Впливове американське видання аналізує ситуацію з обміном заручників між Україною та Росією
Напевно, ніхто в Києві не стикається з більш складним завданням, ніж перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко. Геращенко - головний перемовник України, завданням якого є звільнення українців, захоплених у полон на Донбасі. Український уряд та сепаратисти на сході України обміняли близько 400 ув'язнених (за даними на кінець 2017 року) - значні досягнення, за які Геращенко заслуговує на подяку від нації.
Геращенко зараз стикається з ще більш важким питанням: вона повинна відслідковувати долю близько сімдесяти українських громадян, які стали де-факто заручниками на території Росії. Хоча Геращенко офіційно не відповідальна за забезпечення їхнього звільнення, вона розуміє емоційний резонанс в Україні. В коментарі The Atlantic Council Геращенко розказала про перешкоди для звільнення цих заручників.
Росія, як і раніше прагне використовувати українських бранців як зброю у гібридній війні з Україною, змушуючи Київ іти на поступки щодо фундаментальних питань суверенітету, на які не пішов би жодний український уряд.
Непохитний російський ворог також відмовляється вирішувати проблему. Коли Геращенко запропонувала відпустити 23 російських громадянина у обмін на звільнення з Росії громадян України, російські переговорники відхилили її пропозицію, «оскільки це змусить Росію визнати, що вона перебуває у стані війни з Україною», каже Геращенко. Справді, Москва не хоче відвідувати своїх власних громадян, які перебувають в Україні, і відмовляєься надавати київським дипломатам чи західним недержавним організаціям доступ до українських заручників в Росії.
Українські бійці повернулися з полону. Грудень 2017 року (фото: strana.ua)
Існує низка моментів, які ускладнюють це питання, нагадує Геращенко. Наприклад, вона визнає: незважаючи на те, що для України мало б сенс офіційно накласти санкції на тих російських громадян, які мають стосунок до захоплення або утримування українських заручників, так чинити не можна, оскільки цей крок поставить під загрозу можливості для прогресу у «мінському форматі»: «Отже, це питання не таке просте, як здається».
Геращенко переконує, що разом з іншими високопосадовцями працює, щоб забезпечити звільнення заручників. Президент України Петро Порошенко, міністр закордонних справ Павло Клімкін та інші українські чиновники постійно піднімають це питання зі своїми російськими колегами.
Геращенко підкреслила, що будь-яка допомога з цього питання від західних чиновників та неурядових організацій вітається. Вона зауважила, що Київ буде реагувати на пропозиції допомоги зовнішнього посередника, «але така людина повинна мати можливість спілкуватися безпосередньо з Путіним».
Природньо, що Геращенко розуміє біль рідних полонених і хоче, щоб заручники повернулись додому. Тим не менше, голова Асоціації родичів українських в'язнів Кремля Ігор Котелянець (брат затриманого в окупованому Криму «диверсанта» Євгена Панова, - «Главком») стверджує, що однієї людини для цієї роботи замало, і що Порошенко має посилити Геращенко ще кимось. «Ми вдячні за роботу Геращенко, але все це для однієї людини занадто багато, - сказав Котелянець, - ми просимо президента Порошенка зробити більше».
Котлянець хоче, щоб Порошенко та Путін офіційно визначили особливого перемовника, який нарівні спілкувався б з обома сторонами та був відповідальним за звільнення заручників. Порошенко повинен дати цій особі повне право вести переговори з Москвою.
Також сім'ї хочуть, щоб Порошенко та «особливий перемовник» спільно докладали зусилля, щоб знайти міжнародного посередника, який міг би стати третьою стороною переговорів, контактуючи як з Путіним, так і з Києвом. Котлянець зазначив, що президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган вже допоміг забезпечити звільнення двох громадян кримськотатарського походження, які були у Росії, і додав, що сім'ї полонених також звернулися до міністра закордонних справ Канади Хрісті Фріланд. «Тим не менш, ми покладаємо найбільші сподівання на Францію та Німеччину, які є учасниками Нормандського процессу, однак недостатньо активні у питаннях звільнення в'язнів-українців. Це питання заручників має бути формально включено до порядку денного мінських переговорів», - зазначив Котелянець.
По-третє, Котлянець хоче, щоб Порошенко ввів санкції проти російських чиновників, які відповідальні за утриманая заручників. «Звичайно, це буде лише символічно, але як ми можемо сподіватися на санкції з боку наших західних друзів проти росіян, які переслідують наших людей, якщо ми самі не вводимо санкції проти цих росіян?», - запитує Котлянєць. «Наш президент повинен також просити правозахисників та західних лідерів скористатися Чемпіонатом світу у Росії як майданчиком для перемовин», - підсумував він.
По-четверте, родичі полонених хочуть, щоб Рада прийняла закон, який передбачає надання заручникам офіційного статусу, а також - фінансову та юридичну підтримку їхнім сім'ям. За словами Котелянця, низка українських правозахисних організацій назвали нинішній законопроект щодо цієї теми є «неефективним», оскільки він передбачає державну фінансову допомогу після випуску заручників, а сім'ям потрібна підтримка зараз, для оплати гонорарів адвокатів та поїздок до своїх рідних у російських ях На щастя, Геращенко висловила свою готовність працювати з сім'ями та правозахисними організаціями над альтернативним законопроектом.
Нарешті, окрім перерахованих важливих кроків, які родини ув’язнених чекають від Порошенка, Котелянець наголошує, що сім'ї хочуть бути проінформовані про все, що відбувається. «Можливо, існує певна відпрацьована стратегія за лаштунками, але якщо так, то ми цього не зрозуміємо. «Не забувати (про полонених, - «Главком») недостатньо», - переконаний він.
Шлях заручників додому дуже довгий, і щоб він був подоланий, сім'ям ув’язнених і команді Порошенка потрібна тісніша співпраця.
Автор: Джош Коен
Джерело: The Atlantic Council
Переклад: Наталія Сокирчук, «Главком»
Читайте також:
Коментарі — 0