над Україною протягом кількох тижнів. Але нічого надприродного не сталося, переконана синоптик.
Метеорологи обіцяють, що до 29 липня ймовірність дощів суттєво зменшуватиметься, а потім встановиться сонячна і спекотна погода.
Одночасно із циклоном, 26-27 липня в більшості районів Одеської, Миколаївської, Запорізької, Кіровоградській областей оголошено надзвичайний рівень пожежної небезпеки.
Спека за Полярним колом
Поки Україну заливають дощі, на півдні та півночі Європи свої погодні ексцеси: там горять ліси. Це літо видалося аномальним у всьому світі: температурні рекорди побиті відразу в декількох точках світу.
Лісові пожежі в Греції вже призвели до загибелі майже сотні людей. Десятки пропали безвісти. В країні оголошено триденний траур. Лісові пожежі є звичним явищем для Аттики у сухі літні місяці, але таких масштабів вони ще не сягали. Попередній чорний рекорд був у 2007 році: тоді стихія забрала життя понад 60-ти людей.
Аномальна спека дісталась навіть до Скандинавії. У Швеції протягом двох тижнів не вщухають лісові пожежі. Найбільші вогнища на північ від Стокгольма, в центральній частині країни.
Шведським службам порятунку не вистачає техніки і рук для боротьби з таким лихом. Стокгольм, який звик до комфортного прохолодного літа, звернувся за допомогою до країн Євросоюзу. Вже відгукнулись Польща, Данія, Франція, Італія, Німеччина, Литва, Португалія і Австрія. Зараз у Швеції вирішили боротися з пожежами, скидаючи з вертольотів бомби GBU-49 у вогонь, який наблизився до району, де проходять військові стрільби, і де можуть бути нерозірвані снаряди. Це ускладнює для пожежних безпечний доступ до пожежі, а крім цього, рятувальники сподіваються, що вибух бомби спалить кисень в осередку пожежі і полум'я згасне.
17 липня спалахнула лісова пожежа і у Латвії. Спочатку тліли торфовища, потім вогонь перекинувся і на ліси. За приблизними підрахунками, їх вже вигоріло близько тисячі гектарів. Країна попросила допомоги для боротьби зі стихією у Євросоюзу. Але так як з таким проханням зарадити з лісовими пожежами також звернулися Сербія, Греція, Фінляндія, Латвії довелось «стати в чергу». На допомогу прийшла Білорусь, відправивши свої вертольоти, але латвійська служба порятунку робить невтішний прогноз: повністю приборкати вогонь зможуть, швидше за все, тільки осінні зливи.
Лісова пожежа перекинулась і на Фінляндію. Туди вогонь прийшов з Мурманської області Росії, більша частина якої розташована за Полярним колом. У цьому році у Заполяр’ї зафіксовано рекордні 93 пожежі на загальній площі 8 410 га, що у 28 разів більше в порівнянні з минулим роком.
Зростання кількості і площ лісових пожеж у Мурманській області теж пов’язують з аномально спекотною погодою. У самому Мурманську, столиці Заполяр‘я, 20 липня був оновлений добовий рекорд температури повітря: вона склала +31 градус за Цельсієм. Попередній добовий рекорд цього дня було встановлено 1957 року, коли стовпчик термометра піднявся до +30.4. Проте, абсолютний рекорд температури у Мурманську побитий ще не був, він становить +32.9 градусів, його зафіксували 9 липня 1972 році.
Температура ж у Сибіру тепер сягає +33, перевищивши кліматичну норму на 10 градусів.
У Канаді, де повітря влітку прогрівалось до +34 за Цельсієм, за півтора місяця від перегріву загинули 70 громадян. У Великобританії від спеки плавляться рейки та дахи будинків. Що говорити про ситуацію у таких спекотних країнах, як Ізраїль, Алжир, Іран та Ірак? Там стовпчик термометра вдень перетинає позначку в +50 градусів.
Півсвіту палає, пів – заливає. Рекордні зливи у західній Японії забрали життя 200 осіб. Після цього через аномальну спеку загинули 65 японців, ще понад 20 тис. були госпіталізовані. У містах Токіо й Кумагаї зафіксували температурні рекорди - стовпчик термометра підіймався вище 40 градусів за Цельсієм.
Китай та Лаос страждають від повенів.
Наслідки Глобального потепління
Вчені вже давно причиною сучасних метеокатаклізмів називають глобальне потепління.
Британське видання The Guardian цитує експертів, які пояснюють, що потоки повітря в атмосфері, які переносять погодні фронти, зараз рухаються занадто повільно. Це є причиною встановлення тривалої однакової погоди на певній території: в одних районах тижнями тримається спека, а в інших, як нині в Україні, не припиняються дощі.
Аналогічна ситуація спостерігалась у 1976 році. Але як пояснив професор Тім Осборн, директор дослідження відділу кліматичних досліджень Університету Східної Англії, зараз будь-яке явище, таке як ослаблення руху повітряних потоків, матиме більш серйозні наслідки, ніж це було 40 років тому, через підняття середньої температури повітря на планеті.
У 2015 році 197 країн підписали Паризьку кліматичну угоду. Всі вони погодилися працювати над зменшенням шкідливих викидів у атмосферу. Загальна стурбованість викликана тим, що з кінця 19 століття середня температура поверхні Землі вже зросла на 1,1 градуса, і зараз перед людством стоїть завдання не дати зрости цьому показнику до двох градусів.
Два градуси, здавалося б, небагато. Але вчені прогнозують, що через підвищення температури на планеті навіть на два градуси рівень океану підвищиться так, що під водою опиняться деякі узбережжя і острови. І це буде не найгіршим наслідком.
Танення льодовиків призведе й до зміни течій. В Європі зими стануть екстремально холодними, а у теплу пору року збільшиться випаровування, і як наслідок - збільшиться інтенсивність опадів, а розподілятимуться вони нерівномірно. Через це почастішають паводки та засухи. Наприклад, південь Іспанії та Португалії, а також деякі регіони Марокко, Алжиру, Тунісу, південь Туреччини і деякі частини Сирії перетворяться в пустелю вже до кінця цього століття.
Швидкість нагрівання поверхні планети зростає, вона вже вдвічі вища за ту, що була півстоліття тому. Найгарячішим за всю історію спостережень - з 1880 року – визнали 2016 рік, він був третім роком поспіль, що встановив новий рекорд температури.
У Світовому банку підрахували, що до 2050 року через глобальне потепління на Землі більше 140 млн людей стануть мігрантами, так як деякі країни Африки, Південної Азії і Латинської Америки стануть непридатними для життя: прибережним районам загрожує затоплення, а високогір'я відчуватимуть нестачу у воді для землеробства.
Експерти космічного агентства NASA продемонстрували ролик з даними про те, як за останні 135 років змінилася температура на планеті Земля - з 1880 по 2015 рік. Помаранчеві кольори представляють теплі температури, а сині - холодні.
Глобальне потепління відчутне й в Україні. За прогнозами Світового банку, до 2100 року середньорічна температура в Україні може підвищитись на 3,2-4,5 градуси, якщо не відбудеться кардинальних змін в економіці, способах виробництва і рівні споживання.
Через це почастішають посухи, повені, урагани, а також збільшиться частота лісових пожеж. Є загроза опустелювання південних і південно-східних регіонів України.
В першу чергу, негативні наслідки зміни клімату матимуть для сільського господарства.
Вже зараз вплив глобального потепління відчувається в Україні.
Природно-кліматичний пояс, де вирощували цукровий буряк, раніше був у Вінницькій, Черкаській, Миколаївській, Кіровоградській та Полтавській областях, зараз він зміщується через нестачу вологи на північ та на захід, а теплолюбні культури, такі як кукурудза та соя, тепер спокійно дозрівають в північних та західних областях.
Аграрії на півдні України вже замінили традиційні культури посухостійкими сорго та нутом, адже є ризик загибелі урожаїв ярого ячменю, кукурудзи та інших вразливих до посухи культур.
Начальник відділу метеорологічних прогнозів Укргідрометцентру Владислав Білик заспокоює: на його думку, найближчі роки суттєвих змін клімату не повинні відбутися, а зливи влітку, на кшталт тієї, що відбулась 25 липня, не є аномальними.
«Грози нормальне явище для літа. Гроза 25 липня, хоча була і небезпечна, але не дотягла до критерію «стихійне явище», - переконує Білик у розмові з «Главкомом». - Що стосується температури, то вона і раніше сягала 30 градусів за Цельсієм, і так само для Києва влітку не є чимось надзвичайним. Хоча поки що 30 градусів цього літа у столиці і не спостерігалось».
Начальник управління з питань надзвичайних ситуацій КМДА Роман Ткачук заявляв, що у середу, 25 липня, у Києві випала тримісячна норма опадів, але в Укргідрометцентрі слова столичного чиновника спростували.
«У Києві є три станції, які вимірюють опади, і дані 25 липня були такими: Київська станція (Багринова гора, пр. Науки) - 17 мм, Гідропарк (біля мосту Метро) - 7 мм, АМСЦ Жуляни - 44. Найбільше опадів було в районі аеропорту «Київ» в Жулянах, що становить близько половини місячної норми у 88 мм», - розповіли «Главкому» в Укрігдрометцентрі.
Та Владислав Білик погоджується, що літо стає спекотнішим у Європі, зменшується кількість дощів, а це у свою чергу сприяє розповсюдженню лісових пожеж. А в Україні чітко простежується тенденція зменшення тривалості весни і осені. «Одразу після снігу - через місяць-два - наступає літо. Тобто весна триває півтора-два місяці, а не три. Ця тенденція спостерігається останні 20-30 років», - визнає Білик.
Яна Степанковська, «Главком»
Коментарі — 0